Постанова

від 19.11.2020 по справі 219/4747/20

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 219/4747/20

Номер провадження 22-ц/804/3134/20

П О С Т А Н О В А

Іменем У К Р А Ї Н И

19 листопада 2020 року Донецький апеляційний суд колегією в складі:

Суддів Никифоряка Л.П. (доповідач), Гапонова А.В., Новікової Г.В.,

розглянувши в м. Бахмут цивільну справу без повідомлення учасників справи за позовом Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет до ОСОБА_1 про стягнення збитків, в якій подано апеляційну скаргу Державним вищим навчальним закладом Донбаський державний педагогічний університет , через представника Бєліцьку Євгенію Миколаївну на заочне рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02 вересня 2020 року (головуючий у суді 1 інстанції Погрібна Н.М.), -

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2020 року Державний вищий навчальний заклад Донбаський державний педагогічний університет , в інтересах відокремленого підрозділу Горлівський інститут іноземних мов - Навчальний заклад подав позов до ОСОБА_1 в якому виклав вимоги про стягнення майнової шкоди, збитків (упущеної вигоди). В обґрунтування позовних вимог заявник посилався на те, що 20 серпня 2019 року ОСОБА_1 зараховано до Навчального закладу на платній основі з вартістю навчання 18 800,00грн на рік та остання не продовжила навчання за вибраним нею освітнім рівнем і була відрахована 27 грудня 2019 року. Порушення прав заявник вбачав у тім, що Навчальному закладу спричинена майнова шкода в розмірі повної вартості навчання за весь строк підготовки відповідача за обраною спеціальністю освітнього рівня бакалавр з 01 вересня 2019 року по 30 червня 2023 року з урахуванням збільшення вартості навчання в розмірі 77510,00грн.

Заочним рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02 вересня 2020 року в позові відмовлено. Згідно висновків суду позивач свої вимоги обґрунтовував порушенням його права через неналежне виконання умов договору про надання освітніх послуг; та стверджував, що саме таке порушення позбавило позивача доходу, який би він міг реально одержати за звичайних обставин, однак суд вважав, що існування договірних відносин позивачем належним чином не доведено як і не доказано порушення його прав.

В апеляційній скарзі Інститут просив рішення скасувати та позов задовольнити. Доводи апеляційної скарги зводились до того, що судом безпідставно не взято до уваги тієї обставини що ОСОБА_1 підтвердила намір отримати навчання за обраною спеціальністю і звернулася до Навчального закладу із письмовою заявою про допуск її до участі у конкурсному відборі за конкурсною пропозицією на навчання за денною формою здобуття освіти ступеня бакалавр виключно на місця за кошти фізичних або юридичних осіб та була зарахована з 01 вересня 2019 року на навчання.

Інша вимога апеляційної скарги заявником зводилась до неправильного визначення судом правовідносин і висновок з приводу того, що відсутній правочин здійснено без врахування того, що Типовий договір про надання платної освітньої послуги ще не було затверджено та у даній справі підставою виникнення цивільних прав та обов`язків стало завдання майнової шкоди Навчальному закладу.

На час розгляду справи відзив не надходив.

В ході судового розгляду встановлено такі обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами.

В заяві до Навчального закладу від 19 липня 2019 року ОСОБА_1 просила допустити її до участі в конкурсному відборі на навчання за Денною формою здобуття освіти для здобуття ступеня Бакалавр на основі повної загальної середньої освіти, конкурсна пропозиція Мова і література (німецька, англійська); також зазначено що заявник претендує на участь в конкурсі на місце за кошти державного або регіонального бюджету і на участь у конкурсі на місце за кошти фізичних та/або юридичних осіб у разі неотримання рекомендації за цією конкурсною пропозицією за кошти державного або регіонального бюджету /а.с.23/.

За змістом Наказу № 107/4-ст від 20 серпня 2019 року: зараховано здобувачем ступеня вищої освіти бакалавр факультету романо-германських мов I курсу денної форми навчання (контракт) спеціальності 014.02 Середня освіта (Мова і література (німецька), додаткова спеціальність 014.02 Середня освіта (Мова і література (англійська) з 1 вересня 2019 року ОСОБА_1 ; також в якості підстави зазначено Правила прийому до закладу вищої освіти Горлівського інституту іноземних мов Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет /а.с.9/.

В повторній заяві до Навчального закладу від 23 серпня 2019 року ОСОБА_1 також просила допустити її до участі в конкурсному відборі на навчання за Денною формою здобуття освіти для здобуття ступеня Бакалавр на основі повної загальної середньої освіти, однак вже за конкурсною пропозицією Мова і література (англійська та друга західна мова); також вже було зазначено що заявник претендує на участь в конкурсі виключно на місця за кошти фізичних та/або юридичних осіб, та заява містить відмітку про те що заявника повідомлено про неможливість переведення в межах вступної компанії на місця за кошти державного або регіонального бюджету /а.с.24/.

Вартість навчання студентів, які вступили до інституту на базі повної загальної середньої освіти по спеціальності ОС Бакалавр Факультет романо-германських мов денної форми навчання по спеціальності 014 Середня освіта (Мова і література (німецька), додаткова спеціальність 014 Середня освіта (Мова і література (англійська) визначена Наказом № 106 від 03 червня 2019 року в розмірі 18 800,00грн на рік /а.с.10,11-15,16-20/.

Відповідно до витягу з Наказу № 45/1-ст від 27 грудня 2019 року ОСОБА_1 здобувача ступеня вищої освіти бакалавр факультету романо-германських мов I курсу денної форми навчання (контракт) спеціальності 014.02 Середня освіта (Мова і література (німецька), додаткова спеціальність 014.02 Середня освіта (Мова і література (англійська) відраховано з числа здобувачів ступеня вищої освіти з 27 грудня 2019 року через невиконання вимог навчального плану /а.с.9/.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив із того, що позивач не підтвердив обставин щодо виникнення між Навчальним закладом та здобувачем ОСОБА_1 договірних відносин щодо надання освітніх послуг, також не підтверджено порушення прав позивача і відсутні правові підстави для стягнення збитків (упущеної вигоди).

У даній справі сторони не підтвердили обставин щодо укладення Договору про надання освітніх послуг. Фактично позовні вимоги та доводи апеляційної скарги за своєю суттю зводились до застосування до відповідача ОСОБА_1 відповідальності через неналежне виконання умов контракту.

Зокрема Навчальний заклад стверджував про те, що відповідач не продовжила навчання за вибраним нею освітнім рівнем і була відрахована.

Та Навчальний заклад своє право на відшкодування майнової шкоди, збитків (упущеної вигоди) пов`язував виключно із обставинами щодо порушення відповідачем наведених умов Договору про надання освітніх послуг.

Чинне законодавство збитками визначає витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) /пункти 1, 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України/.

Застосування даного інститут, як виду відшкодування покладено в залежність від того, чи порушено цивільне право особи.

Порушення своїх прав заявник вбачав у тім, що Навчальному закладу спричинена майнова шкода в розмірі повної вартості навчання за весь строк підготовки відповідача за обраною спеціальністю освітнього рівня бакалавра з 01 вересня 2019 року по 30 червня 2023 року.

Та вірні висновки суду першої інстанції з приводу того, що не може йти мова про відшкодування збитків без з`ясування обставин щодо того, на підставі чого між сторонами виникли правовідносини.

Вирішення спору у даній справі не може бути покладено в залежність від формального тлумачення положень наведеної норми щодо відшкодування збитків без врахування дійсних взаємовідносин що виникли між сторонами.

Та вирішальним для результатів розгляду даної справи суд апеляційної інстанції вважає те, чи підтвердив позивач обставини щодо порушення його права та в чому таке порушення полягало.

У відповідності до положень частини 1 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог так і заперечень.

Причому докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі /частина 5 статті 81 ЦПК України/.

Суд апеляційної інстанції виходить з того, що суд сприяв всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, роз`яснив позивачу його права та обов`язки щодо надання доказів і сприяв здійсненню їхніх прав, а також попереджував про наслідки неподання доказів, встановлені цивільним процесуальним кодексом, однак Навчальний заклад жодних інших доказів в підтвердження своїх вимог не надав.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір та доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно встановлених у справі обставин, Навчальний заклад не довів неналежного виконання ОСОБА_1 будь-яких взятих на себе зобов`язань, також не надав доказів щодо існування відносин на підставі Договору про надання освітніх послуг.

Отже, апеляційний суд вважає, що оскільки позивач не довів що між сторонами мало місце зобов`язання, обставини щодо порушення прав позивача через відмову оплачувати освітні послуги не мають правого значення.

У той же час, наявність заяви ОСОБА_1 в якій заявник підтверджує згоду на участь в конкурсі виключно на місця за кошти фізичних та/або юридичних осіб по своїй суті не охоплюється поняттям договору про надання послуг і така заява за своєю формою та змістом не є правочином який породжує права та обов`язки для сторін.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає що позивач не усунув суперечності які містяться в змісті заяви ОСОБА_1 від 19 липня 2019 року за якою вона претендувала на здобуття ступеня Бакалавр на основі повної загальної середньої освіти, конкурсна пропозиція Мова і література (німецька) додаткова спеціальність (англійська), за якою її і було зараховано до Навчального закладу згідно Наказу № 45/1-ст від 27 грудня 2019 року та змістом повторної заяви від 23 серпня 2019 року про здобуття освіти ступеня Бакалавр на основі повної загальної середньої освіти, однак вже за конкурсною пропозицією Мова і література (англійська та друга західна мова); також щодо дати подання повторної заяви від 23 серпня 2019 року тобто вже після видання Наказу № 107/4-ст від 20 серпня 2019 року про зарахування відповідача до Навчального закладу.

Разом з тим, заявником апеляційної скарги не підтверджено жодних порушень норм процесуального права, через які він не зміг повною мірою реалізувати свої процесуальні права чи які би призвели до ухвалення незаконного рішення, оскільки судом першої інстанції створені умови для того, щоб сторони надали пояснення та докази щодо обставин, на які вони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень. Навчальний заклад беззаперечно мав можливість ознайомитися із матеріалами справи і надати докази щодо обставин яким він обґрунтовував свої вимоги, та саме позивач несе ризик настання наслідків, пов`язаних із не вчиненням ним процесуальних дій.

Ніщо не вказує на те, що судом не дотримано принципу рівності що витікає із змісту частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про законність рішення суду та правильне застосування норм матеріального права і дотримання норм процесуального права дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 375 ЦПК України залишити апеляційну скаргу без задоволення та рішення без змін.

Керуючись статтями 368, 369, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет залишити без задоволення.

Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 19 листопада 2020 року.

Судді: