Постанова

від 26.05.2021 по справі 560/4174/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/4174/20

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

26 травня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Пашковецької сільської ради Старокостянтинівського району (далі - відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач 31.07.2020 звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення Пашковецької сільської ради від 03.06.2020 №20 в частині відмови ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,0900 га. в межах населеного пункту Пашковецької сільської ради.

- зобов`язати Пашковецьку сільську раду вчинити дії по наданню ОСОБА_1 дозволу на розробку документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,0900 га. в межах населеного пункту Пашковецької сільської ради.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.11.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач є розпорядником земель державної власності, надання земельних ділянок із земель колективної власності не входить до його повноважень, а визначена статтею 118 ЗК України процедура розгляду клопотання не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, тому позивачу було правомірно відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що земельна ділянка не перебуває у колективній власності так як знаходиться в межах населеного пункт та в користуванні у позивача понад 10 років. Відповідачем не вказано жодного документу, яким би підтверджувалося перебування земельної ділянки в колективній власності СГК "Поділля". Відповідачем розглянуто заяву позивача з порушенням строків, а прийняте відповідачем рішення суперечить вимогам ст. 118 Земельного кодексу України.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідач не скористався.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2021 витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 03.02.2021 апеляційну скаргу залишено без руху.

25.02.2021 до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою суду від 01.03.2021 відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою суду від 30.03.2021 справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження на 28.04.2021.

28.04.2021 ухвалою суду відкладено апеляційний розгляд справи до 19.05.2021 в порядку письмового провадження.

Витребувано у Пашковецької сільської ради Старокостянтинівського району копію заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею, 0,0900 га., яка перебуває в її користуванні із земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Пашковецької сільської ради, Старокостянтинівського району з подальшою передачею в приватну власність разом із додатками до неї, а саме, наданою ОСОБА_1 до заяви схемою розташування земельної ділянки.

Витребувані документи необхідно було надіслати до Сьомого апеляційного адміністративного суду до 10.05.2021.

Згідно з п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Позивач 04.02.2020 звернулась до відповідача з заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею, 0,0900 га., яка перебуває в її користуванні із земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Пашковецької сільської ради, Старокостянтинівського району з подальшою передачею в приватну власність.

До поданої заяви позивач подала копію паспорта та РНОКПП та схему розташування земельної ділянки.

Рішенням п`ятдесятої сесії 7 скликання Пашковецької сільської ради Старокостянтинівського району від 03.06.2020 відмовлено у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею, 0,0900 га, в зв`язку з тим, що вказана в заяві земельна ділянка на даний час знаходиться у колективній власності сільськогосподарського підприємства "Поділля" м. Старокостянтинів, яке на даний час не припинено, як юридична особа і згідно ч. 1 ст. 14 (пункт 21) та ст. 7 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" від 10.07.2018 №2498-УІІІ, вищевказана земельна ділянка не може передаватись у власність рішенням сесії сільської ради, так як не входить до переліку земель, що підлягають передачі у комунальну власність територіальної громади.

Листом від 15.06.2020 №146 Пашковецька сільська рада Старокостянтинівського району повідомила позивачу, що заява від 04.02.2020 розглянута на черговій п`ятдесятій сесії Пашковецької сільської ради (рішення сесії додається). За період з дня подання позивачем заяви про надання дозволу з 04.02.2020 до дня проведення п`ятдесятої сесії 03.06.2020 земельні питання сесією сільської ради не розглядались.

Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту б) частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Стаття 116 ЗК України передбачає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 ЗК України.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями частини 7 наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, Генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З наведених норм слідує, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 К України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 у справі № 21-358а13 та в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17, від 21.08.2018 у справі №820/2303/17.

Згідно матеріалів справи підставою для відмови позивачу у наданні дозволу та прийняття рішення від 03.06.2020 було те, що вказана в заяві земельна ділянка знаходиться у колективній власності сільськогосподарського підприємства Поділля м. Старокостянтинів, а тому така земельна ділянка не може передаватись у власність рішенням сесії сільської ради, так як не входить до переліку земель, що підлягають передачі у комунальну власність територіальної громади.

Приймаючи оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції врахував, що земельна ділянка, яку бажає отримати позивач накладається на землі колишньої колективної власності відповідно до Державного акта на право колективної власності на землю серії ХМ №028 від 28.12.1993, виданого колективному сільськогосподарському підприємству "Поділля", правонаступником якого є сільськогосподарський кооператив "Поділля" м. Старокостянтинів, який станом на момент розгляду справи не припинив свою діяльність, що підтверджується копією Державного акту на право колективної власності на землю, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №28.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно наявної в матеріалах справи земельної документації, наданої відповідачем суду першої інстанції, вказана позивачем земельна ділянка дійсно розміщена поза межами населених пунктів сільської ради.

Проте в апеляційній скарзі позивач вказує на те, що вказана нею в заяві від 04.02.2020 земельна ділянка не відноситься до земель колективної власності, так як знаходиться в межах населеного пункту с. Пашківці. Також вказано, що позивач користується вказаною земельною ділянкою понад 10 років.

З метою встановлення всіх обставин справи ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2021 витребувано у Пашковецької сільської ради Старокостянтинівського району копію заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею, 0,0900 га., яка перебуває в її користуванні із земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Пашковецької сільської ради, Старокостянтинівського району з подальшою передачею в приватну власність разом із додатками до неї, а саме, наданою ОСОБА_1 до заяви схемою розташування земельної ділянки. Витребувані документи необхідно було надіслати до апеляційного суду до 10.05.2021.

Станом на момент розгляду справи відповідачем не надано до суду апеляційної інстанції витребуваних документів та не повідомлено суд про причини невиконання вимог ухвали суду.

У зв`язку з ненадання відповідачем копії заяви ОСОБА_1 та наданої до заяви схеми розташування земельної ділянки суд позбавлений можливості встановити чи дійсно земельна ділянка, яку бажає отримати позивач накладається на землі колишньої колективної власності та відповідно правомірність прийняття сільською радою рішення про відмову у наданні позивачу дозволу на розробку технічної документації із землеустрою.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування, не спростовано доводів апелянта про те, що вказана позивачем у заяві від 04.05.2020 земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту та не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення від 03.06.2020.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про необхідність зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.02.2020 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею, 0,0900 га., яка перебуває в її користуванні із земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Пашковецької сільської ради, Старокостянтинівського району з подальшою передачею в приватну власність.

При цьому при повторному розгляді заяви позивача відповідачу необхідно дослідити надану позивачем заяву із наданими до неї додатками та встановити дійсне місце розташування вказаної позивачем земельної ділянки.

Разом з цим колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач у справі - Пашковецька сільська рада (код ЄДРПОУ 04405389) перебуває в стані припинення.

Згідно статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, у разі припинення на момент виконання даного рішення діяльності Пашковецькою сільською радою Старокостянтинівського району Хмельницької області, ця постанова підлягає обов`язковому виконанню правонаступником в такій самій мірі, у якій вона була б обов`язковою для особи, яку він замінив.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню частково на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (або його правонаступника) підлягає стягненню 1051 грн ((840,80+1261,20)/2=1051) судових витрат.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року скасувати та прийняти нову постанову.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Пашковецької сільської ради Старокостянтинівського району від 03 червня 2020 року №20 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,0900 га.

Зобов`язати Пашковецьку сільську раду Старокостянтинівського району повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04 лютого 2020 року про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,0900 га, яка перебуває в її користуванні із земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Пашковецької сільської ради, Старокостянтинівського району з подальшою передачею в приватну власність.

В задоволенні позову в частині зобов`язання Пашковецьку сільську раду Старокостянтинівського району вчинити дії по наданню ОСОБА_1 дозволу на розробку документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,0900 га в межах населеного пункту Пашковецької сільської ради Старокостянтинівського району відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Пашковецької сільської ради Старокостянтинівського району (код ЄДРПОУ 04405389, вул. Центральна, 17, с. Пашківці, Старокостянтинівський район, Хмельницька область) 1051 грн (одна тисяча п`ятдесят одна гривня) судових витрат.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.