Постанова
від 28.10.2020 по справі 753/23949/18
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

28 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 753/23949/18

провадження № 61-20729св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1 ,

відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Київська міська професійна спілка працівників агропромислового комплексу, Первинна профспілкова організація Київкомбікорм ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06 червня 2019 року у складі судді Заставенко М. О. та постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 рокуу складі колегії суддів: Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Семенюк Т. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позом до Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Київська міська професійна спілка працівників агропромислового комплексу, Первинна профспілкова організація Київкомбікорм (далі - ППО Київкомбікорм ) , про стягнення 156 400,43 грн недоплаченої заробітної плати до мінімального рівня гарантованого державою та Галузевою угодою.

Позов обґрунтований тим, що з 2010 року позивач працює у філії Київкомбікорм підприємства ТОВ Комплекс Агромарс , з 04 січня 2011року його призначено на посаду головного механіка з посадовим окладом у 3 000,00 грн, а з 01 березня 2017 року - заступником головного інженера, з 01 липня 2017 року його заробітна плата становила 4 000, 00грн.

Позивач посилався на те, що з 01 березня 2017 року його мінімальна заробітна плата становила 3 200,00 грн, проте за період з 01 січня 2017 року до 01 липня 2017 року він отримував лише 3 000,00грн.

17 січня 2014 року між Міністерством аграрної політики та продовольства України, Всеукраїнським об`єднанням організації роботодавців Федерація роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України і Професійною спілкою працівників агропромислового комплексу України в харчовій та переробній промисловості укладена Галузева угода на 2014 - 2016 роки, в якій встановлені збільшені гарантії мінімальних розмірів оплати праці порівняно з КЗпП України, тому він має право на доплату заробітної плати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 206 червня 2019 року в позові відмовлено.

Рішення мотивоване, що позивач не довів позовні вимоги.

Позивач не надав доказів, що ТОВ Комплекс Агромакс є членом Всеукраїнським об`єднанням організації роботодавців Федерація роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України і Професійної спілки працівників агропромислового комплексу України в харчовій та переробній промисловості, тобто перебуває в сфері дії сторін, які підписали угоду.

Наявність серед підписантів Міністерства аграрної політики та продовольства України, який є органом центральної виконавчої влади, що здійснює формування та реалізує державну аграрну політику, державну політику у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, охорони прав на сорти рослин, тваринництва, насінництва та розсадництва; формування та реалізацію державної політики у сферах рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, лісового та мисливського господарства, ветеринарної медицини, безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, у сферах карантину та захисту рослин, у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів ; формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу, не є підставою для поширення на підприємства, які здійснюють агропромислову діяльність, обов`язків за Галузевою угодою.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 15жовтня 2019 року рішення Дарницького районного суду залишене без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив обґрунтоване судове рішення, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалене відповідності до вимог матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що обов`язки, передбачені Галузевою угодою, не є обов`язковими для відповідача, а носять рекомендаційний характер.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Любаренко І. О. до Верховного Суду подав касаційну скаргу, в якій він просив скасувати судові рішення та ухвалити у справі нове рішення про задоволення позову.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

У грудні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправильно застосував норми матеріального права і порушили норми процесуального права.

Суди не звернули уваги, що Галузева угода від 17 січня 2014 року підписана Міністерством аграрної політики та продовольства України, а тому поширюється на всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії Міністрества аграрної політики України.

Із 29 березня 2017 року ТОВ Комплекс Агромарс внесено до реєстру отримувачів бюджетної дотації. На сьогодні ТОВ Комплекс Агромарс отримує дотації від Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Суди не врахували, що основним видом діяльності відповідача є розведення свійської птиці, Код КВЕД 01.47, отже товариство перебуває у сфері дії Мінітерства аграрної політики України.

Премія - це додаткова заробітна плата понад установлені норми, за трудові успіхи, винахідливість і за особливі умови праці. Посилання відповідача, що премія входить в структуру заробітної плати та не має включатися до розрахунку не відповідає законодавству, оскільки премія не входить в структуру мінімальної заробітної плати.

Суди не врахували, що на підприємстві відповідача та його філіях порушення трудового законодавства має системний характер, виявлено низку порушень та винесені приписи. Крім того, відповідач навмисно порушує трудове законодавство стосовно членів профспілки, що встановлено судовими рішеннями.

Суди не взяли до уваги практику Верховного Суду згідно з постановою від 04 липня 2018 року у справі № 152/1527/13-ц.

Аргументи інших учасників справи

У лютому 2020 року ТОВ Комплекс Агромак подало відзив на касаційну скаргу, просило залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Зазначило, що суди ухвалили законні й обґрунтовані рішення. Касаційна скарга є необгрунтованою та безпідставною.

Доводи касаційної скарги грунтуються лише на припущеннях.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року №460-ІХ (далі - Закон №460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Касаційна скарга у цій справі подана у листопаді 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-ІХ.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що позивач з 01 березня 2017 року працює на посаді заступника головного інженера ТОВ Комплекс Агромарс філії Київкомбікорм .

17 січня 2014 року Міністерством соціальної політики України зареєстрована Галузева угода між Міністерством аграрної політики та продовольства України, Всеукраїнським об`єднанням організацій роботодавців Федерація роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України і Професійною спілкою працівників агропромислового комплексу України в харчовій та переробній промисловості на 2014 - 2016 роки (далі - Галузева угода), якою визначені мінімальні посадові оклади працівників.

Колективний договір на підприємстві, де працює позивач, не укладений.

Відповідач не є членом Всеукраїнського об`єднання організації роботодавців Федерація роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України .

Позивач стверджував, що встановлений йому відповідачем посадовий оклад є менший, ніж визначено Галузевою угодою.

Суди також встановили, що з 01 січня 2017 року до 01 липня 2017 року позивачу виплачувалася заробітна плата, розмір якої був більший, за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений Законом України Про Державний бюджет на 2017 рік .

Заробітна плата позивача складалася з посадового окладу та щомісячної премії, яка є додатковою заробітної платою, відповідно до статті 2 Закону України Про оплату праці .

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07 грудня 2015 року № 469 затверджений перелік підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінагрополітики, та акціонерних товариств, функції з управління корпоративними правами яких здійснюються міністерством , до яких ТОВ Комплекс Агромарс не включений.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 94 КЗпП України питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України Про оплату праці від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95-ВР ) та іншими нормативно-правовими актами.

Офіційне визначення терміну мінімальна заробітна плата в Україні законодавчо закріплене у статті 95 КЗпП та статті 3 Закону № 108/95-ВР.

Згідно з вказаними правовими нормами мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до статті 2 Закон № 108/95-ВР структура заробітної плати складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно зі статтею 3-1 Закон № 108/95-ВР розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров`я, за роботу в нічний та надурочний час, роз`їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 108/95-ВРдоговірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів.

Згідно з частиною другою статті 97 КЗпП України, частиною першою статті 15 Закону № 108/95-ВР форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.

Відповідно до статті 157 КЗпП України державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці - це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов`язкових для виконання. Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці проводяться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці, за участю інших державних органів і професійних спілок у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Стандарти, технічні умови та інші нормативно-технічні документи на засоби праці і технологічні процеси повинні включати вимоги щодо охорони праці і погоджуватися з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці. У разі відсутності в нормативних актах про охорону праці вимог, які необхідно виконати для забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на певних роботах, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний вжити погоджених з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, заходів, що забезпечать безпеку працівників.

Суди встановили, що позивачу нараховувалась заробітна плата за виконану роботу на підприємстві відповідно до встановлених норм праці понад, визаначений законодавством, розмір мінімальної заробітної плати.

Позивач звертаючись з позовом до суду зазначав, що відповідач не виконує умови Галузевої угоди.

Згідно з пунктом 1.4. Галузевої угоди положення і норми угоди діють безпосередньо і є обов`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали Угоду. Ця угода є основою для розроблення та укладання колективних договорів підприємств.

Відповідно до статті 9 Закону України Про колективні договори і угоди положення Галузевої угоди є обов`язковими для суб`єктів, які перебувають в сфері дії її підписантів.

Згідно зі статтями 1 та 19 Закону України Про організації роботодавців, їх об`єднання, права та гарантії їх діяльності суб`єкти господарювання є роботодавцями і представлення їх інтересів в колективних переговорах є повноваженням організацій роботодавців, визначених з дотриманням вимог статтей 4 - 6 Закону України Про соціальний діалог в Україні .

Приєднання підприємства до обов`язків Федерації за Галузевою угодою здійснюється через механізм членства відповідно до її статутних документів (пункт 5 частини першої статті 13 Закону України Про організації роботодавців, їх об`єднання, права та гарантії їх діяльності ).

Верховний Суд зазначає, що сфера дії сторони Галузевої угоди визначається сферою дії її суб`єктів, які діють відповідно до законодавства та установчих документв.

Перелік суб`єктів сторони роботодавців і профспілкової сторони угоди та їх членських організацій наведено у додатках 1 і 2 до угоди.

Суди встановили, що відповідно до Переліку підприємств, установ та організацій, що належить до сфери управління Мінагрополітики, та акціонерних товарист, функції з управління корпоративними правами яких здійснює Мінагрополітики, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07 грудня 2015 року № 469, ТОВ Комплекс Агромарс не включений. Відповідач не є членом Всеукраїнського об`єднання організації роботодавців, як і не є підприємством, уповноважені особи яких як від сторони роботодавця, так і від найманих працівників (профспілок) брали участь у підписанні угоди або згодом приєдналися до неї, отже, дія угоди не є обов`язковою для виконання ТОВ Комплекс Агромарс , а має рекомендаційний характер.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції обгрунтовано зазначив, що коди КВЕД є класифікацією видів економічної діяльності, що установлює основи для підготовлення та поширення статистичної інформації за видами економічної діяльності. Основний принцип КВЕД полягає в об`єднанні підприємств, що виробляють подібні товари чи послуги або використовують подібні процеси для створення товарів чи послуг (тобто сировину, виробничий процес, методи або технології. Підписання Галузевої угоди Міністерством аграрної політики та продовольства України, не є підставою для поширення на підприємства, які здійснюють агропромислову діяльність, обов`язків за вказаною угодою, осекільки суперечить Законам України Про центральні органи виконавчої влади та Про соціальний діалог в Україні .

Доводи касаційної скарги, що відповідач отримує дотації з Держаного бюджету України не спростовують висновків судів, оскільки відповідно до статті 16-1 Закону України Про державну підтримку сільського господарства України основною діяльністю ТОВ Комплекс Агромарс є постачання сільськогосподарських товарів, вироблених ним на власних або орендованих основних засобах, питома вага вартості сільськогосподарських товарів становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів, поставлених ним протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно та здійснює види діяльності, визаначені пунктом 16-1.3 цієї статті (тваринництво, вирощування винограду, овочів, фруктів, ягід, горіхів, цукрового буряку, тютюну). Перелік цих підприємств формується та ведеться Державною фіскальною службою України.

Є необгрунтованими посилання у касаційній скарзі на практику Верховного Суду України, оскільки у вказаній справі та справі № 152/1527/13-ц обставини не є тотожними.

Доводи касаційної скарги є аналогічним доводам апеляційної скарги, яким суд апеляційної інстанції надав правову оцінку, виклавши висновки у судовому рішенні.

Обгрунтування касаційної скарги щодо численних порушень відповідачем трудового законодавства є необгрунтованими, оскільки суди розглянули спір з урахуванням підстав та змісту позову.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, які спрямовані на незгоду із судовим рішенням у справі та власним тлумаченням норм матеріального права, Верховний Суд зазначає, що суди повно встановили обставини справи, надали належну оцінку доводам сторін та наданим у справі доказам, правильно здійснили тлумачення норм матеріального та процесуального права та застосували їх до спірних правовідносин.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення28.10.2020
Оприлюднено20.11.2020
Номер документу92973358
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —753/23949/18

Постанова від 28.10.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Олійник Алла Сергіївна

Ухвала від 17.09.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Олійник Алла Сергіївна

Ухвала від 02.12.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Олійник Алла Сергіївна

Постанова від 15.10.2019

Цивільне

Київський апеляційний суд

Рейнарт Ійя Матвіївна

Ухвала від 01.08.2019

Цивільне

Київський апеляційний суд

Рейнарт Ійя Матвіївна

Ухвала від 19.07.2019

Цивільне

Київський апеляційний суд

Рейнарт Ійя Матвіївна

Рішення від 06.06.2019

Цивільне

Дарницький районний суд міста Києва

Заставенко М. О.

Ухвала від 14.01.2019

Цивільне

Дарницький районний суд міста Києва

Заставенко М. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні