Постанова

від 18.11.2020 по справі 640/14846/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/14846/19 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Федотова І.В., Коротких А.Ю.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "Деварс Данд", третя особа: Шевченківська районна в м.Києві державна адміністрація про визнання недійсними установчих документів,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у місті Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Деварс Данд", третя особа: Шевченківська районна в м.Києві державна адміністрація, про визнання недійсною державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу, щодо зміни складу інформації про засновників проведену 18.04.2019 року на підставі реєстраційної дії №10741070002080036 з моменту її державної реєстрації; визнання недійсною державну реєстрацію змін до установчих (засновницьких) документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Деварс Данд" (код ЄДРПОУ42537718), яка проведена 23.04.2019 року на підставі реєстраційної дії №10741050003080036 з моменту її державної реєстрації; припинення юридичної особи.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2020 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Деварс Данд" (код ЄДРПОУ 42537718) зареєстровано Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією від 09.10.2018 року про що зроблено відповідний запис №10741020000080036.

Звертаючи до суду з даним позовом позивач зазначив, що в результаті проведення слідчих дій в межах проведення досудового слідства по кримінальному провадженню №32019040040000023, зареєстрованого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, ст.205 Кримінального кодексу України було допитано засновника ТОВ "Деварс Данд" ОСОБА_1 . У протоколі допиту в якості свідка від 26.04.2019 року зазначено, що ОСОБА_1 в середині березня 2019 року, перебуваючи у АДРЕСА_1 , зустрівся із раніше знайомою особою на ім`я ОСОБА_2 , який запропонував йому за грошову винагороду стати формальним засновником підприємства, до діяльності якого він не матиме жодного відношення, та зазначив, що для цього необхідно підписати документи та надати свій паспорт, для утворення підприємства.

24 березня 2019 року на вимогу знайомого на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_1 відправив йому на мобільний телефон в мобільному додатку "Телеграм" фотокопію сторінок свого паспорту громадянина України та фотокопію картки платника податків.

12 квітня 2019 року ОСОБА_1 перебуваючи у місті Дніпро на перехресті вул. Січових Стрільців та Дмитра Яворницького у приміщенні банку "Альфа- Банк", зустрівся з раніше невстановленою особою на ім`я ОСОБА_3 для підписання низки документів.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що висновки контролюючого органу про здійснення ТОВ "Деварс Данд" діяльності, яка суперечить закону чи установчим документам, є непідтвердженими, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп. 20.1.37 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України посадові особи податкового органу вправі звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності, та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб`єктів господарювання.

Аналогічна норма міститься в п.67.2 ст.67 ПК України, якою передбачено, що контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Положеннями ст. 55-1 Господарського кодексу України передбачені ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі, визнання реєстраційних документів недійсними, а саме: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; не зареєстровано у державних органах, якщо обов`язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проведено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Частиною 2 статті 38 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців визначено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи, є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; визнання судом юридичної особи - емітента такою, що відповідає ознакам фіктивності; неподання акціонерним товариством протягом двох років поспіль Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації, передбаченої законом; нескликання акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль; неутворення органів акціонерного товариства протягом року з дня реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати приватного розміщення акцій серед засновників акціонерного товариства.

В даному випадку основною підставою для визнання недійсною державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу, щодо зміни складу інформації про засновників; визнання недійсною державну реєстрацію змін до установчих (засновницьких) документів ТОВ "Деварс Данд" та припинення юридичної особи за ознаками фіктивності позивач зазначає надані його керівником та директором пояснення.

Водночас, за змістом положень абзацу 4 ст. 55-1 Господарського кодексу України однією з підстав, яка вказує на фіктивність підприємства, є його реєстрація з передачею особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а тому вказані норми закону, з урахуванням обставин даної справи, вимагають з`ясування, чи мала намір особа, якій після реєстрації передано в управління юридичну особу, здійснювати господарську діяльність.

Як наголошувалось вище, з наданих пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він підписував реєстраційні документи з метою отримання винагороди на пропозицію невстановленого громадянина, при цьому, будь-які дії, пов`язані із здійсненням реєстрації товариства, а також господарської діяльності, не вчиняв.

До того ж, колегія суддів вважає, що надані письмові пояснення, зафіксовані у протоколі допиту в якості свідка від 26.04.2019 року, не є належним і беззаперечним доказом на підтвердження доводів позивача щодо виявлених ознак фіктивності суб`єкта господарювання.

В свою чергу, належним доказом фіктивності підприємництва є вирок суду у кримінальній справі, який, відповідно до частини 6 статті 78 КАС України, є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок.

При цьому, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту (а тим більш пояснення) досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.11.2018 (справа №822/551/18).

Враховуючи викладені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: І.В. Федотов

А.Ю.Коротких