Постанова

від 16.11.2020 по справі 288/491/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №288/491/20 Головуючий у 1-й інст. Рудник М. І.

Категорія 16 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді: Коломієць О.С.

суддів: Шевчук А.М., Талько О.Б.

з участю секретаря

судового засідання: Баліцької Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 288/491/20 за позовом ОСОБА_1 до Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області про зобов`язання виділити земельну ділянку із земель резервного фонду та земель запасу

за апеляційною скаргою представника Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області - адвоката Яковенка Анатолія Вікторовича

на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 04 вересня 2020 року , яке ухвалено суддею Рудник М.І. в смт Попільня

встановив:

У квітні 2020 року позивач звернувся до суду з даним позовом, на обґрунтування якого послався на те, що йому на підставі сертифікату належить право на земельну частку (пай) розміром 6,47 умовних кадастрових гектарах на території Андрушківської сільської ради. 28 січня 2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виділення із земель колишнього КСП ім. Цюрупи вказаної земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, проте Андрушківська сільська рада рішення по його заяві не прийняла через відсутність на території сільської ради вільних земель запасу та земель резервного фонду.

Позивач зазначає, що твердження відповідача про неможливість задоволення його заяви є помилковими, оскільки земельна ділянка, яку позивач має намір отримати у власність, віднесена до земель сільськогосподарського призначення, а вирішення питання щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) належить до повноважень саме Андрушківської сільської ради .

З урахуванням вищевикладеного просив зобов`язати Андрушківську сільську раду Попільнянського району Житомирської області виділити йому із земель резервного фонду та земель запасу на території Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області в натурі (на місцевості) земельну ділянку відповідно до сертифіката серії ЖТ № 0151607, виданого Попільнянською районною державною адміністрацією 22 вересня 1997 року на право на земельну частку (пай).

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області позов задоволено. Зобов`язано Андрушківську сільську раду Попільнянського району Житомирської області виділити ОСОБА_1 із земель резервного фонду та земель запасу на території Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області в натурі (на місцевості) земельну ділянку, відповідно до сертифіката серії ЖТ № 0151607, виданого Попільнянською районною державною адміністрацією 22 вересня 1997 року на право на земельну частку (пай). Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове - про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивачем під час розгляду справи не було доведено та підтверджено обставину належності йому на праві власності частки (паю), оскільки оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0151607 у позивача відсутній, і відповідно він не був наданий для огляду в судове засідання. Крім того, розпорядженням Попільнянської районної державної адміністрації № 94 від 01.03.2000 року, було затверджено розрахунок вартості земельної ділянки (паю) в умовних кадастрових гектарах по КСП ім. Цюрупи згідно з додатком. Доручено начальнику районного відділу земельних ресурсів здійснити вилучення сертифікатів, виданих за розпорядженням голови райдержадміністрації від 12.03.1997 року № 235, та виготовлення нових сертифікатів у відповідності з даним розпорядженням. На думку апелянта це може свідчити про вилучення оригіналу сертифікату та залишення у позивача лише копії. Також позивач не був внесений у списки осіб, які мають право власності на земельну частку (пай), який був доданий до розпорядження Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області № 370 від 05.11.2002 року.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу позивач просив апеляційну скаргу відповідача відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін. При цьому зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки суд першої інстанції під час розгляду справи вірно встановив обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з нормами чинного законодавства. Також посилався на те, що право позивача на земельну частку (пай) підтверджено сукупністю доказів, які були подані та досліджені під час розгляду справи, що спростовує доводи апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник апелянта просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом під час розгляду справи було встановлено, що відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0151607, виданого головою Попільнянської районної державної адміністрації 22 вересня 1997 року, ОСОБА_1 , на підставі рішення Попільнянської районної державної адміністрації від 12 серпня 1997 року № 235, належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства ім. Цюрупи, розміром 6,47 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с.14).

28 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Андрушківської сільської ради з заявою, в якій просив виділити йому в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) в землі, яка перебувала в колективній власності ПСП ім. Цюрупи с. Андрушки Попільнянського району Житомирської області.

З витягу з протоколу порядку денного тридцять першої (позачергової) сесії VІІ скликання від 19 лютого 2020 рокувбачається, що Андрушківська сільська рада рішення по заяві позивача не прийняла, через відсутність на території сільської ради вільних земель запасу та земель резервного фонду (а.с.11-12). Наведе також підтверджується довідкою Андрушківської сільської ради №532/02-25 від 22 травня 2020 року, зі змісту якої слідує, що в селі Андрушки, вільних резервних часток (паїв) немає, землі резерву відсутні, землі запасу на даний час перебувають в оренді у суб`єктів господарювання до 2022 року (а.с.33).

З повідомлення відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 10 червня 2020 року за № 31-6-0.31-480/116-20 вбачається, що Українським інститутом сільськогосподарських аерофотогеодезичних вишукувань м.Бровари, в 2003 році була розроблена Проектно - технічна документація по організації території земельних часток (паїв) та виготовленню державних актів на право приватної власності на землю (земельні частки (паї) громадянам за рахунок земель КСП ім.Цюрупи на території Андрушківської і Красногірської сільських рад Попільнянського району Житомирської області . В Акті про передачу та прийом земельних часток (паїв) від 18 листопада 2002 року, який входить до вищезазначеної документації вказано, що виконавець робіт передав земельні ділянки в натурі громадянам - власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай), але в списку, доданому до документації ОСОБА_1 - відсутній. При розподілі земельних ділянок КСП ім.Цюрупи , земельна ділянка (пай), що належала ОСОБА_1 , згідно сертифікату на право на земельну частку (пай), не була врахована. Так як списки громадян, членів КСП ім.Цюрупи , які мають право на земельну частку (пай) формувались головою правління КСП ім.Цюрупи та головою села Андрушки, відділ Держгеокадастру не володіє інформацією, чому ОСОБА_1 не було включено до вказаного списку (а.с.45).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів належними та допустимими доказами право на виділ земельної частки (паю) із земель (резерву) Андрішківської сільської ради Попільнянського району, яка має повноваження щодо реалізації такого права.

Такий висновок суду є вірним виходячи з наступного.

Відповідно до ч.5, 10, 11 статті 25 ЗК України, особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості). Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у процесі приватизації створюють резервний фонд земель за погодженням його місця розташування з особами, зазначеними в частині першій цієї статті у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій. Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

Згідно частини першої статті 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до частини одинадцятої статті 118 ЗК України, у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Як роз`яснено в пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Пунктом 17 Розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України передбачено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Зазначеною правовою нормою встановлено відсутність будь-яких строків для звернення із сертифікатом для виділення земельної ділянки в натурі та визначено, що сертифікат є правовстановлюючим документом при реалізації права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства та таке право повинно бути реалізовано відповідним державним органом.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Статтею 5 цього Закону передбачено, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок та приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Частиною першою статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Судом під час розгляду справи встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 має право на отримання земельної ділянки із земель резерву (запасу), оскільки землі КСП ім.Цюрупи вже розпайовані та виділені громадянам в натурі (на місцевості).

Невиділені у приватну власність станом на 01 січня 2019 року землі колишнього КСП ім.Цюрупи є комунальною власністю Андрушківської сільської ради Попільнянського району, Житомирської області, оскільки їм передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності (а.с.41). У зв`язку з чим, саме Андрушківська сільська рада наділена повноваженнями щодо виділення позивачу земельної частки (паю) у натурі (на місцевості).

Однак заява ОСОБА_1 про виділення йому в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) сільською радою не була розглянута з тих підстав, що на території сільської ради вільних резервних часток (паїв) немає, землі резерву відсутні, землі запасу на даний час перебувають в оренді в суб`єктів господарювання до 2022 року (а.с.11-12,33).

Представником позивача на спростування доводів відповідача щодо відсутності на території сільської ради вільних земельних ділянок на час розгляду заяви ОСОБА_1 про виділення земельної частки (паю) у натурі (на місцевості), були надані договори оренди землі (а.с.72-92), згідно яких в грудні 2018 року передано в оренду ОСОБА_2 нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки загальною площею - 32,425 га.

Однак, при розгляді заяви позивача у січні 2020 року, останньому сільською радою було повідомлено, що вільні земельні ділянки із земель резерву відсутні, у зв`язку з передачею їх в оренду ФГ ОЛГРИС (а.с.12-13). При цьому сільською радою не було зазначено площу переданих в оренду вільних земельних ділянок.

Разом з тим під час розгляду справи було встановлено, що згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 06.06.2018 року № 6-1959/14-18-СГ Про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну власність Андрушківській сільській раді було передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 594,7388 га.

Таким чином, посилання представника відповідача на відсутність вільних земельних ділянок при розгляді заяви ОСОБА_1 , належними доказами не доведено.

Відповідно до частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

З урахуванням вищевикладеного, встановивши під час розгляду справи, що позивач, відповідно до сертифікату, має право на виділ земельної частки (паю) із земель резервного фонду та земель запасу на території Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача, який наділений повноваженнями щодо реалізації такого права, виділити ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельну ділянку, відповідно до сертифіката серії ЖТ № 0151607, виданого Попільнянською районною державною адміністрацією 22 вересня 1997 року на право на земельну частку (пай).

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач під час розгляду справи не довів та не підтвердив обставину належності йому на праві власності частки (паю) через відсутність оригіналу сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0151607, колегія суддів відхиляє, оскільки право на земельну частку (пай) позивача підтверджено сукупністю наданих доказів, а саме:

-повідомленням відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадасту у Житомирській області від 10 червня 2020 року за № 31-6-0.31-480/116-20, з якого слідує, що згідно документації по паюванню земель, переданих у колективну власність КСП ім. Цюрупи на території Андрушківськогої сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_1 включено до уточнених списків членів КСП ім. Цюрупи, затвердженого Протоколом № 2 рішення зборів уповноважених членів КСП від 02 липня 1997 року;

-протоколом № 2 Уточненого списку членів КСП ім. Цюрупи Андрушківської та Красногірської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, який затверджений рішенням зборів уповноважених членів КСП ім. Цюрупи від 02 липня 1997 року, в якому під № 315 вказано позивача ОСОБА_1 ;

-інформацією від 15 липня 2020 року відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області за вих. № 9-6-0.31-621/116-20, з якої вбачається, що в Уточнений список членів КСП ім.Цюрупи Андрушківської та Красногірської сільської рад за № 319 внесено ОСОБА_1 , на підставі чого йому було видано 22 вересня 1997 року сертифікат на право на земельну частку (пай) за № 315 серії ЖТ № 0151607 по реформованому КСП ім.Цюрупи Попільнянського району Житомирської області (а.с.100).

-сертифікатом на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0151607.

Крім того, не включення ОСОБА_1 до списку осіб, доданому до Проектно-технічної документації по організації земельних часток (паїв) та виготовленню державних актів на право колективної власності на землю громадянам за рахунок земель КСП ім. Цюрупи на території Андрушківської та Красногірської сільських рад, не є підставою для ненадання йому земельної ділянки з земель запасу та резервного фонду Андрушківської сільської ради, оскільки право на земельну ділянку позивач має в силу нормативно-правових актів, які регламентують порядок набуття права на земельну частку (пай).

Отже доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, вони були предметом дослідження в судовому засіданні, суд дав їм належну оцінку і вони не містять підстав для скасування чи зміни рішення суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області - адвоката Яковенка Анатолія Вікторовича залишити без задоволення, а рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 04 вересня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19 листопада 2020 року.

Головуючий Судді