Постанова
від 10.11.2020 по справі 460/2927/20
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 460/2927/20 пров. № А/857/10680/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судового засідання Юник А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року (головуючий суддя Друзенко Н.В., м. Рівне, повний текст складено 27.07.2020) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи, Орепівська сільська рада Новоград-Волинського району Житомирської області, Державне підприємство Національні інформаційні системи про визнання дій протиправними, скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, третіх осіб - Орепівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, Державного підприємства Національні інформаційні системи в якому просила визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо винесення частини 3 наказу №1035/5 від 19.03.2020 за результатами розгляду скарги; скасувати наказ Міністерства юстиції України №1035/5 від 19.03.2020 в частині анулювання ОСОБА_1 - реєстратору Орепівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неповно досліджено докази, неповно з`ясовано обставини у справі, що мають значення, неправильно застосовано норми матеріального права, тому просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі зазначає, що вона з 01 червня 2012 року працює державним реєстратором речових прав на нерухоме майно у різних державних установах. З 12 грудня 2018 року прийнята на посаду державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Орепівської сільської ради у зв`язку з переводом.

У кінці грудня 2019 року на її адресу надійшов супровідний лист відповідача з копією скарги товариства з обмеженою відповідальністю Міларі № 24/188/19 від 24 жовтня 2019 року. В скарзі товариство вказує, що вона 19 вересня 2019 року припинила його речові права на оренду земельних ділянок на території Березівського старостинського округу Хорошівської об`єднаної територіальної громади Хорошівського району Житомирської області без законних підстав. Товариство вказує, що воно уклало 114 договорів оренди земельних ділянок з співвласниками земельних часток площею 246 га та 28 квітня 2018 року здійснило державну реєстрацію вказаних дій. Вказує, що у всіх договорах вказано про заборону розірвання в односторонньому порядку. В скарзі також вказано, що відсутні судові спори, що можуть мати наслідком скасування оскаржуваних рішень. Товариство в скарзі зазначає, що на ділянках був наявний арешт згідно ухвали Ємільчинського районного суду Житомирської області від 17 серпня 2018 року у справі № 276/827/18. Свої вимоги мотивує наявністю діючих договорів оренди між ним та власниками земельних ділянок та відсутністю підстав для припинення записів в державному реєстрі, а також просить скасувати оскаржувані рішення реєстратора та анулювати мені доступ до Державного реєстру прав. Про оскаржувані рішення товариство вказує, що довідалося 15 жовтня 2019 року у суді під час розгляду скарги.

В супровідному листі вказано, що додається скарга з доповненнями на 10 аркушах. Скарга товариства з обмеженою відповідальністю Міларі № 24/188/19 від 24 жовтня 2019 року становить 10 аркушів, жодних доповнень до скарги в листі не містилося, відсутні були також і додатки до скарги.

На підставі даної скарги колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції прийняло висновок від 30 січня 2020 року згідно якого скаргу задоволено частково, а саме скасовано рішення та анульовано їй доступ до Державного реєстру прав. Щодо мотивів свого рішення колегія вказує, що оскаржуваними рішеннями було припинено право оренди скаржника на земельні ділянки. Законодавством передбачено, що в державній реєстрації може бути відмовлено якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. З відомостей Державного реєстру встановлено, що оскаржувані рішення прийнято за результатами розгляду заяв про державну реєстрацію іншого речового права до яких додано повідомлення власника про припинення договорів в односторонньому порядку. Проте договори оренди виключають можливість їх розірвання в односторонньому порядку, отже рішення є незаконними. Зважаючи на очевидний характер порушень та беручи до уваги масштаб відповідних негативних наслідків комісія вирішила, що є всі підстави для анулювання доступу.

Наказом Міністерства юстиції України № 1035/5 від 19 березня 2020 року Про скасування рішень вирішено скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Міларі № 24/188/19 від 24 жовтня 2019 року задовольнити частково, скасувати рішення від 20 вересня 2019 року та від 23 вересня 2019 року прийняті нею як державним реєстратором та анулювати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виконання доручити державному підприємству Національні інформаційні системи . Відповідно з 02 квітня 2020 року вона не маю доступу до Державного реєстру та фактично не може здійснювати свою професійну діяльність та виконувати трудові обов`язки.

У матеріалах справи наявні докази подання ТОзВ Міларі скарги від 24.10.2019 з додатками та доповнення від 31.10.2019 які відповідачем не направлені реєстратору.

Так у матеріалах даної справи наявний лист відповідача (Міністерства юстиції України) № 8479/19.2.1/19 від 21.12.2019 надісланий державному реєстратору Орепівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області Годун В.В. за адресою вул. Дем`янчука, 58, с. Орепи, Новоград-Волинського району. Житомирської області, 11764 у якому вказано: Міністерство юстиції України у зв`язку зі скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Міларі від 24.10.2019 №24/188/19, зареєстрованої Міністерством юстиції України 24.10.2019 за № 36995-33-19, з доповненнями до неї від 31.10.2019, зареєстрованими Міністерством юстиції України 04.11.2019 за № 37806-33-19 на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, надісланих в порядку статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на виконання пункту 11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 1128, направляє копію зазначеної скарги з доповненнями.

Повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги з доповненнями до неї Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, буде опубліковане в рубриці Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації .

Додаток: копія скарги з доповненнями на 10 арк.

З даного листа вбачається, що на адресу Міністерства юстиції України 24.10.1019 надійшла скарга ТОВ Міларі від 24.10.2019 № 24/188/19. Дана скарга була зареєстрована відповідачем за номером 36995-33-19. Згодом 31.10.2019 до скарги було подано доповнення, які зареєстровані відповідачем 04.11.2019 за № 37806-33-19.

У матеріалах справи наявні також роздруківки з електронної пошти фотографій витягу з державного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження 12010060000001301. На зворотній стороні документа вказано, що:

Тема: До скарги ТОВ Міларі/36995-33-19 від 24.10.2019

Дата: 31-10-2019 09:48

Від: ОСОБА_2 < ІНФОРМАЦІЯ_1 >

Кому: ІНФОРМАЦІЯ_2

-ІМG_3275.jpg

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому, апелянт вважає, що дані письмові докази у своїй сукупності вказують на те, що представником ТОВ Міларі 31.10.2019 було подано доповнення до скарги від 24.10.2019. Крім того, представником відповідача не заперечувався факт існування доповнень та вказувалося, що всі документи містяться в Києві. На ухвалу про витребування доказів відповідач не надав доказів, які б спростовували існування доповнень, що в силу ч. 1 ст. 78 ст. Кодексу адміністративного судочинства України, де вказано, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Вказане звільняє позивача від обов`язку доказування існування доповнення до скарги.

Відповідно до ч. 6 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

У Рівненського окружного адміністративного суду було достатньо письмових доказів на підтвердження подання ТОВ Міларі доповнень до скарги.

Відповідно до п. 11 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25 грудня 2015 року (далі Порядок 1128 в редакції станом на 21.12.2019 року дату надіслання супровідного листа Міністерством юстиції України № 8479/19.2.1/-19) Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду .

Отже, у відповідача був обов`язок надіслати не лише скаргу, а й доповнення та всі додатки, які є невід`ємними складовими скарги.

Не заслуговують на увагу посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на те, державний реєстратор міг самостійно отримати додатки до скарги з державного реєстру, адже зі змісту скарги (а саме розділу додаток) не вбачається яку саме інформаційну довідку було долучено скаржником. Що стосується доповнень то ОСОБА_1 не мала жодної інформації щодо змісту доповнень та документів які були долучені в якості доповнень, а відповідно до статті 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Вважає, що у неї не було обов`язку отримувати самостійно додатки до скарги чи доповнення. Проте відповідач в силу ст. 19 Конституції України де вказано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України зобов`язаний був надіслати скаргу, додатки та доповнення.

Оскільки їй було надіслано лише скаргу без додатків та доповнення від 31.10.2019 то вважає, що відповідачем порушено п. 11 Порядку № 1128.

Крім того, апелянт зазначає, що у матеріалах справи наявні докази порушення строків розміщення оголошення про час та дату розгляду скарги.

Розміщення оголошення про розгляд скарги було наступного змісту:

30 січня 2020 року за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка 15, в Офісі протидії рейдерству відбудеться засідання Колегія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Запрошуються скаржники/їх представники та заінтересовані особи/їх представники для розгляду наступних скарг:

на 11 год. 00 хв. Розгляд по суті скарги товариства з обмеженою відповідальністю Міларі від 24.10.2019 № 24/188/19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2019 за № 36995-33-19. Тип об`єкта нерухомого майна: земельні ділянки.

Адреса: с/рада Березівська, Хорошівський район, Житомирська область.

Суб`єкт оскарження: державний реєстратор Орепівської сільської ради Новоград- Волинського району Житомирської області Годун В.В.

Заінтересована сторона: товариство з обмеженою відповідальністю АКРІС ГРУП (код за ЄДРПОУ 41838145).

За посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до п. 11. Порядку № 1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів... .

Згідно відповіді на адвокатський запит Державного підприємства Національні інформаційні системи № 1343/14.2-15 від 16 квітня 2020 року - оголошення про засідання колегії від 30 січня 2020 року було опубліковане 28 січня 2020 року о 15 год. 43 хв. Зважаючи на те, що розгляд скарги призначено на 11 год. 00 хв. 30 січня 2020 року, а оголошення було розміщено о 28 січня 2020 року о 15 год. 43 хв. то строк був пізніше ніж за 2 дні.

Статтею 251 Цивільного кодексу України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ст. 252 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку (ст. 255).

Зважаючи на вище викладене розміщення оголошення 28 січня 2020 року о 15 год. 43 хв. про розгляд скарги 30 січня 2020 року на 11 год. 00 хв. вчинено відповідачем з порушенням строку (не пізніше ніж за два дні) встановленого п. 11 Порядку № 1128. Відповідно не заслуговують на увагу твердження суду першої інстанції, що затримка оголошення на кілька годин не може бути самостійною підставою для скасування наказу адже затримка була на добу.

Порушення строків розміщення оголошення вплинуло на своєчасне повідомлення та на можливість реєстратора приймати участь у розгляді скарги.

Також апелянт вказує, що пунктом 14 Порядку № 1128 передбачено: За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні засвідчені в установленому законодавством порядку відповідні копії рішень Мін`юсту чи його територіального органу, копії висновків колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) розміщуються на офіційному веб-сайті Мін`юсту чи відповідного територіального органу. Всупереч вимогам закону Міністерство юстиції України з порушенням строків розмістило оскаржуваний наказ на сайті.

З даного приводу відповідач надає недостовірні відомості. Так адвокатським запитом № 42 від 12 квітня 2020 року запитувалася інформація у ДП Національні інформаційні системи щодо дати розміщення наказу № 1035/5 від 19 березня 2020 року та висновку комісії на сайті відповідача. Згідно відповіді № 1343/14.2- 15 від 16 квітня 2020 року вказано, що немає технічної можливості встановити дату розміщення наказу на сайті відповідача. У листі Міністерства юстиції України № 22735/11830-33-20/19.1.3 від 25 травня 2020 року Про розгляд адвокатського запиту (аркуш 1 останній абзац) вказано, що наказ Міністерства юстиції України Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 1035/5 від 19 березня 2020 року було опубліковано 19 березня 2020 року у розділі Колегія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації підрозділ Архів рішень, прийнятих за результатами розгляду скарг у сфері державної реєстрації рік 2020 , місць Березень . Вказане не відповідає дійсності, адже наказ було розміщено 01.04.2020 та підтверджується наступним.

На аркуші 3 в абзаці 6 пояснень Державного підприємство Національні інформаційні системи до позовної заяви ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу вказано, що 31 березня 2020 року на адресу підприємства із супровідним листом Відповідача (Міністерства юстиції України) від 30 березня 2020 року № 1711/19.1.2/36-20 надійшов наказ Міністерства юстиції України Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 1035/5 від 19 березня 2020 року. Відповідно 31 березня 2020 року ОСОБА_1 було анульовано доступ до Державного реєстру прав.

Отже, до 31 березня 2020 року (дати отримання Державним підприємством Національні інформаційні системи ) оскаржуваного наказу його опублікування здійснити не можливо було.

Крім того, апелянт звертає увагу, що згідно ст. 37-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора, акредитованого суб`єкта державної реєстрації прав.

Однак, як вбачається з наказу Міністерства юстиції України № 1035/5 від 19 березня 2020 року, питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у державного реєстратора ОСОБА_1 Міністерством юстиції не вирішувалось.

Це свідчить про існування очевидних ознак порушення прав та інтересів Державного реєстратора та заявників, так як не вирішення Мін`юстом прямо передбаченого Законом питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді державного реєстратора, створює реальну загрозу притягнення позивача до юридичної відповідальності за порушення порядку та строків розгляду заяв про державну реєстрацію, що не були розглянуті на момент прийняття рішення анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, в Орепівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області не має можливості та не встановлено законом процедури призначення тимчасово виконуючого обов`язки реєстратора чи передання моїх справ іншому реєстратору, таким чином повністю блоковано реєстраційну роботу цілої територіальної одиниці і завдаються шкода невизначеному колу осіб.

Крім вказаного вище, апелянт зазначає, що у відповідача була можливість з`ясувати з офіційних джерел засоби зв`язку та електронну адресу реєстратора для належного повідомлення про час та дату розгляду скарги.

Пунктом 11 Порядку 1128 (в редакції станом на 30.01.2020 дату розгляду скарги по суті) передбачено, що 11. Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел) .

Як було вказано вище, по тексту апеляційної скарги лист відповідача № 8479/19.2.1/19 від 21.12.2019 був надісланий державному реєстратору Орепівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області Годун В.В. за адресою вул. Дем`янчука, 58, с. Орепи, Новоград-Волинського району, Житомирської області, 11764 (тобто за місцем офіційного працевлаштування).

В мережі Інтернет міститься офіційний веб-сайт Орепівської сільської ради, який є офіційним джерелом інформації та у вільному доступі для відповідача. На даній сторінці міститься інформація про місце знаходження, засоби зв`язку Орепівської сільської ради. У мережі Інтернет у вільному доступі є також і адреса електронної пошти Орепівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області.

Зважаючи на вище вказане апелянт вважає, що у відповідача була можливість з інших офіційних джерел встановити засоби зв`язку для повідомлення державного реєстратора про дату та час розгляду скарги.

Не заслуговують на увагу посилання суду першої інстанції, що ОСОБА_1 не повідомила відповідача за якою адресою їй надсилати повідомлення. Адже відповідно до статті 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а тому вона не зобов`язана здійснювати моніторинг сайту Міністерства юстиції України щодо розміщення на ньому такої інформації.

Саме на відповідача порядком № 1128 покладено обов`язок встановити з офіційних джерел засоби зв`язку або електронну адресу та належним чином повідомити реєстратора про дату та час розгляду скарги.

Важливим моментом є те, що у Міністерства юстиції України (відповідача) на момент отримання скарги були відомості про особисту електронну адресу ОСОБА_1 та персональний номер телефону. Вказане підтверджується відповіддю відповідача № 35951/22692-33-20/19.2.3 від 13.08.2020 на адвокатський запит № 75 від 06.06.2020. Де вказано, що 12.03.2019 ОСОБА_1 зверталася із заявою до відповідача про участь в автоматизованому анонімному тестуванні. До відповіді долучена сканкопія заяви ОСОБА_1 від 06.03.2019 де вказані засоби зв`язку та електронна адреса. Відповідно у відповідача не було перешкод повідомити ОСОБА_1 про час та дату розгляду скарги належним способом.

Крім того, не можна вважати належним повідомленням ОСОБА_1 про дату та час розгляду скарги речення в супровідному листі відповідача № 8479/19.2.1/19 від 21 грудня 2019 року, що повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги з доповненнями до неї Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, буде опубліковане в рубриці Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації на офіційному сайті Мін`юсту.

Отже, порушення Міністерством юстиції України Порядку № 1128 (в частині повідомлення про час та дату розгляду скарги, надіслання копії скарги з додатками) є самостійною достатньою та необхідною підставою для скасування наказу без перевірки його по суті, що відповідає практиці Верховного Суду в схожих спірних правовідносинах. Так у постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 826/14385/16 вказано:

Міністерство юстиції України повинно обрати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб`єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги, дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрати форму повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду, які з погляду стороннього зовнішнього спостерігача має свідчити про поінформованість суб`єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об`єктивну спроможність суб`єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Міністерства юстиції України свою позицію щодо доводів скарги.

Використане у нормативному приписі Порядку № 1128 слово повідомляє для вираження волі на те, що під час розгляду скарги по суті Міністерство юстиції України має запросити скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі або встановлених відповідно до відомостей реєстрів вказує на істотність, безальтернативність та необхідність вчинення дій, спрямованих на прикликання скаржника та суб`єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

Міністерство юстиції України повинне вдаватись до розумних і необхідних заходів для розгляду скарги і забезпечення прав учасників реєстраційних відносин.

Повідомлення суб`єктів оскарження в надмірно стислі строки не можна визнати розумним і прийнятним, щоб вважати суб`єкта оскарження або зацікавлену особу поінформованою про надходження скарги і правомочною на участь у її розгляді.

Недотримання порядку розгляду скарги у вимірі сказаного, мети, значення і призначення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за наслідками якої один із суб`єктів реєстраційних дій втрачає речове право, а інший набуває, і при цьому відбувається обмеження права першого на можливість щонайменше донести свою позицію про правильність дій державного реєстратора чи суб`єкта державної реєстрації прав, не може і не повинно визнаватися формальним порушенням.

Неприбуття осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Отже, неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з`ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії відповідно до пункту 3 розділу III Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2016 року № 37/5.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі № 826/9791/17, від 26 квітня 2019 року у справі № 821/669/17.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що відповідачем не було дотримано вимог чинного законодавства, оскільки позивач, який є заінтересованою особою та який здійснив спірні реєстраційні дії, не був належним чином та своєчасно повідомлені про розгляд скарги № 10-411 від 30 червня 2016 року.

Вказані обставини позбавили позивача права на прийняття участі у розгляді скарги, надання ним пояснень (заперечень) та доказів на їх обгрунтування з метою її повного та об`єктивного розгляду і прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Зазначені процедурні порушення розгляду скарги обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України.

Тому зазначений наказ не підлягає перевірці по суті встановлених ним обставин, тобто результатів перевірки скарги, оскільки позбавлення заінтересованої особи можливості взяти участь у розгляді скарги є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення, що є достатньою підставою для визнання протиправним та скасування спірного наказу.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 826/19452/16, від 20 травня 2019 року у справі № 826/9046/16.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що під час розгляду скарги відповідачем порушено процедуру розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а саме: вимоги пунктів 9-11 Порядку № 1128, а тому спірний наказ підлягає скасуванню, оскільки відповідачем його прийнято із порушенням процедури, визначеної чинним законодавством.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що порушення Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації процедури розгляду скарги, що стало підставою для скасування наказу Міністерства юстиції України, не означає, що суд погоджується/не погоджується із правомірністю дій державного реєстратора під час здійснення спірних реєстраційних дій, оскільки по суті виявлених порушень у діях державного реєстратора оскаржуваний наказ у судах першої та апеляційної інстанцій не перевірявся. Необхідність у такій перевірці може виникнути, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що Комісією дотримано процедуру розгляду скарги, однак позивач не погоджується із виявленими порушеннями по суті. При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій зі змісту адміністративного позову ОСОБА_1 , правомірність наказу Міністерства юстиції України від 02 липня 2016 року № 1823/5 оскаржувалась лише з підстав наявності процесуальних порушень зі сторони Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстраціях .

Крім того, апелянт вважає, що скарга не відповідає вимогам ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та наявні перешкоди для її розгляду

Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Пунктом 5 ч. 5 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що скарга повинна містити відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав.

Ознайомившись із скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Міларі № 24/188/19 від 24 жовтня 2019 року встановлено, що в скарзі відсутні п. 2 та п. 5. А саме скаржником не вказано реквізити рішення державного реєстратора, які оскаржуються, а лише вказано кадастрові номери земельних ділянок з приводу яких вчинялися реєстраційні дії.

Скаржником також не вказано, що наявний судовий спір по справі № 276/827/18 з приводу внесення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12018060140000328 від 04 липня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Судом першої інстанції вказано, що наявність кримінального провадження не є спором щодо нерухомого майна у розумінні закону № 1952-ІУ і не перешкоджає розгляду скарг у сфері державної реєстрації. На обґрунтування своєї позиції суд посилається на п.10 ч. 1 ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України.

У межах даного кримінального провадження досліджується чи дійсно власники земельних ділянок укладали договори оренди з товариством обмеженою відповідальністю Міларі , адже наявні підстави стверджувати, що підписи в договорах не власників. На даний час провадиться ряд почеркознавчих експертиз та інших слідчих дій наслідком яких може бути скасування записів в державному реєстрі про оренду товариством Міларі спірних земельних ділянок. Станом на момент звернення до суду остаточного рішення в межах кримінального провадження не прийнято.

Якщо в результаті судового розгляду буде прийнято рішення про встановлення факту вчинення кримінального правопорушення наслідком буде внесення відповідних відомостей до державного реєстру. Відповідно кримінальне провадження з приводу підроблення підписів у договорах оренди також є судовим спором щодо нерухомого майна.

Товариство обмеженою відповідальністю Міларі зверталося до суду із заявами про забезпечення позову про що свідчать ухвали в державному реєстрі судових рішенню по справі №906/900/19.

Не дотримання вимог щодо змісту і форми скарги не є формальними недоліками, як вказано судом першої інстанції, а порушенням вимог закону.

Крім того, апелянт вважає, що помилковим є посилання суду першої інстанції на виключні дискреційні повноваження відповідача при виборі міри впливу.

Зважаючи на пункт 3 частини третьої статті 2 КАС України, відповідно до якого у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обгрунтовано, суд у наведеній категорії справ має право і зобов`язаний перевірити обґрунтованість оскарженого рішення (наказу).

При цьому, стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейський суд з прав людини виробив позицію, за якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.

На даний час, вона повністю позбавлена можливості виконувати свої безпосередні службові обов`язки, пов`язані з державною реєстрацією прав. Якщо суд вирішить відмовити в позові вона не зможе працювати на посаді яку обіймає, відповідно її буде звільнено.

Рішення про анулювання доступу повинно прийматися на основі доказів які в своїй сукупності є достатніми для застосування такого способу реагування. Фраза відповідача, що її дії спричинили масштабні наслідки не підкріплено жодним документом. Також відсутні пояснення які наслідки і кому вони завдані. Жодним нормативно правовим документом не передбачено алгоритму диференціації визначення та застосування відповідних санкцій до суб`єктів державної реєстрації залежно від виявлених порушень.

Рішення відповідача про анулювання доступу до реєстру повинно бути мотивоване. Отже, для прийняття рішення відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , підставою для якого є наявність у діях державного реєстратора порушення порядку державної реєстрації прав, Міністерство юстиції України має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, що в свою чергу і є мотивом для прийняття рішення про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

Також не зазначено будь-яких мотивів стосовно того, що вчинене порушення є грубим, а його наслідки незворотні.

Міністерство юстиції України всупереч принципу обґрунтованості рішення не навело мотиви, з яких виходить, обираючи саме таку міру відповідальності, оскаржуваний наказ не містить відомостей про негативні наслідки цих порушень, зокрема, про порушення прав та законних інтересів юридичних та фізичних осіб, а також мотивів застосування до державного реєстратора саме такої санкції як анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що свідчить про порушення принципу пропорційності. Застосування певного виду відповідальності повинно відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності. Тому, визначаючи вид відповідальності та встановлюючи анулювання у доступі до Державного реєстру прав, відповідач повинен був врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків з відображенням цих обставин у спірному наказі про застосування заходу відповідальності. Не зазначення відповідачем вказаного в спірному наказі свідчить про те, що спірний наказ прийнято ним з порушенням норм чинного законодавства.

Така ж правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12 грудня 2019 року у справі № 440/1246/19.

Досліджуючи питання про наслідки вчинення реєстратором дій судом не надано правової оцінки наявному в матеріалах справи договору оренди землі від 12.11.2018 укладеного між власником земельної ділянки та ТОВ АКРІС-ГРУП . Вказаний договір (та аналогічні на решту земельних ділянок) був підставою для вчинення нею, ОСОБА_1 , реєстраційних дій щодо реєстрація права користування ТОВ АКРІС-ГРУП на спірні земельні ділянки.

ТОВ Міларі під час подання скарги до Міністерства юстиції України не оскаржувало дані реєстраційні дії (оскаржувало лише припинення права користування за ними). Відповідно у листі відповідача № 18723/36995-33-19/19.1.1 від 23.04.2020 вказано, що департаментом нотаріату та державної реєстрації при виконанні наказу № 1035/5 виявилося неможливим поновити записи про державну реєстрацію права оренди ТОВ Міларі у зв`язку з наявними записами про державну реєстрацію права оренди на зазначені земельні ділянки за іншою особою.

Отже відсутність можливості поновлення права користування не пов`язане з будь- якими діями реєстратора, а з наявністю діючих договорів оренди між власниками земельних ділянок та ТОВ АКРІС-ГРУП . Більше того ТОВ Міларі фактично і не користувалося даними земельними ділянками, що підтверджується змістом скарги ТОВ Міларі де вказано, що з літа 2018 року спірні земельні ділянки перебувають у користуванні інших фірм.

Статтею 20 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.

Пунктом 4 даної статті передбачено, що заява про проведення реєстраційних дій, надання інформації з Державного реєстру прав не приймається в разі:

1) відсутності документа, що підтверджує оплату адміністративних послуг, або внесення відповідної плати не в повному обсязі;

2) невстановлення особи заявника чи обсягу його повноважень на подання відповідної заяви;

3) відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку (у разі державної реєстрації прав на земельну ділянку).

При цьому апелянт зазначає, що власники земель сплатили адміністративний збір, мали документи, що посвідчують особу, а інформація про земельні ділянки була наявна в Державному земельному кадастрі відомостей відповідно підстав не приймати заяви у неї як державного реєстратора не було.

Згідно ст. 22 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Пунктом 2 вище вказаної статті передбачено, що відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Статтею 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень заборонено відмову у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених законом.

Останнім абзацом ч. 1 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що заява про державну реєстрацію припинення речового права на земельну ділянку, похідного від права власності, незалежно від наявності чи відсутності відомостей про поновлення договору може бути подана в будь-який час до припинення такого права.

Пунктом 14 частини 1 статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Отже, заява про припинення речового права на земельну ділянку може бути подано в будь-який час до припинення дії договору на підставі якого виникло речове право. Одночасно на законодавчому рівні не встановлено чіткого переліку документів які потрібно надати державному реєстратору для реєстрації припинення речового права (оренди) на земельну ділянку. Головною вимогою є відповідність цих документів ст. 22 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Реєстратор також не несе відповідальність за достовірність цих документів, він не має можливості перевіряти настання певних юридичних фактів на підставі яких було вчинено той чи інший документ поданий йому на реєстрацію.

Водночас безпідставним є твердження колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення дії або бездіяльність державного реєстратора, що умовами договору оренди розірвання договору оренди в односторонньому порядку не допускається, відповідно припинити такі відносини не можливо адже спірні правовідносини регулюються не лише договором, а й чинним законодавством.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення. Відповідно державному реєстратору не потрібні повноваження для визнання правочину недійсним та застосування наслідків.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними судам роз`яснено, що відповідно до статті 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 ЦК України тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК України тощо).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред`являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Рівненським окружним адміністративним судом не встановлено наявність спору між власниками земельних ділянок та ТОВ Міларі відповідно були відсутні підстави для звернення до суду з проханням застосувати наслідки.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 4 вказаного вище закону передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Відповідно, якщо особа, яка підписала договір оренди не є власником земельної ділянки або уповноваженою особою власника і даний договір розірвати не можна адже він в силу закону є нікчемним, тобто в момент укладення договору відбулося порушення прямої норми закону щодо кола осіб хто має право укладати договори оренди.

Статтею 31 Закону України Про оренду землі визначено не вичерпний перелік випадків коли може припинятися договір оренди адже міститься речення, що договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом . А також вказано, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Отже, суд першої інстанції прийшов до хибного твердження що договори оренди до закінчення строку дії можуть лише розриватися за взаємною згодою сторін, адже законом передбачено й інші випадки припинення дії договору, в тому числі і визнання недійсним, а щодо нікчемних договорів то відносини припиняються і без рішення суду.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю... Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відповідно реєстраційні дії скасовані оскаржуваним наказом вчинялися на підставі заяв власників які мають право вільно розпоряджатися своїм майном.

Зважаючи на вище викладене у реєстратора не було законних підстав відмовити власнику земельної ділянки у здійсненні реєстрації припинення дії договору на підставі повідомлення що ним не укладалося договору оренди. На момент вчинення реєстраційних дій діючих заборон та обмежень не існувало.

У матеріалах справи наявна постанова про закриття кримінального провадження від 24 червня 2020 року Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області. Кримінальне провадження № 12019060090001301.

Рівненський окружний адміністративний суд в оскаржуваному рішенні зазначає, що даний документ не містить жодних обставин, які мають значення для вирішення адміністративної справи.

Вказане не відповідає дійсності. У межах даного кримінального провадження з`ясовувалося чи було зловживання своїм посадовим становищем ОСОБА_1 під час вчинення реєстраційних дій оскаржених (скаргою ТОВ Міларі ) до Міністерства юстиції України 24.10.2019.

В постанові вказано, що проведеним досудовим розслідуванням не встановлено факту зловживання своїми повноваженнями державним реєстратором Орепівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області ОСОБА_1 , під час внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Оскаржуваним наказом, який залишено в силі рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/2927/20, порушено конституційні права ОСОБА_1 , а саме ст. 43 Конституції України Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на які він вільно погоджується .

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі Рисовський проти України зазначив, що принцип належного урядування , зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Відповідно, порушення допущені відповідачем під час прийняття оскаржуваного наказу, які оцінені судом першої інстанції як формальність, вплинули на конституційні права ОСОБА_1 та не можуть бути виправлені в інший спосіб як скасування рішення Рівненського окружного адміністративного суду у даній справі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У відповідності до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини справи та фактичні правовідносини сторін.

ОСОБА_1 з 12.12.2018 працює державним реєстратором речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Орепівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області.

У вересні 2019 року державним реєстратором Годун В.В. ухвалено ряд рішень, а саме, від 20.09.2020: №№ 48786776, 48787635, 48787300, 48785344, 48781203, 48782122, 48785875, 48783859, 48781679, 48784894, від 23.09.2019: №№ 48818586, 48818326, 48810268, 48803495, 48813637, 48815579, 48809930, 818778, 48814229, 48814826, 48808401, 48810885, 48811984, 48812792, 48813850, 48813166, 48816898,48815963, 48817497, 48817214, 48818993, 48809333, 48811525, 48812328, 48804292, від 24.09.2019: №№ 48825133, 48840180, 48832663, 48824826, 48824524, 48821533, 48841670, 48821195, 48842290, 48839661, 48832309, 48824128, 48826545, 48841788, 48841400, 48832952, 48820786, 48841252, 48831742, 48821751, 48834705, 48840999, 48842527, 48838682, 48837295, 48838256, 48842560, 48829879, 48841987, 48832051, 48833276, 48839275, 48833606, 48841892, 48842489, 48830250, 48820622, 48823815, 48829612, 48820408, 48842397, 48842452, 48842172, 48842230, 48842340, 48841517, 48840821, 48836153, 48822459, 48835244, 48834287, 48823077, 48840611, 48826225, 48841517, 48825441, 48829267, 48825815, 48826949, 48836710, 48830557, 48831110, 48827378, якими припинено інші речові права, а саме права ТОВ Міларі на оренду земельних ділянок, які перебували у його користуванні за такими кадастровими номерами: 1821180200:04:001:0079 площею 2,5821 га; 1821180200:04:001:0070 площею 2,5295 га; 1821180200:04:001:0019 площею 1,2745 га; 1821180200:04:001:0018 площею 1,4288 га; 1821180200:04:001:0023 площею 2,5822 га; 1821180200:04:001:0126 площею 1,0139 га; 1821180200:04:001:0125 площею 1,5684 га; 1821180200:04:001:0049 площею 2,5799 га; 1821180200:04:001:0177 площею 2,1038 га; 1821180200:04:001:0068 площею 2,5824 га; 1821180200:04:001:0063 площею 2,0286 га; 1821180200:04:001:0078 площею 2,5821 га; 1821180200:04:001:0121 площею 2,5821 га; 1821180200:04:001:0102 площею 2,5624 га; 1821180200:04:001:0103 площею 2,582 га; 1821180200:04:001:0069 площею 2,4166 га; 1821180200:04:001:0021 площею 2,4946 га; 1821180200:04:001:0020 площею 2,4116 га; 1821180200:04:001:0053 площею 2,582 га; 1821180200:04:001:0118 площею 2,5821 га; 1821180200:04:001:0024 площею 2,5821 га; 1821180200:04:001:0117 площею 2,4329 га; 1821180200:04:001:0031 площею 1,9952 га; 1821180200:04:001:0106 площею 2,5329 га; 1821180200:04:001:0105 площею 2,3449 га; 1821180200:04:001:0074 площею 2,7613 га; 1821180200:04:001:0100 площею 2,6876 га; 1821180200:04:001:0101 площею 2,3804 га; 1821180200:04:001:0062 площею 2,5821 га; 1821180200:04:001:0083 площею 1,9952 га; 1821180200:04:001:0075 площею 2,2637га; 1821180200:04:001:0077 площею 2,6491 га; 1821180200:04:001:0081 площею 1,94 га; 1821180200:04:001:0076 площею 2,582 га; 1821180200:04:001:0064 площею 2,54 га; 1821180200:04:001:0084 площею 2,79 га; 1821180200:04:001:0066 площею 2,3726 га; 1821180200:04:001:0067 площею 2,3726 га; 1821180200:04:001:0072 площею 2,3533 га; 1821180200:04:001:0125 площею 2,3807 га; 1821180200:04:001:0086 площею 2,0039 га; 1821180200:04:001:0097 площею 2,4845 га; 1821180200:04:001:0127 площею 2,1567 га; 1821180200:04:001:0009 площею 1,9236 га; 1821180200:04:001:0102 площею 1,99 га; 1821180200:04:001:0010 площею 1,7916 га; 1821180200:04:001:0248 площею 1,9944 га; 1821180200:04:001:0243 площею 1,7915 га; 1821180200:04:001:0253 площею 2,0811 га; 1821180200:04:001:0118 площею 2,1024 га; 1821180200:04:001:0081 площею 1,9929 га; 1821180200:04:001:0103 площею 2,3768 га; 1821180200:04:001:0088 площею 2,1203 га; 1821180200:04:001:0085 площею 1,9356 га; 1821180200:04:001:0134 площею 1,0279 га; 1821180200:04:001:0131 площею 2,2237 га; 1821180200:04:001:0130 площею 0,852 га; 1821180200:04:001:0093 площею 2,0345 га; 1821180200:04:001:0190 площею 0,7389 га; 1821180200:04:001:0186 площею 3,0364 га; 1821180200:04:001:0188 площею 1,7936 га; 1821180200:04:001:0109 площею 2,3734 га; 1821180200:04:001:0076 площею 2,2883 га; 1821180200:04:001:0129 площею 1,9689 га; 1821180200:04:001:0124 площею 1,2806 га; 1821180200:04:001:0135 площею 1,4232 га; 1821180200:04:001:0136 площею 0,4228 га; 1821180200:04:001:0185 площею 2,5821 га; 1821180200:04:001:0184 площею 1,9952 га; 1821180200:04:001:0052 площею 1,9917 га; 1821180200:04:001:0092 площею 1,9952 га; 1821180200:04:001:0105 площею 1,9086 га; 1821180200:04:001:0083 площею 1,7916 га; 1821180200:04:001:0181 площею 2,5834 га; 1821180200:04:001:0079 площею 2,0045 га; 1821180200:04:001:0120 площею 2,679 га; 1821180200:04:001:0082 площею 2,3965 га; 1821180200:04:001:0169 площею 1,9783 га; 1821180200:04:001:0079 площею 1,9739 га; 1821180200:04:001:0078 площею 2,1675 га; 1821180200:04:001:0173 площею 1,9002 га; 1821180200:04:001:0173 площею 1,9932 га; 1821180200:04:001:0176 площею 2,5734 га; 1821180200:04:001:0171 площею 2,3769 га; 1821180200:04:001:0175 площею 1,9001 га; 1821180200:04:001:0170 площею 2,2194 га; 1821180200:04:001:0178 площею 2,6791 га; 1821180200:04:001:0179 площею 2,2322 га; 1821180200:04:001:0180 площею 2,2779 га; 1821180200:04:001:0147 площею 2,5222 га; 1821180200:04:001:0149 площею 2,4879 га; 1821180200:04:001:0056 площею 2,2134 га; 1821180200:04:001:0128 площею 2,3641 га; 1821180200:04:001:0106 площею 1,9917 га; 1821180200:04:001:0090 площею 2,2721 га; 1821180200:04:001:0089 площею 2,4451 га; 1821180200:04:001:0116 площею 1,7922 га; 1821180200:04:001:0114 площею 1,9728 га; 1821180200:04:001:0132 площею 1,1392 га; 1821180200:04:001:0113 площею 1,9479 га; 1821180200:04:001:0117 площею 2,1942 га; 1821180200:04:001:0104 площею 2,1052 га; 1821180200:04:001:0098 площею 2,3768 га; 1821180200:04:001:0128 площею 2,2573 га; 1821180200:04:001:0099 площею 1,8948 га; 1821180200:04:001:0022 площею 2,34 га; 1821180200:04:001:0111 площею 1,9474 га; 1821180200:04:001:0094 площею 2,0695 га; 1821180200:04:001:0123 площею 2,0934 га; 1821180200:04:001:0108 площею 1,993 га; 1821180200:04:001:0079 площею 2,3809 га; 1821180200:04:001:0095 площею 1,9944 га; 1821180200:04:001:0069 площею 1,9186 га; 1821180200:04:001:0057 площею 2,09 га. (а.с.182-250 том 2, а.с.1-243 том 3).

Підставами для таких рішень державного реєстратора слугували заяви власників цих земельних ділянок, в яких зазначено, що власники ніколи не укладали договори оренди земельної ділянки з ТОВ Міларі , а тому просять розірвати такі договори (всі тотожного змісту, що визнавалось учасниками). При цьому, до кожної заяви були додані договори оренди землі укладені з іншим орендарем, а саме з ТОВ Акріс-ГРУП (всі тотожного змісту що визнається учасниками).

24.10.2019 ТОВ Міларі подало заступнику Міністра юстиції з питань державної реєстрації скаргу на зазначені вище рішення державного реєстратора Годун В.В., у якій зазначено, що реєстратором не було дотримано вимог частини 3 статті 10 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а саме не виконано обов`язку щодо встановлення суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Крім того, зазначено, що реєстратор не мала підстав припиняти речові права скаржника на згадані вище земельні ділянки до розірвання договорів оренди земельних ділянок в установленому законом порядку. У зв`язку з такими обставинами просив, зокрема, скасувати рішення про державну реєстрацію припинення речових прав ТОВ Міларі на такі ділянки, а також анулювати доступ ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Висновком Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 18.11.2019 рекомендовано відповідачу у задоволенні такої скарги відмовити без розгляду по суті у зв`язку з відсутністю реквізитів рішень державного реєстратора, які оскаржуються.

Надалі, 11.12.2019 Міністр юстиції України дав в.о. директора Департаменту державної реєстрації та нотаріату доручення організувати повторний розгляд скарги ТОВ Міларі від 24.10.2019. Таке доручення обґрунтовано тим, що залишення без розгляду звернень юридичних і фізичних осіб з формальних підстав призведе до втрати скаржником можливості захистити його права та інтереси, а реквізити рішень державного реєстратора, які оскаржуються містяться у документах доданих до поданої скарги.

Листом Міністерства юстиції України від 21.12.2019 №8479/19.2.1/-19 державному реєстратору Орепівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області Годун В.В. надіслано копію скарги ТзОВ Міларі від 24.10.2019 № 24/188/19 та зазначено, що повідомлення про розгляд скарги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації буде розміщено на офіційному сайті Мін`юсту.

Оголошення про розгляд зазначеної скарги було опубліковано Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3, 28 січня 2020 року о 15 год. 43 хв., і в ньому було вказано, що розгляд скарги ТОВ Міларі від 24.10.2019 № 24/18/19 по суті відбудеться 30.01.2020 об 11 год. 00 хв.

Відповідно до витягу з протоколу №6 засідання Колегії Міністерства юстиції України з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації 30.01.2020 з 10 год. 00 хв. по 19 год. 45 хв. був проведений розгляд скарги ТОВ Міларі від 24.10.2019 №24/188/19. На засідання з`явились та були заслухані: представник та директор ТОВ Міларі , представник ТОВ Акріс ГРУП , який надав письмові пояснення з додатками, представник ТОВ Милар та деякі власники земельних ділянок, які надали усні пояснення.

За результатами засідання Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції видано Висновок, яким рекомендовано скаргу ТОВ Міларі задовольнити частково, а саме: скасувати рішення державного реєстратора Годун В.В. від 20.09.2020. Підставою для їх скасування визначено те, що вони прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки реєстратором під час розгляду заяв про державну реєстрацію іншого речового права належним чином не перевірено документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зокрема щодо наявності факту виконання умов правочину, з якими такий правочин пов`язує можливість виникнення або припинення речового права, що підлягає державній реєстрації та за результатом розгляду не прийнято рішення про відмову в державній реєстрації прав. Разом з тим, у висновку вказано, що зважаючи на очевидний характер порушень у сфері державної реєстрації прав, беручи до уваги масштаб відповідних негативних наслідків наявні підстави для анулювання доступу державному реєстратору ОСОБА_1 до Державного реєстру прав.

Враховуючи вказаний висновок, 19.03.2020 Міністром юстиції України видано наказ №1035/5, яким скаргу ТОВ Міларі задоволено частково, скасовані згадані вище рішення державного реєстратора, а також анульовано доступ державному реєстратору Орепівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області Годун В.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Листом від 19.03.2020 №1711/19.1.2/36-20 цей наказ був направлений Державному підприємству Національні інформаційні системи для організації його виконання.

Розглядаючи спір, судом першої інстанції правильно враховано, що відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1952-IV від 01.07.2004 (далі - Закон №1952-IV).

Відповідно частиною 1 статті 7 Закону №1952-IV передбачено, що Міністерство юстиції України, зокрема, розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною 6 статті 37 Закону №1952-IV за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;

б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015 і з 09.01.2020 діє в редакції постанови №1150 від 24.12.2019 (далі - Порядку №1128).

Колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на підставі пункту 2, розділу І Положення затвердженого наказом Міністерства юстиції України №71/5 від 09.01.2020 здійснює Колегія з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, що є постійно діючим консультативно-дорадчим органом при Мін`юсті та його територіальних органах.

Відповідно до пункту 9 Порядку №1128 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Згідно з пунктом 10 Порядку №1128, для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

А відповідно до пункту 11 Порядку №1128, Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

У чинній з 09.01.2020 редакції, пункт 12 Порядку №1128, передбачає, що копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін`юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально. За відповідним клопотанням осіб, визначених в абзаці першому цього пункту, колегія відкладає розгляд скарги у сфері державної реєстрації на не більше ніж одну годину для забезпечення можливості ознайомлення таких осіб з відповідною скаргою та доданих до неї документів. Особи, визначені в абзаці першому цього пункту, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду. У разі повідомлення особами, що беруть участь у розгляді скарги у сфері державної реєстрації колегіально, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того самого предмета, з тих самих підстав, про які зазначено у відповідній скарзі, такі особи подають колегії засвідчену копію відповідного судового рішення.

У попередній редакції Порядку №1128, яка була чинною на час прийняття відповідачем рішення при прийняття до розгляду скарги ТОВ Міларі , передбачалося, що копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.

Згідно з пунктами 13, 14 Порядку №1128 (у редакції на час відповідних правовідносин), за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Судом першої інстанції встановлено, що листом Міністерства юстиції України від 21.12.2019 №8479/19.2.1/-19 державному реєстратору Орепівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області Годун В.В. направлено копію скарги ТОВ Міларі від 24.10.2019 № 24/188/19 та зазначено, що повідомлення про розгляд скарги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації буде розміщено на офіційному сайті Мін`юсту.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції виходив з того, з чим погоджується колегія суддів, що факт отримання копії такої скарги позивачем не заперечується, а отже вона була повідомлена про зміст і суть скарги більш ніж за місяць до її розгляду.

При цьому, суд першої інстанції правильно відхилив доводи позивача про те, що їй не були надіслані доповнення до цієї скарги, бо законодавством не встановлено обов`язку відповідача надсилати саме доповнення до скарги, і таке жодним чином не створювало позивачу перешкод для ознайомлення з ними, тому що документами, які долучались скаржником були копії інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, а ОСОБА_1 на той час мала вільний доступ до цих Реєстрів.

Відхиляючи доводи позивача про відсутність у відповідача підстав для розгляду звернення ТОВ Міларі від 24.10.2019 у зв`язку з наявністю судового спору щодо нерухомого майна, а саме кримінальної справи з приводу підробки договорів оренди з власниками земельних ділянок по яким припинено право на користування (оренду) скаржника суд першої інстанції виходив з того, що під час судового розгляду кримінальної справи не оспорюється набуття, зміна або припинення речових прав на певне майно, а доводиться чи спростовується винуватість обвинуваченого у вчиненні ним кримінально караного правопорушення. Тому наявність такого провадження не є спором щодо нерухомого майна у розумінні Закону №1952-IV і не перешкоджає розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Також, суд першої інстанції підставно відхилив покликання позивача, що скарга не підлягала розгляду внаслідок недотримання її змісту, а саме не зазначення реквізитів рішень реєстратора, що оскаржуються, оскілки у скарзі підняті питання про незаконну реєстрацію припинення права оренди земельних ділянок скаржника, які очевидно є серйозними і, на думку суду, переважають над формальними недоліками змісту допущеними при написанні такої скарги, а крім того, Колегія, яка розглядала скаргу, могла самостійно встановити реквізити оскаржуваних рішень реєстратора у реєстрі за кадастровими номерами земельних ділянок, які були перелічені скаржником, тому відсутність цих відомостей жодним чином не впливала на можливість розглянути звернення по суті і надати відповідну оцінку наведеним у ньому аргументам.

Відхиляючи ж твердження позивача стосовно неналежного повідомлення її про дату, час і місце проведення розгляду скарги, суд першої інстанції виходив з того, що позивача було проінформовано про наявність скарги листом, який направлявся 21.12.2019, а засідання на якому вона розглядалася відбулося 30.01.2020 більше ніж через місяць після такого повідомлення. В даному листі було зазначено, що повідомлення про розгляд скарги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації буде розміщено на офіційному сайті Мін`юсту.

При цьому, суд вважав, що Порядок №1128 передбачає, що запрошення осіб на розгляд скарги телефонограмою або засобами електронної пошти можливе, якщо номер телефону чи адреса електронної пошти зазначені у скарзі, доданих до неї документах. Порядок №1128 в редакції чинній з 09.01.2020, додатково передбачає, що таке запрошення можливе телефонограмою або засобами електронної пошти, якщо вони повідомлені заінтересованою особою або встановлені з інших офіційних джерел. У скарзі таких відомостей не зазначено, а джерел з яких відповідач мав дізнатися номер телефону або адресу електронної поштової скриньки ОСОБА_1 позивачем не наведено. Сама ОСОБА_1 не направляла Міністерству юстиції листа з проханням повідомити її про розгляд скарги за вказаними нею номером телефону або адресою електронної поштової. Відтак, відповідач не міг повідомити реєстратора вказаними способами з незалежних від нього причин. Натомість, оголошення про розгляд скарги було опубліковано Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 28 січня 2020 року о 15 год. 43 хв., де було вказано, що розгляд скарги ТОВ Міларі від 24.10.2019 № 24/18/19 по суті відбудеться 30.01.2020 об 11 год. 00 хв.

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час і місце проведення розгляду скарги. Отже, неприбуття позивача на засідання не перешкоджало розгляду скарги.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає такі доводи суду першої інстанції помилковими.

Згідно матеріалів справи оголошення про розгляд скарги було розміщене за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3. наступного змісту:

30 січня 2020 року за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка 15, в Офісі протидії рейдерству відбудеться засідання Колегії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Адреса: с/рада Березівська, Хорошівський район, Житомирська область.

Заінтересована сторона: товариство з обмеженою відповідальністю АКРІС ГРУП (код за ЄДРПОУ 41838145).

Згідно відповіді Державного підприємства Національні інформаційні системи № 1343/14.2-15 від 16 квітня 2020 року - оголошення про засідання колегії від 30 січня 2020 року було опубліковане 28 січня 2020 року о 15 год. 43 хв.

Як уже зазначалось вище, згідно з пунктом 10 Порядку №1128, для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

З огляду на вказані пункти 10 та 11 Порядку №1128, колегія суддів вважає, що відповідач зобов`язаний був у визначений спосіб, крім шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту додатково або телефонограмою або засобами електронної пошти повідомити позивачку за два дні до розгляду скарги. Вказану інформацію Мін`юст міг отримати з офіційних джерел, тим більше, що у мережі Інтернет міститься офіційний веб-сайт Орепівської сільської ради, який є офіційним джерелом інформації та у вільному доступі для відповідача. На даній сторінці міститься інформація про місце знаходження, засоби зв`язку Орепівської сільської ради. У мережі Інтернет у вільному доступі є також і адреса електронної пошти Орепівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області.

Крім того, строки вказані у п. 11 Порядку №1128 щодо повідомлення про розгляд скарги є процесуальними строками. Сам Порядок не визначає порядку обчислення процесуального строк, однак такий наведений у процесуальних законах, а тому у даному випадку суд застосовує, з урахуванням вимог ст. 7 КАС України аналогію Закону, зокрема ст. 120 КАС України визначає, що: перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ч.1); останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день (ч.5); останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу (ч.8);

З огляду на це, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач у неналежний спосіб та з порушенням строку повідомляв позивачку про розгляд скарги, що у свою чергу позбавило останню права на прийняття участі у розгляді скарги, надання пояснень (заперечень) та доказів на їх обгрунтування з метою її повного та об`єктивного розгляду і прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Порушення Міністерством юстиції України Порядку № 1128 (в частині повідомлення про час та дату розгляду скарги, надіслання копії скарги з додатками) є самостійною достатньою та необхідною підставою для скасування наказу без перевірки його по суті, що відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 826/14385/16 вказано:

Повідомлення суб`єктів оскарження в надмірно стислі строки не можна визнати розумним і прийнятним, щоб вважати суб`єкта оскарження або зацікавлену особу поінформованою про надходження скарги і правоможною на участь у її розгляді.

Тому, зазначений наказ не підлягає перевірці по суті встановлених ним обставин, тобто результатів перевірки скарги, оскільки позбавлення заінтересованої особи можливості взяти участь у розгляді скарги є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення, що є достатньою підставою для визнання протиправним та скасування спірного наказу.

Попри вказане вище, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу і на те, що згідно висновку Колегії скаргу ТОВ Міларі рекомендовано задовольнити частково, скасувати прийняті згадані вище рішення позивачки та анулювати її доступ до Державного реєстру прав. При цьому, у поновленні речових прав скаржнику відмовлено. При цьому, колегія вважала, що дії позивачки потягли масштабні наслідки, однак жодного доводи з приводу цього не наведено.

Згідно пункту 3 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обгрунтовано, суд у наведеній категорії справ має право і зобов`язаний перевірити обґрунтованість оскарженого рішення (наказу).

Така ж правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12 грудня 2019 року у справі № 440/1246/19.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, бо висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального та процесуального права, а позовні вимоги - задовольнити.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року по справі № 460/2927/20.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо винесення ч. 3 наказу № 1035/5 від 19.03.2020 за результатами розгляду скарги.

Скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1035/5 від 19.03.2020 в частині анулювання реєстратору Орепівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області ОСОБА_1 доступу до Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді О. М. Гінда В. В. Ніколін Повний текст складено 20.11.2020.


Суд	Восьмий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	10.11.2020
Оприлюднено	23.11.2020
Номер документу	92989209
Судочинство	Адміністративне

Пліш Михайло Антонович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 10.11.2020 по справі 460/2927/20ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —460/2927/20

Постанова від 10.11.2020

Постанова
від 10.11.2020 по справі 460/2927/20
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД