Постанова

від 17.11.2020 по справі 346/4946/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 346/4946/17

Провадження № 22-ц/4808/1212/20

Головуючий у 1 інстанції Гайдич Р. М.

Суддя-доповідач Томин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючої Томин О.О.

суддів: Мелінишин Г.П., Пнівчук О.В.

за участю секретаря Капущак С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Городенківського районного суду, постановлену суддею Гайдичем Р.М. 25 вересня 2020 року в м. Городенка у справі за заявою представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Чеботаря Вадима Володимировича про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Коломийської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсними договорів,

в с т а н о в и в:

Представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвокат Чеботар В.В. подав до суду заяву про скасування заходів забезпечення позову, яку мотивовано тим, що в провадженні Городенківського районного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Коломийської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсними договорів. Ухвалами Коломийського міськрайонного суду від 2 та 10 листопада 2017 року забезпечено даний позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 2610600000:18:001:0220 для будівництва і обслуговування інших будівель, громадської забудови (обслуговування викупленого нежитлового приміщення) в АДРЕСА_1 , площею 0,1479 га, яка за Договором оренди землі від 1 вересня 2017 року, укладеного між Коломийською міською радою Івано-Франківської області та ОСОБА_4 , передана останньому в оренду, та на земельну ділянку з кадастровим номером 2610600000:18:001:0231 для будівництва і обслуговування інших будівель, громадської забудови (обслуговування викупленого нежитлового приміщення) в АДРЕСА_1 , площею 0,4388 га, яка за Договором оренди землі від 1 вересня 2017 року, укладеного між Коломийською міською радою Івано-Франківської області та ОСОБА_3 , передана останній в оренду, до закінчення розгляду судом даної цивільної справи.

Рішенням Городенківського районного суду від 28 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 1 липня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено. А тому у зв`язку з закінченням розгляду даної справи та набранням 1 липня 2020 року судовим рішенням про відмову в задоволенні позову законної сили вважає, що наявні підстави для скасування заходів забезпечення даного позову. Просив заяву задовольнити.

Ухвалою Городенківського районного суду від 25 вересня 2020 року заяву задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалами Коломийського міськрайонного суду від 2 та 10 листопада 2017 року, шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 2610600000:18:001:0220 для будівництва і обслуговування інших будівель, громадської забудови (обслуговування викупленого нежитлового приміщення) в АДРЕСА_1 , площею 0,1479 га, яка за Договором оренди землі від 1 вересня 2017 року, укладеного між Коломийською міською радою Івано-Франківської області та ОСОБА_4 , передана останньому в оренду, та на земельну ділянку з кадастровим номером 2610600000:18:001:0231 для будівництва і обслуговування інших будівель, громадської забудови (обслуговування викупленого нежитлового приміщення) в АДРЕСА_1 , площею 0,4388 га, яка за Договором оренди землі від 1 вересня 2017 року, укладеного між Коломийською міською радою Івано-Франківської області та ОСОБА_3 , передана останній в оренду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Вважає її незаконною та необґрунтованою.

Посилається на те, що 4 вересня 2020 року Верховним Судом у даній справі було відкрите касаційне провадження щодо оскарження рішення Городенківського районного суду від 28 лютого 2020 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 1 липня 2020 року, що свідчить про незавершеність судового розгляду справи.

Крім того суд першої інстанції володів інформацією, що на спірній земельній ділянці зведено самочинне будівництво, а відтак оскаржувані до Верховного Суду рішення призведуть до передачі земельної ділянки особам, які її самовільно захопили та самочинно забудували. Вказане підтверджується і ухвалою Тисменицького районного суду від 16 червня 2020 року про скасування постанови про закриття кримінального провадження у справі №352/884/20.

На думку апелянта, при прийнятті оскаржуваної ухвали 25 вересня 2020 року суд першої інстанції не врахував вимог ч. 7 ст. 158 ЦПК України, згідно яких у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом 90 днів, в даному випадку - до 1 жовтня 2020 року.

Зазначає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є власниками земельної ділянки, а Коломийська міська рада вимоги про скасування заходів забезпечення позову не заявляла, що свідчить про те, що ними не порушуються права відповідачів.

Вважає, що заходи забезпечення позову є гарантією забезпечення її права на розгляд справи в касаційному порядку без порушень зі сторони відповідачів.

Просить скасувати ухвалу Городенківського районного суду від 25 вересня 2020 року та постановити нову, якою в задоволенні заяви відмовити.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 - адвокат Остап`юк Н.О. доводи апеляційної скарги підтримала з мотивів, наведених у ній.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх представник ОСОБА_5 , представники Коломийської міської ради Івано-Франківської області та Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, повідомлялися про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо скасування забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Коломийської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсними договорів, а також подала заяву про забезпечення даного позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки (а.с. 1-5, 8-9).

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 2 листопада 2017 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2610600000:18:001:0220 для будівництва і обслуговування інших будівель, громадської забудови (обслуговування викупленого нежитлового приміщення) в АДРЕСА_1 площею 0,1479 га, яка за Договором оренди землі від 1 вересня 2017 року, укладеного між Коломийською міською радою Івано-Франківської області та ОСОБА_4 , передана останньому в оренду, та на земельну ділянку з кадастровим номером 2610600000:18:001:0231 для будівництва і обслуговування інших будівель, громадської забудови (обслуговування викупленого нежитлового приміщення) в АДРЕСА_1 площею 0,4388 га, яка за Договором оренди землі від 1 вересня 2017 року, укладеного між Коломийською міською радою Івано-Франківської області та ОСОБА_3 , передана останній в оренду, до закінчення розгляду судом даної цивільної справи (а.с. 12).

10 листопада 2017 року у зв`язку із невиконанням ухвали суду від 2 листопада 2017 року через відсутність персональних даних сторін, Коломийським міськрайонним судом було постановлено нову ухвалу про забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на земельні ділянки для будівництва і обслуговування інших будівель, громадської забудови (обслуговування викупленого нежитлового приміщення) з кадастровими номерами 2610600000:18:001:0220 та 2610600000:18:001:0231, площею відповідно 0,1479 га та 0,4388 га по АДРЕСА_1 , які передані в оренду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з уточненням персональних даних сторін (а.с. 15-16).

Дані ухвали залишені без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2018 року (а.с. 31-32).

Копіями Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень №104038560 та №104029244 від 16.11.2017 року підтверджується, що на земельні ділянки з кадастровими номерами 2610600000:18:001:0220 та 2610600000:18:001:0231 площею 0,1479 га та 0,4388 га відповідно по АДРЕСА_1 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області накладено арешт на підставі постанови №55166219, виданої 15.11.2017 року (а.с. 21-22, 23-24).

Встановлено також, що рішенням Городенківського районного суду від 28 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 1 липня 2020 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Коломийської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсними договорів - відмовлено (а.с. 36-43, 44-53).

4 вересня 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Городенківського районного суду від 28 лютого 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 1 липня 2020 року (а.с. 54 (зворот)).

Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення дії рішення Городенківського районного суду від 28 лютого 2020 року.

Скасовуючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову наявні підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 4 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

За змістом вищенаведених норм скасування заходів забезпечення позову пов`язане із результатами розгляду справи і вирішенням спору по суті чи залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі.

Як зазначено у пункті 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про зняття арешту з майна від 3 червня 2016 року №5, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу. При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору.

Представник відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Чеботар В.В. у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову посилався на набрання 1 липня 2020 року рішенням Городенківського районного суду від 28 лютого 2020 року про відмову у задоволенні позову законної сили, що згідно вимог закону являється підставою для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.

Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм права та матеріалів справи, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Що стосується посилань апелянта на оскарження нею рішення Городенківського районного суду від 28 лютого 2020 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 1 липня 2020 року в касаційному порядку, то слід зазначити, що місцевим судом вірно взято до уваги, що згідно ст. 384 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, а ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення дії рішення Городенківського районного суду від 28 лютого 2020 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Отже таке рішення набрало законної сили та було чинним станом на день постановлення оскаржуваної ухвали суду, а відкриття касаційного провадження не може бути підставою для відмови у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Доводи апелянта про те, що заходи забезпечення позову є гарантією забезпечення її права на розгляд справи в касаційному порядку не заслуговують на увагу, так як забезпечення позову згідно норм чинного законодавства - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, а не гарантія забезпечення розгляду справи в касаційному порядку.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції та невірного розуміння скаржником вимог чинного законодавства, оскільки посилання на норми частини сьомої статті 158 ЦПК України є помилковим, адже стосується дії заходів забезпечення у разі задоволення позовних вимог, а не відмови у їх задоволенні.

Таким чином оскаржувана ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу Городенківського районного суду від 25 вересня 2020 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Городенківського районного суду від 25 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуюча: О.О. Томин

Судді: Г.П. Мелінишин

О.В. Пнівчук

Повний текст постанови складено 19 листопада 2020 року.