Ухвала

від 19.11.2020 по справі 953/13486/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/13486/20

н/п 2/953/2752/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2020 р. Київський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді - Колесник С.А.,

за участі секретаря судового засідання - Кудінової К.А.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м.Харкова заяву представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Іщенко Ріти Алімівни про відвід головуючого судді у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЧЕРНИШЕВСЬКОГО 30 про відшкодування майнової шкоди завданої залиттям квартири, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А. перебуває на розгляді вищезаначена цивільна справа № 953/13486/20.

18.11.2020 до канцелярії суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Іщенко Р.А., про відвід судді Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А. по цивільній справі № 953/13486/20 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЧЕРНИШЕВСЬКОГО 30 про відшкодування майнової шкоди завданої залиттям квартири.

В обґрунтування заяви адвокат Іщенко Р.А. зазначила, що суд допустив упередженість відносно сторони відповідачів за наступних обставин.

Позивачем ОСОБА_4 заявлено позов про відшкодуванням майнової шкоди завданої залиттям квартири на суму 647 482,00 грн. На обгрунтування позовних вимог, позивач надав суду Акти огляду квартири АДРЕСА_1 від 06.07.2020 та від 16.07.2020, в яких зазначено, що причиною залиття квартири АДРЕСА_2 став незадовільний стан сантехнічного обладнання джакузі квартири АДРЕСА_3 або інший вплив води з квартири АДРЕСА_4 . Тобто, із вказаних актів вбачається, що комісія, до складу якої входила адвокат позивача та безпосередньо підлеглі сина позивачки (реального володільця та мешканця квартири АДРЕСА_1 ), достеменно не визначила причину залиття квартири АДРЕСА_1 , про що представником відповідача ОСОБА_3 було зазначено у судовому засіданні 16.11.2020. Крім того, відповідно до вказаних Актів обстеження, комісійно оглядалася лише квартира АДРЕСА_1 без залучення представників квартири АДРЕСА_3 . На попередньому судовому засіданні 16.11.2020 представником позивача було заявлено клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи з метою встановлення вартості ремонтно-будівельних робіт та розміру завданої матеріальної шкоди. При цьому представником позивача у судовому засіданні 16.11.2020 було підтверджено, що метою проведення експертизи є встановлення вартості ремонтно-будівельних робіт та розміру завданої матеріальної шкоди виключно наслідків залиття квартири АДРЕСА_1 06.07.2020. Також представник позивача відмовилася від попереднього твердження, викладеного у позовній заяві, а саме, що залиття квартири відбувалося постійно і після 06.07.2020. Представник відповідача категорично заперечувала проти призначення вказаної експертизи та звернула увагу суду на Акт повторного обстеження квартири АДРЕСА_3 співробітниками ОСББ Чернишевського, 30 29.09.2020, які за ініціативою позивача здійснювали повторний огляд квартири АДРЕСА_3 , обґрунтовуючи його необхідність продовженням залиття квартири АДРЕСА_1 , та які не виявили у квартирі АДРЕСА_3 жодних проявів вологи.

Також вказала, що судом безпідставно не було взято до уваги наданий представником відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Іщенко Р.А. доказ та зазначено, що огляд квартири АДРЕСА_3 29.09.2020 не стосується факту залиття квартири АДРЕСА_1 06.07.2020 та висловлено намір призначити заявлену позивачем експертизу з наданням відповідачам можливості надати експертам свої запитання. Крім того зазначила, що суд проігнорував протиріччя між заявами представника позивача у судовому засіданні 16.11.2020 (яка заявила, що залиття квартири відбулося лише 06.07.2020 і саме наслідки вказаного залиття необхідно оцінити) та позовними вимогами, викладеними у тексті позовної заяви, в якій позивач вказує, що залиття квартири на момент подання позову (тобто після 16.07.2020) продовжується. Також вважає, що суд не звернув увагу на факт, що предметом судової експертизи може бути виключно нанесена шкода, а не вартість ремонту інтер`єра квартири.

Крім того зазначила, що про підставу для подання цієї заяви відповідачеві ОСОБА_3 стало відомо 16.11.2020 у ході проведення попереднього засідання.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 проти заявленого відводу судді заперечувала, посилаючись на те, що в підготовчому засіданні жодних ухвал не виносилося, навпаки представник відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_8 заявила клопотання про поставлення питань експерту.

Представник відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_2 при вирішенні заявленого відводу покладався на розсуд суду.

Суд, вивчивши подану заяву про відвід судді, вислухавши доводи заявника, думку інших учасників підготовчого провадження, дослідивши матеріали справи № 640/13486/20, приходить до наступного.

Частинами 2, 3 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Заява відповідача про відвід судді Колесник С.А. надійшла до канцелярії суду 18.11.2020 року, а тому питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Доводи, викладені в заяві про відвід судді, на переконання суду є необґрунтованими, по суті ґрунтуються на незгоді відповідача з прийнятим процесуальним рішенням суду у даній справі, яке полягає у не прийнятті судом доказів зі сторони відповідача.

Так, згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст.76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ст.77 ЦПК України).

Частинами 1, 5 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.2 ст.83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Суд приймає до уваги, що надати в якості доказу Акт від 29.09.2020 представник відповідача не мала можливості, оскільки відзив на позовну заяву було скеровано до суду 25.09.2020.

При цьому, у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч.5 ст.83 ЦПК України).

Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Клопотання про залучення до матеріалів справи Акту повторного обстеження квартири АДРЕСА_3 співробітниками ОСББ Чернишевського, 30 29.09.2020, про який вказує представник відповідача, останньою заявлено не було.

Оцінку доказів суд надає у нарадчій кімнаті при ухваленні судового рішення, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Представник відповідача не була позбавлена можливості після судового засідання, 16.11.2020 подати будь-які докази з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи через канцелярію суду.

Стосовно доводів про те, що суд проігнорував протиріччя між заявами представника позивача у судовому засіданні 16.11.2020 (яка заявила, що залиття квартири відбулося лише 06.07.2020 і саме наслідки вказаного залиття необхідно оцінити) та позовними вимогами, викладеними у тексті позовної заяви, в якій позивач вказує, що залиття квартири на момент подання позову (тобто після 16.07.2020) продовжується.

Слід зазначити, що наразі триває підготовче провадження у даній справі.

Відповідно до ст.189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

З`ясування всіх обставин справи, зміст позовних вимог, заперечень відноситься до іншої стадії розгляду справи, розгляду справи по суті, де суд розглядає та вирішує спір на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, після з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами, тобто наразі суд не в праві вирішувати питання щодо наявності чи відсутності протиріч у поданих заявах сторін, а може лише здійснювати дії, передбачені статтею 197 ЦПК України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі Білуха проти України зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі Ветштайн проти Швейцарії , пункт 43).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Згідно з суб`єктивним критерієм, беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Відповідно до ст.ст. 126, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 6, 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів , незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України; здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права; суд ухвалює рішення іменем України.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до увагу практику Європейського суду з прав людини, враховуючи, що викладені твердження представника відповідача, зазначені у заяві, не є такими, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді по відношенню до учасників справи та зацікавленості в наслідках її розгляду, не дають підстав для відводу судді, у зв`язку з чим заявлений адвокатом Іщенко Р.А. відвід головуючому судді Колесник С.А. задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 36, 40, 252, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Іщенко Ріти Алімівни про відвід головуючого судді Колесник Світлани Андріївни у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЧЕРНИШЕВСЬКОГО 30 про відшкодування майнової шкоди завданої залиттям квартири, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.А. Колесник