Рішення

від 12.11.2020 по справі 540/1581/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1581/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Кукульник Я.В., за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Гордієнко Є.В. розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2020 року №Ф-20909-51,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДПС у Херсонській обл., АРК та м. Севастополі), у якому просить визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 13.02.2020 року №Ф-20909-51.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.04.2020 року позивач поштою отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2020 року № Ф-20909-51, винесеної ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі, якою позивача зобов`язано сплатити борг (недоїмку) з ЄСВ в розмірі 29293,44 грн. Позивач вважає, що винесена відповідачем вимога є протиправною, оскільки він не є платником ЄСВ. Зазначає, що згідно довідки за формою № 4-ОПП від 08.08.2014 року № 1421030700222, як адвокат взятий на облік платника податків та є зареєстрованим у контролюючому органі. Крім того, позивач офіційно був працевлаштований на підприємстві ПАТ Херсонський комбінат хлібопродуктів на посаді начальника юридичного відділу, а потім на підприємстві ТОВ Южная логистическая компания на посаді менеджера з логістики. Позивач влаштований на роботі на постійній основі та не займається іншою діяльністю, зокрема незалежною професійною адвокатською діяльністю та не отримує від такої діяльності дохід. З наведеного позивач робить висновок про наявність правових підстав для постановлення судового рішення про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Ухвалою суду від 09.07.2020 року провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до судового засідання.

22.07.2020 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги не визнав, у задоволенні позову просив відмовити. Обґрунтовуючи спірну вимогу, відповідач посилаючись на приписи Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , Інструкції, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449, а також на дані зворотного боку облікової картки позивача з ЄСВ, вказує на наявність у позивача заборгованості зі сплати ЄСВ станом на 31.01.2020 року у розмірі 29293,44 грн., що у свою чергу стало підставою для складення оскаржуваної вимоги. Крім того ,відповідач заперечує, щодо посилань позивача про перебування у 2018 році у трудових відносинах із ТОВ Южная логистическая компания так як згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) підприємством на користь позивача не відбувалось, а заява про прийняття на роботу не подавалась

07.08.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої проти обставин викладених у відзиві заперечував, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

11.08.2020 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких проти позовних вимог заперечували, просили в їх задоволенні відмовити.

Ухвалою суду від 25.08.2020 року задоволено клопотання позивача та справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

08.09.2020 року судове засідання не проводилось у зв`язку із перебуванням судді Василяки Д.К. на лікарняному.

Ухвалою від 25.09.2020 року розгляд справи відкладено до 30.09.2020 року.

Ухвалами від 30.09.2020 року по справі витребувано документи та відкладено розгляд справи до 08.10.2020 року.

Ухвалою від 08.10.2020 року судом вирішено перейти до розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання на 27.10.2020 року з продовженням строку підготовчого засідання на 30 днів.

Ухвалою від 16.10.2020 року по справі витребувано додаткові докази.

Ухвалою від 27.10.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 12.11.2020 року.

В судовому засіданні позивач на задоволенні позовних вимог наполягав, з підстав викладених в позовній заяві та відповіді на відзив.

В судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечувала з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши вступне слово позивача та представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено, що ОСОБА_1 є адвокатом, та відповідно до рішення Ради адвокатів Херсонської області від 29.07.2014 року № 5, має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХС № 000005 та взятий на облік платника податків та зареєстрований у контролюючому органі, як само зайнята особа, про що свідчить довідка за формою №4-ОПП від 08.08.2014 року № 1421030700222.

13.02.2020 року Головне управління ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-20909-51, відповідно до якої заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску складає 29293,44 грн.

23.04.2020 року позивачем оскарженого до Державної податкової служби України вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2020 року № Ф-20909-51.

Рішенням від 29.05.2020 року вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2020 року № Ф-20909-51 залишена без змін, а скарга без задоволення.

Позивач не погодився з такою позицією відповідача, так як був офіційно працевлаштований та роботодавець регулярно нараховував та сплачував за позивача єдиний соціальний внесок, що виключає повторне стягнення одного і того ж податку з фізичної особи, у зв`язку з чим, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку правомірності зазначеного рішення, суд зазначає, що відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI; в редакції станом на момент формування спірної вимоги).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України №2464-VI, платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Наведена норма кореспондується з приписами пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України; в редакції станом на момент формування спірної вимоги).

Відповідно до положень пунктів 178.1, 178.2 статті 178 ПК України, особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

З аналізу зазначених положень законодавства вбачається, що діяльність адвокатів підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, оподаткування доходів від отримання якої регулюється статтею 178 ПК України.

Відповідно до пункту 65.2 статті 65 ПК України, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону №2464-VI, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI, платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок..

Згідно витягу з інтегрованої картки платника податків з 31.01.2020 року за позивачем рахується заборгованість з ЄСВ в сумі 29293,44 грн.

За приписами ч.4 ст. 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до абз. 2 п. 2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449, (далі - Інструкція №449; в редакції станом на момент формування спірної вимоги), у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

За змістом п. п. 3, 4 розділу VI Інструкції №449, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), зокрема якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску, протягом 10 робочих днів, наступних за календарним місяцем у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій) надсилають вимогу про її сплату. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції. Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

У даному випадку відповідачем надіслано податкову вимогу позивачу у зв`язку із встановленням наявності недоїмки зі сплати ЄСВ.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 ПК України дано визначення поняттю працівник - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За змістом статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 4 , 5 ч. 1 ст. 4 Закону з-поміж інших платників єдиного внеску визначено й фізичних осіб - підприємців, в тому числі й тих, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які проводять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які проводять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Законодавець розмежовує фізичних осіб-підприємців та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, при цьому порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності ЗУ № 2464 не передбачений.

Відповідно до абз. 1 п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону єдиний внесок нараховується:

- для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону,

- на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці , та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

- для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

В той же час, відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї статусу фізичної особи-підприємця Законом не врегульовано.

Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як самозайняті особи, зокрема адвокати, проте фактично не здійснюють та не ведуть адвокатську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

Інше тлумачення норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС і зареєстровані як само зайняті особи (однак професійну діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Так, із матеріалів справи встановлено, що заборгованість позивача, за розрахунком податкового органу, виникла у зв`язку із несплатою у встановлений строк єдиного внеску за наступний період: 2017 у розмірі 8448 грн., за 2018 рік у розмірі 9828,72 грн. та за 2019 рік у розмірі 11016,72 грн.

У той же час, у ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 у період з 23.07.2015 року по 30.03.2018 року перебував у трудових відносинах з ТОВ ПрАТ Херсонський комбінат хлібопродуктів на посаді начальник юридичного відділу, що підтверджується довідкою № 485/07 від 20.07.2020 року ПАТ Херсонський комбінат хлібопродуктів ( а.с.68).

Крім того, відповідно до довідки від 23.10.2020 року № 2100-0602-7/44358 наданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області, на виконання ухвали Херсонського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 року, вбачається, що відповідно до даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідка за формою ОК-5) по застрахованій особі ОСОБА_1 наявна інформація щодо сплати єдиного соціального внеску страхувальником ТОВ Южная логистическая компания за період з 03.04.2018 року по 16.10.2019 року.

Також, відповідно до записів копії трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 17.10.2019 року переведений на посаду менеджер з логістики до Херсонської філії ТОВ Ірбіс та по теперішній час перебуває у трудових відносинах із зазначеним підприємством (а.с.70).

Доказів отримання позивачем у вказаний період доходів від адвокатської діяльності не встановлено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в період, за який винесена оскаржувана вимога, нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як самозайнята особа, яка не отримувала дохід від неї.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Стосовно тлумачення в даній справі норм законів суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в п.67 в справі Вєренцов проти України (Заява N 20372/11) зазначив, що як би чітко не було положення сформульоване, у будь-якій галузі права … існуватиме неминучий елемент судового тлумачення. Завжди існуватиме потреба у роз`ясненні нечітких норм або тих, що потребують пристосування до обставин, що змінюються.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України)

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За результатами розгляду справи суд прийшов до висновку, щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати розподілено відповідно до ст. 139 КАС України.

В судовому засіданні 12.11.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 6 ,9, 12, 14, 44, 229, 139, 241 - 246, 250, 255 КАС України, суд, -

вирішив :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73026, м.Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2020 року №Ф-20909-51 - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73026, м.Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201) про сплату недоїмки № Ф-20909-51 від 13.02.2020 року в розмірі 29293,44 (двадцять дев`ять тисяч двісті дев`яносто три грн. 44 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73026, м.Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 840,80 (вісімсот сорок грн. 80 коп.), шляхом безспірного списання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 20 листопада 2020 р.

Суддя Д.К. Василяка

кат. 111060000