Постанова

від 19.11.2020 по справі 620/2009/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/2009/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Баргаміна Н.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П. , Кобаля М.І.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства Метиз - Тітка Дениса Олеговича на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року (розглянута за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, м. Чернігів, дата складання повного тексту рішення - 10 серпня 2020 року) у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Метиз до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 , Приватне акціонерне товариство Чернігівський завод Металіст про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2020 року, Приватне акціонерне товариство Метиз (далі - позивач) звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 , Приватне акціонерне товариство Чернігівський завод Металіст про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо скерування ПрАТ Метиз розрахунку (від 16.01.2020 № 1572/05-03) по нарахуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з січня 2020 року, та розрахунку (від 22.05.2020 № 2500-0503-6/17602) по нарахуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державні пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення з травня 2020 року ОСОБА_1 ; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області виключити ОСОБА_1 з розрахунків від 16.01.2020 № 1572/05-03 та від 22.05.2020 № 2500-0503-6/17602 фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які направлялись ПрАТ Метиз .

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно було направлено Приватному акціонерному товариству Метиз розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , з січня та з травня 2020 на ім`я ОСОБА_1 , оскільки підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період, які направляються підприємствам, на яких пенсіонер здобув стаж, що дає право на призначення пільгової пенсії, або правонаступникам таких підприємств, у разі ліквідації попередника.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким позов задоволити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що Приватне акціонерне товариство Метиз перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

16.01.2020 та 22.05.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області було надіслано Приватному акціонерному товариству Метиз розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з січня 2020 року та з травня 2020 року, в яких визначено суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1 (а. с. 13-14, 31).

Не погоджуючись з вказаними розрахунками, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Пунктом 1 статті 4 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування визначено, що на обов`язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено, зокрема, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до пункту б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція), яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

Згідно пункту 6.1 розділу 6 Інструкції для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування : особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Пунктом 6.2. Інструкції передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 розділу 6 Інструкції).

Згідно пункту 6.7 розділу 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Так, згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 07.12.2018 № 45 ОСОБА_1 працював повний робочий день на Чернігівському дослідно-експериментальному заводі Металіст , перейменованому в Чернігівський завод Металіст , Чернігівське виробниче об`єднання Металіст , МГП Метиз , ПАТ Метиз , ПрАТ Метиз , на посадах, що передбачені списком № 2 (а.с. 18).

На виконання постанови Ради Міністрів СРСР від 08.08.1990 № 790 Про заходи по створенню і розвитку малих підприємств із Чернігівського заводу Металіст було виділено малі підприємства.

Згідно наказу по Чернігівському виробничому об`єднанню місцевої промисловості Зубр від 15.10.1990 № 72 було створено мале госпрозрахункове підприємство Метиз шляхом виділення його із заводу Металіст (а.с. 108).

Наказом по Чернігівському заводу Металіст від 26.10.1990 № 140-к у зв`язку з реорганізацією метизного цеху був звільнений по переведенню згідно пункту 5 статті 36 Кодексу законів про працю України до малого госпрозрахункового підприємства Метиз , зокрема, начальник цеху ОСОБА_1 (а.с. 48-50).

Відповідно до частини 2 статті 37 Цивільного кодексу УРСР, в редакції від 18.07.1963, тобто в редакції, яка діяла на час реорганізації заводу Металіст , при злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Отже, при виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов`язки реорганізованого підприємства.

Вказана норма була єдиною передбаченою на той час в законодавстві основою для оформлення розділу майнових прав та обов`язків при поділі підприємства або виділенні з нього нового підприємства.

В подальшому мале госпрозрахункове підприємство Метиз було перетворено у Приватне акціонерне товариство Метиз .

Таким чином, в даному випадку має місце зменшення обсягу обов`язків, не пов`язаних з припиненням діяльності підприємства (заводу Металіст ), та передачі обов`язків, в тому числі і щодо питань про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених згідно пункту б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення іншій юридичній особі - Приватному акціонерному товариству Метиз .

Відповідно до пункту 6.3 Інструкції у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що фактичні витрати на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1 має відшкодовувати підприємство - правонаступник Чернігівського дослідно-експериментального заводу Металіст за трудовими відносинами із зазначеним громадянином, тобто Приватне акціонерне товариство Метиз .

До аналогічних висновків щодо обов`язку Приватного акціонерного товариства Метиз відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1 дійшов і Шостий апеляційний адміністративний суд в постанові від 21.10.2019 у справі № 620/2189/19 (а.с. 76-77).

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства Метиз необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства Метиз - Тітка Дениса Олеговича - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 19 листопада 2020 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

М.І. Кобаль