УХВАЛА
19 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 826/18114/16
адміністративне провадження № К/9901/30137/20
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Калашнікової О. В.,
перевіривши касаційну скаргу Антимонопольного комітету України
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2020 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року
у справі № 826/18114/16
за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільне підприємство "Атілос"
до Антимонопольного комітету України
третя особа: комунальне підприємство "Міськсвітло" Дніпровської міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Антимонопольного комітету України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 826/18114/16, предметом розгляду якої є:
- визнання протиправним та скасування рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі - Відповідач, АМК України) №2122-р/пк-ск від 26 жовтня 2016 року, яким зобов`язано Комунальне підприємство Міськсвітло Дніпровської міської ради (далі - Третя особа, КП Міськсвітло ДМР, Замовник) відмінити процедуру закупівлі - 27.40.3 лампи та світильники, інші (Єдиний закупівельний словник 31527200-8. Світильники зовнішнього освітлення). Світильники світлодіодні споживчою потужністю не більше 45 Вт в плановій кількості 115 штук; світильники світлодіодні споживчою потужністю не більше 120 Вт в плановій кількості 387 штук [оголошення №152800, оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу, бюлетень від 29 липня 2016 року №143 (29.07.2016)].
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2020 року, залишеним без змін Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року, адміністративний позов задоволено повністю.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України, в редакції яка діє з 08 лютого 2020 року, підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що скаржником підставою касаційного оскарження зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та наголошено, що судами попередніх інстанцій застосовано норму права без врахування висновку викладеного в постанові Верховного Суду України від 21 травня 2013 року у справі №21-146а13.
Однак, Суд звертає увагу, що в частині четвертій статті 328 КАС України мова йде лише про постанови Верховного Суду , отже обґрунтування підставою для касаційного оскарження судового рішення постановами Верховного Суду України не передбачено.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 826/18114/16 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільне підприємство "Атілос" до Антимонопольного комітету України, третя особа: комунальне підприємство "Міськсвітло" Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - повернути особі, яка її подала.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддяО.В. Калашнікова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2020 |
Оприлюднено | 20.11.2020 |
Номер документу | 92972258 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Калашнікова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні