Постанова

від 19.11.2020 по справі 469/1261/16-ц

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

19.11.20

22-ц/812/1708/20

Провадження № 22-ц/812/1708/20 Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року м. Миколаїв

справа № 469/1261/16-ц

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого Данилової О.О.,

суддів: Коломієць В.В., Шаманської Н.О.,

із секретарем Лівшенком О.С. ,

переглянувши в апеляційному порядку цивільну справу за позовом

заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, ОСОБА_1

про визнання незаконними та скасування рішень,

визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності та витребування земельної ділянки

за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Альтаір на заочне рішення Березанського районного суду Миколаївської області, ухвалене 21 лютого 2017року суддею Тавлуєм В.В. в приміщенні цього ж суду (повне рішення складено 27 лютого 2017 року),

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2016 року заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 (далі - прокурор) звернувся з позовом, в якому зазначав, що рішенням Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (далі - Коблівська сільрада) № 6 від 1 липня 2014 року затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0, 1 га (забудовані землі, землі кемпінгів, будинків для відпочинку або проведення відпусток) із земель, не наданих у власність або користування, для індивідуального дачного будівництва в с. Коблеве в межах території Коблівської сільради. 7 липня 2014 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво № НОМЕР_1 про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4820982200:12:042:0036.

Посилаючись на те, що земельна ділянка розташована в рекреаційній зоні Чорного моря, на відстані 550 м від урізу води, відноситься до земель водного фонду й не може передаватися у власність громадянам, а рішення сільради прийнято без зміни цільового призначення земельної ділянки, з порушенням порядку передачі її у власність фізичних осіб, без відповідних узгоджень тощо, що порушує інтереси територіальної громади та державні інтереси, прокурор просив визнати незаконним та скасувати пункти 1, 2 рішення Коблівської сільради № 6 від 1 липня 2014 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, визнати недійсним та скасувати видане ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на земельну ділянку та зобов`язати відповідачку повернути її територіальній громаді.

Заочним рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 21 лютого 2017 року позов задоволено. Визнані незаконними та скасовані пункти 1,2 рішення Коблівської сільської ради №6 від 1 липня 2014 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1 га (забудовані землі, землі кемпінгів, будинків для відпочинку або проведення відпусток) із земель, не наданих у власність та користування в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області для індивідуального дачного будівництва. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на ім`я ОСОБА_1 . Витребувана від ОСОБА_1 у власність територіальної громади с.Коблеве Березанського району Миколаївської області в особі Коблевської сільради, земельна ділянка площею 0,10 га з кадастровим номером 4820982200:12:042:0036.

У вересні 2020 року з апеляційною скаргою на судове рішення звернулось ТОВ Альтаір .

Апелянт посилався на те, що з 1994 року має у постійному користуванні земельну ділянку площею 1,4 га, надану для будівництва бази відпочинку на 100 місць, право на яке підтверджено державним актом на право постійного користування землею серія МК №183 від 30 березня 1994 року. До складу цієї ділянки частково входить і спірна земельна ділянка з кадастровим номером 4820982200:12:042:0036, яку за рішенням суду витребувано у власність Коблівської сільради.

Посилаючись на те, що витребуванням землі у власність сільради порушені права товариства, як землекористувача, а до участі у справі його залучено не було, ТОВ Альтаір просило скасувати заочне рішення та ухвалити нове рішення, вирішивши питання щодо повернення земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:12:042:0036 у постійне користування ТОВ Альтаір .

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор не погодився з доводами апеляційної скарги, вважаючи судове рішення законним та обґрунтованим. Прокурор посилався на те, що рішення суду в частині визнання незаконним рішення сільради та недійсним свідоцтва про право власності на ім`я ОСОБА_1 взагалі не стосується будь-яких прав ТОВ Альтаір . Витребування земельно ділянки у власність Коблівської сільради не вирішує питання про права та обов`язки ТОВ Альтаір та не перешкоджає захисту прав товариства в разі їх порушення. Оскільки судове рішення не стосується прав та обов`язків ТОВ Альтаір , апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства, яке не є учасником справи, підлягає закриттю за пунктом 3 частини 1 статті 362 ЦПК.

Інші учасники справи правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

В судове засідання апеляційного суду відповідачі не з`явились, про час та місце судового засіданні повідомлені (а.с.145-150). Справу розглянуто за участю прокурора Цвікілевич Н.В. та представників ТОВ Альтаір .

Апеляційна скарга ТОВ Альтаір не підлягає апеляційному розгляду, а судове рішення - перегляду, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 352 ЦПК, особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Отже, необхідною умовою для набуття особою, яка не брала участі у справі, права апеляційного оскарження судового рішення є вирішення цим судовим актом питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків цієї особи.

На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, особа, не залучена до участі у справі, повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо з судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

При цьому судове рішення повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є апелянт, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Таку правову позицію щодо застосування правил частини 1 статті 352 ЦПК містить постанова Верховного Суду (КЦС) від 29 жовтня 2020 року у справі №200/6831/18.

Це питання має вирішуватись апеляційним судом, виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням змісту судового рішення.

Так, з матеріалів данної цивільної справи вбачається, що предметом спору, заявленого прокурором, є законність/незаконність передачі земельної ділянки, яка належить до земель водного фонду рекреаційного призначення, з комунальної власності у приватну власність для дачного будівництва на підставі актів органу місцевого самоврядування, прийнятих у 2012 році.

Учасником цих правовідносин, тобто відносин з передачі права комунальної власності до приватної, ТОВ Альтаір не являється.

Судом першої інстанції в межах заявленого позову не досліджувалось питання про наявність або відсутність прав на цю ділянку у інших осіб. Висновків з цих обставин судове рішення не містить.

Тим більш, не містить рішення суджень щодо права користування цією ділянкою у ТОВ Альтаір .

Рішення суду в частині визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі землі у приватну власність та визнання недійсним свідоцтва про право власності на землю ОСОБА_1 не тільки не порушує прав ТОВ Альтаір (у разі їх наявності), а навіть сприяє їх поновленню (у разі їх порушення).

Дійшовши висновку про незаконність передачі права власності, суд відновив становище, яке існувало до порушень положень земельного та водного законодавства щодо розпорядження цією категорією земель у 2012 році, витребувавши земельну ділянку у власність громади.

Питання щодо права користування земельною ділянкою чи то в учасників справи, чи то в інших осіб, суд не вирішував.

Отже, встановлені обставини свідчать про те, що оскаржуване рішення безпосередньо не стосується прав, інтересів та обов`язків ТОВ Альтаір ; судом не вирішувався спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом був апелянт; а рішення не містить судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах (у праві користування земельною ділянкою).

Крім того, правовий зв`язок між органом місцевого самоврядування, як стороною спору, та ТОВ Альтаір має ймовірний, а не очевидний та безумовний характер, що також свідчить про недоведеність апелянтом факту порушення судовим рішенням його прав.

Наявність судового рішення щодо витребування земельної ділянки (повернення земельної ділянки) на користь власника не перешкоджає апелянту захищати своє право постійного користувача земельної ділянки, на яке він посилається та яке вважає порушеним, в судовому порядку шляхом пред`явлення окремого позову.

Аналогічний підхід до вирішення питання щодо порушення судовим рішенням прав осіб, які не були залучені до справи, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 квітня 2020 року у справі №504/2457/15ц.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ Альтаір не може вважатись порушенням принципу доступу до правосуддя та права на судовий захист, що передбачено, поряд з процесуальними нормами, статтею 129 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Скасування судового рішення, на чому наполягає апелянт, яким права та обов`язки апелянта не вирішувались, не є ефективним способом захисту його прав, навіть у разі їх порушень, а вимога щодо витребування ділянки на користь товариства не може бути розглянута апеляційним судом в межах позову прокурора.

Права на судовий захист, як то зазначено вище, ТОВ Альтаір не позбавлене.

Отже, відкривши апеляційне провадження за скаргою ТОВ Альтаір на виконання вимог процесуального законодавства, перевіривши доводи апеляційної скарги та не встановивши порушень судовим рішенням прав, свобод, інтересів та обов`язків товариства, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність закриття апеляційного провадження за цією скаргою.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону Про судовий збір закриття провадження у справі, в тому числі апеляційного провадження, є підставою для повернення сплаченого апелянтом судового збору при подачі апеляційної скарги.

Керуючись пунктом 3 частини 1 статті 362 ЦПК, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Альтаір на заочне рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 21 лютого 2017року - закрити.

Повернути ТОВ Альтаір сплачений судовий збір у розмірі 1335,52 грн. на підставі платіжного доручення №2087-5337-5944-6197 від 18 вересня 2020 року та судовий збір в розмірі 731,48 грн. на підставі платіжного доручення №2104-3561-8872-8055 від 5 жовтня 2020 року.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.О.Данилова

Судді: В.В.Коломієць

Н.О.Шаманська

---------------------------------

Повну постанову складено 19 листопада 2020 року