Постанова

від 16.11.2020 по справі 607/21758/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/21758/19Головуючий у 1-й інстанції Сливка Л.М. Провадження № 22-ц/817/646/20 Доповідач - Ходоровський М.В. Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Ходоровський М.В.

суддів - Гірський Б. О., Бершадська Г. В.,

секретаря - Панькевич Т.І.

з участю - позивача ОСОБА_1 його представника

ОСОБА_2 , представника відповідача Яроша О.П.,

треті особи ССМК «Озернянський» ОСОБА_3 його

представник ОСОБА_4 та ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційні скарги спілки співвласників майна колгоспу «Озернянський» та ОСОБА_5 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 27 січня 2020 року (головуючий суддя Сливка Л.М., повний текст рішення складено 03 лютого 2020 року) у справі № 607/21758/19 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Тернопільської міської ради про визнання за ним права власності на квартиру АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

В обгрунтування позову зазначив, що проживає та є зареєстрований у вказаній квартирі. Маючи намір її приватизувати звернувся до Тернопільської міської ради із заявою щодо прийняття до комунальної власності зазначеного гуртожитку, у якому знаходиться його квартира, однак листом Тернопільської міської ради від 07 серпня 2019 року йому відмовлено у задоволенні заяви, оскільки власником гуртожитку був колгосп Озернянський , який ліквідовано в 2007 році, що унеможливлює передачу на баланс міської ради гуртожитку. Він відкрито та безперервно володіє більше десяти років квартирою і не вживав заходів, спрямованих на приховування факту володіння квартирою, а тому просив визнати за ним права власності на квартиру з підстав ст. 344 ЦК України (набувальна давність).

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 27 січня 2020 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 .

В апеляційній скарзі спілка співвласників майна колгоспу «Озернянський» (ССМК «Озернянський» ) просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що гуртожиток, згідно рішення Арбітражного суду Тернопільської області від 02.03.2000 р. був власністю колгоспу Озернянський , Зборівського району а згідно протоколу зборів уповноважених спілки співвласників майнових паїв колгоспу Озернянський від 02.04.2006 р. його включено до резервного майнового фонду ССМП. Він до об`єктів соціальної сфери не належить і не підлягає приватизації згідно вимог ЗУ Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку . Тернопільська міська Рада не може бути відповідачем у даній справі, так як до вказаного гуртожитку немає жодного відношення. Власниками гуртожитку є члени майнових паїв колгоспу Озерянський , всі вони мають свою частку в даному гуртожитку.

В апеляційній скарзі, із доповненнями та змінами до неї, ОСОБА_5 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що планування будівлі гуртожитку є однаковим як на першому, так і на другому поверсі: по периметру кожного із них розташовуються житлові кімнати, вхід до яких із загального коридору посередині та із загальної кухні, що завжди без виключень використовуються усіма мешканцями поверху. Згідно із технічною документацією другого поверху гуртожитку АДРЕСА_3 та експлікації, площа кімнат ОСОБА_1 складає 14,4 кв.м. (2.58 на плані) та 15,6 (2.79 на плані); Враховуючи те, що в певний час його кімнати були об`єднані, то можна вважати, що загальна площа, яку він займає, повинна складати не більше ніж 30 кв.м. (сума зазначених кімнат = 14,4 кв.м. т-15,6 кв.м. = 30,0 кв.м.). Судом першої інстанції не було враховано, що технічний паспорт, як доказ у справі, не відповідає вимогам статті 79 ЦПК України, оскільки спотворює інформацію щодо розміру площі, яка є частиною житлової площі і перебуває у користуванні ОСОБА_1 - вказує про більшу площу за рахунок самовільного включення до документа площі загальної кухні. Зазначає, що сукупність умов набувальної давності, передбачених законодавством і правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, не повинні застосовуватися до загальної кухні.

У відзиві на апеляційну скаргу Тернопільська міська рада просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін. Відзив мотивований тим, що згідно з рішенням господарського суду від 2000 року гуртожиток є власністю ліквідованого колгоспу Озернянський . У селі Озерна (Зборівський р-н) створено громадське об`єднання - спілка власників майна колишніх членів колгоспу. Це неприбуткова організація, яка має право володіти майновими правами колишнього колективного господарства. Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію територія, на яку розповсюджується дія організації, - село Озерна, а гуртожиток знаходиться на території міста Тернополя, то і юридично, і фактично претендувати на будівлю спілка не може. Включивши у майнові паї гуртожиток, голова спілки порушив ст. 9 та ч. 8 ст. 31 ЗУ "Про колективне сільськогосподарське підприємство", оскільки гуртожитки не підлягали паюванню у процесі реорганізації сільськогосподарських підприємств.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін. Відзив мотивований тим, що власником гуртожитку був колгосп Озернянський , який ліквідований (без правонаступника) в 2007 році, тому ніхто не може передати на баланс міської ради гуртожиток по АДРЕСА_3 . При ліквідації колгоспу у 2007 року гуртожиток було відключено від електропостачання, після чого жителями гуртожитку за власні кошти було проведено електропостачання, проведено газ і воду, проведено ремонтні роботи даху, поміняно усі вікна і створено орган самоорганізації населення - будинковий комітет "Микулин".

У судовому засіданні представник ССМК «Озерянський» подану ним апеляційну скаргу підтримав, апеляційну скаргу ОСОБА_5 визнав та пояснив, що рішення суду першої інстанції не є законним та обгрунтованим. Тернопільська міська рада будучи відповідачем у даній справі права ОСОБА_1 не порушила.

У судовому засіданні ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати як не законне.

Позивач ОСОБА_1 , його представник, представник відповідача просять рішення суду в частині визнання права власності на дві кімнати квартири залишити без зміни. Вважають, що позивач не набув право власності за набувальною давністю на площу кухні загального користування.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників справи, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційних скарг в їх межах, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що згідно реєстраційного посвідчення, виданого 04 липня 2000 року Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації, житлове приміщення, гуртожиток загальною площею 403,9 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_3 зареєстрований на праві власності за колгоспом Озернянський на підставі рішення арбітражного суду Тернопільської області від 02 березня 2000 року у справі №3/122-699 і записано в реєстрову книгу за №1133.

Розпорядженням Тернопільської міської ради №61 від 15 травня 2012 року Про присвоєння адресного номера гуртожитку колгоспу Озерянський присвоєно житловому приміщенню гуртожитку загальною площею 403,9 кв.м., що згідно реєстраційного посвідчення від 04 липня 2000 року зареєстрований на праві власності за колгоспом ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_4 .

Як убачається із Витягу з сайту Міністерства юстиції України, колгосп Озернянський , місцезнаходження якого - с. Озерна, Зборівського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 03783764, припинив свою діяльність.

11 квітня 2019 року ТОВ Міське бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_5 . Замовником технічної інвентаризації у вказаному технічному паспорті зазначено ОСОБА_1 . Як слідує із Експлікації квартири АДРЕСА_5 , вказана квартира складається із коридору, житлової кімнати, площею 15,5 кв.м., житлової кімнати, площею 11,8 кв.м., санвузла, кухні. Загальна площа квартири 44,8 кв.м., житлова площа квартири - 27,3 кв.м.

На звернення позивача ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради із проханням про прийняття у комунальну власність міста гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , листом Тернопільської міської ради №10981/02Т від 07 серпня 2019 року відмовлено у задоволенні його звернення та повідомлено, що для здійснення процедури прийняття у комунальну власність міста гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 необхідно надати власником житла або уповноваженим представником житла перелік документів, а саме: інвентарну справу, акт прийняття в експлуатацію, технічний паспорт, план інженерних мереж, правовстановлюючий документ на об`єкт передачі, довідку про балансову вартість, акт обстеження комісії.

З довідки, виданої 05 вересня 2019 року філією Тернопільське обласне управління АТ Ощадбанк ТВБ №10019/19 ПАТ Державний ощадний банк України за №27 встановлено, що за адресою: АДРЕСА_6 в ТВБВ НОМЕР_1 філії Тернопільське обласне управління АТ Ощадбанк по АДРЕСА_7 у списках для приватизації житла включений ОСОБА_1 . Житлові чеки не використовувалися.

Як убачається із відмітки, проставленої у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 виданого Тернопільським МВ УМВС України у Тернопільській області 12 грудня 2007 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 з 18 грудня 1996 року.

Постановляючи рішення про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 добросовісно і відкрито користується квартирою АДРЕСА_5 на протязі більше 10 років, житловий будинок, у якому знаходиться спірна квартира АДРЕСА_8 , зареєстровано на праві власності за колгоспом Озернянський , який припинив свою діяльність, інших осіб, які б заявляли вимоги щодо повернення вказаного нерухомого майна, судом не встановлено, а отже визнання права власності не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

З таким висновком суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2 та 4 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права та із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Місцевим судом при ухваленні рішення порушено вимоги згаданої норми права, а саме не повно з»ясовано обставини справи, дано неправильне тлумачення нормам матеріального права.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_5 проживає з дня народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 , де і зареєстрований. Дана квартира була отримана його батьком у зв`язку із перебуванням у трудових відносинах із Тернопільським міжрайонним підприємством по виробництву яловичини.

Дана обставина стверджується поясненнями позивача і визнається учасниками судового процесу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 318 ЦК України, усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Згідно з вимогами ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 ст. 344 ЦК України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено Цивільним кодексом України.

Визнаючи поняття умови набуття права власності на чужі речі , Верховний Суд України в Постанові від 04.07.2018р., по справі № 201/12550/16-ц, визначив, що: Набуття права власності на чужі речі можливе лише за наявності наступних умов: законний об`єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння). Тобто, набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вказаних умов у сукупності.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, прийшов до висновку, що виходячи зі змісту ст. 344 ЦК, обставинами, які мають значення для справи, і які повинен довести позивач, є такі:

1) майно може бути об`єктом набувальної давності;

2) добросовісність володіння;

3) відкритість володіння;

4) давність володіння та його безперервність;

5) відсутність інших осіб, які претендують на це майно;

6) відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Отже, при зверненні до суду з вимогами про визнання за набувальною давністю права власності на нерухоме майно, позивачем має бути доведено факт існування такого нерухомого майна, відкритість та безперервність володіння ним без правової підстави; добросовісність заволодіння майном; факт володіння спірним майном протягом строку, який складає не менше 10 років

Володіння без правової підстави - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку законну підставу володіння чужим майном.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого, його власнику було відмовлено. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року по справі № 296/6949/17.

Вищезазначено, що гуртожиток, де знаходиться спірне жиле приміщення, зареєстрований на праві власності за колгоспом Озернянський , який припинив свою діяльність.

Із доданих до апеляційної скарги спілкою співвласників майна колгоспу «Озернянський» документів, зокрема рішення Арбітражного суду Тернопільської області від 02 березня 2000 року у справі за позовом колгоспу «Озерянський» с. Озерна Зборівського району до ПМП «БІК» смт. В.Березовиця Тернопільського району про розірвання договору, визнання права власності на майно та витребування майна із законного володіння; Протоколу №2 зборів уповноважених спілки співвласників майнових паїв колгоспу «Озернянський» від 02 квітня 2006 року вбачається, що даним рішенням суду за колгоспом «Озерянський» визнано право власності на гуртожиток загальною площею 403,9 кв.м. по АДРЕСА_3 , даний гуртожиток зборами уповноважених спілки співвласників майнових паїв колгоспу «Озернянський» включено до резервного майнового фонду.

З врахуванням встановлених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач ОСОБА_1 спірною квартирою АДРЕСА_8 володіє на правовій підставі, зборами уповноважених спілки співвласників майнових паїв колгоспу «Озернянський» гуртожиток включений до резервного майнового фонду, а тому підстав для визнання за позивачем права власності за набувальною давністю (ст. 344 ЦК України) не має.

Окрім цього, колегія суддів вважає, що Тернопільська міська рада, будучи відповідачем у даній справі, прав позивача ОСОБА_1 щодо предмета спору не порушила і не є відповідальною за вимогами позивача, оскільки встановлено, що спірна квартира не перебувала та не перебуває у власності чи користуванні Тернопільської міської ради

У зв»язку з наведеним, рішення суду першої інстанції слід скасувати та у задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи сторін про те, що спілка співвласників майнових паїв колгоспу «Озернянський» не може бути учасником судового процесу та її права не є порушені, оскільки встановлено, що згідно чинних рішення Озерянської сільської ради Зборівського району №554 від 17 серпня 2007 року «Про реєстрацію в установленому Законом порядку спілки і статуту спілки співвласників майна колгоспу «Озернянський» , Протоколу №2 зборів уповноважених спілки співвласників майнових паїв колгоспу «Озернянський» від 02 квітня 2006 року дана спілка та її статут є зареєстровані, гуртожиток включено до резервного майнового фонду.

Стосовно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 35 ч.1, 259 ч.1.2.8, 374 ч.1 п.2, 376, 381 ч.1,3, 382 - 384, 389 ч.1 п. 2, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги спілки співвласників майна колгоспу «Озернянський» та ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 27 січня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_2 .

Стягнути із ОСОБА_1 на користь спілки співвласників майна колгоспу «Озернянський» та ОСОБА_5 по 1152 грн. сплаченого судового збору за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 листопада 2020 року.

Головуючий

Судді