Ухвала

від 19.11.2020 по справі 308/4540/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/4540/19

2/308/623/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Малюк В.М.,

при секретарі судового засідання - Матіко Я.Ю.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді, матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Немеш Іван Васильович, до Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями,-

В С Т А Н О В И В :

23.04.2019 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Немеш І.В., звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із вищезазначеною позовною заявою, за якою просить суд стягнути за рахунок державного бюджету (Державне Казначейство України) на користь ОСОБА_1 завдану йому Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області майнову (матеріальну) шкоду у розмірі 15 000 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень) та в рахунок відшкодування частини моральної (немайнової) шкоди 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень.

17.05.2019 року суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі було відкрито провадження та призначено справу до підготовчого судового розгляду.

07.08.2019 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду закрито провадження, у справі №308/4540/19, за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Немеш І.В., до першого відповідача - Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, в частині вимог, заявлених до Мукачівського міськрайонного суду.

В подальшому, відповідно до розпорядження керівника апарату Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області № 790 від 12.11.2019 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи, матеріали вказаної справи підлягали повторному автоматизованому перерозподілу у зв`язку із тим, що суддя Тхір О.А. відрахована зі штату Ужгородського міськрайонного суду (закінчення строку тимчасового переведення) згідно Наказу Ужгородського міськрайонного суду №300/02-06 від 20.09.2019 року.

Відповідно до протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2019 року, головуючим суддею визначено ОСОБА_2 та передано дані матеріали для розгляду.

15.11.2019 року суддею Ужгородського міськрайонного суду Малюк В.М. вищевказану справу прийнято до свого провадження та призначено до підготовчого судового засідання.

В судові засідання призначені на 17.12.2019 р., 21.02.2020 р., 31.03.2020 р., 20.05.2020 р., 15.06.2020 р., 27.08.2020 року, 13.10.2020 року та на 19.11.2020 р. позивач та його представник не з`явилися повторно, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином, в тому числі шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб. сайті судової влади України. Будь-яких клопотань про розгляд справи у їх відсутності до суду не надходило.

Представник Державної казначейської служби України в судове засідання не з`явився потворно, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч.5 ст.223 ЦПК України).

Пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що особа, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати свої процесуальні обов`язки.

Європейський Суд з Прав Людини у своєму рішенні у справі "Варбанов проти Болгарії" (Varbanov v. Bulgaria), №31365/96, пункт 36, ECHR 2000-X) підкреслив, "що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та мати розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа проти Іспанії Суд зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".

Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд неодноразово акцентував, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу "сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки".

Відповідальність за швидке здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на державні судові органи. Однак, розумність тривалості судового провадження залежить не тільки від складності справи, її обставин та предмета спору, але і поведінки сторін. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Вказана практика ЄСПЛ знайшла своє відображення і в нормах ЦПК України. Так, п.11. ст.2 ЦПК України встановлено, що основними засадами судочинства є неприпустимість зловживання сторонами своїми процесуальними правами.

Позивач, як ініціатор звернення має з`являтися до суду. Використання ним цього права повинно слугувати своєчасному та ефективному розгляду справи, в тому числі і шляхом безпосередньої участі у судовому засіданні. Позивач та його представник мали реальну можливість прибути на слухання справи та реалізувати надані їм законом права, проте цього не зробили.

Враховуючи зазначене та приймаючи до уваги те, що позивач та його представник будучи належним чином повідомленими про розгляд справи не з`явився у судові засідання без поважних причин повторно, від них до суду не надходила заява про розгляд справи за їх відсутності , виходячи з вимог п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, п.1 ч.2 ст.200 ЦПК України, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Немеш І.В., до Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями , слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 200, 257 ч.1 п.3, 260, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Немеш Іван Васильович, до Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями - залишити без розгляду .

Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України має право звернутися до суду повторно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Відповідно до п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Суддя Малюк В.М.