Постанова

від 17.03.2021 по справі 461/7528/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 461/7528/20 пров. № А/857/3671/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Михальської М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Галицького районного суду м. Львова від 19 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови,-

суддя в 1-й інстанції - Стрельбицький В.В.,

час ухвалення рішення - 19.11.2020 року,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - 19.11.2020 року,

в с т а н о в и в:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Галицької митниці Держмитслужби (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил № 1385/20900/19 від 25.08.2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст. 485 МК України.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 19 листопада 2020 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби Цабака В.Я. № 1385/20900/20 від 25.08.2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст. 485 МК України та накладення на нього адміністративного стягнення, а матеріали справи № 1385/20900/20 від 25.08.2020 року надіслано на новий розгляд до Галицької митниці Держмитслужби.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивач, як декларант, несе відповідальність за достовірність декларації, а надання митному органу документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару свідчить про вчинення дій, спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися. При цьому, колегія суддів відхиляє клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, оскільки суду не надано доказів обставин, викладених в клопотанні, позивач міг особисто прибути в судове засідання чи забезпечити явку іншого представника, а також явка позивача в суді апеляційної інстанції не визнана обов`язковою.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11.01.2017 року ТзОВ "ГУД ЕНД СЕРВІС" в особі директора Тишко Г.П. та компанія Textiles Trading and Recycling Company OU. (Lootsi tn 11 Tallinn city. Harju county. 10151. Estonia) уклали контракт №1 предметом якого є купівля та продаж вживаного одягу, взуття, сумок, що використовувалися далі Товар (п. 1.1 контракту). Сторони домовились, що товар буде поставлятись на умовах CPT фрахт оплачений до м. Львова, згідно з правилами ІНКОТЕРМС 2000 (п. 1.1 Договору). Ціна на товар визначається в рахунках в американських доларах з урахуванням умов CPT м. Львів.

Оплата за товар цим контрактом повинна здійснюватися в безготівковій формі та в американських доларах (п.6.1 контракту). Датою відвантаження вважається дата штемпеля у товаро-транспортній накладній. (п.3.1 контракту).

Разом з товаром покупцю (перевізнику) передаються товаро-супровідні документи в необхідній кількості примірників інвойс (рахунок), CMR, сертифікат про дезінфекцію. (п.7.7.2 контракту).

Постановою в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби Цабаком В.Я. у справі № 1385/20900/20 від 25.08.2020 року позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил за ознаками ст.485 МК України і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% від різниці митних платежів, що становить 43335,54 гривень.

Відповідно до оскаржуваної постанови, 08.08.2017 року для здійснення митного оформлення товару одяг, взуття, сумки, бувші у використанні загальною вагою брутто 17620 кг в митному режимі імпорт у відділ митного оформлення Запитів митного поста Північний Львівської митниці ДФС працівником ТОВ "ГУД ЕНД СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 41057121) - позивачем було подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA209150/2017/108204 разом з товаросупровідними документами, а саме:

- рахунок-фактура (invoice) № 10310 від 03.08.2017 року;

- міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 023446 від 03.08.2017 року;

- Carnet Tir UX.77755066;

- контракт № 1 від 11.01.2017,

- декларація митної вартості від 08.08.2017.

Згідно поданих документів, продавцем товару є естонська компанія Trading and Recycling Company OU (Lootsi tn 11, Tallinn city, Harju county, 10151, Estonia), вантажовідправником бельгійська компанія M.AB.TRADING BVBA (F/Robbrechtstraat 162, 1780 Wemmel, Belgium), а покупцем, декларантом та особою, відповідальною за фінансове регулювання - ТОВ "ГУД ЕНД СЕРВІС".

Товар переміщувався транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_1 / НОМЕР_2 . Загальна фактурна вартість товару 21000,92 доларів США (згідно курсу НБУ станом на 08.08.2017 року становить 541506,77 грн.), заявлена загальна митна вартість товарів становить 543574,72 грн., а загальна сума сплачених митних платежів за вказаною митною декларацією становить 143451,17 гривень, а саме:

- мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання 28946,85 грн.,

- податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання 114504,32 грн.

Митними органами Естонської Республіки листом від 08.01.2019 року № 14-1/12273-1 (лист ДФС № 4000/7/99-99-19-02-02-17 від 08.02.2019 року) було повідомлено, що компанія Trading and Recycling Company OU , яку заявлено продавцем вказаних товарів, зареєстрована в Естонському комерційному реєстрі, єдиним членом правління компанії є громадянин України ОСОБА_2 . Компанія не є діючою не існує насправді в Естонії, лише зареєстрована. Компанія не веде торгівельної діяльності.

Митними органами Республіки Польща листом від 35.04.2019 року № 0201-ICP.541.654.2019.2.JC (лист ДФС від 22.05.2019 року № 16183/7/99-99-19-06-02-17) повідомлено, що підставою для вивезення з митної території ЄС товарів, які переміщувалися транспортним засобом з р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , згідно Carnet TIR UX.77755066, були експортна митна декларація № 17GB08X43317772014, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 023440 та рахунок-фактура (invoice) № 10310.

Згідно даних у наведених документах, відправником вказаних товарів є британська компанія "Clothes Aid (Services) Limited", а покупцем E.B.C. Consulting LLC (США).

Митними органами Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії листом № NEU-1251 від 08.04.2020 року (лист ДМСУ № 15/15-02-03/7.4/1119 від 13.05.2020 року) надано копії міжнародної товарно-транспортної накладної, рахунку-фактури (invoice), які хоч і мають ідентичні реквізити, але за змістом і формою є відмінними від тих, які було подано відповідачу до митного оформлення товару.

Згідно цих документів, продавцем та вантажовідправником товарів "одяг та взуття, що були у використанні" вагою брутто 17620 кг були згадані вище компанії.

Таким чином митним органом встановлено, що вартість товарів "одяг, взуття та сумки бувші у використанні" вагою брутто 17620 кг становить 598587,82 грн.

Відповідно до службової записки управління контролю митної вартості, класифікації, походження товарів та прогнозування надходжень Галицької митниці Держмитслужби від 09.06.2020 року № 1628/7.4-15/44, сума митних платежів, які б мали бути сплачені при ввезенні на митну територію України товарів за митною декларацією типу IM40ДЕ № UA209150/2017/108204, з урахуванням інформації та копій документів, наданих митними органами Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії, станом на дату здійснення митного оформлення становить 156312,72.

Враховуючи викладене митний орган вважає, що несплачена сума митних платежів становить 13178,45 грн.

Таким чином, митний орган вважає, що позивач вчинив дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів шляхом заявлення в митній декларації типу ІМ40ДЕ № UA209150/2017/108204 неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, та надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Зазначені дії визначені як порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України на підставі чого позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів у сумі 43335,54 грн.

Ст. 485 МК України передбачено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Згідно з ч.1,2 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно до ч.1,2 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках.

Ч. 2 ст. 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Відповідно до ч.3,4 ст. 53 МК України у разі якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Рішенням відповідача від 08.08.2017 року в ході здійснення контролю митної вартості та перевірки правильності класифікації, кодування товарів, контролю із застосуванням системи управління ризиками, перевірки правильності визначення митної вартості товарів та нарахування митних платежів, а також відомостей про виконання митних формальностей, сформованих за результатами оцінки ризику, було завершено митне оформлення товару.

Відповідач при митному оформленні товару не звертався до позивача з вимогою надати додаткові документи, які передбачені ст. 53 МК України.

Тобто, станом на час декларування товару у відповідача не було жодних застережень щодо такого чи сумнівів у поданих позивачем документах.

Митна декларація типу ІМ40ДЕ №UA209150/2017/108204 щодо відправника, одержувача та вартості товару заповнювалась позивачем на підставі отриманих від продавця (естонської компанії Trading and Recycling Company OU (Lootsi tn 11, Tallinn city, Harju county, 10151, Estonia) документів.

Колегія суддів звертає увагу, що митним органом не вказано підстав, що зумовили направлення у 2019 році запитів до іноземних митних органів щодо достовірності наданих позивачем у 2017 році документів для декларування товару.

Як вірно зазначено судом першої інстанції висновки відповідача зроблені на основі констатації фактів про наявність розбіжностей у документах поданих до митного оформлення та отриманих від компетентних органів іноземних держав повідомлень, однак митним органом не було перевірено та належним чином оцінено що позивач діяв в межах і відповідно до умов контракту, за яким товарно-супровідні документи надаються декларанту разом із вантажем.

У своїх висновках відповідач послався на експортні декларації надані митними органами інших країн, які фактично вказують лише на факт початку процедури оформлення експорту товару із відповідної держави. При цьому, відповідач не з`ясував, чи дана декларація виключає можливість переходу права на товар після такого оформлення до інших осіб, в тому числі до продавця, зазначеного в поданих до митного оформлення документах. Також, відповідач не з`ясував чи був наділений позивач повноваженнями та обов`язком перевірки відносин сторони договору-нерезидента з іншими суб`єктами господарювання - нерезидентами.

Самі по собі повідомлення та документи митних органів іноземних держав не є беззаперечними доказами винуватості позивача у порушенні митних правил та не доводять наявності у його діях умислу щодо незаконного зменшення чи звільнення від сплати митних платежів в повному обсязі шляхом надання неправдивих відомостей щодо вартості товару.

Слушним також є заперечення позивача про непроведення митним органом документальної невиїзної перевірки відповідно до вимог ст. 351 МК України при надходженні від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач належним чином не провів перевірку поданих позивачем документів та інформації, отриманої від митних органів іноземних держав, не надав суду належних доказів, які слугували підставою для висновку про надання позивачем недостовірних документів.

За таких обставин, колегія суддів вважає недоведеною вину позивача у вчиненні порушення митних правил та необґрунтованість оскаржуваної постанови.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність направлення справи на новий розгляд до компетентного органу, а вважає за необхідне закрити справу про адміністративне правопорушення відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 272,286,308,310,315,317,321,322,325 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 19 листопада 2020 року у справі № 461/7528/20 скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби Цабака В.Я. № 1385/20900/20 від 25.08.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст.485 МК України, а провадження в справі закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула Повне судове рішення складено 17 березня 2021 року.