Рішення

від 20.11.2020 по справі 640/19366/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2020 року м. Київ № 640/19366/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Укрлегсировина

до Сумської митниці ДФС

про визнання протиправними рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Укрлегсировина з позовом до Сумської митниці ДФС в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA805220/2019/000189/2 від 03.07.2019р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA805220/2019/00017 від 03.07.2019р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення є протиправним, адже прийняте на підставі необґрунтованого висновку відповідача про недостатність наданих позивачем документів для підтвердження заявленої ним митної вартості. Так, позивач зазначив, що додані до митної декларації документи в повній мірі підтверджують заявлену вартість товару та не викликають сумніву у правильності її визначення згідно основного методу визначенням митної вартості - за ціною договору.

Відповідачем подано відзив на адміністративний в якому зазначає про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, оскільки документи, подані позивачем до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а відтак митна вартість визначена із застосуванням другорядного методу, а саме за ціною договору щодо ідентичних товарів. З огляду на вищевикладене просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 28.12.2012р. між компанією Super Protective Shoes (Pvt) Ltd (продавець) та ТОВ ТД Укрлегсировина (покупець) укладено контракт № ULS/SPS/1 за умовами якого продавець зобов`язується продати покупцю за договірними цінами і в погодженій кількості, асортименті товар відповідно до загальної специфікації, яка є невід`ємною частиною контракту. Товар поставляється партіями, погодженими сторонами в додатках до даного договору.

26.01.2016р. між позивачем (покупець) у компанією Super Protective Shoes (Pvt) Ltd (продавець) укладено додаткову угоду № 15 до контракту від 28.12.2012р. № ULS/SPS/1 за умовами якого поставка товару здійснюється на умовах CFR Одеса/Іллічівськ у відповідності з правилами Інкотермс 2000 в 20 футовому стандартному контейнері, 40 футовому стандартному контейнері або 40 футовому високому контейнері. Поставка товару може здійснюватись зі складу продавця на території України і погоджується в Специфікації до контракту.

02.10.2017р. між компанією Super Protective Shoes (Pvt) Ltd (консигнант) та ТОВ Таланпром (консигнатор) укладено договір консигнації (реалізації товару) № 10-к за умовами якого консигнант зобов`язується поставляти товар (готове взуття) консигнатору для його зберігання на митному складі та подальшого продажу, від імені консигнанта за його письмовим розпорядженням за відповідну винагороду.

Відповідно до інвойсу від 06.11.2018р. № SPS/SOT/18/549 компанія Super Protective Shoes (Pvt) Ltd здійснила в рамках консигнаційної угоди ввезення на митну територію України взуття у кількості 4 552 пар на суму 45 928, 49 дол. США.

Так, 11.01.2019р. між позивачем та компанією Super Protective Shoes (Pvt) Ltd було підписано Специфікацію № 26 відповідно до якої, консигнатором товару (вантажоодержувачем) є МЛС (митний ліцензійний склад) ТОВ Таланпром м. Ромни, вул. Римаренків, 24, 42000, Україна.

Водночас, 11.01.2019р. видано інвойс № 68 на чоловіче робоче взуття на суму 13 047, 10 доларів США.

З метою розмитнення частини товару, що відповідно до договору консигнації знаходився на МЛС ТОВ Таланпром та відповідно до інвойсу від 11.01.2019р. № 68 позивачем заповнена та подана до митного оформлення митна декларація № UA805220/2019/003247 від 01.07.2019р. в якій товар задекларований у митний режим імпорт по ціні, визначеній в комерційному інвойсі на загальну суму 2 790, 60 дол. США.

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем митному органу подані:

- пакувальний лист від 11.01.2019р. № 68;

- рахунок-фактура (інвойс) від 11.01.2019р. № 68;

- інвойс № 68, як декларація про походження товару від 11.01.2019р.;

- банківський платіжний документ, що стосується товару, пл. 22 від 20.05.2019р.;

- контракт від 28.12.2012р. № ULS/SPS/1;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору, додаткова угода № 5 від 04.11.2013р.;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору, додаткова угода № 11 від 10.11.2014р.;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору, додаткова угода № 13 від 23.10.2015р.;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору, додаткова угода № 15 від 26.01.2016р.;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору, додаткова угода № 23 від 19.06.2018р.;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору, додаткова угода № 25 від 28.12.2018р.;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору, додаткова угода № 26 від 11.01.2019р.

- ген. Специфікація до додаткової угоди № 23 від 19.06.2018р.

- виписка банку від 20.05.2019р.

За результатом аналізу вказаних документів митним органом на підставі ст.. 53 МК України витребувано у позивача додаткові документи.

Так, позивачем надано такі додаткові документи:

- виписка з бухгалтерської документації виробника від 11.01.2019р. б/н;

- калькуляція виробника від 11.01.2019р. б/н;

- каталог виробника;

- прас-лист виробника товару від 19.06.2018р. б/н;

- лист виробника про страхування від 11.01.2019р. б/н;

- лист виробника про зміну назв найменувань артикулів від 30.12.2015р.;

- лист виробника про зміну артикулів від 26.01.2016р.;

- проформа-інвойс від 06.11.2018р. № SPS/SOT/18/549;

- коносамент від 22.11.2018р. № 110800069122 від 22.11.2018р.

- CMR № 405 від 29.12.2018р.;

- договір консигнації № 10-к від 02.10.2017р.;

- довідка відправника про оплату фрахту від 27.11.2018р. № 3103;

- лист виробника про оплату фрахту від 11.01.2019р.;

- лист виробника про аналоги артикулів від 25.04.2019р;

- лист виробника про експ. декл. б/н від 11.01.2019р.;

- копія митної декларації країни відправлення С 31996 від 15.11.2018р.

Водночас, 03.07.2019р. Сумською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA№805220/2019/000189/2 в якому зазначено, що поданий до митниці рахунок від 11.01.2019р. № 68 видано пізніше оформлення коносаменту №ВАС0136952 від 30.12.2018, завантаження товару на борт судна та експорту з країни відправлення, в інвойсі відсутні посилання на номер коносаменту та номер контейнеру, яким переміщувався товар. Коносамент не містить інформації щодо отримувача та покупця товару. Даний інвойс не являється товаросупровідним документом цієї партії товару у зв`язку з відсутністю на ньому відтиску печатки митниці, в зоні діяльності якої здійснено пропуск товару на митну територію України. Не можливо ідентифікувати товар, який надійшов за даним коносаментом, з товаром, зазначеним у рахунку, у зв`язку з чим документальне підтвердження заявленого числового значення митної вартості саме цієї партії товару відсутнє. Відповідно до п. 4.3 контракту від 28.12.2012 №ULS/SPS/1 розрахунок за товар проводиться на протязі 90 календарних днів з моменту погрузки товару на судно, допускається відстрочка платежу, на протязі 30 днів після оформлення товару на склад Покупця. Декларантом надано платіжне доручення від 20.05.2019 №22 про перерахування 15000 доларів США, у реквізитах платежу міститься загальне посилання на реквізити контракту. Платіжне доручення не містить відомостей щодо рахунка, в рамках якого здійснюється платіж, що передбачено п.4.4 контракту від 28.12.2012 №ULS/SPS/1. У той же час дане платіжне доручення від 20.05.2019 №22 було також надано при митному оформленні МД від 10.06.2019 №UA805220/2019/002824 за рахунком від 13.02.2019 №79 до специфікації від 13.02.2019 №27 до контракту фактурна вартість склала 34086,30 доларів США. Враховуючи сумарну вартість товару за рахунками від 13.02.2019 №79 (вартість 34086,30 доларів США) та від 11.01.2019Р. № 68 (вартість 13047,10 доларів США) до контракту фактурна вартість склала 47133,4 доларів США, що складає суму, меншу ніж загальна за наданими декларантом платіжним дорученням, що відповідно дає підстави для виникнення сумніву щодо рівня ціни товару для цілей визначення митної вартості товару. Тобто порушується вимога постанови Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, відповідно до якого у платіжному доручення платник повинен заповнити реквізит"Призначення платежу" в іноземній валюті таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті, тобто не зазначено реквізит рахунку-фактури, згідно з якими здійснюється оплата.

За умовами контракту від 28.12.2012 №ULS/SPS/1, додаткової угоди від 26.01.2016 №15, визначено умови поставки CFR Одеса, які передбачають несення покуцем витрат на страхування товару. Відповідно до п.10 ст.58 МКУ та правилами "Інкотермс" складовими митної вартості є витрати на страхування цих товарів. Згідно наданого листа AERO OCEAN від 09.01.2019р. № 3130/2018 виставлена сума за перевезення, але не вказано чи було страхування вантажу. Також відсутній договір на перевезення, що дає підстави для сумніву достовірності наданих документів та зазначених у них відомостей, а саме страхування товару. Лист Super Protective Shoes(Pvt.) Ltd. від 13.02.2019 б/в щодо страхування вантажу не може бути прийнятий до уваги, так як обов`язок страхування вантажу, згідно правил "Інкотермс" покладенй на покупця ТОВ ТД "Укрлегсировина". Також не надано банківського документа щодо оплати даних транспортних витрат.

Наданий прайс-лист неможливо застосувати як документ для підтвердження заявленої митної вартості, тому що він має адресний характер і має суб`єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців, містить інформацію, яка відповідає генеральній специфікації від 19.06.2018 N923 та специфікації від 11.01.2019 №26 і складається тільки з 4 (чотирьох) артикулів, що не відповідає всьому-, асортименту, який виготовляється Super Protective Shoes(Pvt.) Ltd, тому що у наданому Super Protective Shoes (Pvt.) Ltd листі б/н від 30.12.2015 вказано 12 (дванадцять) артикулів.

При перевірці калькуляції на товар встановлено, що вона не містить необхідної інформація для визначенні собівартості продукції, що не дає змоги відслідковувати формування ціни товару, адже калькуляція - це розрахунково-вартісна методика обліку, за допомогою якого обраховується планова собівартість продукції, тому що, згідно правил інкотермс фактурна вартість товару на умовах CFR складається з ціни товару, навантаження на борт судна, транспортні витрати до обумовленого місця, митні платежі у країні експорту, враховуючи, що відсутній банківський платіжний документ не можливо вирахувати дійсну суму, яку було включено у фактурну вартість, та не включено вартість навантаження на борт судна, тому даний документ не можливо використовувати як документальне підтвердження заявленого числового значення митної вартості саме цієї партії товару.

Також надано додаткові документи: договір від 02.10.2017, рахунок від 06.11.2018 №SPS/SOT/18/549, коносамент від 22 11.2018 Ns 110800069122, смр від 29.12.2018 №405, копія експортної МД від 15.11.2018 №С31996, при перевірці цих документів встановлено, що вони стосується іншого резидента, а саме ТОВ Таланпром , ідентифікувати товар поставлений по рахунку від 11.01.2019 №68 для ТД ТОВ Укрлегсирована по вище переліченим документам не можливо, тому, що:

- при перевірці листа AERO OCEAN від 27.11.2018 №3103/2018 виявлено розбіжність в частині посилання на рахунок від 06.11.2018р. №SPS/SOT/18/549, який неможливо ідентифікувати з даною поставкою, так як декларантом надано для митного оформлення рахунок від 11.01.2019 № 68.

- при перевірці експортної декларації від 15.11.2018 №С31996 виявлено розбіжність в частині заповнення графи 8, а саме зазначено: SPETSOBUVTRADE LTD. та TALANPROM LTD, тобто не дане підприємство ТОВ ТД Укрлегсировина , також у експортній декларації зазначено посилання на рахунок від 06.11.2018 №SPS/SOT/18/549, який неможливо ідентифікувати з даною поставкою, так як декларантом надано для митного оформлення рахунок від 11.01.2019 №68, який видано пізніше експорту товару, оформлення також виявлено розбіжність в графах 22, 46 (115482,14 доларів США) - не вірно зазначено вартість товару (а потрібно 45928,49 доларів США згідно рахунку від 06.11.2018 № SPS/SOT/18/549 або 13047,10 доларів США згідно рахунку від 11.01.2019 №68), не можливо ідентифікувати товар, який надійшов за даною експортною декларацією, з товаром, зазначеним у рахунку №68 від 11.01.2019, у зв`язку з чим документальне підтвердження заявленого числового значення митної вартості саме цієї партії товару відсутнє.

- у відповідності до п. 1 ст. 337 МКУ при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження митної вартості, було виявлено наступне. Поданий до митниці рахунок №68 від 11.01.2019 видано пізніше оформлення коносаменту від 22.11.2018р. №110800069122, завантаження товару на борт судна та експорту з країни відправлення, в інвойсі відсутні посилання на номер коносаменту та номер контейнеру, яким переміщувався товар. Коносамент не містить інформації щодо отримувача та покупця товару. Даний інвойс не являється товаросупровідним документом цієї партії товару у зв`язку з відсутністю на ньому відтиску печатки митниці, в зоні діяльності якої здійснено пропуск товару на митну територію України. Не можливо ідентифікувати товар, який надійшов за даним коносаментом, з товаром, зазначеним у рахунку, у зв`язку з чим документальне підтвердження заявленого числового значення митної вартості саме цієї партії товару відсутнє.

За результатами перевірки поданих товаросупровідних та товаросупровідних документів встановлено розбіжності в наданих відомостях та ненадання усього обсягу документів, які згідно з ч.2 ст.53 МКУ повинні містити відомості щодо ціни, яка має бути сплачена за ці товари, що викликало сумніви в правильності визначення митної вартості.

На підставі ч. 3 ст. 53 МКУ 11.06.2019 декларанту направлено електронне повідомлення із вичерпним переліком вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість могла бути визнана: виписку з бухгалтерської документації, банківські платіжні документи, транспортні (перевізні) документи, страхові документи, каталоги, прейскуранти виробника, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларантом не надано додатково запитуваних документів та не недано відповіді на запит митниці протягом встановленого строку.

Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ МКУ (частина 2 ст. 58 МКУ), а здійснені декларантом розрахунки проведені на основі необ`єктивних даних, що не піддаються обчисленню та не підтверджуються документально.

З метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів, відповідно до вимог статей 59-61 МКУ між декларантом та митним органом проведено усну консультацію.

Основний метод не застосовувався у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості про вартість товару не є об`єктивними та документально підтвердженими,зазначені в документі, який не являється товаросупровідним до цієї партії товару. Застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. Підстава для визначення митної вартості: цінова інформація щодо імпортних операцій в ЄАІС ДФС - МД № UA805200/2019/001602 від 05.04.2019р. (митна вартість 11, 93 доларів США/пару, умова поставки CFR).

Водночас, з огляду на винесення вищезазначеного рішення відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.05.2019р. № UA805220/2019/00017.

Позивач вважаючи рішення Сумської митниці Державної фіскальної служби рішення про коригування митної вартості товарів від 03.07.2019р. UA№805220/2019/000189/2 протиправним звернувся до суду з позовом.

Позивач вважаючи вищезазначені рішення відповідача протиправними звернувся до суду з позовом.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з ч. 1 ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 264 МК України, митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 МК України, перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в силу приписів статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (частина четверта статті 52 Митного Кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частини друга та третя статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до положень частини четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частина дев`ята 9 статті 58 Митного Кодексу України).

Відповідно до приписів частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 57 цього Кодексу).

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з визначеними у ст. 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено обов`язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного частиною другою цієї статті загального переліку. При цьому такий обов`язок виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2 ст. 54 МК України).

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 11.09.2015 №689 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з приписами п. 6 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу ІІ Методичних рекомендацій).

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція щодо витребування митницями додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості товару висловлена Верховним Судом в постанові від 04.04.2018р. у справі 826/27058/15.

Відтак, суд зазначає, що наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим силу ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частиною 3 ст. 54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, з оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для його прийняття слугували такі висновки відповідача.

Поданий до митниці рахунок від 11.01.2019р. № 68 видано пізніше оформлення коносаменту №ВАС0136952 від 30.12.2018, завантаження товару на борт судна та експорту з країни відправлення, в інвойсі відсутні посилання на номер коносаменту та номер контейнеру, яким переміщувався товар. Коносамент не містить інформації щодо отримувача та покупця товару. Даний інвойс не являється товаросупровідним документом цієї партії товару у зв`язку з відсутністю на ньому відтиску печатки митниці, в зоні діяльності якої здійснено пропуск товару на митну територію України. Не можливо ідентифікувати товар, який надійшов за даним коносаментом, з товаром, зазначеним у рахунку, у зв`язку з чим документальне підтвердження заявленого числового значення митної вартості саме цієї партії товару відсутнє.

Щодо вказаних висновків суд зазначає таке.

Так, з матеріалів справи вбачається, що товар, який розмитнювався по ВМДІМ-40-АА № UA 805220/2019/003247 від 01.07.2019р. було завезено компанією Super Protective Shoes (Pvt/) по договору консигнації №10-к від 02.10.2017р. відповідно до інвойсу № SPS/SOT/18/549 від 06.11.2018р, коносаменту № 110800069122 від 22.11.2018р., ВМД ІМ-74- ДЕ № UA805220/2019/000011 від 04.01.2019р.

Коносамент № 110800069122 від 22.11.2018р містить інформацію про те, що отримувачем товару поставленого в рамках консигнаційної угоди є митний ліцензійний склад ТОВ Таланпром .

Відповідно до інвойсу № SPS/SOT/18/549 від 06.11.2018р. завезено товар на загальну суму 45 928,49 дол.США. Відповідно до договору консигнації товар було розміщено на митному ліцензійному складі ТОВ Таланпром для подальшої його реалізації. Таким чином, ТОВ ТД Укрлегсировина , в рамках укладеного з компанією Super Protective Shoes (Pvt/) контракту, отримує партії товару для подальшого розмитнення від фірми Super Protective Shoes (Pvt.) з митного ліцензійного складу ТОВ Таланпром . Числові значення митної вартості товару зазначені в інвойсі № SPS/SOT/18/549 від 06.11.2018р відповідно до якого товар було завезено на MJIC та інвойсі № 68 від 11.01.2019 року повністю співпадають.

Крім того, товар, який надійшов за коносаментом № 110800069122 від 22.11.2018р. повністю співпадає з товаром, зазначеним в рахунку № 68 від 11.01.2019р.

Щодо відсутності в інвойсі № 68 посилання на номер коносаменту та номер контейнеру, яким переміщувався товар суд зазначає, що форма інвойсу є довільною, а законодавством не передбачені обов`язкові реквізити, які має містити такий документ. У інвойсі вказується той обсяг інформації, який обумовлений його функціональним призначенням, змістом договірних правовідносин та намірами сторін.

Щодо висновків відповідача про те, що відповідно до п. 4.3 контракту від 28.12.2012 №ULS/SPS/1 розрахунок за товар проводиться на протязі 90 календарних днів з моменту погрузки товару на судно, допускається відстрочка платежу, на протязі 30 днів після оформлення товару на склад Покупця. Декларантом надано платіжне доручення від 20.05.2019 №22 про перерахування 15000 доларів США, у реквізитах платежу міститься загальне посилання на реквізити контракту. Платіжне доручення не містить відомостей щодо рахунка, в рамках якого здійснюється платіж, що передбачено п.4.4 контракту від 28.12.2012 №ULS/SPS/1. У той же час дане платіжне доручення від 20.05.2019 №22 було також надано при митному оформленні МД від 10.06.2019 №UA805220/2019/002824 за рахунком від 13.02.2019 №79 до специфікації від 13.02.2019 №27 до контракту фактурна вартість склала 34086,30 доларів США. Враховуючи сумарну вартість товару за рахунками від 13.02.2019 №79 (вартість 34086,30 доларів США) та від 11.01.2019Р. № 68 (вартість 13047,10 доларів США) до контракту фактурна вартість склала 47133,4 доларів США, що складає суму, меншу ніж загальна за наданими декларантом платіжним дорученням, що відповідно дає підстави для виникнення сумніву щодо рівня ціни товару для цілей визначення митної вартості товару. Тобто порушується вимога постанови Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, відповідно до якого у платіжному доручення платник повинен заповнити реквізит"Призначення платежу" в іноземній валюті таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті, тобто не зазначено реквізит рахунку-фактури, згідно з якими здійснюється оплата, суд зазначає таке.

Так, суд наголошує, що загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання банками й небанківськими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій або генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, яка не втратила чинності після введення в дію Закону України "Про валюту і валютні операції", порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також визначення особливостей ініціювання банком переказу коштів в іноземній валюті з рахунків умовного зберігання (ескроу), здійснення банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків банку-резидента та нерезидента, відкритих в іншому банку-резиденті визначаються Положенням про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів затвердженим постановою Правління Національного банку України 28.07.2008р. № 216.

Відповідно до п. 2.2 вищезазначеного Положення, платник заповнює реквізит "Призначення платежу" в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів.

З вищевикладеного вбачається, що законодавцем не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі. Надане декларантом платіжне доручення містить посилання на контракт від 28.12.2012 року № ULS/SPS/1 та підтверджує здійснення фактичних оплат товару позивачем по даному контракту.

Більше того, суд вважає, що твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару з огляду на неналежне оформлення платіжного доручення є необґрунтованими, оскільки такий документ жодним чином не можє вплинути на ціну товару та визначення митних платежів. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Щодо висновків відповідача про те, що за умовами контракту від 28.12.2012 №ULS/SPS/1, додаткової угоди від 26.01.2016 №15, визначено умови поставки CFR Одеса, які передбачають несення покуцем витрат на страхування товару. Відповідно до п.10 ст.58 МКУ та правилами "Інкотермс" складовими митної вартості є витрати на страхування цих товарів. Згідно наданого листа AERO OCEAN від 09.01.2019р. № 3130/2018 виставлена сума за перевезення, але не вказано чи було страхування вантажу. Також відсутній договір на перевезення, що дає підстави для сумніву достовірності наданих документів та зазначених у них відомостей, а саме страхування товару. Лист Super Protective Shoes(Pvt.) Ltd. від 13.02.2019 б/в щодо страхування вантажу не може бути прийнятий до уваги, так як обов`язок страхування вантажу, згідно правил "Інкотермс" покладенй на покупця ТОВ ТД "Укрлегсировина". Також не надано банківського документа щодо оплати даних транспортних витрат.

Так, за умовами контракту від 28.12.2012 №ULS/SPS/1, додаткової угоди від 26.01.2016 № 15, визначено умови поставки CFR Одеса. Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) умови поставки CFR не передбачають обов`язку продавця по страхуванню товару.

Таким чином, посилання контролюючого органу на необхідність надання документів, що підтверджують страхування товару, суд також вважає помилковими, оскільки такі документи подаються якщо здійснювалось страхування.

Щодо висновків відповідача про те, що наданий прайс-лист неможливо застосувати як документ для підтвердження заявленої митної вартості, тому що він має адресний характер і має суб`єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців, містить інформацію, яка відповідає генеральній специфікації від 19.06.2018 N923 та специфікації від 11.01.2019 №26 і складається тільки з 4 (чотирьох) артикулів, що не відповідає всьому-, асортименту, який виготовляється Super Protective Shoes(Pvt.) Ltd, тому що у наданому Super Protective Shoes (Pvt.) Ltd листі б/н від 30.12.2015 вказано 12 (дванадцять) артикулів, суд зазначає таке.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України визначено перелік додаткових документів, до якого входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, який на практиці частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг.

Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Разом із тим, для підтвердження ціни, як "дійсної вартості" товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, контролюючим органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців.

Каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару.

Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації, чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що наданий декларантом прайс - лист надано виключно на продукцію, митне оформлення якої здійснювалось, тобто має суб`єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс - листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців, оскільки такий адресований необмеженому колу потенційних покупців, а отже є належним підтвердженням правильності зазначеної ним митної вартості товару із застосуванням основного методу.

Щодо висновків відповідача про те, що при перевірці калькуляції на товар встановлено, що вона не містить необхідної інформація для визначенні собівартості продукції, що не дає змоги відслідковувати формування ціни товару, суд зазначаєж таке.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 53 МК України, калькуляція є одним із документів, який декларант на вимогу органу доходів і зборів повинен подати на підтвердження митної вартості товарів. Надана позивачем калькуляція містить всі необхідні реквізити для визначення собівартості взуття, а саме відомості про матеріальні витрати, включаючи маркування і упаковку, амортизацію, постійні витрати, рентабельність, прибуток, витрати на доставку, комісії банку.

З вищевикладеного вбачаєть, що доводи відповідача у вказаній частині також є помилковими.

Щодо висновків відповідача про те, що при перевірці листа AERO OCEAN від 27.11.2018 №3103/2018 виявлено розбіжність в частині посилання на рахунок від 06.11.2018р. №SPS/SOT/18/549, який неможливо ідентифікувати з даною поставкою, так як декларантом надано для митного оформлення рахунок від 11.01.2019 № 68, суд зазначає таке.

Так, суд зазначає, що як наголошено вище товар, який розмитнювався по ВМДІМ-40-АА

№ UA 805220/2019/003247 від 01.07.2019р. було завезено компанією Super Protective Shoes (Pvt/) по договору консигнації №10-к від 02.10.2017р. відповідно до інвойсу № SPS/SOT/18/549 від 06.11.2018р., коносаменту № 110800069122 від 22.11.2018р., ВМД ІМ-74-ДЕ № UA805220/2019/000011 від 04.01.2019р. на митний ліцензійний склад ТОВ Таланпром . Відповідно в листі AERO OCEAN від 27.11.2018 р. № 3103/2018 є посилання на рахунок від 06.11.2018 № SPS/SOT/18/549, що не є розбіжністю та відповідає дійсності. Рахунок № 68 від 11.01.2019р. оформлений компанією Super Protective Shoes (Pvt.) Ltd при розмитнені партії товару, який знаходився на MJIC.

Щодо доводів відповідача про те, що при перевірці експортної декларації від 15.11.2018 №С31996 виявлено розбіжність в частині заповнення графи 8, а саме зазначено: SPETSOBUVTRADE LTD. та TALANPROM LTD, тобто не дане підприємство ТОВ ТД Укрлегсировина , також у експортній декларації зазначено посилання на рахунок від 06.11.2018 №SPS/SOT/18/549, який неможливо ідентифікувати з даною поставкою, так як декларантом надано для митного оформлення рахунок від 11.01.2019 №68, який видано пізніше експорту товару, оформлення також виявлено розбіжність в графах 22, 46 (115482,14 доларів США) - не вірно зазначено вартість товару (а потрібно 45928,49 доларів США згідно рахунку від 06.11.2018 № SPS/SOT/18/549 або 13047,10 доларів США згідно рахунку від 11.01.2019 №68), не можливо ідентифікувати товар, який надійшов за даною експортною декларацією, з товаром, зазначеним у рахунку №68 від 11.01.2019, у зв`язку з чим документальне підтвердження заявленого числового значення митної вартості саме цієї партії товару відсутнє, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що відповідно до листа компанії Super Protective Shoes (Pvt/) від 11.01.2019р., компанія Super Protective Shoes (Pvt/) повідомляла митні органи про те, що в експортній декларації ЕХ№С31996 від 15.11.2018р. допущено помилку: в графі 8 Одержувач помилково вказано ТОВ Спецобуторг , Актюбинська область, м.Актобе, Казахстан. Необхідно вважати вірним гр.8 Одержувач : ТОВ Таланпром , 24, вул.Римаренків, м.Ромни,42000, Україна.

З огляду на вказане вищезазначені доводи контролюючого органу також є помилковими.

Інші доводи контролюючого органу також не спростовують правомірність визначення декларантом митної вартості товарів.

За таких обставин, висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), суд вважає необґрунтованим, а доцільність застосування другорядного методу - недоведеним.

Таким чином, враховуючи той факт, що для митного оформлення товару позивач надав відповідачу належні та допустимі докази на підтвердження митної вартості, а документи не містять розбіжностей суд приходить до висновку про те, що відповідач прийняв рішення та оформив картку відмови за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару. Тому відповідач під час здійснення контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам Митного кодексу України.

Керуючись ст. 242, 243, 251, 255 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Укрлегсировина - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA805220/2019/000189/2 від 03.07.2019р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA805220/2019/00017 від 03.07.2019р.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Укрлегсировина судові витрати за сплату судового збору в розмірі 3 842, 00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці Державної фіскальної служби.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська