Рішення

від 20.11.2020 по справі 340/3166/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3166/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КРОПАГРО" до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, а також зобов`язання вчинити певні дії, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ТОВ "КРОПАГРО" звернулось до суду з позовною заявою, з урахуванням ухвали суду від 11.08.2020 року про роз`єднання позовних вимог по справі №340/858/20, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1436116/42832359 від 09.01.2020;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1207/42832359/2 від 17.01.2020;

- зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053; код в ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 12.12.2019 датою подання її на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "КРОПАГРО" (вул. Автолюбителів, буд.16А, м. Кропивницький, 25031, код в ЄДРПОУ 42832359) для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач також просить суд зобов`язати Державну податкову службу України надати в 30-ти денний строк з дня набрання законної сили рішення суду звіт про його виконання.

Ухвалою судді від 17.08.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.21-22). Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.

Позов мотивовано тим, що при реалізації готової продукції підприємством складено податкову накладну №5 від 12.12.2019 року і направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак реєстрацію податкової накладної було зупинено через те, що ПН/РК відповідає вимогам п.2.1 п.2 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій", пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку" та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач зазначає, що пояснення та усі документи ним були надані, проте податковим органом було прийнято рішення №1436116/42832359 від 09.01.2020 року про відмову у реєстрації цієї податкової накладної. В подальшому позивачем було подано скаргу на дане рішення, однак остання була залишенна відповідачембез задоволення. Позивач не погоджується з вказаними рішеннями, стверджує, що господарська операція з продажу продукції власного виробництва, за якими складено податкову накладну, підтверджуються необхідними первинними документами, копії яких надавалися податковому органу.

Представник ГУ ДФС у Кіровоградській області подав відзив на позовну заяву (а.с.36-38), у якому позов не визнав. Стверджував про законність спірного рішення, посилаючись на те, що для підтвердження реальності проведеної господарської операції плати обладнання, враховуючи те, що у ЄРПН відсутні зареєстровані податкові накладні на придбання підприємством орендованого обладнання, а також про достатню кількість робочого персоналу необхідного для виробництва макухи сої у зазначених об`ємах. Також представником було подано клопотання про залишення позову без розгляду (а.с.29). Ухвалою суду від 11.09.2020 року у задоволенні даного клопотання було відмовлено (а.с.192-193).

Представником Державної податкової служби України подано відзив на позов, який повністю відповідає змісту відзиву на позов, поданого ГУ ДПС у Кіровоградській області (а.с.36-38).

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "КРОПАГРО" (код в ЄДРПОУ 42832359) з 20.02.2019 року зареєстроване як юридична особа, номер запису: 14441020000013253, та взяте на облік як платник податків.

З 01.04.2019 року позивач є платником ПДВ (індивідуальний податковий номер 428323511239), що підтверджується інформацією з реєстру платників податку на додану вартість (https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/pdv).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності позивача є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний) (код КВЕД: 46.21).

Відтак, суд убачає, що позивач є виробником олійно-жирової промисловості, що займається переробкою сої, за допомогою способу екструдування та пресового віджиму, сировина поступає в екструдер (виготовленого фірмою BRONTO) де вона подрібнюється, після цього за допомогою шнеку потрапляє в масло - прес (ПМ-450) де відбувається віджим сировини, а на виході є два продукти переробки власного виробництва: олія соєва та макуха соєва. Кількість макухи в середньому становить 75-80% від загального обсягу сої. Кількість олії соєвої 13-15 % від загального обсягу сої, волога яка випаровується становить 5-7%, інше це сорна домішка. Іноді на прохання замовника ми додаємо в сировину домішки (насіння соняшника) для підвищення виходу олії та макухи соєвої.

Для здійснення господарської діяльності та виробництва макухи соєвої позивач придбаває у постачальників соєві боби.

Так, зокрема позивачем було укладено договір поставки №10/12/2019 від 10.12.2019 року на придбання сої врожаю 2019 року у ТОВ "Гліцин-Продакшн" (а.с.83-84), яке надало документи, згідно яких ТОВ "Гліцин-Продакшн" являється посередником оптової торгівлі зерном, тютюном, насінням і кормами для тварин та посередником у торгівлі сільськогосподарською сировиною, про що свідчить Відомість з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видане Головним Управлінням статистики у Кіровоградській області (а.с.85-89). Поставка сої здійснювалась ТОВ "Гліцин-Продакшн" до позивача, на підтвердження чого надано копію ТТН (а.с.92). також на підтвердження купівлі у ТОВ "Гліцин-Продакшн" сої позивач надав суду видаткові накладні, податкову накладну та докази оплати купленої продукції (а.а.90-91, 93-95). Окрім того позивачем було укладено договір поставки №061219 від 06.12.2019 року з ФОП ОСОБА_1 на придбання сої (а.с.96-97). Факт купіві у ФОП ОСОБА_1 сої підтверджується наданими суду копій первинних документів (а.с.99-110).

Після переробки соєвих бобів та отримання готової продукції позивач реалізує її за кодом УКТ ЗЕД 2304 "Макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час вилучення соєвої олії, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані".

18.09.2019 року між позивачем та ТОВ Птахофабрика Зарічна (код ЄДРПОУ 03572808) укладено договір поставки макухи соєвої №17/09/1 (а.с.111-115), відповідно до умов якого постачальник (ТОВ "КРОПАГРО") зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором, здійснити поставку товару (макухи соєвої) та передати його у власність покупцю (ТОВ Птахофабрика Зарічна ), а покупець - прийняти та оплатити поставлений товар належної якості та в обумовлені сторонами строки.

У грудні 2019 року, на виконання умов вищезазначеного договору, позивачем було поставлено на адресу ТОВ Птахофабрика Зарічна товар (макуху соєву), а покупцем - оплачено товар, що підтверджується видатковою накладною №117 від 12.12.2019 року (а.с.117), платіжними дорученннями №3159 від 17.12.2019 року (а.с.120). Транспортування здійснювалось ТОВ "КРОПАГРО" через авто перевізника ФОП ОСОБА_2 (договір-заявка перевезення вантажу №б/н від 12.12.2019 року - а.с.124-128) та підтверджується товарно-транспортною накладною, копію якої надано до суду (а.с.119).

Позивачем за результатами поставки товару складено податкову накладну №5 від 12.12.2019 року (а.с.121-122).

В подальшому позивач в електронній формі засобами телекомунікаційного зв`язку направив податкову накладну №5 від 12.12.2019 року на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

За результатами обробки вказаної податкової накладної автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" відповідачем позивачу надіслано квитанцію про зупинення її реєстрації (а.с.123) відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України з причини: "ПН/РК відповідає вимогам пп.2.1 п.2 "Критеріїв ризиковості здійснення операції" та пп 1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку", запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних.".

У зв`язку з цим позивач направив до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження здійснення господарських операцій за податковою накладною (а.с.132-140). Вказаний факт також підтверджений відповідачами.

Комісією Головного управління ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №1436116/42832359 від 09.01.2020 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №5 від 12.12.2019 року (надалі спірне рішення 1, а.с.141-142).

Позивачем була подана скарга щодо рішення про про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної (а.с.143). Контролюючим органом 17.01.2020 року прийнято рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1207/42832359/2 (надалі спірне рішення 2), яким скаргу залишено без задоволення та рішення регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін. (а.с.145).

Не погоджуючись із рішеннями №1436116/42832359 від 09.01.2020 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 01.11.2019 року та рішенням №1207/42832359/2 від 17.01.2020 року за результатами розгляду скарги, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Отже, у даній справі правомірність винесення вказаних рішень є предметом спору, який передано на розгляд адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Порядок адміністрування податку на додану вартість встановлений розділом V Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - Порядок №1246).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Відповідно до пунктів 12, 13, 14 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно з пунктом 17 Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок № 117, чинним на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту наявної у справі належним чином засвідченої копії Квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність поданої позивачем на реєстрацію податкової накладної визначених пп.2.1 п.2 "Критерії ризиковості здійснення операцій".

Згідно з пп. 2.1 п.2 Критеріїв № 959 податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Разом з тим листом Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01 визначені "Критерії ризиковості платника податку" та "Критерії ризиковості здійснення операцій".

При цьому варто врахувати, що листи міністерств, інших ЦОВВ не є нормативно-правовими актами, вони лише мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

Так, в листі № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 року викладені критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, з урахуванням внесених змін

Відповідно до пункту 1 вказаного листа платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

1.1. платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби України (далі - ДФС);

1.2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах ДФС;

1.3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;

1.4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією наданою такими засновниками та/або керівниками;

1.5. набрав законної сили обвинувальний вирок суду та не погашено або не знято судимість стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби";

1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

При цьому, пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу змісту вказаних норм вбачається, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Отже, положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Відповідно до п. 14 Порядку перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з пунктами 15, 16, 18 Порядку №117 (чинним на момент виникнення правовідносин) письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №117 (чинним на момент виникнення правовідносин) комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 21 Порядку №117 (чинним на момент виникнення правовідносин) підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Пунктом 23 Порядку №117 (чинним на момент виникнення правовідносин) передбачено, що комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

З квитанції суд убачає, що реєстрація податкової накладної була зупинена з огляду на її відповідність вимогам пп.2.1 п.2 "Критеріїв ризиковості здійснення операції" та пп 1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку", запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому у спірному випадку контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не визначено, в чому саме полягає відповідність вказаним вище критеріям. Отже, контролюючим органом не надані належні та допустимі докази необхідності зупинення реєстрації податкової накладної №5 від 12.12.2019 року.

Разом з тим, як встановлено судом вище, позивач направив до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження здійснення господарських операцій за податковою накладною.

Незважаючи на виконання позивачем вказаних вимог законодавства, відповідачем прийнято оскаржуване рішення 1 про відмову у реєстрації податкової накладної від 12.12.2019 р. №5 з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), утому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Форма рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано повинні бути конкретно вказані.

Однак, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржене рішення містять лише загальне твердження: ненадання платником копій документів: первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, у тому числі: рахунки-фактури/ інвойси, акти приймання-передачі товарів, з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити), проте не вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Також, як вже зазначалось судом, позивачем надавались письмові пояснення, а також до пояснень додані документи, на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

З наявних матеріалів справи вбачається, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

Суд убачає, що ТОВ "КРОПАГРО" здійснює діяльність щодо переробки насіння сої з використанням орендованого офісного, складського та виробничою приміщення, ємності для зберігання олії, на підтвердження чого суду надано копію договору оренди майна №15/07/19/4-ом від 15.07.2019 року (а.с.62-66), акту приймання-передачі майна від 01.08.2019 року (а.с.67-68). Переробка здійснюється з використанням такого обладнання: екструдер Бронто Е-500; прес ПМ-450; шнек Ш 7 м; магістраль для транспортування Ш 5 м; магістраль для транспортування Ш 3 м; дозатор. Зазначене обладнання позивач використовує на підставі договору оренди обладнання №1 від 19.07.2019 року та акту приймання-передачі обладнання №1 (69-79). Вироблена позивачем продукція пройшла відповідні випробування та експертизу в Кіровоградській регіональній державній лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. На підприємстві працює 3 особи, що свідчить штатний розпис та табель обліку робочого часу (а.с.80-82).

Таким чином, суд убачає, що ТОВ "КРОПАГРО" має всі технічні, технологічні та людські ресурси, а також основні засоби для ведення реальної господарської діяльності.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, в силу частини 2 статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Однак, відповідачем по справі, як суб`єктами владних повноважень, не виконано покладеного на них обов`язку щодо доказування правомірності прийнятого спірного рішення, посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення суперечить статті 77 КАС України, а тому суд дійшов висновку, що таке рішення є необґрунтованим, винесеним не у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв`язку із чим є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" з 29 серпня 2019 року Головне управління ДПС у Кіровоградській області розпочало виконання функцій і повноважень, покладених на нього Положенням про Головне управління ДПС у Кіровоградській області, затвердженого наказом ДПС України від 12.07.2019 №14, та функціональних повноважень Головного управління ДФС у Кіровоградській області, що припиняється.

Кабінетом Міністрів України 19.06.2019 року прийнято постанову № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", згідно якої, постановлено утворити як юридичну особу публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, зокрема, Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області.

Відповідно до пункту 4 Постанови № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" визначено, що територіальні органи Державної податкової служби є правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізується згідно з п. 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.

Таким чином, всі суб`єктивні права та обов`язки внаслідок проведеної реорганізації органів ДФС перейшли до органів ДПС.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби України в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1207/42832359/2 від 17.01.2020 року, суд зазначає наступне.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору (абзаци другий, третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України).

Порядок та особливості оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлені в пункті 56.23 цієї статті.

Так, відповідно до положень підпунктів 56.23.1 та 56.23.2 пункту 56.23 скарга на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 1 Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, розгляд скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється комісією ДФС з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю уповноваженої особи Мінфіну.

Згідно з пунктом 13 цього Порядку за результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін; залишає скаргу без розгляду.

Аналіз норм статті 56 ПК України, пунктів 2, 25, 26 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної, пунктів 1, 13 Порядку розгляду скарги свідчить, що процедура адміністративного оскарження рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН є різновидом досудового порядку вирішення спору. Рішення комісії центрального рівня про залишення скарги платника без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної без змін, не є юридично значимим для платника, оскільки саме по собі не породжує для нього настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права і обов`язки.

Таким чином суд дійшов до висновку, що оскаржене у даній справі рішення №1207/42832359/2 від 17.01.2020 року про залишення скарги ТОВ "КРОПАГРО" без задоволення прийнято комісією центрального рівня, утвореною в ДПС України, у межах її повноважень, у спосіб та строк, що установлені чинним законодавством. Водночас, це рішення не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.

Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постанові Верховного Суду від 07.02.2020 року у справі №826/11086/18. У цій постанові Верховний Суд вказав, що у разі відмови платнику податку на додану вартість в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних належним способом захисту порушеного права в судовому порядку є позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та, як наслідок, зобов`язання відповідного контролюючого органу вчинити дії щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак, суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов`язання відповідача зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до пункту 28 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За правилами Порядку №1246 реєстрація в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування за відповідним рішенням суду належить до повноважень ДФС України.

За таких обставин та враховуючи той факт, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №1436116/42832359 від 09.01.2020 року визнано судом протиправними та скасовано, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 12.12.2019 року №5 датою її фактичного отримання контролюючим органом - 26.12.2019 року.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункті 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.

Щодо клопотання позивача про зобов`язання відповідача-2 подати до суду звіт про виконання судового рішення, суд дійшов до таких висновків.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановленому законом.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина 4 статті 372 КАС України).

Відповідно до частин 1, 8 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

З огляду на з`ясовані у даній справі обставини та визначений судом спосіб захисту прав позивача, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю під час ухвалення судового рішення.

Таким чином, адміністративний позов ТОВ "КРОПАГРО" підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 16816,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №146 від 16.03.2020 року на суму 2102,00 грн. та платіжним дорученням №277 від 30.07.2020 року на суму 14714,00 грн., оригінали яких знаходяться у справі №340/858/20 (Т.1 а.с.11 та Т.2 а.с.24) по якій ухвалою судді від 11.08.2020 року було роз`єднано позовні вимоги у справі №340/858/20 в інші три провадження, зокрема в провадження у даній справі №340/3166/20.

Таким чином судовий збір, сплачений по даній справі складає 4204,00 грн. (2102,00 грн. х 2), докази якого знаходяться у справі №340/858/20.

Враховуючи положення статті 139 КАС України та часткове задоволення позову на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Кіровоградській області пропорційно до задоволеної частини вимог, а саме у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись статтями 9, 139, 242-246, 250, 251, 255, 268, 269, 287 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "КРОПАГРО" (вул. Автолюбителів, буд.16А, м. Кропивницький, 25031, код в ЄДРПОУ 42832359) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006; код в ЄДРПОУ 43142606) та Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053; код в ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, а також зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1436116/42832359 від 09.01.2020 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 12.12.2019 року, складену товариством з обмеженою відповідальністю "КРОПАГРО", днем її прийняття, а саме 26.12.2019 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КРОПАГРО" (код в ЄДРПОУ 42832359) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код в ЄДРПОУ 43142606).

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук