Рішення

від 09.11.2020 по справі 904/2329/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2020м. ДніпроСправа № 904/2329/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е., за участю секретаря судового засідання Безрідної Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТА", с.Сунки, Черкаська область

до Ерастівської дослідної станції Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України, смт. Вишневе, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 473 575,84грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 350 000,00грн., 3% річних у розмірі 48 864,66грн., інфляційних збитків у розмірі 74711,18грн. (з урахуванням зменшення)

Представники:

від позивача Кваша І.В., на підставі посвідчення, адвокат

від відповідача Жерьобкін О.М., на підставі посвідчення, адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТА" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Ерастівської дослідної станції Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 765 797,60грн., 3% річних у розмірі 40 261,05грн., інфляційних збитків у розмірі 70 522,20грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договорами поставки №2-04/2018 від 19.04.2018, №2-05/2018 від 16.05.2018.

Позивачем було передано насіння соняшника відповідачу на загальну суму 1 400 002,00грн., що підтверджується видатковими накладними №21 від 02.05.2018, №24 від 16.05.2018.

Відповідач частково розрахувався з позивачам на поставлений товар.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за вказаними договорами становить 765 797,60грн.

Крім того, позивач нарахував 3% річних у розмірі 40 261,05грн., інфляційні втрати у розмірі 70 522,20грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 28.05.2020.

18.05.2020 до суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2020 у задоволенні клопотання позивача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

27.05.2020 на електронний суд від відповідача надійшла заява про вступ у справу як представника та клопотання відповідно до якого відповідач просить суд продовжити на строк дії карантину строк для подання відзиву на позовну заяву та продовжити на строк дії карантину строк проведення підготовчого засідання по справі, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 та у зв`язку із тим, що строк який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину.

28.05.2020 до господарського суду надійшов оригінал вищезазначеного клопотання відповідача.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2020 для забезпечення процесуальних прав всіх учасників судового процесу, під час дії карантинних заходів та з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 №211, відкладено підготовче судове засідання.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" постановлено внести зміни до Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 6, ст.56), а саме:

1.Пункт 4 Розділу Х «Прикінцеві положення» викласти в такій редакції:

« 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює строки, встановлені у статтях 46, 157, 174, 195, 229, 248, 256, 260, 263, 273, 288, 292, 295, 306, 321, 325, 341, 342, 346, 349, 354, а також продовжує процесуальні строки, які встановлені законом чи судом, на строк дії карантину.» .

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 Розділу X Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків на підставах, встановлених цим Законом.

Вказаний Закон набрав чинності 17.07.2020, тобто строки для подання заяв сторін щодо продовження процесуальних строків, встановлених судом на підставах, встановлених цим Законом, скінчилися 06.08.2020.

Жодної заяви сторін щодо продовження процесуальних строків до Господарського суду у вказаний період не надійшло.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2020 призначено підготовче судове засідання на 23.09.2020.

26.08.2019 від представника позивача до суду надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2020 у задоволенні клопотання позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТА" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - відмовлено.

17.09.2020 до господарського суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній зазначає, що відповідач частково розрахувався з позивачем за Договорами №2-04/2018 від 19.04.2018, №2-05/2018 від 16.05.2018.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 565 797,60грн., 3% річних у розмірі 48 864,66грн., інфляційні втрати у розмірі 74 711,18грн.

23.09.2020 в підготовчому судовому засіданні повноважний представник позивача та відповідача підтвердили, що всі наявні докази по суті спору надали, у зв`язку із чим не заперечували щодо закриття підготовчого провадження по справі та призначення розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2020 закрито підготовче провадження. Справу призначено до судового розгляду по суті на 20.10.2020.

25.09.2020 до суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2020 у задоволенні клопотання позивача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

15.10.2020 до суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог та приєднання доказів до матеріалів справи щодо витрат на правничу допомогу. Як вбачається із заяви, позивач вказує, що відповідач частково розрахувався за Договором №2-04/2018 від 19.04.2018 на суму 65 797,60грн. (платіжне доручення №188 від 12.10.2020).

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 500 000,00грн. основної заборгованості; 48 864,66грн. 3% річних, 74 711,18грн. інфляційних втрат, судові витрати у розмірі 13 148,71грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19 000,00грн.

20.10.2020 судове засідання не відбулось, у зв`язку із перебуванням судді Петренко Н.Е. у відпустці.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2020 призначено судове засідання на 09.11.2020.

09.11.2020 до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог та повернення надлишково сплаченого судового збору. Відповідач частково розрахувався з позивачем за Договорами №2-04/2018 від 19.04.2018, №2-05/2018 від 16.05.2018.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 350 000,00грн., 3% річних у розмірі 48 864,66грн., інфляційні втрати у розмірі 74 711,18грн., витрати на оплату судового збору у розмірі 7 103,64грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 000,00грн.

Крім того, позивач просить повернути надлишковий сплачений судовий збір у розмірі 6 045,07грн.

В судовому засіданні, яке відбулося 09.11.2020 здійснено розгляд справи по суті.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 09.11.2020, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу, який міститься у справі, окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.04.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліта" (далі -Постачальник) та Ерастівською дослідною станцією Державної установи інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України (далі - Покупець) укладено договір поставки № 2-04/2018 (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця сільськогосподарську продукцію - насіння соняшника F1 для сезону вирощування 2018 за ціною, кількістю та на умовах, узгоджених з Покупцем і вказаних у договорі, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар.

Постачальник зобов`язується до 11.05.2018 передати Товар Покупцю із власного складу, який знаходиться за адресою: Черкаська область, Смілянський район, с. Сунки, вул. Центральна, 2Б. (пункт 2.1. Договору).

Ціна товару становить 1 666,67грн. за мішок без ПДВ. Сума договору становить 833 335,00грн. без ПДВ, ПДВ 20% - 166 667,00грн. Загальна сума Договору становить - 1 000 002,00 (пункт 3.1., 3.3. Договору).

Покупець здійснює попередню оплату Товару в розмірі 20% від суми договору - 200000,00грн., на підставі рахунку наданого Постачальником в строк до 11.05.2018, решта - 800002,00грн. на умові відстрочення платежу в строк до 30.09.2018. (пункт 5.1. Договору).

Даний договір діє з моменту підписання до повного виконання Сторонами своїх взаємних зобов`язань. (пункт 7.1. Договору).

Позивач поставив відповідачу насіння соняшника за Договором поставки №2-04/2018 від 19.04.2018 на загальну суму 1 000 002,00грн., що підтверджується видатковою накладною №21 від 02.05.2018.

16.05.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліта" (далі -Постачальник) та Ерастівською дослідною станцією Державної установи інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України (далі - Покупець) укладено договір поставки № 2-05/2018 (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця сільськогосподарську продукцію - насіння соняшника F1 для сезону вирощування 2018 за ціною, кількістю та на умовах, узгоджених з Покупцем і вказаних у договорі, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар.

Постачальник зобов`язується до 18.05.2018 передати Товар Покупцю із власного складу, який знаходиться за адресою Черкаська область, Смілянський район, с. Сунки, вул. Центральна, 2Б. (пункт 2.1. Договору).

Ціна товару становить 1 666,67грн. за мішок без ПДВ. Сума договору становить 333 334,00грн. без ПДВ, ПДВ 20% - 166 667,00грн. Загальна сума Договору становить - 400 000,80 (пункт 3.1., 3.3. Договору).

Покупець здійснює попередню оплату Товару в розмірі 20% від суми договору - 80000,00грн., на підставі рахунку наданого Постачальником в строк до 14.06.2018, решта - 320000,80грн. на умові відстрочення платежу в строк до 30.09.2018. (пункт 5.1. Договору).

Даний договір діє з моменту підписання до повного виконання Сторонами своїх взаємних зобов`язань. (пункт 7.1. Договору).

Позивач поставив відповідачу насіння соняшника за Договором поставки №2-05/2018 від 16.05.2018 на загальну суму 400 000,80грн., що підтверджується видатковою накладною №24 від 16.05.2018.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач виконав зобов`язання за Договором неналежним чином, а саме розрахувався за товар наданий позивачем частково, про що свідчать платіжні доручення №372 від 11.05.2018, №384 від 15.05.2018, №955 від 16.10.2018, №1086 від 14.11.2018, №603 від 31.07.2020, №44 від 19.08.2020, №188 від 12.10.2020, №241 від 28.10.2020.

Крім того, сторони прийшли до згоди про залік взаємних вимог за Договорами №2-04/2018 від 19.04.2018, №61 від 23.04.2019. Розмір взаємних вимог, які погашаються за вищезазначеними договорами 44 335,20грн. (Протокол про залік взаємних вимог від 23.04.2019 б/н).

06.04.2020 сторони прийшли до згоди про залік взаємних вимог за Договорами №2-04/2018 від 19.04.2018, №44 від 06.04.2020. Розмір взаємних вимог, які погашаються за вищезазначеними договорами 39 870,00грн. (Протокол про залік взаємних вимог від 06.04.2020 б/н).

Доказів погашення заборгованості за поставлений товар за спірними накладними, в сумі 350 000,00грн., відповідач на момент розгляду спору не надав.

Господарський суд дійшов висновку, що конклюдентними діями відповідач визнав себе зобов`язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій, які свідчать про визнання боргу можуть відноситись дії з часткової оплати спірної заборгованості.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 350 000,00грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував три проценти річних:

за Договором поставки №2-04/2018 від 19.04.2018 за період прострочення:

- з 01.10.2018 по 23.09.2020 на суму 24 670,80грн.

за Договором поставки №2-05/2018 від 16.05.2018 за період прострочення:

- з 15.06.2018 по 23.09.2020 на суму 24 193,86грн.

Відповідач контррозрахунку не надав; вимог не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач нарахував інфляційні втрати:

за Договором поставки №2-04/2018 від 19.04.2018 за період прострочення:

- листопад 2018 по серпень 2020 на суму 38 519,11грн.

за Договором поставки №2-05/2018 від 16.05.2018 за період прострочення:

- червень 2018 по серпень 2020 на суму 36 192,07грн.

Відповідач контррозрахунку не надав; вимог не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, Господарський суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 000,00грн., Господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

В якості доказів, понесених позивачем витрат на професійну допомогу, останнім подано до суду копію Договору про надання правової допомоги від 17.03.2019 укладеного між Адвокатським Бюро та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТА", копію акту №1 від 02.10.2020 виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правової допомоги від 17.03.2020; рахунок на оплату №1 від 02.10.2020, платіжне доручення №2658 від 12.10.2020.

Відповідно до пункту 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частин 5, 6 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката , які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Відповідач у судовому засіданні усно заперечував проти задоволення клопотання щодо стягнення витрат на професійну допомогу.

Проте, представником відповідача у судовому засіданні не надано обґрунтованих заперечень щодо задоволення клопотання позивача.

У зв`язку із чим, Господарським судом не приймаються заперечення відповідача, оскільки вони є необґрунтованими.

З огляду на викладене, враховуючи подані позивачем докази щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оцінюючи пов`язаність цих витрат з розглядом справи; пропорційність до предмета спору, порядок обчислення гонорару, порядок його сплати, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в частинні стягнення правничої допомоги у розмірі 19 000,00грн.

Таким чином, суд вирішив покласти на відповідача понесені позивачем витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 19 000,00грн.

Керуючись статтями 2-5, 7-15, 18, 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 91, 123, 129, 220, 232, 233, 236-242, 247, 248, 252, 253, 254, 256-259, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТА" до Ерастівської дослідної станції Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України про стягнення заборгованості у розмірі 473 575,84грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 350 000,00грн., 3% річних у розмірі 48 864,66грн., інфляційних збитків у розмірі 74711,18грн. (з урахуванням зменшення) - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Ерастівської дослідної станції Державної установи інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України (52150, Дніпропетровська область, смт Вишневе, вул. Тімірязева, 4, код ЄДРПОУ 00496656) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТА" (20741, Черкаська область, Смілянський район, с. Суми, вул. Центральна, буд. 2Б, код ЄДРПОУ 31383276) 350 000,00 грн. (триста п`ятдесят тисяч грн. 00 коп.) основного боргу, 48 864,66грн. (сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят чотири грн. 66 коп.) 3% річних, 74 711,18грн. (сімдесят чотири тисячі сімсот одинадцять грн. 18 коп.) інфляційних втрат, 7 103,64 грн. (сім тисяч сто три грн. 64 коп.) судового збору, 19 000,00грн. (дев`ятнадцять тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Реквізити сторін:

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТА" (20741, Черкаська область, Смілянський район, с. Суми, вул. Центральна, буд. 2Б, код ЄДРПОУ 31383276).

Боржник: Ерастівська дослідна станція Державної установи інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України (52150, Дніпропетровська область, смт Вишневе, вул. Тімірязева, 4, код ЄДРПОУ 00496656).

Дата підписання та складення повного судового рішення - 19.10.2020.

Суддя Н.Е. Петренко