Ухвала

від 19.11.2020 по справі 922/2613/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"19" листопада 2020 р.Справа № 922/2613/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Експорт Юей" про забезпечення позову по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експорт Юей", м. Житомир до Товариства з обмеженою відповідальністю "Андріївський молокозавод", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , м. Бровари про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Експорт Юей", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Андріївський Молокозавод", в якому просить суд стягнути з відповідача 292232,00 грн. завданих збитків. Судові витрати, які складаються з витрат на оплату судового збору у розмірі 4383,48 грн. та 20000,00 грн. витрат на надання правничої допомоги, позивач просить суд покласти на відповідача. Нормативно позов обґрунтований ст.ст. 6, 11, 509, 530, 908, 920, 924, 925, 929, 932 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України.

Ухвалою суду від 17.11.2020, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі №922/2613/20 було закрите та справа призначена до судового розгляду по суті на 03.12.2020 о 09:00.

17.11.2020 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить суд накласти арешт на все рухоме майно відповідача в межах суми позову 292232,00 грн. В обґрунтування заяви позивач вказує на те, що на телефонні дзвінки ані відповідач ані третя особа не відповідають, хоча телефони увімкнені. Відповідач та третя особа, які є взаємопов`язані не приймали жодної участі в судовому засіданні по справі № 922/2613/20. Позивач вважає що такими діями відповідач та третя особа свідомо затягують процес судового розгляду чим свідомо намагаються уникнути відповідальності. З огляду на це, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити та зробити неможливим виконання рішення суду. Відповідно до запиту отриманого через електронний портал державних послуг Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України, представником позивача отримано відповідь, згідно якої за відповідачем зареєстровано транспортний засіб Mercedes-Benz GLE 250, 2017 року випуску. Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав № 229636789 у відповідача відсутнє нерухоме майно. А отже транспортний засіб це єдине майно за рахунок якого може бути виконано рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, докази, подані в обґрунтування даної заяви, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення, в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів ст. ст. 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 15.01.2019 у справі № 915/870/18.

Суд зауважує, що в даному випадку, як підстава вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватись, чи може невжиття таких заходів істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Такої ж правої позиції дотримується об`єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Також суд звертає увагу, що відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а відповідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Як вже зазначалось судом, заявником у поданій на розгляд суду заяви, обов`язково повинно бути надано докази наявності таких фактичних обставин, наприклад, вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Це може бути продаж майна або підготовчі дії до його реалізації, відступлення для інших осіб. При цьому, якщо заявник буде посилатися тільки на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без відповідного обґрунтування, суд не бути вважати це достатньою підставою для задоволення заяви.

Натомість, у поданій на розгляд суду заяві про забезпечення позову викладені лише припущення заявника щодо ймовірності невиконання відповідачем рішення суду, у зв`язку з наявністю у нього боргових зобов`язань.

Обставини на які посилається позивач, не є тими обставинами, які свідчать про вчинення відповідачем навмисних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, як наслідок - неможливість чи істотне ускладнення в майбутньому виконання судового рішення у цій справі.

З огляду на викладене, дослідивши подану до суду заяву про забезпечення позову, суд вважає, що зазначені заявником обставини, є припущеннями позивача та не свідчать про неможливість виконання рішення суду, у разі задоволення позову саме у даній справі, без застосування відповідних заходів забезпечення позову.

Будь-яких належних доказів до заяви на її обґрунтування, позивачем суду не надано.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що заявником не обґрунтовано та не подано достатніх доказів на підтвердження того, яким чином не вжиття заходу забезпечення позову в майбутньому, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду за позовом заявника за умови його задоволення.

Суд наголошує, у разі задоволення позову, виконання рішення суду може бути здійснено в примусовому порядку із застосуванням заходів примусового виконання рішень, передбачених законом.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості заяви ТОВ "Експорт Юей" щодо необхідності вжиття відповідних заходів до забезпечення позову, ймовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, адекватності вимог заявника про забезпечення позову, з урахуванням збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, у зв`язку з чим у задоволенні поданої заяви відмовляє.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Експорт Юей" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.

Ухвала підписана 19 листопада 2020 року.

Суддя О.В. Погорелова