Рішення

від 28.09.2020 по справі 580/814/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року справа № 580/814/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Білоноженко М.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Хіврич В.В.

представника позивача - Бурмаки С.А.

представника відповідача - Некоз А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тясмин» до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Сількогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Тясмин» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому з урахуванням заяви від 25.05.2020 просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0002911304, №0002921304, №000293501, №000295501, №000291501, №000290501 від 12.11.2019р.; №000188501 №000190501 від 26.02.2020р. та №0002120501 від 04.03.2020р.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує обставинами, викладеними у позові, згідно яким вважає, що висновки акту документальної планової виїзної перевірки від 18.10.2019р. №45/23-00-05-0105/03793768, які стали підставою для прийняття рішень в частині їх оскарження, не відповідають нормам податкового законодавства. Так, позивач не погоджується з висновком відповідача в частині порушення ним вимог Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 253 276 грн. за жовтень 2016 року - травень 2019 року; в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2019 року на суму 298 783 грн.; в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість за лютий 2019 року на суму 234 105 грн.; в результаті чого не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні з податком на додану вартість в сумі 67 364,66 грн.; в результаті чого реалізовано пальне, без реєстрації платником акцизного податку, на загальну суму 387 784,64 грн. за липень 2016 року - червень 2019 року; в результаті чого не, подано податкові декларації з акцизного податку за липень 2016 року - червень 2019 року; в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 90 042,48 грн. за липень - червень 2019 року; в результаті чого занижено військовий збір на загальну суму 6 152,97 грн. за липень- червень 2019 року. Тому вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення висловив у письмовому відзиві, в якому зазначив, що при прийнятті оскаржуваних рішень контролюючий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, адже за результатами проведеної перевірки, встановлено ряд порушень податкового законодавства СТОВ Тясмин .

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Головним управлінням ДПС у Черкаській області проведено документальну планову виїзну перевірку СТОВ Тясмин за результатами якої складено акт від 18.10.2019р. №45/23-00-05-0105/03793768.

Згідно висновків акту перевірки, перевіркою встановлено порушення СТОВ Тясмин :

1.вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188, п. 198.1, п.. 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст.198, п.201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 253 276 грн. за жовтень 2016 року - травень 2019 року;

2.вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188, п. 198.1, п. 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст.198, п.201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2019 року на суму 298 783 грн.;

3.вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п, 188.1 ст.188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, 198.5, 198.6 ст.198, п.201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість за лютий 2019 року на суму 234 105 грн.;

4.вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні з податком на додану вартість в сумі 67 364,66 грн.;

5.вимог п.п. 212.3.4. п.212.3 ст. 212 Податкового кодексу України, в результаті чого реалізовано пальне, без реєстрації платником акцизного податку, на загальну суму 387 784,64 грн. за липень 2016 року - червень 2019 року;

6.вимог п. 223.2. ст. 223 Податкового кодексу України, в результаті чого не, подано податкові декларації з акцизного податку за липень 2016 року - червень 2019 року;

7.вимог абз. е п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164; п. 164.5 ст.164; п. 167.1 ст.167; пп. 168.1.4 п. 168.1 ст.168; абз. а п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 90 042,48 грн. за липень - червень 2019 року;

8.вимог п.п.1.2, п.п.1.3, п.п.1.4 п.161 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України, в результаті чого занижено військовий збір на загальну суму 6 152,97 грн. за липень- червень 2019 року.

На підставі акту перевірки, 12.11.2019р. відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

• № 0002911304, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та нараховано штрафну (фінансову) санкцію на загальну суму 134 203 грн. 92 коп.;

• № 0002921304, яким збільшено грошове зобов`язання з військового збору та нараховано штрафну (фінансову) санкцію на загальну суму 9 170 грн. 72 коп.;

• № 000293501, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 816 595 грн.;

• № 000295501, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у загальній сумі 298 783 грн. та розмір від`ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 234 105 грн.;

• № 000292501, яким застосовано штрафну (фінансову) санкції за платежем з акцизного податку на пальне у сумі 387 784 грн. 64 коп., у зв`язку з реалізацією пального без реєстрації платником акцизного податку;

• № 000291501, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію за платежем з акцизного податку на пальне у сумі 6 120 грн., у зв`язку з неподанням податкових декларацій з акцизного податку;

• № 000294501, яким застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 32 874 грн. 39 коп., у зв`язку з відсутністю складання та/або реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 65 748 грн. 78 коп.;

• № 000290501, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію за неподання повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, за формою № 20-ОПП у сумі 94 350 грн.

За результати адміністративного оскарження рішенням Державної податкової служби України від 31.01.2020р. № 4066/6/99-00-08-05-01-06 скасовано податкові повідомлення-рішення від 12.11.2019р. № 000294501 та № 000292501, інші податкові повідомлення-рішення відповідача залишені без змін.

26.02.2020р. за наслідками адміністративного оскарження та часткового задоволення скарги позивача, ДПС України прийнято нові податкові повідомлення-рішення, а саме:

• № 000188501, яким застосовано штрафну (фінансову) санкції за платежем з акцизного податку на пальне у сумі 367 586 грн. 06 коп., у зв`язку з реалізацією пального без реєстрації платником акцизного податку;

• № 000190501, яким застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 31 152 грн. 11 коп., у зв`язку з відсутністю складання та/або реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 62 304 грн. 21 коп.

Також 04.03.2020р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002120501, яким повторно застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 31 152 грн. 11 коп., у зв`язку з відсутністю складання та/або реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 62 304 грн. 21 коп., після отримання податкового повідомлення-рішення від 12.11.2019р. №000294501.

Не погодившись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлений позовних вимог суд виходить з такого.

Щодо податкових повідомлень-рішень № 0002911304, № 0002921304 та №000190501.

До перевірки СТОВ Тясмин було надано договір оренди транспортного засобу від 02.10.2014р. №1, укладений між фізичною особою ОСОБА_1 та СТОВ Тясмин в особі директора ОСОБА_1 . Згідно договору фізична особа ОСОБА_1 передає в строкове платне користування СТОВ Тясмин для здійснення своєї підприємницької діяльності транспортний засіб марки - КІА SORENTO (номерний знак НОМЕР_1 ). Термін дії договору до 02.10.2019р. Орендна плата - 100 грн. на місяць з урахуванням індексації.

До перевірки СТОВ Тясмин надано подорожні листи, оборотно-сальдові відомості по рахунку 203 Паливо та зведені відомості по ремонту транспортного засобу. Згідно зазначених документів позивачем на утримання автомобіля КІА SORENTO (орендованого за договором від 02.10.2014р. № 1) використано: дизельне пальне, бензин А-92, масло моторне, масло трансмісійне, запасні частини та послуги з ремонту транспортного засобу. Загальна сума витрачених коштів на утримання орендованого автомобіля за період липень 2016 року - червень 2019 року складає 380 120 грн. 68 коп.

Відповідач вважає, що зазначений договір є нікчемним, а тому витрати на утримання та обслуговування даного автомобіля не пов`язані з господарською діяльністю товариства.

За даними перевірки паливно-мастильні матеріали, запасні частини та послуги з ремонту автомобіля придбані товариством з податком на додану вартість, який включено до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг. необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Враховуючи викладене на переконання відповідача, в порушення вимог п. 198.5 ст. 198 ПК України, СТОВ Тясмин занижено податкові зобов`язання на загальну суму 76 024 грн. за період липень 2016 року - червень 2019 року.

За результатами встановленого порушення, до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 31 152 грн. 11 коп. за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Перевіркою також встановлено, що ТОВ Тясмин в період з 01.07.2016р. по 30.06.2019р., як податковим агентом, не включено до оподатковуваного доходу фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), доходи у не грошовій формі, а саме вартість палива та вартість запасних частин, які придбані та списані за рахунок товариства для обслуговування транспортного засобу КІА SORENTO, який є власністю фізичної особи ОСОБА_1 .

Факт списання паливно-мастильних матеріалів та запасних запчастин на транспортний засіб, який не перебуває на обліку товариства, підтверджується завіреними належним чином оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 203 бухгалтерського обліку та зведеною відомістю СТОВ Тясмин , наданими під час перевірки, що не заперечується сторонами.

При цьому, договір оренди транспортного засобу від 02.10.2014р. № 1 не взято до уваги в зв`язку з відсутністю нотаріального посвідчення. Тому, відповідач вважає, що за відсутності нотаріально посвідченого договору оренди транспортного засобу, всі витрати понесенні СТОВ Тясмин в зв`язку з обслуговуванням транспортного засобу, власником якого є фізична особа ОСОБА_1 , є доходом останнього у вигляді додаткового блага, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

Таким чином перевіркою встановлено порушення вимог абз. е пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164; п. 164.5 ст. 164; п. 167.1 ст. 167; пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168; абз. а п. 176.2 ст. 176 ПК України в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 90 042 грн. 48 коп.

Також вказане порушення вплинуло на донарахування військового збору. Відтак перевіркою встановлено порушення вимог пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.4 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України, в результаті чого занижено військовий збір на загальну суму 6 152 грн. 97 коп.

За результатами вище встановлених порушень ГУ ДПС у Черкаській області винесено вказані вище податкові повідомлення-рішення, оскільки договір оренди транспортного засобу від 02.10.2014р. №1, укладений між фізичною особою ОСОБА_1 та СТОВ Тясмин , нотаріально не засвідчений.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача, з огляду на таке.

Згідно пп. "е" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий ним як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Додаткове благо - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу). ( п. 14.1.47 ст. 47 ПК України).

Згідно із пп. 14.1.13. п. 14.1 ст.14 ПК України до безоплатно наданих товарів, робіт, послуг відносяться:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

СТОВ Тясмин надано подорожні листи, оборотно-сальдові відомості по рахунку 203 Паливо та зведені відомості по ремонту транспортного засобу. Згідно зазначених документів позивачем на утримання автомобіля КІА SORENTO (орендованого за договором від 02.10.2014р. № 1) використано: дизельне пальне, бензин А-92, масло моторне, масло трансмісійне, запасні частини та послуги з ремонту транспортного засобу.

Згідно з пп. 14.1.36. ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Таким чином, доводи відповідача про відсутність нотаріально засвідченої цивільно-правової угоди (договір від 02.10.2014р. № 1), та як наслідок неможливість включення витрат на утримання та обслуговування вказаного автомобіля у власній господарській діяльності є помилковими.

Крім того, з урахуванням наведених положень податкового законодавства, суд вважає, що до доходу платника податку, у т.ч. до додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку, та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі, що в даному випадку, унеможливлює визнати збільшення вказаною особою майнового стану через використання підприємством в господарській діяльності вказаного транспортного засобу, зокрема, паливо для його заправки шляхом його списання відповідно до облікової політики підприємства.

У свою чергу, пов`язаність таких витрат із господарською діяльністю та дійсність понесення таких витрат підтверджується подорожніми листами, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 203 Паливо та зведеними відомостями по ремонту транспортного засобу, про що уже зазначалося судом вище.

У зв`язку з вищезазначеним у сукупності, суд не може погодитися із висновками відповідача про протиправність віднесення позивачем витрат на паливно-мастильні матеріали, запасні частини та послуги з автомобіля ремонту до його господарської діяльності, оскільки останнім надано всі необхідні первинні документи.

Відтак, податкове повідомлення-рішення № 0002911304, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та нараховано штрафну (фінансову) санкцію на загальну суму 134 203 грн. 92 коп. є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується податкового повідомлення-рішення №0002921304, яким позивачу було збільшено податкове зобов`язання зі сплати військового збору у сумі 9 170 грн. 72 коп., суд зазначає наступне.

Згідно п.16-1 підрозділ 10 Інші перехідні положення ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Згідно п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Як встановлено із акта перевірки, підставою для нарахування позивачу військового збору стало встановлення контролюючим органом неутримання та несплати позивачем податку на доходи фізичних осіб.

Враховуючи, що порядок утримання військового збору повністю ідентичний із порядком оподаткування податком на доходи фізичних осіб, а також суміжність вказаних порушень, суд приходить до висновку про неправомірність нарахування спірної суми грошового зобов`язання з військового збору.

Спростування висновку податкового органу про заниження суми податку на доходи фізичних осіб, має наслідком визнання протиправним висновку про заниження платником суми військового збору.

Отже, податкове повідомлення-рішення №0002921304 є також протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується податкового повідомлення-рішення №000190501, яким застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 31 152 грн. 11 коп., у зв`язку з відсутністю складання та/або реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 62 304 грн. 21 коп., суд звертає увагу на таке.

Як вбачається із акту перевірки, згідно з наданими СТОВ Тясмин до перевірки подорожніми листами, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 203 Паливо та зведеній відомості по ремонту транспортного засобу товариством використано на утримання орендованого автомобіля КІА SORENTO дизельне пальне, бензин А-92, масло моторне, масло трансмісійне, запасні частини та послуги з ремонту транспортного засобу за період липень 2016 року - червень 2019 року на загальну суму - 380 120 грн. 68 коп.

За даними перевірки, дизельне пальне, бензин А-92, масло моторне, масло трансмісійне, запасні частини та послуги з ремонту транспортного засобу придбані позивачем з податковим на додану вартість, який включений до товариством до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що позивачем в порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України не зареєстровано в ЄРПН накладні з податком на додану вартість в сумі 76 024 грн. 15 коп.

Тобто, підставою для прийняття зазначеного рішення був висновок контролюючого органу про несвоєчасну реєстрацію позивачем податкових накладних по операціях: витрати на утримання орендованого автомобіля КІА SORENTO, а саме придбання дизельного пального, бензину А-92, масло моторного, масло трансмісійного, запасних частини та послуги з ремонту транспортного засобу.

Так, пунктом 120-1.2 ст. 120 ПК України передбачено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.

Пунктом 198.5 ст. 198 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Ураховуючи той факт, що судом встановлено правомірність віднесення позивачем витрат на утримання орендованого автомобіля КІА SORENTO до господарської діяльності позивача, та помилковість висновку податкового органу про визначення таких витрат як додаткове благо, збільшення податкового зобов`язання позивачу із ПДВ в цій частині за визнання витрат як додаткове благо та обкладення їх ПДВ є протиправним, тому у позивача був відсутній обов`язок реєструвати окремі податкові накладні за вказаними господарськими операціями.

Відтак, податкове повідомлення-рішення №000190501, яким до позивача застосовано штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за вказаними операціями, також підлягає скасуванню.

Щодо податкових повідомлень-рішень № 000293501 та № 000295501, суд зазначає таке.

Перевіркою встановлено завищення СТОВ Тясмин податкового кредиту по взаємовідносинам з фермерським господарством Верес (далі - ФГ Верес ) в період вересень-жовтень 2018 року на загальну суму 1 145 860 грн. та з товариством з обмеженою відповідальністю Укрграндпостач (далі - ТОВ Укрграндпостач ) у жовтні 2018 року та лютому 2019 року на загальну суму 1 567 975 грн.

Під час проведення перевірки та дослідження господарських взаємовідносин позивача з вказаними контрагентами, контролюючий орган виходив з такого.

СТОВ Тясмин у вересні-жовтні 2018 року здійснювало взаємовідносини з ФГ ВЕРЕС щодо придбання товару (ячмінь 3 класу врожаю 2018 року) на підставі договорів поставки від 07.09.2018р. №07-09/18-1 та від 27.09.2018р. №27-09/18.

У вересні-жовтні 2018 року СТОВ Тясмин отримано від ФГ Верес на підставі договорів від 07.09.2018р. № 07-09/18-1 та від 27.09.2018р. № 27-09/18 ячмінь 3 класу врожаю 2018 року згідно з видатковими накладними (повний перелік наведено на ст. 20 Акту перевірки), на суму 4 440 268 грн. (податок на додану вартість - 733 378 грн.).

На виконання умов договорів СТОВ Тясмин перераховано кошти ФГ Верес згідно з платіжними дорученням (перелік наведено на ст. 20 Акту перевірки) на загальну суму 4 440 268 грн.

До складу податкового кредиту СТОВ Тясмин включено податок на додану вартість за вересень 2018 року в сумі 586 914 грн. та жовтень 2018 року в сумі 558 946 грн. згідно податкових накладних, отриманих від ФГ Верес .

З аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних, не підтверджено придбання та реалізацію ФГ Верес ячменю 3 класу врожаю 2018 року в кількості 637,72 тон за період з 01.01.2018 по 31.10.2018 по ланцюгу постачання.

Згідно з аналізом інформації баз даних ДПС встановлено, що ФГ Верес зареєстровано виконавчим комітетом Чорноморської сільської ради Одеської області від 30.08.1994р. № 110.

Також відповідачем отримано податкову інформацію ГУ ДФС у Миколаївській області від 07.02.2019р. № 29/14-29-14-08/20887264 щодо ФГ Верес (код СДРПОУ 20887264) за звітний період декларування податку на додану вартість січень, лютий, серпень 2016 року, червень-серпень, жовтень 2017 року, березень-грудень 2018 року. За результатами опрацювання вказаної інформації співробітниками ГУ ДФС у Миколаївській області встановлено таке: відсутність ФГ Верес за податковою адресою вул. Шевченка, 59 корп. А. м. Миколаїв; відсутність згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомостям з реєстру права на нерухоме майно, з відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відомостей з державного реєстру іпотек - земельних ділянок у використанні на загальну площу 7009,5773 га та зерносушильного комплексу КОСЗ-2000. Разом з тим, згідно звітів 20-ОПП поданих ФГ Верес вказане майно перебуває в його власності.

Таким чином, перевіркою встановлено: невідповідність (дефектність) первинних бухгалтерських документів; складання ФГ Верес податкових накладних, які не підтверджуються ні датою отримання коштів на банківський рахунок, ні датою поставки товарів; відсутність реального руху товарів (ячменю 3 класу врожаю 2018 року) ФГ Верес по ланцюгу постачання.

На переконання відповідача все вищезазначене свідчать про придбання СТОВ Тясмин ячменя 3 класу врожаю 2018 року від невстановленого перевіркою суб`єкта господарювання, а тому надані до перевірки товариством первинні бухгалтерські документи та податкові накладні на отримання ячменя 3 класу врожаю 2018 року від ФГ Верес , не дають товариству права на включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Укрграндпостач , актом перевірки встановлено таке.

До перевірки позивачем надано договір поставки від 01.10.2018р. № 4/10-18 укладений з ТОВ Укрграндпостач щодо придбання насіння соняшнику врожаю 2018 року.

На виконання умов договору складено видаткову накладну від 19.01.2018р. № ГП-0000022 (200 тон насіння соняшнику врожаю 2018 року на загальну суму 2 370 000 грн.) та від 22.10.2018р. № ГП-0000029 (165 тон насіння соняшнику врожаю 2018 року на загальну суму 1 955 250 грн.).

В зазначених накладних відсутня посада отримувача товару - ОСОБА_2 .

Також підприємствами складено акти прийому-передачі від 19.10.2018р. № 19/10.01 та від 22.10.2018р. № 22/10.01.

В зазначених актах відсутня посада отримувача товару ОСОБА_2 . Окрім того, виявлено невідповідність номенклатури товару визначеній у видаткових накладних (насіння соняшнику врожаю 2018 року) та актах прийому-передачі вказано (насіння соняшнику).

На підставі штатного розпису встановлено, що ОСОБА_2 займає посаду бухгалтера СТОВ Тясмин . До перевірки позивачем не надано будь-яких доказів відрядження та перебування ОСОБА_2 в м. Одеса (господарська операція відбувалася в АДРЕСА_1 ).

Відтак, реальна участь бухгалтера в господарській операції щодо поставки насіння соняшнику не підтверджується.

Паспорти якості та або сертифікати відповідності, а також інші документи щодо якості товару на насіння СТОВ Тясмин до перевірки не надано.

Згідно п. 2.1 договору поставки від 01.10.2018р. № 4/10-18 пунктом поставки визначено: Одеська область, м. Одеса, вул. Хаджибеївська дорога, 38. Складські приміщення ТОВ Оілпродакшен .

В актах прийому-передачі від 19.10.2018р. № 19/10.01 та від 22.10.2018р. № 22/10.01 зазначено місце передачі товару: АДРЕСА_1 .

СТОВ Тясмин не надано до перевірки складські квитанції на зерно при переоформленні 19.10.2020р. та 22.10.2018р. на 200 та 165 тон соняшника урожаю 2018 року з ТОВ Укрграндпостач на зерновому складі ТОВ Оілпродакшен .

Отже, на переконання відповідача ненадання СТОВ Тясмин до перевірки складських квитанцій на зерно свідчить, що ТОВ Укрграндпостач насіння соняшника на зерновий склад ТОВ Оілпродакшен не завозило та відповідно зазначені товари були відсутні на зерновому складі ТОВ Оілпродакшен .

Таким чином, перевіркою не підтверджується фактичне отримання СТОВ Тясмин від ТОВ Укрграндпостач насіння соняшника урожаю 2018 року в кількості 365 тон за адресою: м. Одеса, вул. Хаджибеївська дорога, 38, згідно з актами прийому-передачі від 19.10.2018р. № 19/10.01 та від 22.10.2018р. № 22/10.01.

До перевірки позивачем також надано договір поставки від 01.02.2019р. № 7/02-19 укладений з ТОВ Укрграндпостач щодо придбання насіння соняшнику врожаю 2018 року.

На виконання умов договору складено видаткову накладну від 28.02.2019р. № ГП-0000022 (430 тон насіння соняшнику врожаю 2018 року на загальну суму 4 235 500 грн.).

В зазначених накладній відсутня посада отримувача товару ОСОБА_2 (документи на підтвердження відрядження не надано).

ТОВ Укрграндпостач зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 8 (реєстраційний номер 9046582870) на суму податку на додану вартість 847 100 грн., яку СТОВ Тясмин включило до податкового кредиту податкової декларації за лютий 2019 року.

Паспорти якості та/або сертифікати відповідності, а також інші документи щодо якості товару на насіння СТОВ Тясмин до перевірки не надано.

Також до перевірки надано договір складського зберігання від 23.06.2018р. № 3 укладений між ТОВ Людмилівський елеваторо та СТОВ Тясмин . За зазначеним договором ТОВ Людмилівський елеватор зобов`язується прийняти на зберігання сільськогосподарську продукцію СТОВ Тясмин на склад за адресою: Миколаївська область, Братський район, селище Людмилівка, вул. Привокзальна, 1.

Передача товару за договором поставки від 01.02.2019р. № 7/02-19 згідно наданого акту прийому-передачі від 28.02.2019р. № 28.02-2019/01 відбулася на складі ТОВ Людмилівський елеватор .

На виконання умов договору складського зберігання від 23.06.2018р. № 3 складено акти здачі-прийняття робіт № 11 від 31.01.2019р., № 30 від 28.02.2019р., № 61 від 31.03.2019р., № 74 від 30.04.2019р., № 92 від 31.05.2019р., № 127 від 30.06.2019р. Зазначені акти не містять ПІП посадової особи СТОВ Тясмин , яка здійснила підпис, що не дає можливості її ідентифікувати.

В акті також вказано, що у видатковій накладній від 28.02.2019р. № ГП-0000022 та податковій накладній № 8 зазначено назву товару соняшник урожаю 2018 року, в акті прийому передачі від 28.02.2019р. № 28.02-2019/01 до договору поставки від 01.02.2019р. № 7/02-19 зазначено соняшник (насіння), натомість в актах здачі-прийняття робіт, наданих на виконання умов договору складського зберігання від 23.06.2018р. № 3 зазначено, що фактично у цей період на ТОВ Людмилівський елеватор зберігався соняшник не стандартний.

Таким чином, на переконання відповідача, перевіркою не підтверджується зберігання ТОВ Людмилівський елеватор соняшнику урожаю в кількості 430 тон в лютому-червні 2019 року відповідно договору складського зберігання від 23.06.2018р. № 3.

ГУ ДФС у Черкаській області (станом на момент проведення перевірки) отримано податкову інформацію ГУ ДФС у Кіровоградській області від 12.06.2019 № 46/11-28-14- 02/39026230 щодо ТОВ Укрграндпостач (код ЄДРПОУ 39026230) за звітний період декларування податку на додану вартість листопад 2018 - травень 2019 року. За результатами опрацювання інформації встановлено: відсутність директора ТОВ Укрграндпостач та його працівників в офісному приміщенні за податковою адресою шосе Олександрійське, 1, м. Кропивницький; відсутність основних засобів; відсутність згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомостям з реєстру права на нерухоме майно, з відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відомостей з державного реєстру іпотек - земельних ділянок та нерухомого майна.

З аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних, не підтверджено придбання та реалізацію ТОВ Укрграндпостач насіння соняшника врожаю 2018 року в кількості 430 тон за період за період з 01.01.2018р. по 28.02.2019р. по ланцюгу постачання.

Таким чином перевіркою взаємовідносин СТОВ Тясмин та ТОВ Укрграндпостач за договорами поставки встановлено: невідповідність (дефектність) первинних бухгалтерських документів; відсутність реальної участі посадових осіб СТОВ Тясмин в господарських операціях з ТОВ Укрграндпостач щодо виконання умов договорів поставки; відсутність складських квитанцій на зерно, що свідчить про відсутність насіння соняшника на зернових складах ТОВ Оілпродакшен та ТОВ Людмилівський елеватор ; відсутність реального зберігання насіння соняшника на зерновому складі ТОВ Людмилівський елеватор ; відсутність реальності здійснення господарських операцій ТОВ Укрграндпостач за договором поставки, по ланцюгу постачання.

Всі вищезазначені висновки за твердженням відповідача, свідчать про використання СТОВ Тясмин насіння соняшника власного виробництва з метою мінімізації сплати до бюджету податку на додану вартість, а тому надані до перевірки товариством первинні бухгалтерські документи та податкові накладні на насіння соняшника врожаю 2018 року від ТОВ Укрграндпостач , не дають товариству права на включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Враховуючи викладене, в порушення вимог п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 ПК України СТОВ Тясмин завищено податковий кредит по вказаним господарським операціям.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача, з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно вимог пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно положень статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З вищенаведених правових норм вбачається, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. При цьому, право на бюджетне відшкодування частини від`ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Так, стосовно взаємовідносин позивача з ФГ Верес в період вересень-жовтень 2018 року, судом встановлено таке.

СТОВ Тясмин у вересні-жовтні 2018 року здійснювало взаємовідносини з ФГ ВЕРЕС щодо придбання товару (ячмінь 3 класу врожаю 2018 року) на підставі договорів поставки від 07.09.2018р. №07-09/18-1 та від 27.09.2018р. №27-09/18.

У вересні-жовтні 2018 року СТОВ Тясмин отримано від ФГ Верес на підставі договорів від 07.09.2018р. № 07-09/18-1 та від 27.09.2018р. № 27-09/18 ячмінь 3 класу врожаю 2018 року згідно з видатковими накладними на суму 4 400 268 грн. (податок на додану вартість - 733 378 грн.).

На виконання умов договорів СТОВ Тясмин до матеріалів справи надано видаткові накладні від 03.10.2018р., від 05.10.2018р., від 17.09.2018р., від 27.09.2018р. на суму 4 440 268 грн., в т.ч. ПДВ - 733 378 грн. перелік, яких наведений в акті перевірки. Також на виконання умов договорів поставки, до матеріалів справи надано платіжні доручення про перерахунок позивачем на рахунок ФГ Верес коштів на загальну суму 4 400 268 грн., за поставку товару (ячмінь 3 класу врожаю 2018 року).

На думку суду, надані позивачем видаткові накладні та платіжні доручення відповідають вимогам бухгалтерського і податкового законодавства і могли бути підставою для формування та документального підтвердження придбання позивачем у ФГ Верес товару (ячмінь 3 класу врожаю 2018 року).

Разом з тим, висновки контролюючого органу щодо не підтвердження придбання та реалізації ФГ Верес ячменю 3 класу врожаю 2018 року за період з 01.01.2018р. по 31.10.2018р. по ланцюгу постачання фактично ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки інформація, на яку посилаються перевіряючи не свідчить жодним чином про порушення податкового законодавства зі сторони позивача.

При цьому, правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

Суд вважає, що надані до позову первинні документи по взаємовідносинам позивача із контрагентом ФГ Верес підтверджують здійснення господарських операцій, які відображені в бухгалтерській та податковій звітності позивача, та спростовують висновки акту перевірки про наявність порушень податкового законодавства.

Так, стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ Укрграндпостач , судом під час розгляду справи, встановлено таке.

СТОВ Тясмин сформовано податковий кредит у жовтні 2018 року та лютому 2019 року на загальну суму 1 567 975 грн. по взаємовідносинам з ТОВ Укрграндпостач , відповідно договорів поставки від 01.10.2018р. № 4/10-18 та від 01.02.2019р. № 7/02-19 щодо придбання насіння соняшнику врожаю 2018 року.

Відповідно до матеріалів справи, 01.10.2018р. № 4/10-18 позивачем укладений з ТОВ Укрграндпостач договір щодо придбання насіння соняшнику врожаю 2018 року. Згідно п. 2.1 договору поставки від 01.10.2018р. № 4/10-18 пунктом поставки визначено: Одеська область, м. Одеса, вул. Хаджибеївська дорога, 38, складські приміщення ТОВ Оілпродакшен .

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано видаткову накладну від 19.01.2018р. № ГП-0000022 (200 тон насіння соняшнику врожаю 2018 року на загальну суму 2 370 000 грн.) та від 22.10.2018р. № ГП-0000029 (165 тон насіння соняшнику врожаю 2018 року на загальну суму 1 955 250 грн.). Також підприємствами складено та надано акти прийому-передачі від 19.10.2018р. №19/10.01 та від 22.10.2018р. № 22/10.01 на загальну суму товару - 4 325 250 грн.

Докази розрахунку позивача із вказаним контрагентом за договором поставки від 01.10.2018р. №4/10-18 підтверджуються наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями від 28.11.2018р. №1935, від 30.11.2018р. № 1950, від 08.02.2019р. № 181, від 15.02.2019р. №215, від 04.03.2019р. №269.

Як вже зазначалося судом відповідно п. 2.1 договору поставки від 01.10.2018р. № 4/10-18 пунктом поставки товару визначено: Одеська область, м. Одеса, вул. Хаджибеївська дорога, 38, складські приміщення ТОВ Оілпродакшен .

В актах прийому-передачі від 19.10.2018р. № 19/10.01 та від 22.10.2018р. № 22/10.01 зазначено місце передачі товару: м. Одеса, вул. Хаджибеївська дорога, 38.

На підтвердження поставки насіння соняшнику врожаю 2018 року за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Хаджибеївська дорога, 38 на складські приміщення ТОВ Оілпродакшен позивачем до матеріалів справи надано договір на переробку давальницької сировини насіння соняшнику від 30.09.2016р. № 19/16 укладеного між позивачем та ТОВ Оілпродакшен , договір відповідального зберігання від 15.06.2018р. № 15/06/18, пунктом 1 якого зазначено, що предметом даного договору являється приймання та зберігання на складі шроту соняшникового. Товар зберігається на складі, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Хаджибеївська дорога, 38.

На підтвердження виконання умов договору відповідального зберігання від 15.06.2018р. №15/06/18 укладеного між позивачем та ТОВ Оілпродакшен також до матеріалів справи надано, акт приймання передачі від 15.06.2018р., зведений акт від 30.06.2018р., акт надання послуг від 31.10.2018р. № 213, від 30.11.2018р. № 243.

Що в свою чергу спростовує доводи відповідача стосовно ненадання СТОВ Тясмин до перевірки складських квитанцій на зерно, та як наслідок на переконання відповідача свідчить про обставину того, що ТОВ Укрграндпостач на виконання умов договору від 01.10.2018р. № 4/10-18 не завозило насіння соняшника на зерновий склад ТОВ Оілпродакшен , укладеного між позивачем та ТОВ Укрграндпостач , оскільки взаємовідносини позивача із вказаним контрагентом підтверджено вище переліченими документами, що надані до матеріалів справи.

Також, щодо договору поставки від 01.02.2019р. № 7/02-19 укладеного з ТОВ Укрграндпостач стосовно придбання насіння соняшнику врожаю 2018 року, судом встановлено таке.

На виконання умов договору складено видаткову накладну від 28.02.2019р. № ГП-0000022 (430 тон насіння соняшнику врожаю 2018 року на загальну суму 4 235 500 грн.), що надана до матеріалів справи.

При цьому, ТОВ Укрграндпостач зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 8 (реєстраційний номер 9046582870) на суму податку на додану вартість 847 100 грн., яку СТОВ Тясмин включило до податкового кредиту податкової декларації за лютий 2019 року.

Докази розрахунку позивача із вказаним контрагентом за договором поставки від 01.02.2019р. №7/02-19 підтверджуються наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями від 29.03.2019р. №460, від 21.05.2019р. № 779, від 05.06.2019р. № 848, від 05.06.2019р. №849, від 06.06.2019р. №873, №875.

Передача товару за договором поставки від 01.02.2019р. № 7/02-19 згідно наданого акту прийому-передачі від 28.02.2019р. № 28.02-2019/01 відбулася на складі ТОВ Людмилівський елеватор .

Також до матеріалів справи надано договір складського зберігання від 23.06.2018р. № 3 укладений між ТОВ Людмилівський елеватор та СТОВ Тясмин . За зазначеним договором ТОВ Людмилівський елеватор зобов`язується прийняти на зберігання сільськогосподарську продукцію СТОВ Тясмин на склад за адресою: Миколаївська область, Братський район, селище Людмилівка, вул. Привокзальна, 1.

На виконання умов договору складського зберігання від 23.06.2018р. № 3 складено акти здачі-прийняття робіт № 11 від 31.01.2019р. на зберігання (соняшник нестандартний) у кількості 84 021, 904 т/доб., № 30 від 28.02.2019р. на зберігання (соняшник нестандартний) у кількості 66 735,592 т/доб., № 61 від 31.03.2019р. на зберігання (соняшник нестандартний) у кількості 49 365,664 т/доб., № 74 від 30.04.2019р. на зберігання (соняшник нестандартний) у кількості 34 171, 32 т/доб., № 92 від 31.05.2019р. на зберігання (соняшник нестандартний) у кількості 7 597,024 т/доб., № 127 від 30.06.2019р на зберігання (соняшник нестандартний) у кількості 12 371,02 т/доб.

Відповідно сертифікату відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки сертифікована місткість зерносховища ТОВ Людмилівський елеватор становить - 103 700 тон, та доводить спроможність останнього зберігати кількість насіння соняшнику за переданими та наведеними вище актами здачі-прийняття робіт, придбаного позивачем у ТОВ Укрграндпостач відповідно договору від 01.02.2019р. № 7/02-19.

Також на підтвердження зберігання на зерновому складі ТОВ Людмилівський елеватор соняшника придбаного позивачем за договором від 01.02.2019р. № 7/02-19, до матеріалів справи додано складську квитанцію на зерно, відповідно якої ТОВ Людмилівський елеватор згідно договору від 23.06.2018р. № 3 прийняв від позивача на зберігання соняшник нестандартний, 2018 року збирання урожаю, вагою 430 000 кг.

Щодо інших недоліків в оформленні документів, що виявлені під час перевірки, як то відсутність посади отримувача товару - ОСОБА_2 у накладних або ненадання до перевірки доказів відрядження та перебування ОСОБА_2 в м. Одеса для отримання товару та сумнів відповідача стосовно участі бухгалтера позивача в господарській операції щодо поставки насіння соняшнику, а також висновків акту, що у видатковій накладній від 28.02.2019р. № ГП-0000022 та податковій накладній № 8 зазначено назву товару соняшник урожаю 2018 року, в акті прийому передачі від 28.02.2019р. № 28.02-2019/01 до договору поставки від 01.02.2019р. № 7/02-19 зазначено соняшник (насіння), натомість в актах здачі-прийняття робіт, наданих на виконання умов договору складського зберігання від 23.06.2018р. № 3 зазначено, що фактично у цей період на ТОВ Людмилівський елеватор зберігався соняшник нестандартний, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних встановлено, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), то певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

При цьому, наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Необґрунтованими є також доводи податкового органу в акті перевірки, щодо відсутності контрагентів позивача ФГ Верес та ТОВ Укрграндпостач за місцезнаходженням, відсутність складських та офісних приміщень, оскільки відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди позивачем.

Жодною нормою законодавства України не передбачається обов`язку платників податків одержувачів товарів вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

У свою чергу, статтею 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер відповідальності, що виявляється і у персональній відповідальності кожного платника податку за ведення податкового обліку.

Таким чином, відповідачем безпідставно зроблено висновок про заниження позивачем податку на додану вартість по господарським операціям із вказаними контрагентами, отже з урахуванням наведених доводів податкові повідомлення-рішення № 000293501 та № 000295501 не грунтуються на вимогах податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню в повному обсязі.

Щодо податкових повідомлень-рішень № 000291501 та № 000188501.

Так, в акті перевірки податковий орган зазначив, що платником податків порушено пп.14.1.212 п.14.1 ст.14, пп.212.3.4 п.212.3 ст.212 Податкового кодексу України в частині здійснення суб`єктом господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку, а також п.223.2ст.231 Податкового кодексу України в частині реалізації пального без подання декларації з акцизного податку.

Як встановлено зі змісту акту перевірки, підставами для таких висновків податковий орган визначив, що за даними перевірки встановлено факт неподання позивачем акцизних декларацій та факт реалізації СТОВ Тясмин пального для заправки сільськогосподарської техніки, яка належить іншим суб`єкта господарювання, без реєстрації платником акцизного податку на загальну суму 387 784 грн 64 коп.

Так, між СТОВ Тясмин та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Надія укладено договір від 01.04.2018р. № 9 щодо виконання робіт з культивації, внесення міндобрив та посіву сільськогосподарської культури.

Відповідно до п. 1.3 договору СТОВ Надія виконує роботи за допомогою власної сільськогосподарської техніки та обладнання, з використанням дизельного палива наданого СТОВ Тясмин .

На виконання умов договору складено акти здачі-прийняття робіт від 30.04.2018р. №СН-0000000260 та від 31.05.2018р. № СН-0000000330. Згідно актів списання СТОВ Тясмин передано СТОВ Надія 2 113 літрів дизельного палива на загальну суму 40 773 грн. 93 коп.

Таким чином, за даними перевірки, СТОВ Тясмин реалізувало СТОВ Надія пальне на загальну суму 48 928 грн. 72 коп. (з урахуванням податку на додану вартість).

Між товариством з обмеженою відповідальністю Батьківщина (далі - ТОВ Батьківщина ) та СТОВ Тясмин укладено договір б/н від 01.11.2018р. щодо передачі в оренду сільськогосподарської техніки комбайна Holland CSX 7080.

Відповідно до умов договору вищезазначена сільськогосподарська техніка буде використовуватися СТОВ Тясмин для власних потреб. Відповідно акту-прийому передачі від 30.11.2018р. вказана техніка була передана позивачу.

Згідно акту здачі-приймання робіт від 31.12.2018р. № 000000000064 ТОВ Батьківщина було надано послуги зі збирання соняшника на загальну суму 144 950 грн.

З аналізу акту списання від 30.11.2018 № Т-00000000168 встановлено, що СТОВ Тясмин передано ТОВ Батьківщина 1 843 літри дизельного палива на загальну суму 46 535 грн. 75 коп.

Таким чином, за даними перевірки, СТОВ Тясмин реалізувало ТОВ Батьківщина пальне на загальну суму 55 842 грн. 90 коп. (з урахуванням податку на додану вартість).

Між приватним акціонерним товариством СГ Надія Нова (далі - ПрАТ СГ Надія Нова ) та СТОВ Тясмин укладено договір б/н від 02.01.2019р. щодо надання послуг з вирощування сільськогосподарської продукції.

Відповідно до п. 1.2 договору ПрАТ СГ Надія Нова надає послуги на земельній ділянці СТОВ Тясмин .

З наданого до перевірки акту здачі-прийняття робіт від 15.05.2019р. № ЗН-0000000180 ПрАТ СГ Надія Нова було надано послуги трактора на загальну суму 21 761 грн. 60 коп.

Відповідно до акту списання від 31.05.2019р. № Т-00000000008 СТОВ Тясмин передано ПрАТ СГ Надія Нова 538 літрів дизельного палива на суму 11 208 грн. 33 коп.

Таким чином, за даними перевірки СТОВ Тясмин реалізувало ПрАТ СГ Надія Нова пальне на загальну суму 13 450 грн. (з урахуванням податку на додану вартість).

Враховуючи викладене, на переконання відповідача в порушення вимог пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПК України, СТОВ Тясмин реалізовано пальне, без реєстрації платником акцизного податку на загальну суму 387 784 грн. 64 коп.

Крім того, відповідачем зазначено, що відповідно до п. 223.2 ст. 223 ПК України позивач, як платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених або переобладнаних на митній території України мав подавати контролюючому органу декларацію акцизного податку. Проте, позивачем податкові декларації з акцизного податку СТОВ Тясмин за липень 2016 - червень 2019 року не подавалися.

Враховуючи викладене, за висновками акту перевірки СТОВ Тясмин порушено вимоги пп.14.1.212 п.14.1 ст.14, пп.212.3.4 п.212.3 ст.212, 223.2 ст. 223 Податкового кодексу України.

Щодо даних правовідносин суд враховує, що відповідно до пп.212.1.15 п.212.1 ст.212 Податкового кодексу України платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.

Згідно з пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання.

Таким чином, вказаною нормою встановлено два критерії для визначення реалізації пального: а) передача (відпуск, відвантаження) пального за договорами, що передбачають перехід права власності або права розпорядження на нього; б) передача (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.

Згідно зі ст.317 Цивільного кодексу України зміст права власності становлять права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право розпорядження визначається як юридично закріплена можливість власника самостійно вирішувати юридичну і фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення.

З аналізу вищезазначеної норми вбачається, що зміст права розпорядження становить можливість реалізовувати волю щодо визначення юридичної та фактичної долі речі, а отже, в особи, яка має право розпорядження річчю, є право вибору, альтернатива - знищити таку річ, відчужити її, змінити стан або призначення.

В абзаці 2 пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 ПК України наведені приклади договорів, за якими здійснюється передача права власності (купівля-продаж, міна, поставка, дарування) або лише права розпорядження (комісії, доручення, в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію). Тобто, законодавець чітко визначив, за якими правочинами передача пального може підпадати під поняття реалізації пального.

При цьому ч.1 ст.840 Цивільного кодексу України регулює питання використання матеріалів замовника і застосовується як до підрядних відносин, так і за аналогією закону - до договорів про надання послуг з умовою про використання матеріалу замовника.

Відповідно до вказаної норми, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов`язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Таким чином, підрядник (виконавець) діє в обмежених рамках, визначених договором та законом. Він повинен використати пальне за призначенням в межах нормативів, а залишок повернути замовнику. Отже, підрядник (виконавець) у цьому випадку не має альтернативи, не може визначити долю речі, не має юридичної можливості реалізувати свою волю щодо пального. На момент передачі пального фактична та юридична доля такого майна вже визначена власником. Інакше, якщо на пальне переходило б право власності до виконавця, то виконання робіт (надання послуг) вже відбувалося б на його власному пальному, чому мають передувати реалізація пального за видатковими накладними, нарахування ПДВ та реєстрація податкової накладної.

Як вбачається з документів, наданих платником податків під час перевірки та які містяться в матеріалах справи, між СТОВ Тясмин та СТОВ Надія укладено договір від 01.04.2018р. № 9 щодо виконання робіт з культивації, внесення міндобрив та посіву сільськогосподарської культури. Відповідно до п. 1.3 договору СТОВ Надія виконує роботи за допомогою власної сільськогосподарської техніки та обладнання, з використанням дизельного палива наданого СТОВ Тясмин .

Між ТОВ Батьківщина та СТОВ Тясмин укладено договір б/н від 01.11.2018р. щодо передачі в оренду сільськогосподарської техніки комбайна Holland CSX 7080. Відповідно до умов договору вищезазначена сільськогосподарська техніка буде використовуватися СТОВ Тясмин для власних потреб. Відповідно акту-прийому передачі від 30.11.2018р. вказана техніка була передана позивачу.

Також між ПрАТ СГ Надія Нова та СТОВ Тясмин укладено договір б/н від 02.01.2019р. щодо надання послуг з вирощування сільськогосподарської продукції. Відповідно до п. 1.2 договору ПрАТ СГ Надія Нова надає послуги на земельній ділянці СТОВ Тясмин .

Згідно актів списання СТОВ Тясмин передано СТОВ Надія 2 113 літрів дизельного палива, з аналізу акту списання від 30.11.2018 № Т-00000000168 встановлено, що СТОВ Тясмин передано ТОВ Батьківщина 1 843 літри дизельного палива та відповідно до акту списання від 31.05.2019р. № Т-00000000008 СТОВ Тясмин передано ПрАТ СГ Надія Нова 538 літрів дизельного палива.

З наведеного слідує, що надання матеріалу замовника (палива) підряднику чи виконавцю для виконання робіт (надання послуг) з вирощування сільськогосподарських культур, не передбачає переходу права власності або права розпорядження цим паливом.

Тому операції із заправлення пальним техніки, що належить третім особам (підрядникам, виконавцям), яке використовується лише для надання сільськогосподарських послуг замовнику згідно з договорами, не передбачають переходу права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника, а тому не є операціями з реалізації пального, а відтак, СТОВ Тясмин не підлягає обов`язковій реєстрації як платник акцизного податку при укладанні договорів з третіми особами про виконання робіт (надання послуг) з вирощування сільськогосподарських культур з використанням палива СТОВ Тясмин та відповідно обов`язку позивача подавати декларації з акцизного податку.

Відповідно, відсутні підстави для, застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції за платежем з акцизного податку на пальне у сумі 6 120 грн., у зв`язку з неподанням податкових декларацій з акцизного податку та застосування штрафної (фінансової) санкції за платежем з акцизного податку на пальне у сумі 367 586 грн. 06 коп., у зв`язку з реалізацією пального без реєстрації платником акцизного податку та як наслідок скасування податкових повідомлень-рішень № 000291501 та № 000188501.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 000290501, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПК України платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.

Згідно абз. 1 п. 8.4 розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. № 1588 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Перевіркою встановлено, що у періоді з 01.07.2016р. по 30.06.2019р. згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, СТОВ Тясмин проводило державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок. Інформацію про державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок наведено в додатку 9 до акту перевірки.

За даними перевірки СТОВ Тясмин повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП не подавало.

Враховуючи викладене, відповідачем зазначено, що в порушення вимог п. 63.3 ст. 63 ПК України, абз. 1 п. 8.4 розд. VIII Порядку №1588, СТОВ Тясмин не подано 226 повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП.

За результатами вище встановленого порушення ГУ ДПС у Черкаській області винесено податкове повідомлення-рішення № 000290501, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію за неподання повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, за формою № 20-ОПП у сумі 94 350 грн., з посиланням на п. 117.1 ст. 117 ПК України.

Відповідно до ст. 117 ПК України, неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 510 гривень.

Таким чином, зазначена стаття передбачає відповідальність за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрацію) у відповідному контролюючому органу та містить перелік порушень, яке тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб, а саме: неподання заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі; неподання документів для реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних; неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін; неподання або подання з помилками чи у неповному обсязі, відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності.

Тобто, дана стаття передбачає відповідальність за порушення пов`язані лише зі взяттям на облік платника податків та своєчасною зміною облікових даних платника, і не стосується повідомлень про об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням. Спеціальної норми, яка б передбачала відповідальність за неповідомлення про об`єкти оподаткування, положеннями Податкового кодексу України не встановлено.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем не доведено вчинення позивачем порушень вимог п. 63.3 ст. 63, п. 117.1 ст. 117 ПК України, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення № 000290501 про застосування штрафних санкцій в розмірі 94 350 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Також 04.03.2020р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002120501, яким до позивача повторно застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 31 152 грн. 11 коп., у зв`язку з відсутністю складання та/або реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 62 304 грн. 21 коп., після отримання податкового повідомлення-рішення від 12.11.2019р. №000294501.

За наслідками адміністративного оскарження рішенням Державної податкової служби України від 31.01.2020 № 4066/6/99-00-08-05-01-06 скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.11.2019 № 000294501 та прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 000190501.

Що стосується податкового повідомлення-рішення №000190501, яким застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 31 152 грн. 11 коп., у зв`язку з відсутністю складання та/або реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ, суд дійшов висновку про його скасування.

Відтак, оскільки суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №000190501, яким до позивача застосовано штраф у зв`язку з відсутністю складання та/або реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 62 304 грн. 21 коп., є протиправним, а податковим повідомленням-рішенням №0002120501 від 04.03.2020р. повторно застосовано штраф з тих же підстав, що і за оскаржуваним рішенням (№000190501), тому податкове повідомлення-рішення №0002120501 від 04.03.2020р. також є протиправним та має бути скасоване, оскільки є похідним від нього.

Підсумовуючи наведене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, виходячи з системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення №0002911304, №0002921304, №000293501, №000295501, №000291501, №000290501 від 12.11.2019р.; №000188501 №000190501 від 26.02.2020р. та №0002120501 від 04.03.2020р. є протиправними та підлягають скасуванню, а позов таким, що належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, судові витрати позивача по сплаті судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0002911304, №0002921304, №000293501, №000295501, №000291501, №000290501 від 12.11.2019р.; №000188501 №000190501 від 26.02.2020р. та №0002120501 від 04.03.2020р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ - 43142920) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тясмин» (20934, Черкаська область, Чигиринський район, с. Новоселиця, код ЄДРПОУ - 03793768) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн. 00 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Білоноженко

Повний текст рішення складено 20.11.2020р.