Рішення

від 19.11.2020 по справі 520/5441/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 листопада 2020 року № 520/5441/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В. розглянувши за правилами прощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал-декор" (смт. Ківшарівка, Куп`янський район, Харківська область,63736, код ЄДРПОУ 30136436) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40,м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) про визнання протиправними та скасування наказу і припису,-

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Корал-декор", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 07.10.2019 року № 1763 щодо проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРАЛ-ДЕКОР";

- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Харківській області від 25.10.2019 року № ХК6727/1160/2НД/АВ/П, яким ТОВ "КОРАЛ-ДЕКОР" зобов`язано вжити заходи по усуненню виявлених порушень вимог законодавства про працю строком до 25.11.2019 року;

- стягнути з Головного управління Держпраці у Харківській області на користь ТОВ "КОРАЛ-ДЕКОР" понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що дії Управління Держпраці у Харківській області щодо призначення та проведення інспекційного відвідування є протиправними. Наказ Управління Держпраці у Харківській області від щодо проведення інспекційного відвідування винесений безпідставно та підлягає скасуванню. Зокрема, під час проведення інспекційного відвідування відповідачем не надано будь-якого погодження на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу.

Відповідачем надано відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечував, вказав, що посилання позивача на проведення перевірки є безпідставними з огляду на те, що у відношенні позивача було проведено саме інспекційне відвідування як форма заходу контролю, передбачена Порядком № 823. Керівником територіального органу Держпраці прийнято рішення про доцільність призначення контрольного заходу, у зв`язку із чим видано наказ. Рішення керівника ґрунтувалось на інформації, отриманій зі звернення громадянина та аналізу наявної інформації.

Також відповідач у відзиві наголошує на тому, що питання щодо порушення суб`єктом владних повноважень процедури інспекційного відвідування, невідповідності розпорядчих документів ставиться суб`єктом господарювання саме на етапі допуску до інспекційного відвідування, тим самим реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення державного контролю щодо себе. Якщо ж допуск до перевірки відбувся, а відтак інспекційне відвідування фактично проведено, в результаті чого контролюючим органом сформовано акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства, контроль за дотриманням, якого покладено на контролюючі органи.

Відповідач також вказує, що акт інспекційного відвідування не є правовим актом індивідуальної дії, що встановлює, змінює або припиняє права та обов`язки позивача, а тому відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст. 4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Головним управлінням Держпраці у Харківській області відповідно до наказу від 07.10.2019 № 1763 та на підставі направлення від 07.10.2019 № 02.03-03/3078 у період з 08.10.2019 по 25.10.2019 проведено інспекційне відвідування позивача, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 25.10.2019 № ХК6727/1160/2НД/АВ.

З наявних матеріалів справи вбачається, що інспекційне відвідування інспекторами праці Управління Держпраці було розпочато за фактичними адресами здійснення діяльності позивача

Судом встановлено, що інспектори праці допущені до проведення інспекційного відвідування, пред`явили службові посвідчення, вручили вищезазначене направлення.

Під час проведення інспекційного відвідування Головним управлінням Держпраці у Харківській області інспекторами праці опитано осіб, що надають послуги ТОВ Корал-декор на підставі цивільно-правових угод.

25 жовтня 2019 року ГУ Держпраці у Харківській області складено припис № ХК6727/1160/2НД/АВ/П, яким підприємство зобов`язано вжити заходи по усуненню виявлених порушень вимог законодавства про працю строком до 25.11.2019 року.

08 листопада 2019 року заступником начальника ГУ Держпраці у Харківській області Петренко О.М. розглянуто справу про накладення штрафу на підставі акта інспекційного відвідування від 25 жовтня 2019 № ХК6727/1160/2НД/АВ, щодо порушень позивачем законодавства про працю та накладено штраф у розмірі - 2378610 грн, підставою для прийняття такого рішення ГУ Держпраці у Харківській області у даній постанові зазначено, що позивачем допущено до роботи працівників без укладання трудового договору, що є порушенням вимог частини третьої сталі 24 Кодексу закону про працю України, про що була винесена постанова № ХК6727/1160/2НД/АВ/П/ТД-ФС.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо призначення та проведення інспекційного відвідування, а також наказом на проведення вказаного заходу, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 цього Положення).

Відповідно до Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 року № 84 у редакції чинній на момент інспекційного відвідування (далі Положення), Головне управління Держпраці у Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення Головне управління Держпраці у Харківській області здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до пункту 50 Положення наказом Державної служби України Головне управління Держпраці у Харківській області накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено ПКМУ від 21.08.2019 № 823 (далі - Порядок № 823).

Відповідно до п. 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України від 05 квітня 2007 р. № 877-ІУ Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877) заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема Законом України від 8 вересня 2004 р. №1985-ІV Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі та Законом України від 08.09.2004 № 1986 Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві.

Згідно з частиною п`ятою статті 2 Закону № 877 такий державний нагляд (контроль) здійснюється у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, із забезпеченням дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Таким чином, Закон №877 містить вичерпний перелік норм дотримання яких зобов`язані забезпечити Держпраці та його територіальні органи при здійсненні державного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення та покладає обов`язок Держпраці та її територіальних органів відповідно до Порядку № 823 здійснювати заходи державного контролю у формі інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань.

Правова позиція щодо розмежування дії норм Закону №877 та Порядку, знайшла своє відображення в рішенні Касаційного адміністративного суду в складі Верховного суду від 22.03.2018 по справі № 697/2073/17.

Відповідно до п.п.1,2,3 п. 5 Порядку №823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є: звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Відповідно до п. 6 Порядку №823, під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання об`єктом відвідування законодавства про працю.

Судом встановлено, що рішення керівника управління Держпраці ґрунтувалось на інформації отриманої зі звернення гр. ОСОБА_1 від 09.09.2019 №М-1146, в якому повідомив, що працює без належного оформлення трудових відносин на ТОВ Корал-декор (код ЄДРПОУ 30136436) та ТОВ Рист (код ЄДРПОУ 31436034), що працівники та він особисто працюють позмінно у час, який визначає керівник, заробітну плату отримують на руки готівкою. При прийомі на роботу працівники надають копії паспорту та коду, пишуть заяви про прийом на роботу. Заявник заявляє, що захворів та перебував на лікарняному, а коли приніс лікарняний на роботу, то сказали, що не будуть його приймати і ніхто не буде платити, бо його ніхто не оформлював. Заявник та інші працівники звернулися до Пенсійного фонду та з`ясували, що відсутні нарахування за період роботи.

З огляду на викладене, відповідачем на підставі інформації, отриманої від гр. ОСОБА_1 у листі від 09.09.2019 №М-1146, на підставі пп. 1, 2, 3 п.5 Порядку 823, видано наказ ГУ Держпраці у Харківській області про проведення заходів державного контролю позивача від 07.10.2019 №1763.

Відповідно до наказу №1763 від 07.10.2019 року інспекторам праці доручено провести захід державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання законодавства про працю, в тому числі фактичного допуску працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ порядку №823 об`єктом відвідування.

Отже, підстава для реалізації контрольних повноважень відповідає пп.3 п.5 Порядку №823, відтак у відповідача були наявні законодавчо визначені повноваження для призначення контрольного заходу у відношенні позивача.

Разом з тим, слід зауважити, що Порядком №823 не встановлено обов`язок в додатковому отриманні копії погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу з огляду на проведення інспекційного відвідування, а не позапланової перевірки порядок проведення якої унормовано приписами ч.1 ст.6 Закону №877 зазначені положення якого не розповсюджуються на територіальний орган Держпраці під час проведення вищезгаданого контрольного заходу у формі інспекційного відвідування.

Відповідно до пп.6 п.13 Порядку №823 встановлено, що інспектору праці заборонено розголошувати джерело будь-якої скарги, доведеної до їх відома, на недоліки або порушення і повідомляти об`єкту відвідування або його представнику про те, що відвідування було проведено у зв`язку з отриманням такої скарги.

Одночасно, у разі, якщо об`єкт відвідування звернеться за отриманням копії наказу на здійснення контрольного-заходу, така копія має бути надана, але з урахуванням вимог статті 15 МОП № 81, статті 10 Закону україни Про звернення громадян , підпункту 6 пункту 13 Порядку №823 (за виключенням інформації, що не підлягає розголошенню).

Доказів звернення з такою заявою до контролюючого органу матеріали справи не містять.

Окремо суд зазначає, що саме на етапі допуску до інспекційного відвідування позивач міг поставити питання про необґрунтованість призначення та невідповідність розпорядчих документів, але позивач здійснив допуск до проведення інспекційного відвідування, тому в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого перевіряється контролюючим органом.

Суд зазначає, що позивачем в позовній заяві та під час розгляду справи не наведені доводи незаконності дій ГУ Держпраці під час ініціювання та проведення інспекційного відвідування.

Відносно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування припис ГУ Держпраці у Харківській області від 25.10.2019 № ХК6727/1160/2НД/АВ/П, яким позивача зобов`язано вжити заходи по усуненню виявлених порушень вимог законодавства про працю строком до 25.11.2019, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 823 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.

Згідно з положеннями пункту 19 Порядку припис про усунення порушень законодавства про працю складається виключно у разі їх виявлення.

Пунктами 22 Порядку №823 передбачено, що стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об`єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться інспекційне відвідування з підстави, наведеної у підпункті 8 пункту 5 цього Порядку.

Отже, обов`язковою умовою можливості виконання припису є наявні порушення законодавства про працю, виявлені інспектором праці під час інспекційного відвідування, які мають бути усунені.

В позовній заяві як на підставу задоволення позовної вимоги про скасування припису позивач посилається лише на протиправність призначення та проведення перевірки, наслідком якої є оскаржуване рішення.

Оскільки судом не встановлено протиправності призначення та проведення ревізійного заходу, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування припису.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Зоркіна Ю.В.