Рішення

від 09.11.2020 по справі 922/420/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.11.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 922/420/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюсинвест-Торг"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТР-А"

про стягнення заборгованості в сумі 320761 грн 05 к.

за участю:

від позивача: Биченко Антон Олександрович,

від відповідача: не з"явилися.

встановив: 16.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Плюсинвест-Торг" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТР-А" про стягнення 320761 грн 05 к.

Вирішення судом процесуальних питань.

18.03.2020 Господарський суд Харківської області передав матеріали позовної заяви (справу № 922/420/20) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюсинвест-Торг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТР-А" про стягнення 320761 грн 05 к. до Господарського суду Івано-Франківської області за територіальною підсудністю (ухвала від 18.03.2020).

20.03.2020 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 23.04.2020 (ухвала від 20.03.2020).

23.04.2020 суд постановив відкласти підготовче засідання до закінчення дії карантину.

14.05.2020 суд постановив призначити підготовче засідання на 26.05.2020, яке відкладено до закінчення дії карантину.

14.09.2020 суд постановив призначити підготовче засідання на 29.09.2020 та провести підготовче судове засідання з використанням системи відеоконференцзв`язку.

29.09.2020 суд постановив закрити підготовче провадження у справі та призначити розгляд справи по суті у судовому засіданні на 19.10.2020 у режимі відеоконференції (ухвала від 29.09.2020), яке не відбулося у зв`язку з технічними проблемами в роботі онлайн-системи відеоконференцзв`язку, що підтверджується Актом про несправність (неналежне функціонування) системи відеоконференцзв`язку № 40 від 19.10.2020.

Представник позивача електронною поштою 23.10.2020 подав клопотання (вх.№ 14336/20) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

26.10.2020 суд постановив розгляд справи по суті призначити на 09.11.2020; судове засідання провести з використанням системи відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду з використанням комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

Відповідач у судові засідання жодного разу не з`явився, конституційним правом на захист своїх прав не скористався, причин неприбуття не повідомив, відзиву на позов не подав. Ухвали суду направлялися відповідачу, відповідно до ст.120 ГПК України, рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у позовній заяві та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та повернулися на адресу суду з відділення поштового зв`язку із зазначенням причини повернення: "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Факт не отримання копій ухвал, які суд з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав відповідачу за належною адресою та які повернулися в суд у зв`язку з їх неотриманням адресатом, свідчить про суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвали постановлені Господарським судом Івано-Франківської області у цій справі, оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reestr.court.gov.ua/Review/82338099), а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цих ухвал.

Згідно ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об"єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, а також беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.11.2020 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення від 20.12.2018 №18 КТ в частині сплати орендних платежів та наданих комунальних послуг, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 303222 грн 23 к. за період з травня 2019 року - листопад 2019 року. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 525, 526, 610, 611, 762 ЦК України. На підставі ст.625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов"язання, позивач нарахував відповідачу 1739 грн 80 к. - 3% річних, керуючись п.9.1.1. вказаного договору нарахував 15799 грн 02 к. пені, а також просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн 00 к. та судовий збір в розмірі 4811 грн 41 к.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Позиція відповідача.

Відповідач відзив на позов не подав.

Обставини справи, дослідження доказів.

20.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Плюсинвест-Торг" (далі - орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ГТР-А" (далі - орендар) уклали договір оренди нежитлового приміщення №18КТ (далі -договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення розташоване на першому поверсі будівлі культурно- оздоровчого комплексу.

Об"єкт оренди знаходиться за адресою: 63503, Харківська область, м.Чугуїв, вул.Харківська, будинок №127 (п.1.1.1. договору).

Загальна площа об"єкта оренди : 555 квадратних метри (п.1.1.2. договору).

Приміщення надається в оренду з метою використання його орендарем для розміщення магазину з продажу одягу та взуття та діяльності, що не суперечить законодавству (п.2.1. договору).

Об"єкт, що передається вважається переданим в орендне користування з моменту підписання акта приймання - передачі сторонами (п.3.5 договору).

Розмір орендної плати за орендне користування об"єктом оренди складає 270 грн 00 к. за один квадратний метр у місяць, у т.ч. ПДВ - 45 грн 00 к. В орендну плату не включені комунальні послуги, які сплачуються орендарем окремо згідно п.5.6. цього договору (п.5.1. договору).

Орендна плата сплачується за наступний місяць наперед не пізніше 25 числа кожного поточного місяця. Нарахування орендної плати починається через 15 днів після підписання акта прийому-передачі приміщення (п.5.4. договору).

Згідно з п.5.6. договору, крім орендної плати орендар зобов"язаний оплатити кошти наперед, не пізніше 25 числа кожного поточного місяця за фактичні розходи пов"язані з використанням орендарем: телефону (кабельних ліній) за додатковою угодою; інтернету (кабельних ліній) за додатковою угодою; електроенергії в розмірі реального споживання; водопостачання в розмірі реального споживання; опалення згідно виставлених орендодавцем рахунків; прибирання, вивезення твердих побутових відходів. Орендодавець направляє рахунки на оплату комунальних послуг не пізніше двох днів до моменту оплати (п.5.6. договору).

Відповідно до п.7.1. орендар за цим договором взяв на себе обов"язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі згідно цього договору.

У випадку порушення строків орендної плати та інших плат згідно п.5.4., 5.6. цього договору орендар відшкодовує орендодавцю завдані ним збитки. Під збитками сторони розуміють суму, яку орендодавець міг одержати при нормальному виконанні договору оренди. Крім цього, орендар сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочки (ч.3 ст.237, 224, 230 ГК України) (п.9.1.1. договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання акта прийому - передачі об"єкта оренди (12.1. договору).

Відповідно до п.13.1 договору цей договір може бути достроково розірваний в односторонньому порядку на вимогу орендодавця у випадку несплати орендарем орендної плати на умовах, передбачених п.5.1., 5.3., 5.4., 5.5., 5.6. цього договору, а також у випадку передбаченому у п.5.7. договору. В такому випадку договір оренди вважається розірваним з моменту отримання орендарем письмового повідомлення орендодавця про розірвання договору з підстав зазначених в п.13.1. цього договору. Підтвердженням одержання повідомлення є отримання попередження особисто, замовним листом.

На виконанням умов договору 26.03.2019 сторони підписали акт приймання-передачі приміщення в орендне користування, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв відповідно до умов договору нежитлове приміщення площею 555 квадратних метри, розташоване на першому поверсі будівлі культурно - оздоровчого комплексу за адресою: 63503, Харківська область, м.Чугуїв, вул.Харківська, будинок №127, а також сторони підтвердили, що орендар не має зауважень до цих приміщень, вони перебувають в задовільному стані, копія якого приєднана до матеріалів справи.

В порушення умов договору, відповідач прийняті на себе договірні зобов"язання належним чином не виконував, орендну плату здійснив частково. Внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 303222 грн 23 к., що підтверджується актами надання послуг за період березень 2019 року - листопад 2019 року, банківськими виписками та актом звірки взаємних розрахунків за період 01.02.2019 - 29.11.2019, підписаним сторонами та скріпленим печатками товариств, копії яких знаходиться в матеріалах справи.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію від 22.11.2019 №б/н з вимогою погасити заборгованість та повідомлення про дострокове розірвання договору оренди нежитлового приміщення №18КТ від 20.12.2018 керуючись п.13.1 цього договору. Докази направлення містяться в матеріалах справи.

29.11.2019 сторони підписали акт повернення об"єкта оренди до договору оренди нежитлового приміщення №18КТ від 20.12.2018, відповідно до якого орендар повернув , а орендодавець прийняв об"єкт оренди за договором: нежитлове приміщення площею 555 квадратних метри, яке знаходиться за адресою: 63503, Харківська область, м.Чугуїв, вул.Харківська, будинок №127. Також домовились припинити дію договору за взаємною згодою сторін. Датою припинення дії договору вважати 29.11.2019 та підтвердили заборгованість орендаря перед орендодавцем за орендне користування об"єктом оренди в сумі 303222 грн 23 к.

Станом на 16.03.2020 сума боргу залишилась не погашеною, у зв"язку з чим позивач на підставі ст.625 Цивільного кодексу України та п.9.1.1. договору за прострочення виконання грошового зобов"язання, нарахував відповідачу 1739 грн 80 к. - 3% річних та 15799 грн 02 к. - пені та звернувся до суду за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму (ч. 2 ст. 762 ЦК України).

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновок суду.

Суд встановив факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати орендної плати та наданих комунальних послуг в період травень 2019 року - листопад 2019 року, що підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 303222 грн 23 к. заборгованості обґрунтована та належить до задоволення.

Суд перевірив правильність нарахування позивачем пені та 3% річних за період з 30.11.2019 - 07.02.2020, які згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом за допомогою ІПС "Законодавство" менші за суми заявлені позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення пені в сумі 15520 грн 87 к. та 3% річних в сумі 1717 грн 06 к. В решті суми нарахованої пені та 3% річних належить відмовити.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 303222 грн 23 к. - заборгованості з орендної плати та комунальних послуг, 15520 грн 87 к. - пені та 1717 грн 06 к. - 3% річних.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 4811 грн 41 к., що підтверджується квитанцією №1-2383К від 07 лютого 2020 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір в розмірі 4806 грн 90 к. суд покладає на відповідача. Судовий збір в розмірі 04 грн 51 к. на позивача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

01.02.2020 позивач (замовник) та адвокат Биченко Антон Олександрович, який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №000917 від 02.05.2018 уклали договір про надання правової допомоги №б/н.

10.02.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюсинвест-Торг" та адвокат уклали додаткову угоду №1 до договору від 01.02.2020, відповідно до умов якої сторони погодили, що вартість послуг (гонорар) адвоката за годину роботи при підготовці справи до судового розгляду за вказаним договором з урахуванням складності справи та значення справи для ТОВ "Плюсинвест-Торг" становить 500 (п"ятсот) грн 00 к. Вартість послуг адвоката за представництво інтересів клієнта в суді (один судо- день) незалежно від причин відкладення розгляду справи за договором про надання правової допомоги від 01.02.2020 становить 2000 (дві тисячі) грн 00 к.

Згідно акта приймання виконаних робіт №1 від 11.02.2020, вартість наданих послуг становить 2500 грн 00 к.

На виконання умов договору про надання правничої допомоги №б/н від 01.02.2020, позивач оплатив адвокату Биченку Антону Олександровичу кошти в сумі 2500 грн 00 к., що підтверджується квитанцією №2329708 від 11 лютого 2020 року.

В ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладені положення процесуального законодавства, враховуючи те, що позов задоволено частково, суд покладає судові витрати заявника, пов`язані з наданням правничої допомоги, на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, зважаючи на часткове задоволення позову, підготовку адвокатом документів для подання до суду та виклад правової позиції, присутність в судових засіданнях, а також підтвердження розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідними документами, суд дійшов висновку про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТР-А" 2497 грн 65 к. витрат на професійну правничу допомогу. Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 02 грн 35 к. належить покласти на позивача.

Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюсинвест-Торг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТР-А" про стягнення заборгованості в сумі 320761 грн 05 к. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТР-А" (вул.Тичини, буд.43 Б, м.Івано-Франківськ,76018, код 38162243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюсинвест-Торг" (вул.Харківська, 127, м.Чугуїв, Харківська область, 63503, код 33757931 ) 303222 (триста три тисячі двісті двадцять дві гривні) 23 к. - заборгованості з орендної плати та комунальних послуг, 15520 (п"ятнадцять тисяч п"ятсот двадцять гривень) 87 к. - пені, 1717 (одну тисячу сімсот сімнадцять гривень) 06 к. - 3% річних, а також 4806 (чотири тисячі вісімсот шість гривень ) 90 к. судового збору та 2497 (дві тисячі чотириста дев"яносто сім гривень) 65 к. витрат на професійну правничу допомогу.

В частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 278 (двісті сімдесят вісім гривень) 15 к. та 3% річних в сумі 22 (двадцять дві гривні) 74 к. - відмовити.

Судовий збір в сумі 4 (чотири гривні) 51 к. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 (дві гривні) 35 к. - покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19.11.2020

Суддя Т.В.Максимів