Рішення

від 29.10.2020 по справі 205/10460/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

29.10.2020 Єдиний унікальний номер 205/10460/19

2/205/726/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2020 року

Ленінський районний суд м.Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу №205/10460/19 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №12 Дніпровської міської ради, третя особа: Дніпровська міська організація профспілки працівників охорони здоров*я України про скасування наказу про звільнення найманого працівника та поновлення на роботі-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до

Комунального некомерційного підприємства Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №12 Дніпровської міської ради, третя особа: Дніпровська міська організація профспілки працівників охорони здоров*я України про скасування наказу про звільнення найманого працівника та поновлення на роботі.

В обґрунтування позову зазначила, що з 01.11.2011 року працювала у відповідача. Починаючи з 09.11.2018 року працювала на посаді молодшої медичної сестри амбулаторії №1 КНП Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №12 ДОР.

06.08.2019 року відповідачем винесено наказ №88 Про скорочення штату працівників у зв*язку із змінами у штатному розкладі.

01.11.2019 року відповідачем винесено наказ №61-о про звільнення ОСОБА_1 з 06.11.2019 року з посади молодшої медичної сестри амбулаторії №1 на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

Вважає звільнення незаконним, оскільки здійснено з грубим порушенням вимог діючого законодавства України з огляду на наступне.

Відповідач при звільненні не отримав відповідної згоди виборного органу первинної профспілкової організації або вищого виборного органу цієї професійної спілки на звільнення ОСОБА_1 .

Окрім того, ОСОБА_1 , відповідно до протоколу №1 звітно-виборної конференції первинної ППО, обрано до профспілкового комітету ППО терміном на 5 років.

З огляду на вищевикладене, на момент звільнення позивач була членом виборного профспілкового органу, повноваження якого діяли до 12.02.2020 року.

Позивач, як член складу профспілкового органу, взагалі не могла бути звільнена протягом року після закінчення строку, на який обирався склад відповідного органу, тобто з 12.02.2020 року по 12.02.2021 року

На підставі викладеного просить визнати незаконним та скасувати наказ КНП Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №12№ ДОР від 01.11.2019 року №61-о про звільнення ОСОБА_1 за п.1 ст.40 КЗпП України, поновити на посаді молодшої медичної сестри амбулаторії №1 КНП Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №12 ДОР з 07.11.2019 року, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

Ухвалою судді від 06.12.2019 року відкрито провадження по справі .

02.03.2020 року на адресу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська надійшов відзив від представника відповідача ОСОБА_2

25.08.2020 року надійшла відповідь на відзив від позивача ОСОБА_1 .

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 -адвокат Діденко Р.А. позов підтримав та просив задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Грищенко І.В. позовні вимоги не визнала та просила відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 працювала на посаді молодшої медичної сестри амбулаторії №1 Комунального некомерційного підприємства Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №12 ДОР (а.с. 9-10).

06.08.2019 року відповідачем було видано наказ №88 Про скорочення штату працівників у зв*язку зі змінами в штатному розкладі.

Наказом №61-о від 01.11.2019 року ОСОБА_1 , молодшу сестру амбулаторії №1 звільнено з посади 06.11.2019 року за ст..40 п.1 КЗпП України.

Також встановлено, що 13.12.2011 року на установчих зборах працівників Центру первинної медичної допомоги №12 було створено первинну профспілкову організацію Центру первинної медичної допомоги №12 та ОСОБА_1 було обрано до складу профкому, що підтверджується протоколом №1 від 13.12.2011 року (а.с.16-119).

Відповідно до протоколу №1 звітно-виборної конференції первинної профспілкової організації КЗ ДЦПМСД №12 від 12.02.2015 року ОСОБА_1 було обрано повторно до складу профспілкового комітету профспілкової організації КЗ ДЦПМСД №12 терміном на п*ять років (а.с.21-22) тобто до 12.02.2020 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч.1 ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.1 ( крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 ст.40 п.2 і 3 ст.41 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень-ч.3 ст.12 ЦПК України.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов*язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій-ч.4 ст.12 ЦПК України.

В судовому засіданні представником відповідача не спростовано обставини викладені в позові, стосовно відсутності згоди виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є ОСОБА_1 , на її звільнення, та не надано жодного доказу щодо звернення відповідача до профспілкової організації для розгляду зазначеного питання.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що звільнення ОСОБА_1 за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України здійснено з прушенням ч.1 ст.43 КЗпП України.

Окрім того, необхідно зазначити, що відповідно до ч.3 ст.252 КЗпП України звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації ( у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника ( там де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального прядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки.

Як раніше зазначалось, ОСОБА_1 12.02.2015 року була обрана членом профкому первинної профспілкової організації КЗ ДЦПМСД №12 терміном на 5 років.

Звільняючи позивачку з 06.11.2019 року з роботи, відповідачем не отримано попередньої згоди виборного органу профспілкового органу, членом профкому якого була ОСОБА_1 , що є прушенням ч.3 ст.252 КЗпП України.

Аналогічні за змістом положення містяться у ч.3 ст.41 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності .

Вказані норми встановлюють додаткові гарантії для працівників, обраних до профспілкових органів, і застосовуються разом із загальними нормами, що регулюють порядок припинення трудового договору.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування наказу 61-о від 01.11.2019 року про звільнення ОСОБА_1 та наявність правових підстав для задоволення позову в цій частині, а також поновлення ОСОБА_1 на роботі з 07.11.2019 року.

Відповідно до ч.1,2 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законних підстав працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі, орган який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Також керуючись ст..117 КЗпП України з відповідача на користь позивачки підлягає стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 07.11.2019 року по день рогляду справи-29.10.2020 року у розмірі 51 996 грн. 20 коп.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди, суд виходиь з наступного.

Відповідно до ст..43 Конституції України кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв*язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В судовому засіданні встановлено, що з боку відповідача дійсно мало місце порушення законних прав позивачки ОСОБА_1 при її звільненні, що призвело до моральних страждань позивачки, оскільки втративши роботу, вимушена була витрачати додаткові зусилля для організації свого життя. Але, до зазначеної суми моральної шкоди у розмірі 20 000 грн. суд відноситься критично і вважає, що сума у розмірі 1 000 грн. у повній мірі відповідає характеру та обсягу заподіяної моральної шкоди, яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

На підставі ст..141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витратиу розмірі 1 681.60 грн.

Керуючись ст.43 Конституції України, п.1 ч.1 ст.40, ч.1 ст.43, ст..117, ч.1,2 ст.235, ст..237-1, ч.3 ст.252 КЗпП України, ч.3 ст.41 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , ч.3,4 ст.12, 76-80, 89, 259, 264 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №12 Дніпровської міської ради про скасування наказу про звільнення найманого працівника та поновлення на роботі-задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №12 Дніпровської міської ради від 01.11.2019 року №61-о про звільнення ОСОБА_1 за п.1 ст.40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді молодшої медичної сестри амбулаторії №1 Комунального некомерційного підприємства Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №12 Дніпровської міської ради з 07 листопада 2019 року.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №12 Дніпровської міської ради: код ЄДРПОУ 37899720 на користь ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 середній заробіток за час вимущеного прогулу з 06 листопада 2019 року по 29 жовтня 2020 року у розмірі 51 996,20 грн.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №12 Дніпровської міської ради: код ЄДРПОУ 37899720 на користь ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 моральну шкоду у розмірі 1 000 грн.

В задоволенні позову в іншій частині-відмовити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №12 Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ: 2201522800 на користь держави судові витрати у розмірі 1 681.60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Г.Остапенко