Рішення

від 19.11.2020 по справі 461/7528/20

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/7528/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря

судового засідання Івасюти Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом адвоката Штинди Олега Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправною скасування постанови у справі про порушення митних правил,

встановив:

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 1385/20900/19 від 25.08.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст.485 МК України.

Обґрунтовуючи заявлений позов покликається на те, що в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби Цабаком В.Я. було винесено постанову у справі про порушення митних правил №1385/20900/20, згідно якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил за ознаками ст.485 Митного Кодексу України і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% від різниці митних платежів, що становить 43 335 ,54 гривень.

Крім того, позивач вказує, що розгляд справи проведений у відсутності ОСОБА_1 , а при винесенні постанови у справі про порушення митних правил належним чином не була доведена вина особи у вчиненні інкримінованого правопорушення. Також вказує, що матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів наявності умислу ОСОБА_1 на вчинення дій передбачених диспозицією статті 485 МК України.

Вважає, що ОСОБА_1 не вчинено жодних дій, які на думку відповідача були спрямовані на заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника або одержувача товару, його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, так як він виконував лише обов`язки декларанта, не здійснював жодних адміністративно-розпорядчих функцій ТзОВ ГУД ЕНД СЕРВІС , не був відповідальним за належне виконання умов контракту.

Таким чином, позивач оскаржувану постанову вважає незаконною та необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки, митним органом невірно визначено фактичні обставини справи, не встановлено умислу позивача на вчинення правопорушення, що призвело до невірного висновку митного органу про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення. Відповідачем не були взяті до уваги докази позивача та не вжито жодних заходів для з`ясування фактичних обставин справи, натомість висновок митниці ґрунтується на недопустимих доказах, а тому просить оскаржувану постанову скасувати.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно якої позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого вказав, на дотримання митним органом порядку, процедури та строків притягнення особи до відповідальності, а тому вважає позов необґрунтованим та просить відмовити в його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази в їх сукупності та оцінивши доводи сторін по справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби Цабаком В.Я. у справі № 1385/20900/20 від 25.08.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил за ознаками ст.485 Митного Кодексу України і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% від різниці митних платежів, що становить 43335,54 гривень.

Відповідно до оскаржуваної постанови, 08.08.2017 року для здійснення митного оформлення товару одяг, взуття, сумки, бувші у використанні загальною вагою брутто 17620 кг в митному режимі імпорт у відділ митного оформлення Запитів митного поста Північний Львівської митниці ДФС працівником ТОВ "ГУД ЕНД СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 41057121) гр. ОСОБА_1 було подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA209150/2017/108204 разом з товаросупровідними документами, а саме:

- рахунок-фактура (invoice) № 10310 від 03.08.2017 року;

- міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 023446 від 03.08.2017 року;

- Carnet Tir UX.77755066;

- контракт № 1 від 11.01.2017,

- декларація митної вартості від 08.08.2017.

Згідно поданих документів, продавцем товару є естонська компанія Trading and Recycling Company OU (Lootsi tn 11, Tallinn city, Harju county, 10151, Estonia), вантажовідправником бельгійська компанія M.AB.TRADING BVBA (F/Robbrechtstraat 162, 1780 Wemmel, Belgium), а покупцем, декларантом та особою, відповідальною за фінансове регулювання - ТОВ "ГУД ЕНД СЕРВІС".

Товар переміщувався транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_1 / НОМЕР_2 . Загальна фактурна вартість товару - 21000,92 доларів США (згідно курсу НБУ станом на 08.08.2017 року становить 541506,77 грн.), заявлена загальна митна вартість товарів становить 543574,72 грн., а загальна сума сплачених митних платежів за вказаною митною декларацією становить 143451,17 гривень, а саме:

- мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання - 28946,85 гривень,

- податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання - 114504,32 гривень.

Митними органами Естонської Республіки листом від 08.01.2019 року № 14-1/12273-1 (лист ДФС № 4000/7/99-99-19-02-02-17 від 08.02.2019) було повідомлено, що компанія Trading and Recycling Company OU , яку заявлено продавцем вказаних товарів, зареєстрована в Естонському комерційному реєстрі, єдиним членом правління компанії є громадянин України ОСОБА_2 . Компанія не є діючою - не існує насправді в Естонії, лише зареєстрована. Компанія не веде торгівельної діяльності.

Митними органами Республіки Польща листом від 35.04.2019 року № 0201-ICP.541.654.2019.2.JC (лист ДФС від 22.05.2019 № 16183/7/99-99-19-06-02-17) повідомлено, що підставою для вивезення з митної території ЄС товарів, які переміщувалися транспортним засобом з р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , згідно Carnet TIR UX.77755066, були експортна митна декларація № 17GB08X43317772014, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 023440 та рахунок-фактура (invoice) № 10310.

Згідно даних у наведених документах, відправником вказаних товарів є британська компанія "Clothes Aid (Services) Limited", а покупцем - E.B.C. Consulting LLC (США).

Митними органами Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії листом № NEU-1251 від 08.04.2020 року (лист ДМСУ № 15/15-02-03/7.4/1119 від 13.05.2020) надано копії міжнародної товарно-транспортної накладної, рахунку-фактури (invoice), які хоч і мають ідентичні реквізити, але за змістом і формою є відмінними від тих, які було подано у Львівську митницю ДФС до митного оформлення товару.

Згідно цих документів, продавцем та вантажовідправником товарів "одяг та взуття, що були у використанні" вагою брутто 17620 кг були згадані вище компанії.

Таким чином митним органом встановлено, що вартість товарів "одяг, взуття та сумки бувші у використанні" вагою брутто 17620 кг становить 598587,82 грн.

Відповідно до службової записки управління контролю митної вартості, класифікації, походження товарів та прогнозування надходжень Галицької митниці Держмитслужби від 09.06.2020 року № 1628/7.4-15/44, сума митних платежів, які б мали бути сплачені при ввезенні на митну територію України товарів за митною декларацією типу IM40ДЕ № UA209150/2017/108204, з урахуванням інформації та копій документів, наданих митними органами Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії, станом на дату здійснення митного оформлення становить 156312,72.

Враховуючи викладене митний орган вважає, що несплачена сума митних платежів становить 13178,45 грн.

Таким чином, митний орган вважає, що ОСОБА_1 , вчинив дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів шляхом заявлення в митній декларації І № UA209150/2017/108204 неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, та надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Зазначені дії визначені як порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України на підставі чого ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів у сумі 43335,54 грн.

Статтею 485 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Статтею 489 Митного Кодексу України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту наведених положень випливає, що, у постанові про притягнення до відповідальності повинно бути обґрунтовано і вмотивовано юридичну оцінку обставин справи, вид і захід застосованого стягнення. Обґрунтованість постанови по справі пов`язана з повним, всебічним і об`єктивним дослідженням обставин справи, правильним застосуванням матеріально-правових і процесуально-правових норм. При цьому аргументація висновків має ґрунтуватися на даних, досліджених під час розгляду справи.

Висновок про наявність в діях (бездіяльності) особи складу адміністративного правопорушення може бути зроблено лише на підстави доказів, отриманих у встановленому законом порядку.

Крім цього, зі змісту статті 485 МК України випливає, що в діях винної особи має міститись прямий умисел, як форма вини та особлива мета ухилення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру.

З досліджених матеріалів справи вбачається, що 11.01.2017 року ТзОВ "ГУД ЕНД СЕРВІС" в особі директора Тишко Г.П. та компанія Textiles Trading and Recycling Company OU. (Lootsi tn 11 Tallinn city. Harju county. 10151. Estonia) уклали контракт №1 предметом якого є купівля та продаж вживаного одягу, взуття, сумок, що використовувалися далі Товар (п. 1.1 контракту). Сторони домовились, що товар буде поставлятись на умовах CPT фрахт оплачений до м. Львова, згідно з правилами ІНКОТЕРМС 2000 (п. 1.1 Договору). Ціна на товар визначається в рахунках в американських доларах з урахуванням умов CPT м.Львів.

Оплата за товар цим контрактом повинна здійснюватися в безготівковій формі та в американських доларах (п.6.1 контракту).

Датою відвантаження вважається дата штемпеля у товаро-транспортній накладній. (п.3.1 контракту).

Разом з товаром покупцю (перевізнику) передаються товаро-супровідні документи в необхідній кількості примірників інвойс (рахунок), CMR, сертифікат про дезінфекцію. (п.7.7.2 контракту).

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення.

Як вказує позивач, відповідач при митному оформленні товару за деклараціями, які використовує як докази скоєння правопорушення, до нього не звертався з вимогою надати додаткові документи, які передбачені ч.3 ст.53 МК України. Наведені твердження позивача в ході судового розгляду відповідачем спростовані не були.

Рішенням відповідача від 08.08.2017р. в ході здійснення контролю митної вартості та перевірки правильності класифікації, кодування товарів, контролю із застосуванням системи управління ризиками, перевірки правильності визначення митної вартості товарів та нарахування митних платежів, а також відомостей про виконання митних формальностей, сформованих за результатами оцінки ризику, було завершено митне оформлення товару.

Відповідач в оскаржуваній постанові посилається на вищенаведені обставини та факти щодо укладення договору, здійснення декларування, листування щодо встановлення та перевірки обставин справи та на підставі наведених фактів і доказів приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.

Однак, за переконанням суду, відповідач не вжив належних та вичерпних заходів для з`ясування того хто і за яких обставин міг надати декларанту документи з неправдивими, як вказує відповідач, відомостями, інвойси та СМR, на підставі яких були заповнені та подані митні декларації.

Також відповідач, не відібрав пояснення та інформацію у вищевказаних фірм, які зазначені у згаданих листах митних органів Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії та Естонської Республіки.

Фактично висновки митниці зроблені на основі констатації фактів, про наявність розбіжностей у документах поданих до митного оформлення та отриманих від компетентних органів іноземних держав повідомлень, однак відповідачем не було враховано, перевірено та належним чином оцінено чи позивач діяв в межах і відповідно до умов контракту, за яким товарно-супровідні документи надаються декларанту разом із вантажем. Наведені обставини у оскаржуваній постанові належним чином не оцінені.

У своїх висновках відповідач послався на експортні декларації надані митними органами інших країн, які фактично вказують лише на факт початку процедури оформлення експорту товару із відповідної держави. При цьому, відповідач не з`ясував, чи дана декларація виключає можливість переходу права на товар після такого оформлення до інших осіб, в тому числі до продавця, зазначеного в поданих до митного оформлення документах. Також, відповідач не з`ясував чи був наділений ОСОБА_1 повноваженнями та обов`язком перевірки відносин сторони договору-нерезидента з іншими суб`єктами господарювання - нерезидентами.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 351 МК України передбачено, що надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться - є підставою для проведення документальної невиїзної перевірки.

Проте, як видно з матеріалів справи митний орган документальної невиїзної перевірки не провів, а в оскаржуваній постанові не навів доводів щодо недоцільності її проведення, тобто цих обставин у оскаржуваній постанові не навів, зокрема у ній відсутній висновок щодо результатів проведення такої перевірки.

За даних обставин, суд вважає, що самі по собі повідомлення та документи митних органів іноземних держав не є беззаперечними доказами винуватості ОСОБА_1 у порушенні митних правил та не доводять наявності у його діях умислу щодо незаконного звільнення від сплати митних платежів в повному обсязі шляхом надання неправдивих відомостей щодо вартості товару.

Наведені обставини свідчать, що під час розгляду справи митним органом фактично не з`ясовано ступеня вини ОСОБА_1 , наявність чи відсутність складу даного правопорушення у його діях, належним чином не встановлено умислу позивача на вчинення правопорушення, мотиви наведені у оскаржуваній постанові не співставлені з доводами позивача щодо відсутності складу правопорушення.

Суд звертає увагу, що до відзиву взагалі не долучено жодного документа, який слугував підставою для винесення оскаржуваної постанови, що фактично позбавило можливості суд співставити докази позивача з доказами які відповідач врахував при постановленні оскаржуваного рішення. Водночас сам зміст відзиву фактично зводиться до цитування оскаржуваної постанови, положень КАС України та формального заперечення проти задоволення позовних вимог без надання належної оцінки кожному доводу позивача, які за переконанням суду, достатньо зрозуміло викладені у позові.

Таким чином, фактично доказів, на підставі яких митницею встановлено в діях ОСОБА_1 склад правопорушення, передбаченого ст.485 МК України відповідачем суду не подано.

Суд приходить до висновку, що усіх обставин інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення митним органом враховано не було, оскільки розгляд справи проведено без повного дослідження та з`ясування обставин справи. Відтак не здобуто переконливих доказів вини ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що мотиви наведені у відзиві представником відповідача на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, не спростовують доводів позивача, оскільки їх зміст не спростовує доводів стосовно неповноти при дослідженні обставин справи, а тому суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, з надісланням справи, відповідно до положень ст. 286 КАС України, на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи), тобто до Галицької митниці Держмитслужби. Під час нового розгляду уповноваженим особам митного органу слід врахувати мотиви та обставини викладені у даному судовому рішенні, а також належним чином перевірити та надати оцінку доводам позивача відображеним у позовній заяві.

Розподіл судових витрат слід провести у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.241-246, 286 КАС України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби Цабака В.Я. № 1385/20900/20 від 25.08.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст.485 МК України та накладення на нього адміністративного стягнення, а матеріали справи №1385/20900/20 від 25.08.2020 року надіслати справу на новий розгляд до Галицької митниці Держмитслужби.

Стягнути з Галицької митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43348711) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 420 гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 19 листопада 2020 року.

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.