Ухвала

від 18.11.2020 по справі 910/13925/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

м. Київ

18.11.2020Справа № 910/13925/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М. ., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" вул.Лесі Українки, 243, м.Пологи, Пологівський район, Запорізька область,70605

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дезпланет" Солом`янська площа 2, м. Київ, 03035

про стягнення 499 780,09 грн.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дезпланет" про стягнення 499 780,09 грн., а саме 450 000,00 грн. основного боргу, 20 367,12 грн. пені, 22500,00 грн. штрафу, 46670,27 грн. процентів річних та 2252,70 грн. втрат від інфляції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору № 720-101-AG-19 від 01.12.2019 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/13925/20 та з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування у даній справі, враховуючи наявні в матеріалах справи докази та оскільки ціна позову у даній справі не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за наявності клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, господарським судом на підставі ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України вирішено розгляд справи № 910/13925/20 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Через канцелярію суду 08.10.2020 року від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Дезпланет надійшла зустрічна позовна заява № 190 від 07.10.2020 року до Товариства з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" про стягнення 186 300,25 грн., а саме 110 061,47 грн. неустойки та 76238,78 грн. штрафу.

Також від Товариства з обмеженою відповідальністю Дезпланет через канцелярію суду 08.10.2020 року надійшов відзив на позовну заяву № 191 від 07.10.2020 року, який разом з доданими до нього доказами, зокрема, копією платіжного доручення відповідача № 380 від 07.10.2020 року про сплату позивачеві 95870,72 грн., судом долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 року зустрічну позовну заяву ТОВ "Дезпланет" про стягнення 186300,25 грн. штрафних санкцій повернуто заявнику на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України.

Засобами електронного зв`язку 03.11.2020 року від позивача надійшло клопотання б/н від 03.11.2020 про закриття провадження по справі, в якому останній повідомляє про сплату відповідачем 07.10.2020 року платіжним дорученням № 380 заборгованості в сумі 95870,72 грн., у зв`язку з чим посилаючись на задоволення відповідачем позовних вимог після пред`явлення позову просить суд покласти на відповідача судові витрати згідно ч. 3 ст. 130 ГПК України. Клопотання судом долучене до матеріалів справи.

Окрім цього засобами електронного зв`язку 12.11.2020 року від позивача надійшла заява б/н від 11.11.2020 року про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач зменшує позовні вимоги до 95870,22 грн. основного боргу, а також просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 95870,22 грн., закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України та згідно ч. 3 ст. 130 ГПК України присудити стягнення понесених позивачем у справі витрат з відповідача. Заява разом з доказами надсилання її на адресу відповідача судом долучена до матеріалів справи.

Засобами електронного зв`язку 17.11.2020 року від позивача надійшла заява б/н від 17.11.2020 року про часткову відмову від позовних вимог, в якій останній відмовляється від позовних вимог в частині стягнення 354 129,78 грн. основного боргу, 20 367,12 грн. пені, 22500,00 грн. штрафу, 46670,27 грн. процентів річних та 2252,70 грн. втрат від інфляції, та підтримує решту позовних вимог в сумі 95870,22 грн. Також у вказаній заяві позивач зазначає, що наслідки відмови від позову та закриття провадження у справі йому відомі та зрозумілі. Заява разом з доказами надсилання її копії на адресу відповідача судом долучена до матеріалів справи.

Будь яких інших заяв та клопотань процесуального характеру від сторін станом на 18.11.2020 року до суду не надходило.

Суд зазначає, що згідно приписів п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь - якій стадії судового процесу

У відповідності до статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Предметом позову є матеріально - правова вимога про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу до відповідача, що кореспондується зі способами захисту цього права чи інтересу, передбаченими ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Визначення змісту та обсягу позовних вимог, що підлягають судовому захисту, є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов`язує виникнення у нього права на звернення до суду і задоволення його вимог, визначаються позивачем самостійно.

Тобто, процесуальним законодавством визначено порядок реалізації права позивача змінити позовні вимоги, що випливає із принципів диспозитивності та змагальності.

В свою чергу, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Згідно зі ст. 163 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Оскільки під зменшенням розміру позовних вимог закон розуміє зміну кількісних показників, в яких виражається певна вимога, тому зменшення позовних вимог могло б бути виражене виключно у зменшенні розміру окремих вимог, які мають кількісний показник та входять до складу заявленої до стягнення з відповідача суми, та не є тотожним не підтриманню окремих вимог взагалі, оскільки такі дії свідчать про повну відмову від заявлених позовних вимог.

Крім того, приписи статей 46, 191 ГПК України, передбачаючи право позивача, зокрема, на відмову від позову, не виключають можливості часткової відмови. Однак вона можлива лише у випадку, якщо позивачем заявлено дві чи більше вимог, і позивач відмовляється не від усіх цих вимог. У разі такої відмови та її прийняття судом провадження зі справи підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у частині тих вимог, стосовно яких заявлено відмову, а решта вимог розглядається судом у загальному порядку. Якщо ж позовна заява містить тільки одну вимогу, то відмова позивача від її частини має розглядатися як зменшення розміру позовної вимоги.

Отже, дослідивши заяву позивача від 11.11.2020 року про зменшення позовних вимог судом розцінено останню як заяву про зменшення позовних вимог, зокрема, за рахунок відмови від позовних вимог в частині пені, штрафу, процентів річних та втрат від інфляції, а також зменшення розміру заявленого до стягнення основного боргу до суми 95870,22 грн.

Проте, дослідивши заяву позивача від 17.11.2020 року про часткову відмову від позовних вимог судом встановлено, що позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення 354 129,78 грн. основного боргу, 20 367,12 грн. пені, 22500,00 грн. штрафу, 46670,27 грн. процентів річних та 2252,70 грн. втрат від інфляції.

Судом також встановлено, що подана позивачем заява про часткову відмову від позову б/н від 17.11.2020 року підписана представником позивача - адвокатом Бойко П.Ю., повноваження якого підтверджуються копіями ордеру серії АЕ № 1042104 від 03.11.2020 року та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ДП № 3324 від 28.04.2017 року на ім`я Бойко П.Ю., тобто заява від імені сторони підписана належною особою.

Відповідно до принципу змагальності, закріпленого в ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

До прийняття відмови позивача від позову у відповідності до вимог ч. 2 ст. 191 ГПК України суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що за приписами ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається; наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

При цьому судом враховано, що в заяві позивача б/н від 17.11.2020 року про відмову від частини позовних вимог зазначено, що останньому відомі наслідки відмови від позову та наслідки закриття провадження по справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 191 ГПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Наслідком відмови позивача від позову відповідно до п. 4 ч. 1 ст.231 ГПК України є закриття провадження у справі.

За таких обставин, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши повноваження представника позивача на відмову від позову в частині, враховуючи вимоги ст. 191 ГПК України, оскільки дана заява позивача не суперечить чинному законодавству та не порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про прийняття часткової відмови позивача від позову, у зв`язку з чим закриває провадження у справі в частині стягнення 354 129,78 грн. основного боргу, 20 367,12 грн. пені, 22500,00 грн. штрафу, 46670,27 грн. процентів річних та 2252,70 грн. втрат від інфляції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому заява позивача б/н від 11.11.2020 року про зменшення розміру позовних вимог у зв`язку з прийняттям відмови позивача від частини позовних вимог згідно відповідної заяви б/н від 17.11.2020 року судом залишена без розгляду.

Поряд із цим розглянувши матеріали справи та заяви позивача судом встановлено, що згідно копії платіжного доручення № 380 від 07.10.2020 року, наданої відповідачем, останнім - Товариством з обмеженою відповідальністю "Дезпланет" після відкриття провадження у даній справі ухвалою суду від 21.09.2020 року було здійснено перерахування на користь позивача грошових коштів в сумі 95870,72 грн.

Факт перерахування грошових коштів у вказаній сумі також підтверджується позивачем. Заперечень щодо розміру перерахованих коштів та порядку їх зарахування матеріали справи не містять.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предметом позову є матеріально - правова вимога про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу до відповідача, що кореспондується зі способами захисту цього права чи інтересу, передбаченими ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Отже, господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної вище норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Таким чином, сплата заборгованості відповідачем була здійснена після відкриття провадження у даній справі ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 року та станом на час розгляду даної справи предмет даного спору в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 95870,22 грн. відсутній, у зв`язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.

Суд звертає увагу позивача на наслідки закриття провадження у справі, вказані в частині 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, про які зазначалось судом вище.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Як визначено ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно ч.3 ст.130 ГПК України якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Судом встановлено за матеріалами справи, що за подачу позовної заяви у даній справі позивачем - Товариством з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" сплачено судовий збір у розмірі 7496,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8038 від 10.09.2020 року, яке міститься у матеріалах справи № 910/13925/20.

Відтак, з огляду на те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача та часткове задоволення позовних вимог в сумі 95870,72 грн. останнім здійснено після пред`явлення позову, з урахуванням заяви позивача щодо покладення судових витрат на відповідача, суд вважає за можливе стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дезпланет" понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 1438,06 грн., пропорційно розміру вимог, задоволених відповідачем в добровільному порядку.

В свою чергу суд звертає увагу позивача, що згідно ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 231, 234 Господарського процесуального кодексу України та п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Прийняти відмову Товариства з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" від позову в частині стягнення 354 129,78 грн. основного боргу, 20 367,12 грн. пені, 22500,00 грн. штрафу, 46670,27 грн. процентів річних та 2252,70 грн. втрат від інфляції.

2. Заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" про закриття провадження у справі № 910/13925/20 в частині стягнення 95870,22 грн. основного боргу задовольнити.

3. Провадження у справі № 910/13925/20 закрити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дезпланет" (Солом`янська площа 2, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 42100324) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" (вул.Лесі Українки, 243, м.Пологи, Пологівський район, Запорізька область,70605, код ЄДРПОУ 03327724) витрати по сплаті судового збору в сумі 1438,06 грн. (одна тисяча чотириста тридцять вісім грн. 06 коп.).

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання 18.11.2020 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк, визначений ч.1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М.Селівон