Ухвала

від 17.11.2020 по справі 522/18753/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/18753/20

Провадження № 1-кс/522/14605/20

УХВАЛА

17 листопада 2020 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні уприміщенні Приморськогорайонного судум.Одеси клопотанняслідчого з особливо важливих справ другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ГУ ДФС в Одеській області старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в рамках кримінального провадження №32019160000000070 від 25.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого з особливо важливих справ другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ГУ ДФС в Одеській області старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, яке було тимчасово вилучене під час обшуку складського приміщення ФОП ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках кримінального провадження №32019160000000070 від 25.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а саме на:

-реєстр боргів по документам ТОВ «Агроресурс» від 04.05.2020 на 3-х аркушах;

-реєстр боргів по документам ТОВ «Агроресурс» від 26.05.2020 на 2-х аркушах;

-реєстр боргів по документам ТОВ «Агроресурс» від 18.06.2020 на 2-х аркушах;

-видаткову накладну №/09/00993 від 30.09.2020 на 1-му аркуші.

Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що слідчим управлінням Головного управління ДФС в Одеській області здійснюється досудове розслідуванняу кримінальномупровадженні№32019160000000070 від 25.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в звітні (податкові) періоди з січня 2018 року по серпень 2019 року службові особи ПП «Астрея» (ЄДРПОУ 32037728), діючи умисно, шляхом заниження в документах податкової звітності чисельних показників врожайності вирощеної сільгосппродукції, ухилилися від сплати податку на додану вартість в сумі 8 043 670 грн., що є коштами в особливо великих розмірах.

Так, згідно висновку економічного дослідження №102 від 04.10.2019 встановлено, що службові особи ПП «Астрея» (ЄДРПОУ 32037728) у період січня 2018 року по серпень 2019 року в порушення вимог діючого податкового законодавства занизили податок на додану вартість на суму 8043670 грн., яка підлягає сплаті до бюджету.

05.11.2020 на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 від 29.10.2020 (справа №522/18753/20; провадження №1-кс/522/14145/20) проведено обшук складського приміщення ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено чорнові записи, які зазначено в протоколі обшуку від 05.11.2020 року.

Виявлені та вилучені в ході обшуку речі та документи, відповідно ч. 1 до ст. 98 КПК України, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Також в ході проведення обшуків вилучені чорнові записи можливо зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки стосуються діяльності підприємства, задіяного в схемі ухилення від сплати податків та за допомогою вказаних документів можливо встановити безпосередні обставини вчинення злочину дату, місце, час, осіб можливо причетних до його вчинення та інше.

З метою подальшого забезпечення сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) службовими особами ПП «Астрея», а також відшкодування такими шкоди, завданої державі, необхідно накласти арешт на вилучені в ході проведення обшуку речі та документи.

Слідчий ОСОБА_3 надав до суду заяву, у якій клопотання підтримав та просив судове засідання провести за його відсутності.

Власник майна ФОП ОСОБА_5 надав слідчому судді заяву, у якій просив слухати вищевказане клопотання слідчого за його відсутності.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004 року).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.

Вилучені предмети, відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені,пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушеннята (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову. стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майнає запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження. Слідчий, чи прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладене арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, за змістомст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно.

Відповідно до ч. 2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно з п. 1 ч. 3ст. 132 КПК Українизастосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя вважає, що посилання, слідчого у клопотанні на те, щоє достатні підстави вважати, що вилучені речі та документи є речовим доказом, оскільки зберегли на собі сліди злочину, не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та не відповідають вимогам закону.

Згідно матеріалів кримінального провадження№32019160000000070 від 25.10.2019 року, долучених до клопотання слідчого, вказане кримінальне провадження зареєстроване за ч. 3 ст. 212 КК України, за фактомумисного ухилення від сплати податків особою раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.

Разом з цим, матеріали кримінального провадження не містять даних, що ФОП ОСОБА_5 або будь-якій іншій особі повідомлено про підозру в даному кримінальному провадженні, або є в даному кримінальному провадженні особою, яка за законом несе цивільну відповідальність. До клопотання слідчого не долучено документів, які свідчать про існування цивільного позову пред`явленого будь-ким до ФОП ОСОБА_5 . Посилання в клопотанні на те, щовилучені речі та документизберегли на собі сліди злочину є безпідставними, оскільки до клопотання не долучено жодного доказу, який би свідчив про такий факт.

Більш того, клопотання та матеріали кримінального провадження, долучені до клопотання, не містять будь-яких доказів господарських або фінансових взаємовідносин між ПП «Астрея» та ФОП ОСОБА_5 , а також доказів, які б вказували на те, що вилучені під час обшуку речі та документи, зазначені у клопотанні слідчого,мають відношення до предмету доказування в даному кримінальному провадженні з правовою кваліфікацією за ч.3 ст. 212 КК України та відповідають критеріям, визначеним у ст.ст. 98, 168, 170 КПК України.

Керуючись ст.ст. 167-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого з особливо важливих справ другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ГУ ДФС в Одеській області старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно під час обшуку складського приміщення ФОП ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках кримінального провадження №32019160000000070 від 25.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, відмовити з підстав, вказаних у мотивувальній частині ухвали слідчого судді та зобов`язати слідчого повернути особам, у яких було вилучене зазначене майно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали покласти слідчого з особливо важливих справ другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ГУ ДФС в Одеській області старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3 на або інших слідчих з групи у кримінальному провадженні за №32019160000000070 від 25.10.2019 року.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Одеського апеляційного суду на протязі 5 (п`яти) днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1