Рішення

від 10.11.2020 по справі 922/2332/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2332/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м.Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д) в особі Харківської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (61052, м. Харків, Жовтневий район, вул. Полтавський Шлях, буд. 7) до Видавництва "Право" (61002, м. Харків, вул. Чернишевського, буд. 80) 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 74490,00 грн. за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

третьої особи - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в особі Харківської обласної дирекції ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (позивач) до Видавництва "Право" (відповідач) про стягнення 74490,00 грн.

Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складається із суми сплаченого судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.07.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

17.08.2020 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №18881) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

21.08.2020 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 19374) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.09.2020 подальший розгляд справи № 922/2332/20 вирішено здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 28.09.2020 об 11:40 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

21.09.2020 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача (вх. № 21675).

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.09.2020 відкладено підготовче засідання на 13.10.2020 об 11:45.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.10.2020 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 27.10.2020 о 12:30.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.10.2020 розгляд справи по суті відкладено на 10.11.2020 о 12:15.

Позивач в судове засідання 10.11.2020 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належаним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 026512/4.

Відповідач в судове засідання 10.11.2020 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належаним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 026512/2.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача в судове засідання 10.11.2020 не з`явилася, 28.10.2020 на адресу суду повернулася копія ухвали від 27.10.2020, яку було надіслано на адресу третьої особи, з довідкою відділення Укрпошти: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

15.02.2017 Видавництво "Право" уклало Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5723613 з Публічним "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в особі Київського відділення Харківської обласної дирекції ПАТ "НАСК "Оранта", відповідно до якого було застраховано цивільно-правову відповідальність водіїв за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації транспортного засобу Toyota Corolla, державний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить страхувальнику Видавництво Право . Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) встановлено в сумі 100000,00 грн, франшиза складає 510,00 грн.

28.08.2017 о 00.35 год. у м. Харкові на вул. Сумській сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля MercedesBenz ML250, державний номер НОМЕР_3 .

У відповідності до постанови Київського районного суду м. Харкова від 13 жовтня 2017 року по справі № 640/13869/17 (провадження № 3/640/3709/17), 28.08.2017 о 00.35 год. в м. Харкові на вул. Сумській, в районі буд. № 132а, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Toyota Corolla, державний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем MercedesBenz ML250, державний номер НОМЕР_3 , який зупинився попереду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1, п. 13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Також, відповідно до постанови Київського районного суду м. Харкова від 13 жовтня 2017 року по справі № 640/13870/17 (провадження № 3/640/3710/17), 28.08.2017 року о 00.35 год. в м. Харкові на вул. Сумській, в районі буд. № 132а, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Toyota Corolla, державний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Drager6820 в присутності свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

26.10.2017 за реєстраційним № 1133 до страховика надійшла заява (вх. № 1133) від третьої особи (потерпілого) ОСОБА_2 , про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до наданих потерпілою особою рахунків ТОВ АД Соллі-Плюс , яке є офіційним дилером Mercedes Benz, відновлювальний ремонт пошкодженого внаслідок ДТП Mercedes Benz НОМЕР_4 , державний номер НОМЕР_3 , складає 384020,54 грн.

Згідно із складеною страховиком ремонтної калькуляції від 11.09.2017, відновлювальний ремонт автомобіля Mercedes Benz ML250, державний номер НОМЕР_3 , складає 192015,88 грн, при цьому страховиком до уваги було взято Протокол (акт) огляду транспортного засобу складений 31.08.2017.

З урахуванням суми франшизи, встановленої Договором обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5723613 від 15.02.2017 в розмірі 510,00 грн, страховиком визначено до сплати та сплачено страхове відшкодування в сумі 99490,00 грн на підставі складеного страхового акту та заяви про страхове відшкодування.

Відповідно до наявної у матеріалах справи належним чином засвідченої копії платіжного доручення № 62942 від 18.12.2017 убачається, що позивачем було перераховано суму страхового відшкодування у розмірі 215202,36 грн (а.с. 47).

Позивач у позові покликається на приписи підпункту 38.1.1 а пункту 38.1 етапі 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (підпункт "а" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 в редакції Закону N 3045-VI (3045-17) від 17.02.2011), згідно якої страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до наданої відповідачем довідки, водій ОСОБА_1 станом на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди працював на посаді водія Видавництва "Право" (а.с. 32).

З метою досудового врегулювання спору, 13.02.2018 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію з пропозицією в добровільному порядку відшкодувати спричинену позивачеві шкоду. Внаслідок проведених перемовин між страховиком та відповідачем, було досягнута домовленість щодо відшкодування шкоди відповідачем частками щомісячно, починаючи з вересня місяця, в строк до 31.12.2018.

19.09.2018 в рахунок відшкодування шкоди позивачем були отримані кошти в розмірі 25000,00 грн. Втім у подальшому, відповідно до отриманої відповіді на претензію вих. № 67 від 10.12.2018, відповідач від сплати боргу відмовився.

Позивач вважає, що відповідач має зобов`язання з оплати залишку невідшкодованої шкоди у розмірі 74490,00 грн, яка, за розрахунком позивача, складається із: 99490,00 грн - 25000,00 грн = 74490,00 грн, де 99490,00 грн. - виплата страхового відшкодування за договором № АК/5723613 від 15.02.2017; 25000,00 грн. - часткова сплата боргу відповідачем.

Відповідач позовні вимоги не визнає. Заперечуючи проти позову у своєму відзиві зазначає про те, що ОСОБА_1 дійсно на момент виникнення спірних правовідносин працював у нашому підприємстві на посаді водія. Проте, він скоїв ДТП та завдав цим шкоди поза часом, місцем та обсягом виконання ним трудової функції, отже, під час неправомірного заволодіння та використання автомобіля, що належав його підприємству. Саме ОСОБА_1 , а не відповідач є належним адресатом та виконавцем регресних вимог позивача, отже, належним відповідачем за позовом про стягнення шкоди в регресному порядку. У письмовій відповіді на претензію позивача, що була надана відповідачем 10.12.2018, відповідач відхилив його вимоги з пропозицією звернутися з відповідним позовом до винної особи - ОСОБА_1 , оскільки саме такий спосіб захисту прав страховика відповідає чинному законодавству України та сталій судовій практиці в аналогічних справах. Кошти у розмірі 25000 грн. були помилково сплаченої позивачу .

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами частини першої статті 1187 ЦК України діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб - є джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно із частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положеннями пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об`єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права.

Не вважається володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо).

Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК України.

На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров`ю у зв`язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя та четверта статті 1187 ЦК України).

Розглядаючи справи цієї категорії, суди повинні встановлювати правові підстави передання власником іншій особі транспортного засобу, зокрема, чи вибув він з його права володіння на законних підставах. Якщо транспортний засіб не вибув з володіння власника, то саме він нестиме відповідальність за завдану матеріальну шкоду потерпілому, а не водій, який перебував за кермом його автомобіля і з вини якого сталося ДТП.

Вказана правова позиція наведена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.07.2019 у справі № 910/12722/18.

Як встановлено судом, відповідно до постанови Київського районного суду м. Харкова від 13.10.2017 по справі № 640/13869/17 (провадження № 3/640/3709/17), 28.08.2017 о 00.35 год. в м. Харкові на вул. Сумській, в районі буд. № 132а, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Toyota Corolla, державний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем MercedesBenz ML250, державний номер НОМЕР_3 , який зупинився попереду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1, п. 13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Також судом встановлено, відповідно до довідки, підписаної директором видавництва "Право" В.А. Прудниковим та головним бухгалтером І.А. Самчук, ОСОБА_1 працює у видавництві "Право" з 15.06.2017 (наказ про прийняття від 15.06.2017 № 50 ВК) на посаді водія. Довідка видана ОСОБА_1 для подання до страхової компанії (а.с. 32).

За змістом статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, дослідивши обставини, встановлені під час розгляду справи № 922/2332/20, як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов висновку про перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з Видавництвом "Право", а тому Видавництво "Право", як роботодавець ОСОБА_1 , відповідальне за шкоду, завдану власнику транспортного засобу MercedesBenz ML250, державний номер НОМЕР_3 , під час експлуатації джерела підвищеної небезпеки.

Враховуючи викладене, суд дійшов неспростованого висновку про те, що Видавництво "Право", як власник автомобіля Toyota Corolla, державний номер НОМЕР_1 , несе цивільну відповідальність за завдану ним шкоду, з урахуванням чого, позовні вимоги ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в особі Харківської обласної дирекції ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" належать до задоволення.

Доводи відповідача про те, що водій ОСОБА_1 скоїв дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої було спричинено матеріальну шкоду автомобілю Mercedes Benz ML250 державний номер НОМЕР_3 , під час неправомірного заволодіння та використання автомобіля позбавлені свого належного підтвердження, а подана додатком до відзиву копія правил внутрішнього трудового розпорядку Видавництва "Право" не спростовують позовних вимог, як і не підтверджують факту неправомірного заволодіння та використання ОСОБА_1 автомобіля, що належить відповідачу.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в розмірі 2102,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Видавництва "Право" (61002, м. Харків, вул. Чернишевського, буд. 80, код ЄДРПОУ 23465351) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в особі Харківської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (61052, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 7, код ЄДРПОУ 00034186) - суму страхового відшкодування у розмірі 74490,00 грн. та 2102,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "18" листопада 2020 р.

Суддя Г.І. Сальнікова