Рішення

від 19.11.2020 по справі 910/12011/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.11.2020Справа № 910/12011/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Мандриченка О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/12011/20

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Транс ком 1" ; доТовариства з обмеженою відповідальністю "Геліос віжн Україна" ; простягнення 16 048,68 грн. без повідомлення учасників справи .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс ком 1" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос віжн Україна" про стягнення 16 048,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання з оплати вартості наданих послуг за договором № 656-Т від 18.10.2019, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 13 962,50 грн., інфляційні втрати у розмірі 280,97 грн., 3% річних у розмірі 255,22 грн. та пеню у розмірі 1 549,99 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив.

В установлений процесуальним законодавством та судом в ухвалі від 18.08.2020 строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.08.2020.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/12011/20 в Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який вважається належним чином повідомленим про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Вимог про розгляд справи в судовому засіданні за участю представників сторін після винесення ухвали про відкриття провадження у справі до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

18 жовтня 2019 року між ТОВ ТРАНС КОМ 1 (надалі - експедитор) та ТОВ МАММОТС ІНЖИНІРІНГ (з 29.02.2020 р. змінено назву на ҐЕЛЮС ВІЖН УКРАЇНА ) (надалі - клієнт) було укладено договір транспортного експедирування № 656-Т (надалі - договір) щодо організації та виконання послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу (далі по тексту - послуги) за плату на умовах викладених у договорі та за обсягом і ціною, що вказується у актах приймання-передачі послуг.

Згідно з пунктом 1.1. договору експедитор зобов`язується за дорученням клієнта та за його рахунок виконати або організувати виконання послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, що визначені у п. 1.2. цього Договору, а Клієнт зобов`язується приймати належним чином надані послуги та здійснювати їх оплату у порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 2.4. договору по завершенню надання послуг експедитор надсилає клієнту в спосіб, визначений у цьому договорі, акт приймання-передачі послуг, що в розумінні ст. 638 ЦК України є офертою. Підписання Клієнтом акту приймання- передачі послуг слугує підтвердженням прийняття Клієнтом істотних умов господарсько-правових взаємовідносин між Сторонами цього Договору за відповідним дорученням та прийняття наданих Послуг без зауважень, що в розумінні ст. 638 ЦК України є акцептом.

Згідно з п. 2.7. договору сторони погодили можливість використання системи електронного документообіг сторони фіксують факти здійснення господарських операцій за договором шляхом введення первинних документів в електронному вигляді. В зв`язку з чим, сторони визнають первинні бухгалтерські документи за договором в електронному вигляді.

Пунктом 2.8. договору встановлено, що за фактом організації та надання послуг, сторони складають та підписують акт приймання-передачі послуг, який одночасно є звітом експедитора. Акт ініціюється експедитором та надсилається клієнту.

06.12.2019 р., 09.12.2019 р. та 13.12.2019 р. експедитор надав клієнту транспортно-експедиторські послуги та послуги таксі водія за загальну суму 13 962, 50 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується актами здачі- приймання робіт (надання послуг) № 10448 від 06.12.2019 р., № 10581 від 09.12.2019 р., № 10931 від 13.12.2019 р., що були прийняті (акцептовані) та підписані Порох С. В. , як клієнтом 28.12.2019 р. з використанням системи електронного документообігу M.E.Dos IS із накладенням електронного цифрового підпису (2788315560 Порох Світлани Володимирівни, печатка 42728120 ТОВ МАММОТС ІНЖИНІРИНГ ), що підтверджується повідомленнями про результат обробки документа, а також підписано та скріплено печаткою на паперовому носії.

Пунктом 3.2.7. договору передбачено, що клієнт зобов`язується здійснювати своєчасні розрахунки за надані послуги та компенсувати експедитору документально підтверджені додаткові витрати, що були ним понесені при виконанні цього Договору.

Відповідно до п. 4.2. договору клієнт повинен здійснити оплату вартості послуг у розмірі, що буде погоджений у відповідному акті приймання-передачі послуг у випадку надання послуг на умовах відстрочки платежу, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Експедитора протягом 2 (двох) банківських днів з моменту підписання Клієнтом Акту згідно п. 2.7. цього Договору та отримання від Експедитора рахунку-фактури.

Експедитор має право направити Клієнту рахунок-фактуру та/або Акт з використанням засобів факсимільного та/або електронного зв`язку. Направлені у такий спосіб рахунок-фактура та/або Акт мають силу оригіналу.

Відповідачем були прийняті (акцептовані) та підписані як Клієнтом з використанням системи електронного документообігу M.E.Dos IS із накладенням електронного цифрового підпису, рахунки на оплату за вище вказаними актами, а саме: рахунок на оплату № 10578 від 13.12.2019 р. на суму 2 362,50 грн. в т.ч. ПДВ, №10246 від 09.12.2019 р. на суму 3 800, 00 грн. в т.ч. ПДВ, №10125 від 06.12.2019 р. на суму 7 800, 00 грн. в т.ч. ПДВ, таким чином, останній день строку оплати за даним рахунками був 31.12.2019 р.

Згідно з пунктом 4.6. договору, датою оплати вважаться дата зарахування коштів на поточний рахунок експедитора.

Також матеріалами справи підтверджується, що за результатом наданих послуг на загальну суму 13 962, 50 грн. позивачем були зареєстровані податкові накладні від 06.12.2019 р. № 356 на суму 7 800, 00 грн. в т.ч. ПДВ, від 09.12.2019 р. № 433 на суму 3 800, 00 грн. в т.ч. ПДВ, від 13.12.2019 р. № 760 на суму 2 362, 50 грн. в т.ч. ПДВ, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та прийняті контрагентом - Відповідачем, що підтверджується повідомленнями про результат обробки документа, шляхом проставлення підпису та печатки засобами електронного документообігу.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуг на загальну суму 13 962,50 грн., зокрема, підписаними актами надання послуг, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, вартість наданих послуг у визначений договором строк не оплатив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, розмір якої, станом на день розгляду справи, складає 13 962,50 грн.

Відповідач контррозрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу до суду не надав та не надіслав.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав, доказів здійснення оплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 13 962,50 грн. матеріали справи не містять.

Отже, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором транспортного експедирування № 656-Т від 18.10.2019 в розмірі 13 962,50 грн.

Позивач за прострочення строків оплати за надані послуги, керуючись п.п. 5.2.11. договору нарахував та просить стягнути з відповідача 1549,99 грн. пені.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.2.11 договору сторони передбачили, що у випадку прострочення оплати клієнтом рахунку експедитора, клієнт сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за який сплачується пеня. Пеня сплачується за весь період прострочення.

Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов`язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю у розмірі 1549,99 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 280,97 грн. інфляційних втрат та 255,22 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов`язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, а саме, у розмірі 280,97 грн. та 255,22 грн. відповідно за визначений позивачем період.

Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 46 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлені до стягнення кошти, суду не надав.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Також позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 800,00 грн.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження факту отримання правничої допомоги та факту понесення витрат на її оплату позивач подав суду договір про надання правової допомоги № 1/20 від 02.06.2020, укладений з адвокатом Глущенко А.М., акт здачі-приймання наданих послуг № 1 від 10 серпня 2020 року, платіжне доручення від 10.08.2020 № 859 на суму 4 800,00 грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4 800,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос віжн Україна" (03191, м. Київ, вул. Лятошинського, буд. 26-А, кв. 134, ідентифікаційний код 42728120) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс ком 1" (01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, буд. 10, кв. 47; ідентифікаційний код 41662530) 13 962 (тринадцять тисяч дев`ятсот шістдесят дві) грн. 50 коп. заборгованості, 1 549 (одну тисячу п`ятсот сорок дев`ять) грн. 99 коп. пені, 280 (двісті вісімдесят) грн. 97 коп. інфляційних втрат, 255 (двісті п`ятдесят п`ять) грн. 22 коп. 3% річних, 4 800 (чотири тисячі вісімсот) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судово засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко