Рішення

від 19.11.2020 по справі 640/8755/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2020 року м. Київ № 640/8755/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю АТ Укртойс доГоловного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкого повідомлення-рішення від 13.04.2020 №00004290502, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АТ Укртойс звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 13.04.2020 №00004290502 відповідно до якого АТ Укртойс збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 301 590, 00 грн.

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача судовий збір.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Позивач вимоги податкового законодавства не порушував, а податковим органом безпідставно було прийнято податкове повідомлення-рішення №00004290502, яким неправомірно збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 301 590, 00 грн у зв`язку з реальністю господарських операцій Позивача з його контрагентами.

10.08.2020 від Відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому останній просив у задоволенні позову відмовити. Відповідач зазначив, що за результатами перевірки господарської діяльності Позивача було порушено вимоги податкового законодавства, а отже прийняте ним податкове-повідомлення рішення є законним.

27.08.2020 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій Позивач не погоджувався з викладеними у відзиві на адміністративний позов обставинами та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши всі наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи з 28.01.2020 по 17.02.2020 на підставі наказів №131 від 11.01.2020 та №1354 від 07.02.2020 Головним управлінням ДПС у місті Києві було проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ АТ Укртойс з питань дотримання податкового законодавства останнім.

За результатами вказаної перевірки Відповідачем було складено акт №141/26-15-05-02-03/39281080 від 24.02.2020 (надалі - Акт), яким встановлено наступні порушення:

- п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1. п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України та п.5 П(С)БО 11, п. 5 та 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України, чим занижено податок на прибуток на загальну суму 241 272, 00 грн., в тому числі за 2017 рік на суму 189 146, 00 грн., за III квартали 2019 року на суму 52 216, 00 грн.

У зв`язку з виявленими правопорушеннями, ГУ ДПС у місті Києві було прийняте податкове повідомлення рішення форми Р №00004290502 від 13.04.2020, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 301 590, 00 грн., з яких сума за податковими зобов`язаннями складає 241 272, 00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 60 318, 00 грн.

Як зазначено в Акті №141/26-15-05-02-03/39281080 від 24.02.2020, підставою для заниження Позивачем податку на прибуток стали господарські відносини Позивача з ТОВ Евіал Груп (Код ЄДРПОУ 41032505), з ТОВ Самміт-Агро-Трейд (Код ЄДРПОУ 41147764), та з ТОВ Пролайт Плюс (Код ЄДРПОУ 40542363), оскільки останні мають ознаки фіктивності, оскільки при аналізі податкової звітності, податкових декларацій, звітів та інших документів встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів підприємницької діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів та не встановлено подальшої реалізації товарів, придбаних у Позивача. Також, підставою для заниження податку на прибуток стали відносини Позивача з ТОВ Тек Лайт-Транс ( Код ЄДРПОУ 39389165) щодо повернення поворотної фінансової допомоги.

Не погоджуючись із вказаним податковим рішенням, яке є предметом оскарження, Позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) (п.п. 20.1.4 ст.20 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України, визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.

Згідно з пп.2.1, пп.2.2 п.2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Матеріали справи свідчать про те, що в перевіряємому періоді відповідачем поставлено під сумнів реальність господарських операцій між Позивачем та його контрагентами ТОВ Евіал Груп (Код ЄДРПОУ 41032505), ТОВ Самміт-Агро-Трейд (Код ЄДРПОУ 41147764) та ТОВ Пролайт Плюс (Код ЄДРПОУ 40542363), внаслідок чого суд зобов`язаний дослідити реальність господарських операцій позивача з кожним контрагентом окремо.

Так, 23.03.2017 р. між Позивачем та ТОВ Евіал Груп було укладено договір поставки, відповідно до умов якого, Постачальник (ТОВ АТ Укртойс ) зобов`язувався поставляти, а Покупець (ТОВ Евіал Груп ) зобов`язувався прийняти та оплачувати товар відповідно до умов вказаного договору.

На виконання умов договору поставки, Позивачем було передано ТОВ Евіал Груп товар - дитячі іграшки на загальну суму 500 494, 98 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- №Рбн-0003268 від 24.03.2017 р. на суму 200 304, 78 грн.

- №Рбн-0003100 від 23.03.2017 р. на суму 98 304, 90 грн.

- №Рбн-0003099 від 23.03.2017 р. на суму 30 787, 02 грн.

- №Рбн-0003098 від 23.03.2017 р. на суму 171 098, 28 грн.

На підставі проведених операцій Позивачем було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні:

№3069 від 23.03.2017 на суму 171 098, 28 грн., у тому числі ПДВ 28, 516, 38 грн.

№3070 від 23.03.2017 на суму 30 787, 02 грн., у тому числі ПДВ 5 131, 17 грн.

№3071 від 23.03.2017 на суму на суму 98 304, 90 грн., у тому числі ПДВ 16 384, 15 грн.

№3239 від 24.03.2017 на суму 200 304, 78 грн. у тому числі ПДВ 33 384, 13 грн.

Факт оплати поставленого товару підтверджується наступними платіжними дорученнями:

№16 від 23.03.2017 на суму 171 098, 28 грн

№17 від 23.03.2017 на суму 30 787, 02 грн

№ 18 від 23.03.2017 на суму 98 304, 90 грн.

№32 від 24.03.2017 на суму 200 304, 78 грн.

Також, 01.06.2017 р. між Позивачем та ТОВ Самміт-Агро-Трейд було укладено договір Поставки відповідно до умов якого, Постачальник (ТОВ АТ Укртойс ) зобов`язувався поставляти, а Покупець (ТОВ Самміт-Агро-Трейд ) зобов`язувався прийняти та оплачувати товар відповідно до умов вказаного договору.

Згідно відомостей бухгалтерського обліку по рахунку 36 , Позивачем було поставлено ТОВ Самміт-Агро-Трейд товар - дитячі іграшки на загальну суму 249 691, 86 грн.

Вказана поставка підтверджується видатковими накладними №Рбн-0006113 від 09.06.2017 на суму 109 842, 00 грн., та №Рбн-0006112 від 09.06.2017 на суму 139 849, 86 грн.

Відповідно до відомостей, наявних в матеріалах справи, Позивачем за вказаними поставками було складено та зареєстровано наступні податкові накладні:

- №736 від 09.06.2017 на суму 139 849, 86 грн., в тому числі ПДВ 23 308, 31 грн.

- №737 від 09.06.2017 на суму 109 842, 00 грн., в тому числі ПДВ 18 307, 00 грн.

Факт оплати товару ТОВ Самміт-Агро-Трейд підтверджується наступними платіжними дорученнями:

- №23 від 09.06.2017 на суму 109 842, 00 грн.

- №22 від 09.06.2017 на суму 139 849, 86 грн.

Окрім цього, 01.03.2017 між Позивачем та ТОВ Пролайт Плюс було укладено договір поставки, відповідно до п.1.1. якого, Постачальник (ТОВ АТ Укртойс ) зобов`язувався поставляти, а Покупець (ТОВ Пролайт Плюс ) зобов`язувався прийняти та оплачувати товар відповідно до умов вказаного договору.

За вказаним договором, Позивачем було здійснено поставку товару ТОВ Пролайт Плюс , а саме дитячих іграшок на загальну суму 300 625, 26 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

- №Рбн-0002181 від 03.03.2017 р. на суму 92 542, 32 грн.

- №Рбн-0002182 від 03.03.2017 р. на суму 111 461, 76 грн.

- №Рбн-0002183 від 03.03.2017 р. на суму 96 621, 18 грн.

На підставі проведених господарських операцій Позивачем було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні:

№566 від 03.03.2017 р. на суму 92 542, 32 грн., у тому числі ПДВ 15 423, 72 грн.

№567 від 03.03.2017 р. на суму 111 461, 76 грн., у тому числі ПДВ 18 576, 96 грн.

№568 від 03.03.2017 р. на суму 96 621, 18 грн, у тому числі ПДВ 16 103, 53 грн.

Оплата ТОВ Пролайт Плюс за поставлений товар підтверджується платіжними дорученнями №22 від 03.03.2017 на суму 111 461, 76 грн., №23 від 03.03.2017 на суму 92 542, 32 грн., №24 від 03.03.2017 на суму 96 621, 18 грн.

Таким чином, судом встановлено, що вищевказані обставини та первинні документи в своїй сукупності переконливо свідчать про те, що відносини Позивача з ТОВ Евіал Груп (Код ЄДРПОУ 41032505), з ТОВ Самміт-Агро-Трейд (Код ЄДРПОУ 41147764), та з ТОВ Пролайт Плюс (Код ЄДРПОУ 40542363) мали реальний характер та були спрямовані на настання правових наслідків.

Суд встановив, що матеріали справи містять первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій позивача з контрагентами в період, що перевірявся, які відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій.

Натомість, Відповідач зазначає, що вказані господарські операції Позивача з його контрагентами реально не відбулися, а має місце лише їх документальне оформлення. Серед іншого, як на підставу нереальності господарських операцій Відповідач посилається на те, що ні ТОВ Евіал Груп, ні ТОВ Самміт-Агро-Трейд та ТОВ Пролайт Плюс не подавали до контролюючих органів фінансові звіти суб`єктів малого підприємництва, не мають необхідної кількості виробничих та трудових ресурсів, а також матеріально-технічної бази. До того ж, Відповідачем не встановлено подальшої реалізації придбаних у ТОВ АТ Укртойс товарів.

Окрім цього, Відповідач зазначає, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, на підставі ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 03.03.2019 р. у справі №1-кс/759/5560/19 встановлено, що у провадженні суду знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100080007254 від 17.08.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 359 КК України.

В ході досудового розслідування керівник та засновник ТОВ Евіал Груп ( ОСОБА _1) показав, що він не причетний до господарської діяльності товариства, а також що установчі документи ТОВ Евіал Груп підроблені невстановленою особою, яка від імені засновників займається господарською діяльністю.

Щодо ТОВ Самміт-Агро-Трейд , Відповідач вказує на те, що на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 08.08.2018 у справі №752/10104/18 встановлено, що у провадженні суду знаходяться матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017000000001344 від 24.04.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.205, ч.3 ст. 368 КК України. Допитаний у ході досудового розслідування керівник та засновник ТОВ Самміт-Агро-Трейд (ОСОБА _2) надала пояснення, що вона не причетна до господарської діяльності товариства, товари, роботи та послуги не поставляла та не виконувала.

Окрім цього, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ТОВ Самміт-Агро-Трейд входить до складу конвертаційного центру .

Щодо ТОВ Пролайт Плюс , то Відповідач так само вказує на наявність кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018100040000044 від 04.06.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України. Досудовим розслідування було встановлено, що ТОВ Соурс Україна (Код ЄДРПОУ 37036074) в порушення вимог податкового законодавства України, при здійсненні фінансово-господарських відносин Мілд Про (попередня назва ТОВ Пролайт Плюс ) та іншими підприємствами ухилилось від сплати податку на додану вартість на загальну суму 812 260, 00 грн. Вказані порушення підтверджуються актом позапланової виїзної перевірки №108/26-15-14-04-04/37036074 від 08.02.2018.

У зв`язку з вказаним, Відповідач вважає, що господарські операції Позивача з ТОВ Евіал Груп , ТОВ Самміт-Агро-Трейд , ТОВ Пролайт Плюс позбавлені ділової мети та реального економічного змісту.

З цього приводу суд зазначає наступне.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Факт здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, оборотно-сальдовими відомостями по рахункам, а контролюючий орган у встановленому порядку не довів факту підробки, недостовірності чи неналежного оформлення цих документів.

Як встановлено судом під час розгляду справи, на час укладення та виконання договорів контрагенти позивача були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто мали достатній об`єм правоздатності для складання первинних документів та укладання будь-яких правочинів.

Суд встановив, що матеріали справи містять первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій позивача з контрагентами в період, що перевірявся, які відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій.

Суд звертає увагу, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду, зокрема, у постановах від 26.06.2018 (справа № 803/649/15-а), від 31.07.2018 (справа №820/3119/17), від 31.07.2018 (справа №0870/4938/12), від 31.07.2018 (справа №817/1339/17), від 30.08.2019 (справа №804/17176/14).

Щодо наявності кримінальних проваджень відносно контрагентів Позивача суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною четвертою статті 95 Кримінального процесуального кодексу України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

При цьому, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 822/551/18.

Суд звертає увагу, що чинне податкове законодавство не покладає на платника обов`язку контролювати діяльність осіб, що виконують роботи, послуги, не зобов`язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим як вносити відповідні суми витрат до складу валових витрат і суми ПДВ - до податкового кредиту. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №К/9901/2558718.

За вказаних обставин позивач не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум податку по операціях з контрагентами до складу свого податкового кредиту у випадку, коли він виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Аналогічні висновки зазначені також Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 року у справі №804/4940/14, які, в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, враховуються судом при розгляді справ в подібних правовідносинах щодо застосування норм права.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України ). Вказане узгоджується з конституційним принципом індивідуальності юридичної відповідальності.

Так, Європейський суд з прав людини (п`ята секція) у своєму рішенні від 22.01.2009 (заява №3991/03) у справі Булвес АД проти Болгарії зазначив наступне: Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються, до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

Окрім цього, Відповідач посилається на те, що в ході дослідження ланцюга відвантаженого товару - дитячих іграшок, не встановлено подальшої реалізації вказаного товару ТОВ Евіал Груп , ТОВ Самміт-Агро-Трейд та ТОВ Пролайт Плюс .

З даного приводу суд зазначає, що по своїй суті, інформація з інформаційно-аналітичних баз податкової є лише результатом службової діяльності працівників податкового органу при виконанні ними своїх службових обов`язків. Така інформація не створює для платника податків самостійного юридичного наслідку. А тому посилатись на таку інформацію, як на доказ нереальності операцій або як на доказ фіктивності конкретного платника податків, є неправомірним. Формуючи таку інформацію, контролюючий орган не проводить безпосереднього аналізу первинної документації. Такий підхід кореспондується з висновками Верховного Суду у постанові від 16.09.2020р. по справі № 520/4150/19 та від 13.08.2020р. №520/4829/19.

Суд звертає увагу, що як зазначено в Акті перевірки, підставою для заниження Позивачем податку на прибуток стали також господарські відносини останнього з ТОВ Тек Лайт-Транс .

Так, судом встановлено, що між ТОВ АТ Укртойс та ТОВ Тек Лайт-Транс було укладено Договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги №09/15 фд від 09.12.2015.

Відповідно до умов вказаного договору, Позикодавець (ТОВ Тек Лайт-Транс ) зобов`язувався передати у власність Позичальника (ТОВ АТ Укртойс ) грошові кошти, в розмірі, визначеному у п.2.1. договору, а Позичальник зобов`язувався повернути безпроцентну позику у визначений договором строк.

Відповідно до п. 4.1. Договору визначено, що строк позики розпочинається з дати зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позичальника та закінчується через 7 календарних днів з дати пред`явлення Позикодавцем вимоги про повернення позики.

Судом встановлено, що відповідно до вказаного договору поворотної фінансової допомоги, Позивачем було отримано грошові кошти в сумі 289 588, 00 грн.

Під час проведення перевірки Позивача, Відповідачем було встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку оборотно-сальдової відомості за рахунком 55 Інші довгострокові зобов`язання , станом на 01.10.2016 у Позивача наявна кредиторська заборгованість в розмірі 289 588, 00 грн. перед ТОВ Тек Лайт-Транс . Станом на 30.09.2019 вказана заборгованість залишилась непогашеною.

Також, було встановлено, що період виникнення заборгованості, згідно даних бухгалтерського обліку Позивача, не відображався та з 01.10.2016 по 30.09.2019 рух по даній кредиторській заборгованості не відбувався.

Оскільки договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги №09/15 фд було укладено 09.12.2015, то по встановленій кредиторській заборгованості Позивача в розмірі 289 588, 00 грн. минув строк позовної давності.

На підставі вказаного, Відповідач зазначає, що кредиторська заборгованість в розмірі 289 588,00 грн., є безповоротною фінансовою допомогою та, відповідно, доходом Позивача, а отже повинна бути відображена в даних бухгалтерського обліку за III квартал 2019 року.

Дослідивши вказані обставини суд зазначає наступне:

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України: за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до п. 1 ст. 1049 ЦК України: позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з положенням ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.261, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (ч.5).

Аналіз п.4.1. договору безпроцентної поворотної фінансової допомоги №09/15 від 09.12.2015 дозволяє говорити про те, що сторони погодили порядок повернення поворотної фінансової допомоги, отриманої Позичальником за вказаним договором.

Відповідно, поворотна фінансова допомога повертається Позичальником протягом 7 календарних днів з дати пред`явлення Позикодавцем вимоги останньому.

Як встановлено судом, станом на період проведення Відповідачем перевірки, ТОВ АТ Укртойс не отримувало від ТОВ Тек Лайт-Транс вимогу про повернення отриманих за договором безпроцентної поворотної фінансової допомоги №09/15 фд грошових коштів в розмірі 289 588, 00 грн.

Вказана обставина свідчить про те, що строк для повернення безпроцентної поворотної фінансової допомоги в розмірі 289 588, 00 грн. не настав, а тому не відбулось порушення зобов`язання Позивача відповідно до договору №09/15 від 09.12.2015, що не заперечується відповідачем в акті перевірки.

Отже, відсутність вимоги ТОВ Тек Лайт-Транс про повернення ТОВ АТ Укртойс безпроцентної поворотної фінансової допомоги в розмірі 289 588, 00 грн., відповідно до договору №09/15 від 09.12.2015 створює наслідок у вигляді неможливості віднесення Позивачем отриманої суми поворотної фінансової допомоги до категорії Дохід та відповідно сплати з вказаної суми податку на прибуток.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У відповідності до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності суд враховує, чи прийняті (вчинені) вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті вимог законодавства, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.04.2020 №00004290502

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АТ Укртойс задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р №00004290502 від 13.04.2020, прийняте Головним управлінням ДПС у місті Києві.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АТ Укртойс (Код ЄДРПОУ 39281080), місцезнаходження: 02094, м. Київ. вул. Магнітогорська, буд. 1, літ. В, офіс 207 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4523,86 грн (дві тисячі сто дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 01011, м. Київ, Шолуденка, 33/19).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.