Рішення

від 12.11.2020 по справі 640/11662/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2020 року м. Київ № 640/11662/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ШКОЛА МОНТЕССОРІ НОВОЇ ЕПОХИ

до Головного управління ДФС в м. Києві

про скасування податкової вимоги,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ШКОЛА МОНТЕССОРІ НОВОЇ ЕПОХИ з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в м. Києві, в якому просить суд:

- скасувати податкову вимогу ГУ ДФС в м. Києві від 05.06.2019 року №266489-17 на суму податкового боргу у розмірі 16069, 28 грн.;

- скасувати рішення про опис майна у податкову заставу ГУ ДФС у м. Києві від 05.06.2019 року №266489-17.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач протиправно прийняв податкову вимогу від 05.06.2019 року №266489-17 на загальну суму податкового боргу у розмірі 16069, 28 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу від 05.06.2018 року №266489-17, оскільки сума податкове зобов`язання позивача на момент її прийняття не було узгоджене. Позивач зазначає, що ним в межах строку звернення до адміністративного суду, передбаченому ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, подано адміністративний позов до суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення відповідача, на підставі якого сформовано податкову вимогу. Справа прийнята до провадження. На момент прийняття податкової вимоги ГУ ДФС в м. Києві від 05.06.2019 року №266489-17 на суму податкового боргу у розмірі 16069, 28 грн. та прийняття рішення відповідачем про опис майна у податкову заставу ГУ ДФС у м. Києві від 05.06.2019 року №266489-17 рішення суду не набрало законної сили.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.07.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

31.07.2019 року до суду надійшов відзив відповідача, у якому відповідач зазначив, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до п. 56.3 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржуються, вважається неузгодженою. Відповідач зазначає, що позивач отримав податкову вимогу 11.05.2019 року, а отже, десятим днем з якого сума визнається узгодженою, є 22.05.2019 року. Нова оскаржувана сформована відповідачем 05.06.2019 року.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що про намір позивача оскаржувати в судовому порядку податкове повідомлення-рішення відповідач не знав.

08.08.2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, у якій позивач вказав, що відповідач нівелює положення п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України, які надають платнику податків обирати спосіб захисту порушеного права, зокрема, в судовому порядку. Позивач зазначає, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Відтак, позивач вважає, що податковий борг в даному випадку відсутній.

Крім того, у відповіді на відзив на позовну заяву позивач зазначив, що вказівка на необізнаність відповідача щодо оскарження податкового повідомлення-рішення у судовому порядку є безпідставною та такою, що вводить в оман, оскільки позивач повідомлю вав відповідача листом від 21.05.2019 року.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Актом камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ ШКОЛА МОНТЕССОРІ НОВОЇ ЕПОХИ за липень 2018 - лютий 2019 року від 01.04.2019 року №2327/26-15-12-07-20/40108033 ГУ ДФС в м. Києві встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за липень 2018 - лютий 2019 року від 01.04.2019 року. ГУ ДФС в м. Києві застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 16362, 90 грн.

08.05.2019 року ГУ ДФС в м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення №0374981207 на підставі акту камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ ШКОЛА МОНТЕССОРІ НОВОЇ ЕПОХИ за липень 2018 - лютий 2019 року від 01.04.2019 року №2327/26-15-12-07-20/40108033, яким встановлено порушення.

Частину суми штрафних (фінансових) санкцій позивачем сплачено.

Не погодившись з викладеними в документах відповідача обставинами ТОВ ШКОЛА МОНТЕССОРІ НОВОЇ ЕПОХИ звернувся з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва з метою оскарження податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 16069, 28 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

05.06.2019 року ГУ ДФС в м. Києві складено податкову вимогу №266489-17 на загальну суму податкового боргу у розмірі 16069, 28 грн. та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу.

Позивач вважає, що податкова вимога є незаконною, оскільки підставою для виникнення податкової застави та направлення податкової вимоги є наявність податкового боргу, однак зазначене податкове зобов`язання є неузгодженим у силу його оскарження в судовому порядку, з огляду на що позивач звернувся за захистом порушених прав до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.175 . п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Зі змісту п. 54.1 . ст. 54 Податкового кодексу України вбачається, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 59.1 . ст. 59 Податкового кодексу України , у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За вимогами п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

У відповідності до ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених вказаним Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 вказаного Кодексу ) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

У відповідності до вимог п. п. 56.15-56.16 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 зазначеної статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Водночас, за приписами п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 вказаного Кодексу , платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України , у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

При цьому, за вимогами п.п. 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України лише узгоджене грошове зобов`язання вважається податковим боргом, на підставі чого у контролюючого органу виникає право формувати податкову вимогу.

Згідно з п. 88.1 с. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до ст. 89.1 Податкового кодексу України право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації , - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

- у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

До прийняття відповідного рішення контролюючим органом платник податків не має права відчужувати таке майно.

Контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави стверджувати, що право контролюючого органу на формування податкової вимоги, а відповідно і право податкової застави, залежить від факту узгодження грошових зобов`язань, що, в свою чергу, пов`язано із днем закінчення процедури судового оскарження нарахованих податкових зобов`язань.

Вказана правова позиція узгоджується з практикою Верховного Суду. Зокрема, 31.08. 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №826/14195/16, адміністративне провадження №К/9901/52079/18 (ЄДРСРУ № 76166485) досліджував питання виникнення моменту узгодження податкових зобов`язань визначених контролюючим органом.

У Постанова КАС ВП від 31.08.2018 року у справі №826/14195/16 Верховний Суд встановив, що за змістом пункту 56.18 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі. У такому випадку податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду (пункт 60.5 статті 60 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року по справі № 805/3284/17-а, адміністративне провадження №К/9901/35590/18 (ЄДРСРУ № 74785004), від 31 серпня 2018 року по справі № 821/381/17, адміністративне провадження №К/9901/10221/18 (ЄДРСРУ № 76165389).

Таким чином, враховуючи зміст наведених норм, суд зазначає, що податкові зобов`язання платника податків, визначених у податковому повідомленні-рішенні контролюючим органом є неузгодженими у разі оскарження рішення контролюючого органу в судовому порядку до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Суд також звертає увагу, що адміністративний позов щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №0374981207 від 08.05.2019 року позивачем подано в межах строку звернення до адміністративного суду, передбаченому ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з цим, оскаржену податкову вимогу, прийняту у зв`язку з не сплатою позивачем податкового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням №0374981207 від 08.05.2019 року на загальну суму податкового боргу у розмірі 16069, 28 грн., відповідачем складено 05.06.2019 року. Рішення про опис майна у податкову заставу відповідачем прийнято також 05.06.2019 року.

Отже, податкове зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 08.05.2019 року № 0374981207, на підставі яких сформовано оскаржувану податку вимогу, на час її прийняття не було узгодженим, оскільки перебувало в процедурі судового оскарження.

Суд не бере до уваги пояснення відповідача щодо незнання про намір позивача оскаржувати податкове повідомлення-рішення в судовому порядку, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач повідомлений належним чином.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржену податкову вимогу відповідач прийняв передчасно.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України , у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом , запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України , при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу , стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3842,00 грн. Оскільки, позов задоволено у повному обсязі, на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3842,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС України в м. Києві.

Керуючись ст.ст. 6 , 9 , 73-76 , 242 , 244 , 245 КАС України , суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ШКОЛА МОНТЕССОРІ НОВОЇ ЕПОХИ (03049, м. Київ, вул. Курська, 13- Д, кв.48, ЄДРПОУ 40108033) до Головного управління ДФС в м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 39439980) про скасування податкової вимоги - задовольнити.

2. Скасувати податкову вимогу ГУ ДФС в м. Києві від 05.06.2019 року №266489-17 на суму податкового боргу у розмірі 16069, 28 грн.;

3. Скасувати рішення про опис майна у податкову заставу ГУ ДФС у м. Києві від 05.06.2019 року №266489-17.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ШКОЛА МОНТЕССОРІ НОВОЇ ЕПОХИ (03049, м. Київ, вул. Курська, 13- Д, кв.48, ЄДРПОУ 40108033) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3842,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України . Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.А. Качур