Постанова

від 07.04.2021 по справі 547/414/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 547/414/20 Номер провадження 22-ц/814/625/21Головуючий у 1-й інстанції Харченко В. Ф. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Абрамов П.С., Бондаревська С.М.,

секретар Зеленська О.І.,

з участю позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Фесенко Ю.О., представника відповідача - адвокта Близнюка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Стасовського Миколи Васильовича,

на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 20 листопада 2020 року, постановлене суддею Харченко В.Ф.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Саундерс Агро про розірвання договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), повернення безпідставно набутого майна та стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

06.05.2020 ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Стасовського М.В., звернувся в суд із указаним позовом, у якому просить: визнати розірваним договір №Е009 про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 04.02.2016, укладений між ним, ОСОБА_1 , та Товариством з обмеженою відповідальністю Саундерс Агро ; зобов`язати товариство повернути йому земельну ділянку кадастровий номер 5324588000:00:007:0056, площею 3,8601 га, яка розташована на території Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області; стягнути з відповідача на його користь: 50 000,00 грн. - плати за користування земельною ділянко, 3 619,19 грн. - відсотки за користування грошовими коштами, 8 087,70 грн. - інфляційні збити, 19 465,25 грн. - пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, а також 2 522,40 грн. судового збору та 12 200,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що він, ОСОБА_1 , в порядку спадкування набув у власність земельну ділянку з кадастровим номером 5324588000:00:007:0056 розміром 3,8601 га, яка розташована на території Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області та на підставі договору від 04.02.2016 №Е009 передав її у строкове платне користування для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ТОВ Саундерс Агро .

Згідно пунктів 8 та 9 такого договору, емфітевтичне право встановлюється на термін до 2316 року. Розмір плати складає 50 000,00 грн. за весь строк дії договору, що вноситься землекористувачем власнику земельної ділянки у грошовій формі одноразово у термін до 01.12.2017, шляхом передачі грошових коштів власнику земельної ділянки з каси підприємства.

Зазначає, що із жовтня 2016 року він, ОСОБА_1 , перебуває у фактичних трудових відносинах із відповідачем ТОВ Саундерс Агро , а тому товариство мало реальну можливість виконати взяті на себе зобов`язання, але, крім заробітної плати, інших коштів від товариства не отримував, що підтверджується відомостями з державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків №10722 від 10.02.2020.

Станом на травень 2020 року землекористувачем ТОВ Саундерс Агро зобов`язання за договором емфітевзису від 04.02.2016 №Е009 залишається невиконаним, кошти у розмірі 50 000,00 грн. власнику земельної ділянки не сплачені, що є порушенням істотної умови оскаржуваного правочину та підставою для його розірвання, повернення земельної ділянки власнику, стягнення неотриманого платежу та нарахування відсотків в порядку ст.625 цього Кодексу, інфляційних збитків та пені в розмірі, зазначеному в позові.

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 20.11.2020 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Саундерс Агро про розірвання договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), повернення безпідставно набутого майна та стягнення коштів - відмовлено.

Рішення районного суду вмотивовано тим, що відповідачем ТОВ Саундерс Агро спростовано доводи позову про неотримання ОСОБА_1 коштів за договором емфітевзису від 04.02.2016 №Е009, що є достатньою правовою підставою для відмови у задоволенні вимог позову в частині його розірвання, а, відтак, і у задоволенні пов`язаних із його чинністю вимог про повернення безпідставно набутого майна та стягнення коштів.

Додатковим рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 24.12.2020 стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ Саундерс Агро 3 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, відмовивши у стягненні відповідних витрат у більшому розмірі у сумі 10 000,00 грн./а.с.187-192/

Із рішенням не погодився позивач та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з`ясування обставин, з підстав попередньо викладених у позові, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі, а також стягнути з відповідача на його користь судові витрати, включно із витратами на правничу допомогу.

Заперечує висновки районного суду, що відповідачем ТОВ Саундерс Агро спростовано доводи позову про неотримання позивачем коштів за договором емфітевзису від 04.02.2016 №Е009, оскільки такі доводи обґрунтовані відомостями з державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків №10722 від 10.02.2020, якими підтверджується, що позивач, крім заробітної плати, інших доходів від ТОВ Саундерс Агро не отримував, а кошти за надання майна у лізинг у 4 кварталі 2016 року, 4 кварталі 2017 року та 4 кварталі 2018 року він отримав від ТОВ Синбат Агро .

Вважає, що районний суд, безпідставно прийняв до уваги видаткові касові ордери від ТОВ Саундерс Агро датовані 04.05.2016, 07.12.2016 по 9 000,00 грн., 29.09.2019 - на суму 13 000,00 грн., 26.07.2016 - на суму 19 000,00 грн., за договором емфітевзису Е009 від 04.02.2016, а всього 50 000,00 грн., не врахувавши, що ОСОБА_1 заперечує факт отримання ним цих коштів та має сумніви з приводу достовірності інформації, викладеної у вказаних видаткових касових ордерах. Припускає, що всі указані документи написані в один час, однією ручкою та однією людиною.

Звертає увагу на те, що відповідачем не надано податкових декларацій платника єдиного податку за 2016 - 2020 роки з приводу наявності у них відомостей щодо користування ТОВ Саундерс Агро земельної ділянки з кадастровим номером 5324588000:00:007:0056 розміром 3,8601 га, а також інформації щодо податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма 1 ДФ) за 2016-2020 роки у відповідності до фінансової звітності підприємства.

Зазначає, що 19.11.2020 на електронну пошту суду представником позивача - адвокатом Стасовським М.В. було направлено клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату з підстав його зайнятості в іншому судовому процесі по кримінальній справі, тоді як інший представник позивача - адвокат Фесенко Ю.О. не зміг прибути в судове засідання, призначене на 20.11.2020 у зв`язку із захворюванням на COVID-19 та перебуванням на амбулаторному лікуванні за місцем свого проживання.

Наведене, з огляду на положення ст.3 Конституції України та ст.29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , вважає обґрунтованими підставами для відкладення розгляду справи, а прийняте районним судом рішення про проведення судового засідання без участі адвокатів позивача таким, що суперечить принципу рівності сторін у процесі у розумінні справедливого балансу між сторонами, який вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище відносно до другої сторони.

18.02.2021 до апеляційного суду надійшов відзив представника відповідача - адвоката Близнюка І.В. на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення районного суду без змін.

Посилаючись на п.п.13, 14 спірного договору доводить, що умови зобов`язання не допускають його розірвання в односторонньому порядку. Позивачем не надано доказів наявності обставин, з якими сторони пов`язували припинення дії (розірвання) договору №Е009 про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 04.02.2016 (в тому числі припинення в односторонньому порядку).

Вказує, що позивач, формуючи вимоги позову, не визначає, з якого часу слід визнавати указаний договір розірваним.

Вважає, що обраний позивачем спосіб судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу визнати розірваним договір оренди землі - не є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, належним способом захисту, за умови доведеності позивачем порушення свого права, є розірвання договору, а не визнання його розірваним.

Посилаючись на інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.02.2021, правокористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 5324588000:00:007:0056 площею 3,8601 га є ОСОБА_2 , який отримав право користування земельною ділянкою на підставі договору дарування права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 02.07.2020.

З наведених підстав, враховуючи, що правокористувачем земельної ділянки ОСОБА_2 , а не ТОВ Саундерс Агро , і зазначені обставини існували в ході розгляду справи, вимоги позивача є безпідставними.

У суді апеляційної інстанції позивач та його представник - адвокат Фесенко Ю.О., доводи апеляційної скарги підтримали, наполягаючи на її задоволенні.

Представник відповідача - адвокат Близнюк І.В. з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, заперечив проти її задоволення.

Заслухавши доповідь судді , пояснення сторін та їх представникі, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги , апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом серія НАЕ №449835 від 30.10.2014, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 5324588000:00:007:0056, розміром 3,8601 га, що розташована на території Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва./а.с.9/; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16848079 від 30.10.2014./а.с.10/

Згідно договору Е 009 від 04.02.2016 про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладеного між ОСОБА_1 (власник земельної ділянки) та ТОВ Саундерс Агро (землекористувач), за умов якого власник земельної ділянки надає землекористувачу право користування для сільськогосподарських потреб право земельної ділянки, передбаченою цим договором. Враховуючи, що користування земельною ділянкою не є можливим без фактичного володіння нею, то за цим договором надається землекористувачу і право володіння земельною ділянкою (п.1 договору).

Відповідно до п.2 договору, під земельною ділянкою, указаною в п.1 цього договору, сторони розуміють земельну ділянку площею 3,8601 га, у тому числі рілля площею 3,8601 га, яка знаходиться на території Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , кадастровий номер ділянки 5324588000:00:007:0056.

Пунктом 8 договору, сторони погоджують, що цей договір ними укладено на термін до 2316 року. Протягом цього строку землекористувач має право користуватися земельною ділянкою.

Згідно п.9 договору, користування земельною ділянкою за цим договором є відплатним. Розмір плати складає п`ятдесят тисяч грн. 00 коп. за усю передбачену цим договором земельну ділянку за весь строк дії цього договору. Плата у сумі, передбаченій у цьому пункті договору, вноситься землекористувачем власнику земельної ділянки у грошовій формі одноразово у термін до 01.12.2017 шляхом передачі грошових коштів власнику земельної ділянки з каси підприємства. Сторони погоджують, що після отримання власником земельної ділянки коштів у розмірі, передбаченому цим пунктом договору, розмір плати перегляду (зміні), у тому числі й індексації, не підлягає.

Відповідно до п.13 договору, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб припиняється у разі: поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача; спливу строку, на який було надано право користування; викупу земельної ділянки у зв`язку із суспільною необхідністю. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

За згодою сторін цей договір може бути розірваний шляхом складання договору розірвання цього договору. Розірвання цього договору (припинення його дії, відмова від нього) в односторонньому порядку не допускається. Зміни та доповнення до цього договору вносяться шляхом укладення сторонами відповідного договору (пункт 14 договору).

Пунктом 17 договору визначено, що договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) підлягає державній реєстрації. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) виникає у землекористувача з моменту такої реєстрації. Державна реєстрація проведена приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу О.В.Дощенко за №14380111 від 27.04.2016./а.с.12-13,14/.

У період із 14.01.2010 по 27.07.2016 та із 14.10.2016 ОСОБА_1 працює охоронцем зернотоку ТОВ Саундерс Агро ./а.с.15-16/

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 10.02.2020 №10722, ОСОБА_1 за період із 1 кварталу 2016 року по 3 квартал 2019 року отримав дохід із таких джерел: 2016 рік 1-3 квартали нарахована ТОВ Саундерс Агро заробітна плата 4 148,00 грн., 4 284,00 грн., 1 313,71 грн.; 4 квартал 2016 року ТОВ Синбат Агро , надання майна в лізинг, нараховано та виплачено 12 365,54 грн.; 4 квартал 2016 року, 1-2 квартали 2017 року нарахована заробітна плата ТОВ Саундерс Агро 3 928,40 грн., 9 602,00 грн., 9 610,00 грн.; 3 квартал 2017 року державна соціальна матеріальна допомога Семенівської РДА у розмірі 687,90 грн.; 3 квартал 2017 року ТОВ Саундерс Агро нарахована заробітна плата 9 620,00 грн.; 4 квартал 2017 року надання майна в лізинг ТОВ Синбат Агро в розмірі 12 365,54 грн.; 4 квартал 2017 року, 1-3 квартали 2018 року нарахована ТОВ Саундерс Агро заробітна плата 10 313,52 грн., 10 524,12 грн., 11 183,00 грн., 11 189,00 грн.; 4 квартал 2018 року надання майна в лізинг ТОВ Синбат Агро 17 002,62 грн.; 4 квартал 2018 року, 1-3 квартали 2019 року нарахована ТОВ Саундерс Агро 11 522,19 грн., 12 521,00 грн., 12 529,00 грн., 12 540,00 грн./а.с.17/

Згідно видаткових касових ордерів ТОВ Саудерс Агро , підписаних одержувачем, ОСОБА_1 сплачено: 04.05.2016 - 9 000,00 грн.; 26.07.2016 - 19 000,00 грн.; 29.09.2016 - 13 000,00 грн.; 01.12.2016 - 9 000,00 грн., за договором емфітевзису Е009 від 04.02.2016. Усього 50 000,00 грн. на виконання пу.9 договору Е009 емфітевзису від 04.02.2016./а.с.118-1121/

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, районний суд виходив із того, що ТОВ Саундерс Агро спростовано доводи позову ОСОБА_1 про неотримання ним коштів за спірним договором емфітевзису, що, є достатньою правовою підставою для відмови у задоволенні першої (основної) позовної вимоги про розірвання спірного договору емфітевзису, а, відтак, і у задоволенні наступних позовних вимог, які б витікали із доведеності підстав для розірвання спірного договору емфітевзису.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками районного суду. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, зводяться до їх заперечення та переоцінки обставин і доказів.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.395 ЦК України, самостійним різновидом виду речового права на чуже майно є право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Згідно ч.1 ст.102 1 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.

Частиною п`ятою наведеної норми визначено, що укладення договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови здійснюється відповідно до ЦК України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Згідно ч.2 ст.409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України з обов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно ст.531 ЦК України б оржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Відповідно до статті 611 цього Кодексу, в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. У разі порушення боржником негативного зобов`язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов`язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов`язання. Така вимога може бути пред`явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов`язання.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно статей 12 , 13 , 81 ЦПК України , обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Із матеріалів справи убачається, що спірний договір від 04.02.2016 №Е009 про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Саундерс Агро , є строковим (до 2316 року) та оплатним, розмір плати в 50 000,00 грн. має бути одноразово, у термін до 01.12.2017, сплачено землекористувачем власнику земельної ділянки.

В обґрунтування належності виконання зобов`язання ТОВ Саундерс Агро надано видаткові касових ордерів (в копіях та в судовому засідання апеляційного суду в оригіналах для огляду), підписані представником товариства та одержувачем коштів - ОСОБА_1 на загальну суму 50 000,00 грн. із призначенням платежів на виконання п.9 договору Е009 емфітевзису від 04.02.2016 , а саме: 04.05.2016 - 9 000,00 грн.; 26.07.2016 - 19 000,00 грн.; 29.09.2016 - 13 000,00 грн.; 01.12.2016 - 9 000,00 грн. Позивач підтвердив належність йому підписів на видаткових касових ордерах та одержання коштів, стверджуючи, що це заробітна плата.

Наведені платіжні документи є належними та допустимими доказами, зміст яких відповідає вимогам Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного Банку України від 29.12.2017 №148 , а тому не можуть бути спростовані відомостями з державного реєстру фізичних осіб платників податків, інформація щодо яких потребує уточнення у податкових агентів джерел доходів./а.с.17/

З огляду на викладене, районний суд дійшов правильного висновку про належність виконання відповідачем спірного зобов`язання в частині його оплатності у строк, визначений договором.

Доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду першої інстанції не впливають, оскільки позивач, заперечуючи факт отримання грошових коштів, не спростовував належними доказами факт підписання ним видаткових касових ордерів за отримання плати згідно п.9 договору Е009 емфітевзису від 04.02.2016 на загальну суму 50 000,00 грн. у строк кінцевого платежа 01.12.2017. Тоді як його твердження, що видаткові касові ордери написані в один час, однією ручкою та однією людиною, є неспроможними та такими, що ґрунтуються на його власних припущеннях, а тому апеляційним судом відхиляються.

Стосовно доводів позивача, викладених у апеляційній скарзі, що при постановленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції не дотримався принципу рівності сторін у процесі, розглянувши справу за відсутності представників позивача, які просили розгляд справи відкласти, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до норм процесуального законодавства України, суд та учасники процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. За відсутності доказів на підтвердження поважності зазначених позивачем та його представниками підстав неможливості явки в судове засідання, районний суд правомірно розглянув справу на підставі наявних у справі доказів.

Інші доводи апеляційної скарги є аналогічними доводам, викладеним у позові, що були предметом дослідження в суді першої інстанції та їм надана належна правова оцінка.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Отже, з урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки оскаржуване рішення ухвалено на підставі повного та об`єктивного з`ясування обставин справи, правильно застосованих норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Стасовського Миколи Васильовича, - залишити без задоволення

Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 20 листопада 2020 року- залишити без зміню

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09.04.2021.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді П.С. Абрамов

С.М. Бондаревська