Рішення

від 20.11.2020 по справі 547/414/20

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №547/414/20

Провадження №2/547/306/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 року смт Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судового засідання І.І.Совєтової,

представника відповідача - адвоката М.О.Мірошника,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 у приміщенні Семенівського районного суду Полтавської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саундерс Агро", про розірвання договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), повернення безпідставно набутого майна та стягнення коштів,

представники позивача - адвокати М.В.Стасовський, Ю.О.Фесенко,

представник відповідача - адвокат І.В.Близнюк,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року позивач звернувся до суду із позовом про розірвання договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) Е009 від 04.02.2016, укладеного між сторонами про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договору емфітевзису) з кадастровим номером 5324588000:00:007:0056 площею 3,8601 га, розташованої на території Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, яка є власністю позивача, а також повернення безпідставно набутого майна та стягнення коштів.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач повинен був сплатити позивачеві у грошовій формі одноразово 50000,00 у термін до 01.12.2017 шляхом передачі грошових коштів власнику земельної ділянки з каси підприємства. Станом на момент подачі позовної заяви, зобов`язання за договором емфітевзису №Е009 від 04.02.2016 не виконано, сума передбачених коштів у розмірі 50000,00 грн. позивачу, як власнику земельної ділянки, не виплачена, що в свою чергу вказує на невиконання відповідачем визначених істотних умов спірного правочину.

Вказані обставини є підставою для розірвання договору емфітевзису, повернення земельної ділянки, стягнення 50000,00 грн неотриманого платежу за договором емфітевзису, а також 3619,19 грн відсотків за користування грошовими коштами, 8087,70 грн інфляційних збитків і 19465,25 грн пені.

Ухвалою суду від 14.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Судові засідання 12.06.2020, 03.07.2020, 02.09.2020 відкладалися за клопотанням представників сторін.

15.10.2020 призначено справу до судового розгляду на 20.11.2020.

Відповідач у відзиві заперечував проти позову повністю, оскільки у 2016 році відповідач у повному обсязі розрахувавя з позивачем за спірним договором № Е009. Позивач не повідомив суд з яких причин він майже 3 роки нібито "не отримував" плату за користування земельною ділянкою і не висував жодних претензій до відповідача щодо невиконання, на його думку, умов договору. Відтак відсутні будь-які підстави для розірвання зазначеного вище договору, адже доводи позивача про несплату йому коштів є безпідставними.

Неявка позивача, представника позивача ОСОБА_2 у судове засідання 20.11.2020 і ненадання останнім доказу свого захворювання, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 вказав на безпідставність позову, оскільки платіж за договором емфітевзису позивач отримав у повному розмірі, що підтверджено видатковими касовими ордерами.

Вивчивши письмові заяви учасників справи, матеріали справи і надані до суду докази, судом встановлено такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Позивач ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом серія НЕ № 449835 від 30.10.2014 є власником земельної ділянки на території Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області площею 3,8601 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5324588000:00:007:0056 (а.с. 9-11).

Позивач ОСОБА_4 , як власник земельної ділянки, та відповідач ТОВ "Саундерс Агро", як землекористувач, 04.02.2016 уклали договір Е009 про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) щодо вказаної земельної ділянки. Пунктом 17 договору передбачено, що договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) підлягає державній реєстрації. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) виникає у землекористувача з моменту такої реєстрації. Державна реєстрація проведена приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу О.В.Дощенко за №14380111 від 27.04.2016 (а.с.11,12-14).

Відповідно до п. 9 договору Е009 розмір плати за ним складає 50000,00 грн, вноситься одноразово власнику земельної у грошовій формі у термін до 01.12.2017 шляхом передачі грошових коштів з каси підприємства.

Згідно копії трудової книжки позивача ОСОБА_4 протягом 14.01.2010 - 27.07.2016 працював охоронцем зернотоку відповідача; 14.10.2016 знову прийнятий на посаду охоронця зернотоку (а.с. 15, 16).

Згідно відомостей з державного реєстру фізичних осіб - платників податків, про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_4 , окрім заробітної плати, отримував від ТОВ "Саундерс Агро" у 4 кварталі 2016 року і 4 кварталі 2017 року кошти за надання майна у лізинг. Інформація потребує уточнення у податкових агентів джерел доходів) (а.с. 17).

Відповідно до видаткового касового ордеру від 04.05.2016 ТОВ "Саундерс Агро" виплачено 04.05.2016 ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 9000,00 грн. за договором емфітевзису Е009 від 04.02.2016 (а.с. 118).

Відповідно до видаткового касового ордеру від 07.12.2016 ТОВ "Саундерс Агро" виплачено 07.12.2016 ОСОБА_1 оплату у сумі 9000,00 грн. за договором емфітевзису Е009 від 04.02.2016 (а.с.119).

Відповідно до видаткового касового ордеру від 29.09.2016 ТОВ "Саундерс Агро" виплачено 29.09.2016 ОСОБА_1 оплату у сумі 13000,00 грн. за договором емфітевзису Е009 від 04.02.2016 (а.с.120).

Відповідно до видаткового касового ордеру від 26.07.2016 ТОВ "Саундерс Агро" виплачено 26.07.2016 ОСОБА_1 оплату у сумі 19000,00 грн. за договором емфітевзису Е009 від 04.02.2016 (а.с. 121).

Відтак ТОВ "Саундерс Агро" виплатило у 2016 році, тобто до 01.12.2017, усі 50000,00 грн (9000 + 9000 + 13000 + 19000) плати за п. 9 договору Е009 емфітевзису від 04.02.2016.

Грошове зобов`язання достроково виконано відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 102 1 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України .

Відповідно до ч. 1 ст. 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач).

Згідно ч. 2 ст. 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. У разі порушення боржником негативного зобов`язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов`язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов`язання. Така вимога може бути пред`явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов`язання (ст. 611 ЦК України).

Нормами ст. 12 ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У статті 77 ЦПК України вказано про належність доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

У статті 78 ЦПК України зазначено про допустимість доказів. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Про достатність доказів вказано у ст. 80 ЦПК України . Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відтак, суд робить висновок, що відповідачем ТОВ "Саундерс Агро" повністю спростовано доводи позову ОСОБА_4 про неотримання ним (позивачем) коштів за спірним договором емфітевзису, що, є достатньою правовою підставою для відмови у задоволенні першої (основної) позовної вимоги про розірвання спірного договору емфітевзису, а, відтак, і у задоволенні наступних позовних вимог, які б витікали із доведеності підстав для розірвання спірного договору емфітевзису.

Підстави для стягнення з відповідача накористь позивача судових витрат відсутні.

Представник позивача повідомив суд, про намір у 5-денний строк можливо подати заяву щодо розподілу судових витрат у справі, зокрема витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11-13, 76-81, 89, 258, 259, 264, 265, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 (Полтавська обл., Семенівський р-н., с. Устимівка; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Саундерс Агро" (Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Котлова, 145; ідентифікаційний код 35939593).

Суддя В.Ф.Харченко