Постанова

від 11.11.2020 по справі 672/1788/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

11 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 672/1788/18

провадження № 61-3890св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів : Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - керівник Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави,

відповідачі : Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання недійсним наказу, скасування запису про державну реєстрацію права власності та витребування земельної ділянки,

за касаційною скаргою заступника прокурора Хмельницької області на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 05 листопада 2019 року у складі судді Шинкоренка С. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 січня 2020 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Гринчука Р. С., Костенка А. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року керівник Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області) від 22 серпня 2017 року № 22-17192-СГ про затвердження проєкту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 2,00 га, кадастровий номер 6821281900:04:015:0012, що розташована за межами населених пунктів Веселецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області (далі - Веселецька сільська рада); скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис № 27502490 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6821281900:04:015:0014; витребувати у ОСОБА_2 на користь держави земельну ділянку загальною площею 2,00 га, в межах та конфігурації, що була передана наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Веселецької сільської ради; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, керівник Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області посилався на те, що наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22 серпня 2017 року № 22-17192-СГ затверджено проєкт землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 6821281900:04:015:0012, що знаходиться за межами населених пунктів Веселецької сільської ради, та передано її у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства. На підставі цього наказу 29 серпня 2017 року ОСОБА_1 зареєстрував право власності на цю земельну ділянку, а 21 листопада 2017 року відчужив спірну земельну ділянку ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки. В подальшому на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30 січня 2018 року № 247, ОСОБА_3 спірну земельну ділянку продала ОСОБА_2 . Водночас ОСОБА_1 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 18 серпня 2017 року № 22-16882-СГ отримав у власність земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер 6821288600:07:007:0015, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Хоптинецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області (далі - Хоптинецька сільська рада). Тобто ОСОБА_1 не мав права на отримання спірної земельної ділянки, оскільки він уже раніше скористався таким правом і отримав у власність земельну ділянку такого ж виду в межах норм безоплатної приватизації площею 2 га на території Хоптинецької сільської ради, що мало місце 18 серпня 2017 року. У зв`язку з цим прокурор просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Городоцький районний суд Хмельницької області рішенням від 05 листопада 2019 року в задоволенні позову відмовив.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що на час подання заяви на розроблення проєкту землеустрою і на час набуття права власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_1 не скористався правом на безоплатне отримання земельної ділянки у власність за цим видом використання та не набув право власності на іншу земельну ділянку за цим видом використання. Оскільки не доведено протиправність набуття ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 682181900:04:015:0012, не підлягає задоволенню й інша частина позовних вимог.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Хмельницький апеляційний суд постановою від 23 січня 2020 року рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 05 листопада 2019 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним наказу, витребування земельної ділянки скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Визнав недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22 серпня 2017 року № 22-17192-СГ Про затвердження проєкту землеустрою та надання земельної ділянки у власність щодо передання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки, кадастровий номер 6821281900:04:015:0012, що знаходиться за межами населених пунктів Веселецької сільської ради. Витребував у ОСОБА_2 на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку загальною площею 2,00 га, в межах та конфігурації, визначених у наказі ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області від 22 серпня 2017 року № 22-17192-СГ. В іншій частині рішення місцевого суду залишив без змін. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд мотивував своє рішення неврахуванням місцевим судом того, що, видаючи оспорюваний наказ, ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області не взяло до уваги факт передання ОСОБА_1 безоплатно у власність земельної ділянки, і всупереч вимогам закону не відмовило у затвердженні відповідного проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передання спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 . Відсутність реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_4 , передану йому наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 18 серпня 2017 року № 22-1688-СГ, на час прийняття наказу від 22 серпня 2017 року № 22-17192-СГ не свідчить про те, що ОСОБА_1 не скористався своїм правом на безоплатне одержання земельної ділянки, і не є підставою для відмови у визнанні його недійсним. Оскільки спірна земельна ділянка вибула з володіння власника - держави не з його волі на підставі незаконного рішення державного органу, якому держава делегувала повноваження щодо розпорядженнями землями державної власності, то відновлення права держави на неї слід здійснювати шляхом її витребування від добросовісного набувача, яким є ОСОБА_2 . Відмовляючи у задоволенні вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6821281900:04:015:0014 (об`єднану), апеляційний суд виходив з того, що правочин і рішення про реєстрацію в Державному земельному кадастрі об`єднаної земельної ділянки не були визнані незаконними чи недійсними у встановленому порядку, а тому немає правових підстав для скасування в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запису № 27502490 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на об`єднану земельну ділянку загальною площею 26,00 га кадастровий номер 6821281900:04:015:0014. Твердження прокурора про необхідність скасування запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку для можливості витребування від неї частини земельної ділянки після формування об`єднаної земельної ділянки, за відсутності вимог про скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки суперечить нормам статті 79-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статті 24 Закону України Про державний земельний кадастр .

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У лютому 2020 року заступник прокурора Хмельницької області подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 05 листопада 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 січня 2020 року в частині відмови в задоволенні позову про скасування запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6821281900:04:015:0014 та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих вимог.

Касаційна скарга мотивована неправильністю висновку апеляційного суду про те, що твердження прокурора про необхідність скасування запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер 6821281900:04:015:0014, для можливості витребування від неї частини земельної ділянки, кадастровий номер 6821281900:04:015:0012, після формування об`єднаної земельної ділянки, за відсутності вимог про скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки, суперечить нормам статті 79-1 ЗК України, статті 24 Закону України Про державний земельний кадастр . Суд апеляційної інстанції при визначенні належного способу захисту у вказаних спірних правовідносинах не врахував низки положень Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо правового регулювання підстав та порядку здійснення реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійснення яких є умовою поновлення порушеного права держави на витребування земельної ділянки. Не врахував апеляційний суд і те, що внаслідок об`єднання з іншими ділянками у земельну ділянку з кадастровим номером 6821281900:04:015:0014, право власності на яку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до запису № 27502490 зареєстроване за ОСОБА_2 , спірна земельна ділянка втратила статус об`єкта цивільних прав, без поновлення якого її витребування є неможливим. Рішення суду про витребування спірної земельної ділянки із чужого незаконного володіння не є підставою для проведення державним реєстратором реєстраційних дій щодо скасування прав на інші земельні ділянки, зокрема і на земельну ділянку з кадастровим номером 6821281900:04:015:0014, частиною якої є спірна земельна ділянка. У спірних правовідносинах застосування такого способу захисту, як витребування земельної ділянки можливе лише разом із застосуванням такого способу захисту, як скасування запису про державну реєстрацію права власності на об`єднану земельну ділянку за відповідачем ОСОБА_2 . Також у скарзі прокурор посилався на постанови Верховного Суду, в яких є посилання на те, що вимога про скасування запису про державну реєстрацію права власності є належним способом судового захисту.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

22 квітня 2020 року справа № 672/1788/18 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що 22 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою щодо надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,00 га з метою подальшого передання безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Веселецької сільської ради. У поданій заяві ОСОБА_1 вказав, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства він не скористався.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 24 березня 2017 року № 22-5099-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності за місцем розташування об`єкта землеустрою - за межами населених пунктів Веселецької сільської ради, орієнтовний розмір ділянки 2,00 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22 серпня 2017 року № 22-17192-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку загальною площею 2,00 га з кадастровим номером 6821281900:04:015:0012 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Веселецької сільської ради.

10 квітня 2017 року ОСОБА_1 також звернувся до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою надати дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,00 га з метою подальшого передання безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Хоптинецької сільської ради.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13 травня 2017 року № 22-9080-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності з місцем розташування об`єкта землеустрою - за межами населених пунктів Хоптинецької сільської ради, орієнтовний розмір ділянки 2,00 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 18 серпня 2017 року № 22-16882-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 6821288600:07:007:0015 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Хоптинецької сільської ради.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна право власності на спірну земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_1 29 серпня 2017 року, а на земельну ділянку з кадастровим номером 6821288600:07:007:0015 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Хоптинецької сільської ради, - 21 листопада 2017 року.

ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21 листопада 2017 року відчужив спірну земельну ділянку на користь ОСОБА_3

30 січня 2018 року ОСОБА_3 відчужила спірну земельну ділянку ОСОБА_2 .

Згідно з інформацією відділу у Городоцькому районі Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області шляхом об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 6821281900:04:015:0001, 6821281900:04:015:0002, 6821281900:04:015:0003, 6821281900:04:015:0004, 6821281900:04:015:0005, 6821281900:04:015:0006, 6821281900:04:015:0007, 6821281900:04:015:0008, 6821281900:04:015:0009, 6821281900:04:015:0010, 6821281900:04:015:0011, 6821281900:04:015:0012, 6821281900:04:015:0013 утворено земельну ділянку з кадастровим номером 6821281900:04:015:0014 площею 26,00 га на підставі технічної документації із землеустрою фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , а 15 серпня 2018 року на підставі рішення державного реєстратора Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області Андрієвської М. В. право власності на новоутворену земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою , третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2 , 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Зміст касаційної скарги з урахуванням принципу диспозитивності свідчить про те, що рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 05 листопада 2019 року та постанова Хмельницького апеляційного суду від 23 січня 2020 року оскаржені тільки в частині вирішення позовних вимог про скасування запису про державну реєстрацію права власності, а тому переглядається лише у частині відмови у задоволенні цих вимог.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням вказаних вище норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відмовляючи в задоволенні вимоги позивача про скасування запису про державну реєстрацію права власності, апеляційний суд виходив з того, що право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6821281900:04:015:0014 зареєстроване на підставі технічної документації щодо об`єднання об`єктів нерухомого майна, а на придбану у ОСОБА_3 земельну ділянку - на підставі договору купівлі-продажу від 30 січня 2018 року. Ці документи, правочин, рішення про реєстрацію в Державному земельному кадастрі об`єднаної земельної ділянки не визнані незаконними чи недійсними, а тому немає правових підстав для скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запису № 27502490 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на об`єднану земельну ділянку загальною площею 26,00 га, кадастровий номер 6821281900:04:015:0014. Твердження прокурора про необхідність скасування запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку для можливості витребування від неї частини земельної ділянки після формування об`єднаної земельної ділянки, за відсутності вимог про скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки, суперечить нормам статті 79-1 ЗК України, статті 24 Закону України Про державний земельний кадастр .

Верховний Суд не погоджується з таким висновком апеляційного суду з огляду на таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц зроблено висновок про те, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. А тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права (див. пункт 5.17 постанови від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18).

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі, коли суд установить, що суб`єкт державної реєстрації прав правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права (зокрема, для державної реєстрації подані всі необхідні документи, які вимагаються відповідно до закону, та немає встановлених законом підстав для відмови у державній реєстрації права), це не є перешкодою для задоволення позову про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, якщо наявність такого запису порушує право або інтерес позивача .

Ухвалюючи рішення в оскаржуваній частині, суд апеляційної інстанції не встановив, чи порушене право позивача і чи обраний ним спосіб захисту порушеного права, спрямований на його поновлення; чи призведе вимога позивача про скасування запису про реєстрацію права власності до реального захисту і поновлення його порушених прав та інтересів.

Так, згідно з абзацом першим частини другої статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у редакції, що була чинною на час державної реєстрації права власності на земельну ділянку та звернення прокурора з цим позовом, у разі скасування на підставі рішення суду записів про проведену державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Тобто, позивач, звертаючись до суду, обрав спосіб захисту його порушеного права, який узгоджувався з вимогами статей 26 і 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у вказаній редакції.

Близький за змістом висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункти 60-62 постанови).

Враховуючи конкретні обставини цієї справи, а саме те, що ОСОБА_1 було передано у власність земельну ділянку загальною площею 2,00 га з кадастровим номером 6821281900:04:015:0012, яка в подальшому неодноразово відчужувалася і на підставі технічної документації із землеустрою увійшла до новоутвореної земельної ділянки з кадастровим номером 6821281900:04:015:0014 площею 26,00 га, тому без скасування запису про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на цю об`єднану земельну ділянку неможливо буде виконати рішення про витребування у ОСОБА_2 на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області спірної земельної ділянки. Тобто не скасування запису про реєстрацію права власності не призведе до реального виконання рішення суду та поновлення прав позивача.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Зважаючи на те що, у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування судових рішень в оскаржуваній частині з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову про скасування запису про державну реєстрацію права власності.

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання касаційної скарги прокуратура Хмельницької області сплатила 3 524,00 грн судового збору, тому ці витрати підлягають стягненню з ОСОБА_2 .

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області задовольнити.

Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 05 листопада 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 січня 2020 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави до ОСОБА_2 про скасування запису про державну реєстрацію права власності скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення яким скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис № 27502490 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6821281900:04:015:0014.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь прокуратури Хмельницької області 3 524 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири) грн 00 коп. судових витрат, понесених на сплату судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. А. Стрільчук