Рішення

від 10.11.2020 по справі 938/412/20

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№938/412/20

Провадження № 2/938/191/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2020 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Джуса Р.В.

за участю секретаря судових засідань Сокол Т.Я.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1 ,

до відповідача: Довгопільської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області,

про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

Обставини справи.

ОСОБА_1 звернувся до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовом до Довгопільської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 81,4 кв.м., житловою площею 52,9кв.м.

Ухвалою від 27.08.2020 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 10.09.2020.

В підготовче засідання 10.09.2020 сторони не з`явилися, у зв`язку із чим засідання було відкладено на 24.09.2020.

Ухвалою від 24.09.2020 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 15.10.2020.

В судове засідання призначене на 15.10.2020 представники сторін не з`явилися, причин неявки не повідомили, у зв`язку із чим розгляд справи було відкладено на 22.10.2020.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Джуса Р.В. в період із 17.10.2020 по 27.10.2020, судове засідання у справі №938/412/20, призначене на 22.10.2020, не відбулось. Наступне судове засідання було призначено на 10.11.2020.

В судове засідання 10.11.2020 сторони не з`явилися, про день час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. Від представника позивача через підсистему "Електронний суд" надійшла заява, в якій він позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а також просив справу розглянути без його участі та без участі його довірителя. Не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач - Довгопільська сільська рада Верховинського району Івано-Франківської області, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою про вручення судової повістки, явку свого повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечила, причини неявки такого не повідомила, клопотань про розгляд справи за відсутності представника або про відкладення судового розгляду не подала.

Відповідно до положень ч.4 ст.223 ЦПК України, законодавцем визначено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Частиною 1 статті 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до положень статті 281 ЦПК України, про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Оскільки відповідач, будучи належно повідомлений про час і місце розгляду справи, в судові засідання не з`явився повторно, про причини неявки до суду і поважність цих причин суду не повідомив, відзиву на позов не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, ухвалою від 10.11.2020 суд постановив провести заочний розгляд справи №938/412/20 та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України , фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він у 1988 році будучи членом колгоспу Україна та працюючи на посаді бригадира в цьому колгоспі, отримав квартиру в 4-х квартирному будинку в с.Довгополе Верховинського району. Відповідна квартира була виділена йому на підставі рішення профспілкового комітету колгоспу Україна від 05.02.1988.

Після звільнення із колгоспу у 1993 році, вимог до нього про звільнення квартири не поступало, тому він продовжив в ній проживати та проживає в ній і на даний час. Квартирою АДРЕСА_2 , він користується відкрито та безперервно з часу вселення у 1988 році, що підтверджується довідкою Довгопільської сільської ради від 09.02.2020 №375.

За даними погосподарського обліку Довгопільської сільської ради, відповідна квартира числиться за ОСОБА_1 .

На даний час в нього виникла необхідність у оформленні права власності на відповідну квартиру, однак вирішити це питання у позасудовому порядку він не має можливості, оскільки колгосп Україна , який виділив йому цю квартиру, припинив своє існування без визначення правонаступника, а 4-х квартирний житловий будинок в с. Довгополе, в якому знаходиться відповідна квартира, в комунальну власність не переданий та на балансі Довгопільської сільської ради не перебуває.

В липні 2020 року на його замовлення, Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації було виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 , згідно якого загальна площа квартири становить 81,4 кв.м., житлова площа 52,9кв.м. Інвентаризаційна вартість квартири становить 134 533 грн.

Позивач вважає, що оскільки він із 1988 року добросовісно з дозволу колишнього власника колгоспу Україна володіє квартирою № НОМЕР_1 в 4-х квартирному будинку в АДРЕСА_3 , та продовжує відкрито і безперервно володіти нею на даний час, а попередній власник квартири - колгосп Україна ліквідовано без правонаступника, в нього виникли законні підстави для визнання його власником вказаної квартири за набувальною давністю.

Правова позиція відповідача.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, відзиву на позов чи будь-яких письмових пояснень по суті спору не подав.

Фактичні обставини встановлені судом.

ОСОБА_1 , згідно записів вчинених у трудовій книжці № НОМЕР_2 (а.с.10), з 01.06.1970 був прийнятий на роботу в колгосп імені ХХІІ з`їзду КПРС. В період із 13.11.1973 по 02.11.1975 проходив військову службу. Із 01.03.1976 знову прийнятий на роботу в колгосп імені ХХІІ з`їзду КПРС на посаду завфермою. Із 01.08.1977 ОСОБА_1 був переведений на посаду бригадира в цьому колгоспі. З колгоспу ОСОБА_1 був звільнений 15.02.1993.

Згідно архівного витягу із протоколу №1 засідання профспілкового комітету колгоспу Україна від 05.02.1988 (а.с. 7), ОСОБА_1 було виділено квартиру у 4-х квартирному будинку, оскільки він на той час очолював бригаду, а його сім`я проживала на відділеному участку.

Після звільнення із колгоспу у 1993 році, ОСОБА_1 продовжив проживати у виділеній йому квартирі та проживає в ній і на даний час. Вимог про звільнення квартири до нього не поступало.

Згідно довідки Довгопільської сільської ради від 09.07.2020 №375 (а.с.8), за даними погосподарського обліку Довгопільської сільської ради (книга №3), за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , числиться квартира АДРЕСА_1 . Рік побудови 1976.

На замовлення ОСОБА_1 , в липні 2020 року Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації було виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 12-14), згідно якого загальна площа квартири становить 81,4 кв.м., житлова площа 52,9кв.м. Інвентаризаційна вартість квартири становить 134 533 грн.

Колгосп Україна було реорганізовано в селянську спілку Україна , державна реєстрація якої була скасована у 2003 році згідно Розпорядження Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області (а.с.11). Доказів правонаступництва прав та обов`язків селянської спілки Україна (колгоспу Україна ), суду не надано.

Згідно довідки Довгопільської сільської ради від 21.07.2020 №2921 (а.с.9), квартирний будинок в АДРЕСА_3 , на балансі Довгопільської сільської ради не перебуває.

Оцінка суду.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини щодо набуття позивачем права власності на нерухоме майно - квартиру за набувальною давністю, які врегульовані Главою 24 ЦК України.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав є визнання права.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з положеннями частин першої та четвертої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Відповідно до п.8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Як зазначає Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй постанові від 07.02.2014 №5, із врахуванням положень пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.

Виходячи із положень статті 344 ЦК України, можна дійти висновку, що набуття права власності за набувальною давністю є одним із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередньому титулі права власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Відповідно до п.9 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 №59 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК ).

Згідно положень п.13 даної постанови, відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18), добросовісність заволодіння майном як умови набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно реалізовувати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки. При вирішенні таких спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном). Добросовісний володілець майна у момент заволодіння ним не знає (не може і не повинен знати) про неправомірність такого заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для набуття права власності на нього. Звідси йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка у подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю.

Також Велика палата зазначає, що у випадку заволодіння чужим майном на певних правових підставах , які в подальшому відпали, подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь яку правову підставу володіння чужим майном.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

У постанові від 27 червня 2019 року у справі № 175/2338/16-ц (провадження № 61-2017св18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду визначив, що за набувальною давністю може бути визнано право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, а також на майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 будучи працівником колгоспу імені ХХІІ з`їзду КПРС (колгосп Україна ) та пропрацювавши на посадах завферми та бригадира більше 10 років, на підставі рішення засідання профспілкового комітету колгоспу Україна, оформленого протоколом №1 від 05.02.1988 (а.с. 7), отримав квартиру у 4-х квартирному будинку в селі Довгополе. Після звільнення із колгоспу у 1993 році, ОСОБА_1 продовжив відкрито проживати у виділеній йому квартирі та проживає в ній і на даний час. Тобто проживає у даній квартирі безперервно з моменту заселення. Вимог про звільнення квартири до нього не поступало.

Згідно довідки Довгопільської сільської ради від 09.07.2020 №375 (а.с.8), за даними погосподарського обліку Довгопільської сільської ради (книга №3), за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , числиться квартира АДРЕСА_1 . Рік побудови 1976.

Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 12-14), загальна площа квартири становить 81,4 кв.м., житлова площа 52,9кв.м. Інвентаризаційна вартість квартири становить 134 533 грн.

За таких умов ОСОБА_1 є добросовісним володільцем виділеної йому за рішенням профспілкового комітету колгоспу Україна квартири та починаючи із 1993 року, тобто після звільнення із колгоспу, відкрито та безперервно володіє такою без відповідного титулу.

Державна реєстрація селянської спілки Україна , яка є правонаступником колгоспу Україна , була скасована у 2003 році згідно Розпорядження Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області (а.с.11). Доказів правонаступництва прав та обов`язків селянської спілки Україна (колгоспу Україна ), суду не надано.

Згідно довідки Довгопільської сільської ради від 21.07.2020 №2921 (а.с.9), квартирний будинок в АДРЕСА_3 , на балансі Довгопільської сільської ради не перебуває.

За приписами ч.1 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.78 ЦПК України , обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.89 ЦПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення в повному обсязі

Позивачем доведено наявність умов для набуття ним права власності за набувальною давністю на виділену йому квартиру АДРЕСА_2 .

За таких умов суд вважає, що позовні вимоги слід задовільнити та визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_2 .

Керуючись, ст.ст. 12 , 13 , 76 , 77 ,78, 81, 89, 258 , 259 , 263-265 , 280 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на квартиру

АДРЕСА_2 .

3.Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

4.Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

5.Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

6.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: с Стебні Верховинського району Івано-Франківської області, фактичне місце поживання: с Довгополе Верховинського району Івано-Франківської області, персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Відповідач: Довгопільська сільська рада Верховинського району Івано-Франківської області, юридична адреса: с. Довгополе Верховинського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04357851.

Повний текст рішення складено та підписано 19.11.2020.

Суддя Джус Р.В.