Постанова

від 18.11.2020 по справі 2240/2582/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 2240/2582/18

адміністративне провадження № К/9901/12227/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А.І.,

суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 2240/2582/18

за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) ГАЛС-2005 , про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.11.2018, ухвалене у складі головуючого судді Тарновецького І.І.

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду 21.03.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Моніча Б.С., суддів Капустинського М.М., Охрімчук І.Г.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 31.07.2018 до Хмельницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій він просив:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 09.02.2018 № 25/44 Про часткове задоволення скарги представника Костюковича Д.К. в інтересах ОСОБА_1 від 11.01.2018 в частині відмови у задоволенні скарги позивача щодо невідкладного відновлення в Реєстрі прав власності на нерухоме майно протиправно погашеного (видаленого) запису про право власності ОСОБА_1 на незавершене будівництво 30-ти квартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 20127408; номер запису: 24 в книзі: 1);

зобов`язати відповідача невідкладно відновити в Реєстрі прав власності на нерухоме майно протиправно погашений (видалений) запис про право власності ОСОБА_1 на незавершене будівництво 30-ти квартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 20127408; номер запису: 24 в книзі: 1).

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що державний реєстратор Комунального підприємства (далі - КП) Тернопільське бюро реєстрації нерухомості та бізнесу обласне Ткачук А.В. 12.12.2017 о 12:45:33 год. безпідставно та протиправно скасував запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на незавершене будівництво 30-ти квартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 20127408; номер запису: 24 в книзі: 1). На думку позивача, вказані дії відповідач здійснив всупереч вимог Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а тому є законні підстави для відновлення скасованого запису від 12.12.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та визнання протиправним і скасування зазначеного вище наказу відповідача.

2. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 29.11.2018, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019, відмовив у задоволенні позовних вимог.

3. 26.04.2019 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.11.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду 21.03.2019, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.

4. Верховний Суд ухвалою від 17.05.2019 відкрив касаційне провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

5. 10.06.2019 від Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області до суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, у якому відповідач просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані ОСОБА_1 , судові рішення - без змін.

6. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20.06.2019 №790/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №13), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.

7. Протоколом розподілу справи від 20.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Бучик А.Ю., Стеценко С.Г.

8. Ухвалою судді Верховного Суду від 21.06.2019 прийнято зазначену справу до свого провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. У справі, яка розглядається суди встановили, що 27.12.2012 приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу на підставі договору купівлі-продажу від 26.10.2007 № 3075 та рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 01.03.2011, постанови Рівненського апеляційного господарського господарського суду від 20.12.2012, зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно право власності ОСОБА_1 на незавершене будівництво 30-ти квартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 20127408; номер запису: 24 в книзі: 1).

02.02.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відкрито розділ № 838428668104, у який внесено запис про скасування права власності № 13085773 ОСОБА_1 на незвершене будівництво 30-ти квартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 29.12.2010, яким визнано недійсним договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва укладеного між ТОВ Житлобудінвест та ОСОБА_1 шестиповерхового 30-ти квартирного житлового будинку АДРЕСА_1 .

12.12.2017 державним реєстратором КП Тернопільське бюро реєстрації нерухомості та бізнесу обласне Ткачуком А.В. погашено в Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_1 на незавершене будівництво 30-квартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі судових рішень: рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 29.12.2010 про визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 26.10.2007 № 3075; ухвали Вищого Спеціалізованого суду України від 18.12.2013 про скасування рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 01.03.2011; рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.04.2006 справа № 7/1176, яким визнано за ТОВ ГАЛС-2005 право власності на майно - незавершене будівництво житлового 30-ти квартирного будинку в„– 53-а, загальною площею 2360,53 кв. м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

18.12.2017 позивачем отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 108053061, у якій зазначено, що запис про право власності на об`єкт: незавершене будівництво 30-квартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно погашено 12.12.2017.

Позивач не погоджуючись із такими діями державного реєстратора 11.11.2018 уповноважив свого представника Костюковича Д.К. звернутися в його інтересах до відповідача зі скаргою на неправомірні дії суб`єкта державної реєстрації прав, який діє на території Тернопільської області. У скарзі представник позивача просив детально проаналізувати вищенаведену інформацію і вжити невідкладних заходів з метою належного реагування на вищенаведені неправомірні дії державного реєстратора КП Тернопільське бюро реєстрації нерухомості та бізнесу обласне Ткачука А.В., та вжити заходів для невідкладного відновлення в Реєстрі прав власності на нерухоме майно протиправно погашеного (видаленого) запису про право власності ОСОБА_1 на незавершене будівництво 30-ти квартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 20127408; номер запису: 24 в книзі: 1).

Листом від 09.02.2018 № К-14/2.3-09-35 відповідачем повідомлено позивача про результати розгляду зазначеної скарги з одночасним долученням копії прийнятого рішення у формі наказу від 09.02.2018 № 25/44, відповідно до якого скаргу представника Костюковича Д.К. в інтересах ОСОБА_1 від 11.01.2018 б/н задоволено частково. Тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора КП Тернопільське бюро реєстрації нерухомості та бізнесу обласне Ткачука А.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 рік. Відмовлено у задоволенні скарги в частині невідкладного відновлення в Реєстрі прав власності на нерухоме майно протиправно погашеного (видаленого) запису про право власності ОСОБА_1 на незавершене будівництво 30-ти квартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 20127408; номер запису: 24 в книзі: 1) у зв`язку з тим, що розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

Відповідно до висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що державним реєстратором Ткачуком А.В. вчинено дію в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, а саме погашено запис про право власності ОСОБА_1 на незавершене будівництво 30-ти квартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 20127408; номер запису: 24 в книзі:1) без формування та реєстрації заяви в базі даних заяв. Також ним не прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав на підставі того, що заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав (пункт 11 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV), та не враховано той факт, що 02.02.2016 право власності ОСОБА_1 (№ 13085773) на об`єкт незавершеного будівництва на підставі рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 29.12.2010 було скасовано, а аналогічне рішення суду подавалося державному реєстратору ОСОБА_2 , що підтверджується його поясненнями.

Також комісія зазначила, що оскільки державним реєстратором Ткачуком А.В. державна реєстрація прав у Державного реєстру речових прав не здійснювалася, відтак використання відомостей чи будь-які дії в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, тому в числі погашення записів в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, вчинено з порушенням. З огляду на викладене, комісія дійшла до висновку, що державним реєстратором ОСОБА_2 порушено вимоги частини п`ятої статті 3, пунктів 1, 5 частини першої статті 18, пункту 11 частини першої статті 24, абзацу 2 частини 2 статті 26 Закону № 1952-IV, та абзацу 2 пункту 3, пункту 6, абзацу 1 пункту 7, пункту 9 Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1844/5. Окрім того, комісією зауважено, що законодавством у сфері державної реєстрації не передбачено вчинення реєстраційних дій щодо відновлення в Реєстрі прав власності на нерухоме майно видалених/погашених записів про право власності чи виправлення помилки шляхом відновлення протиправно погашеного державним реєстратором запису про право власності, а тому як наслідок, у Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області відсутні повноваження щодо відновлення в Реєстрі прав власності на нерухоме майно видалених/погашених записів про право власності/вилучення відміток про погашення.

Позивач, вважаючи наказ відповідача від 09.02.2018 № 25/44 Про часткове задоволення скарги представника Костюковича Д.К. в інтересах ОСОБА_1 від 11.01.2018 в частині відмови у задоволенні скарги позивача щодо невідкладного відновлення в Реєстрі прав власності на нерухоме майно протиправно погашеного (видаленого) запису про право власності ОСОБА_1 на незавершене будівництво 30-ти квартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 20127408; номер запису: 24 в книзі: 1) необґрунтованим, таким, що не відповідає фактичним обставинам, а відтак протиправним, звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, оскільки він не наділений повноваженнями щодо невідкладного відновлення в Реєстрі прав власності на нерухоме майно протиправно погашеного (видаленого) запису про право власності.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що повноваження відповідача щодо прийняття за результатом розгляду скарги рішення про внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором прямо передбачені положеннями підпункту в пункту 2 частини другої статті 37 Закону № 1952-IV.

12. У відзиві на касаційну скаргу позивача Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області вказує на законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій, а також на відсутність у відповідача повноважень щодо відновлення в Реєстрі прав власності на нерухоме майно видалених/погашених записів про право власності/вилучення відміток про погашення, оскільки таке не може бути ототожнене із процедурою внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у разі виявлення помилки в його записах.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

14. Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

15. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

16. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

17. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

18. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

19. Статтею 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

20. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

21. Водночас помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

22. Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

23. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

24. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу.

25. Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, якщо позивач не був заявником стосовно оскаржених ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято спірне рішення, здійснено оскаржуваний запис.

26. Натомість до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17).

27. Виникнення спірних правовідносин у цій справі зумовлено незгодою ОСОБА_1 із наказом Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 09.02.2018 № 25/44 Про часткове задоволення скарги представника Костюковича Д.К. в інтересах ОСОБА_1 від 11.01.2018 в частині відмови у задоволенні скарги позивача щодо невідкладного відновлення в Реєстрі прав власності на нерухоме майно протиправно погашеного (видаленого) запису про право власності на незавершене будівництво 30-ти квартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 20127408; номер запису: 24 в книзі: 1). При цьому, мотивом звернення позивача до суду стало те, що відповідач не відновив його порушеного права шляхом відновлення такого запису в реєстрі.

28. Разом з цим, як видно з матеріалів справи та Єдиного державного реєстру судових рішень на момент звернення позивача до суду з цим позовом існувала тривала невизначеності у правовідносинах щодо права власності позивача на індивідуально визначене майно - незавершене будівництво житлового будинку, загальною площею 3899,10 кв. м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

29. Так, як видно із рішення господарського суду Хмельницької області від 24.06.2019 у справі № 924/1287/16 ОСОБА_1 не визнається за ТОВ Глас-2005 право власності на зазначений вище об`єкт. Зокрема, ОСОБА_1 , вважаючи, що спірний об`єкт належнить йому на праві приватної власності, передав його в рахунок погашення заборгованості перед іншою особою - ОСОБА_3 .

30. Та обставина, що станом на момент розгляду цієї справи у Верховному Суді спір про право на вказаний об`єкт нерухомості вирішений, не спростовує висновків про те, що в даному випадку, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов`язані із захистом цивільного права.

31. При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

32. Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

33. На підставі частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

34. Відповідно до статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

35. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

36. У справі, що розглядається, позовні вимоги спрямовані на захист порушеного, на думку позивача, права власності на незавершене будівництво житлового будинку внаслідок вчинення державним реєстратором реєстраційних дій та невчинення відповідних дій відповідачем внаслідок розгляду його скарги.

37. Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

38. Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного чи господарського судочинства.

39. Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238, 240 КАС. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (стаття 354 КАС України).

40. Пунктом 5 частини першої статті 349 цього ж Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

41. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

42. Отже, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 238, 344, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.11.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду 21.03.2019.

Провадження у справі №2240/2582/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю ГАЛС-2005 , про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - закрити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції цивільного суду та що він вправі протягом десяти днів з дня отримання нею відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА.І. Рибачук А.Ю. Бучик С.Г. Стеценко