ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" листопада 2020 р. м.Київ Справа№ 911/274/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Тищенко О.В.
Коробенка Г.П.
за участю секретаря судового засідання Цибульському Р.М.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 12.11.2020
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжнародного промислового концерну "ЯРК-КИЇВ"
на рішення Господарського суду Київської області
від 23.06.2020 (повний текст складено 22.07.2020)
у справі №911/274/20 (суддя Кошик А.Ю.)
За позовом Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області
до Міжнародного промислового концерну "ЯРК-КИЇВ"
прo розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення 961 976,20 грн.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Гореницька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області (надалі - позивач) звернулась до Господарського суду Київської області до Міжнародного промислового концерну "ЯРК-КИЇВ" (надалі - відповідач) про:
- розірвання договору оренди земельної ділянки від 06.07.2017, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І.С. за реєстровим № 2701, кадастровий номер 3222482001:01:005:5005, площею 1,7294 га, що розташована в с. Гореничі, Києво-Святошинського району Київської області;
- стягнення 961 976,20 грн., з яких 820 288,08 грн. - заборгованість по сплаті орендної плати за земельну ділянку згідно Договору оренди земельної ділянки від 06.07.2017 року за період з 06.07.2017 року по 01.10.2019 рік, пеня за період з 15.05.2019 року по 15.11.2019 року в сумі 51218,97 грн., 3% річних за період з 01.09.2017 року по 15.11.2019 року в сумі 28706,94 грн. та інфляційні за період з 01.09.2017 року по 15.11.2019 року в сумі 61762,21 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що дії відповідача, який прострочував виконання спірного грошового зобов`язання та систематично не сплачував платежі за користування земельною ділянкою, є порушенням умов Договору та вимог чинного законодавства, що з огляду на ст. 651 Цивільного кодексу України та п. "д" ст. 141 Земельного кодексу України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою шляхом розірвання Договору оренди землі. Крім того, за порушення відповідачем грошового зобов`язання з сплати орендної плати по договору, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати та 3% річних з посиланням на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, а також пеню - з посиланням на п. 13.3 Договору.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду Київської області від 23.06.2020 у справі №911/274/20 позовні вимоги Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до Міжнародного промислового концерну "ЯРК-КИЇВ" про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення 961 976,20 грн. - задоволено в повному обсязі, а саме:
- розірвано договір оренди земельної ділянки від 06.07.2017, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І.С. за реєстровим номером 2701, кадастровий номер земельної ділянки 3222482001:01:005:5005 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294098332224), площа 1,7294 га, цільове призначення - розміщення та експлуатація основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що укладений між Гореницькою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області (код ЄДРПОУ 04358514) та Міжнародним промисловим концерном "ЯРК-КИЇВ" (код ЄДРПОУ14326060);
- стягнуто з Міжнародного промислового концерну "ЯРК-КИЇВ" на користь Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 820 288,08 грн. боргу з орендної плати, 51218,97 грн. пені, 28706,94 грн. 3% річних, 61762,21 грн. інфляційних втат та 14 429,10 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду першої істанції в частині задоволення вимоги про розірвання договору оренди мотивовано тим, що враховуючи несплату відповідачем орендних платежів за користування земельною ділянкою протягом 2017-2019 років, з огляду на норму п. "д" ч.1 ст. 141 Земельного кодексу України, ч.1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" та ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України, систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати - є істотним порушенням прав орендодавця земельної ділянки, що є підставою для розірвання договору оренди землі згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.
Також суд першої інстанції дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 961 976,20 грн., з яких 820 288,08 грн. - заборгованість по сплаті орендної плати за земельну ділянку згідно Договору оренди земельної ділянки від 06.07.2017 року за період з 06.07.2017 року по 01.10.2019 рік, пеня за період з 15.05.2019 року по 15.11.2019 року в сумі 51218,97 грн., 3% річних за період з 01.09.2017 року по 15.11.2019 року в сумі 28706,94 грн. та інфляційні за період з 01.09.2017 року по 15.11.2019 року в сумі 61762,21 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач (МПК "ЯРК-КИЇВ") 18.08.2020 (згідно інформації відділення поштового зв`язку АТ "Укрпошта" на конверті у якому надійшла апеляційна скарга) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2020 у справі №911/274/20 повністю, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до Міжнародного промислового концерну "ЯРК-КИЇВ" - відмовити повністю. Також, скаржник просив стягнути з позивача на корить останнього понесені витрати зі сплати судового збору при поданні апеляційної скарги.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення:
- безпідставно не врахував подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантинними обмеженнями;
- не врахував, що саме з вини позивача, який не здійснював розгляд звернень позивача стосовно зміни цільового призначення земельної ділянки з метою початку відповідачем будівництва, відповідач не може здійснювати забудову земельної ділянки, а отже, і користуватись нею за цільовим призначенням;
- не встановив, що у поданих позивачем розрахунках заявлених до стягнення показників орендної плати, допущено помилки.
Короткий зміст заперечень проти апеляційної скарги
02.11.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду згідно з приписами ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказував на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування - відсутні.
Зокрема, позивач посилався на те, що дії відповідача, який прострочував виконання спірного грошового зобов`язання по сплаті орендної плати загалом в розмірі 820 288,08 грн. (за період з 06.07.2017 по 01.10.2019) та систематично не сплачував платежі за користування земельною ділянкою, є порушенням умов Договору та вимог чинного законодавства, що з огляду на ст. 651 Цивільного кодексу України та п. "д" ст. 141 Земельного кодексу України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою шляхом розірвання Договору оренди землі. Крім того, за порушення відповідачем грошового зобов`язання з сплати орендної плати по договору, підлягають стягненню інфляційні втрати та 3% річних з огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, а також пеня - згідно з п. 13.3 Договору, розрахунок яких здійснено позивачем у відповідності до періодів прострочення.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2020, апеляційну скаргу Міжнародного промислового концерну "ЯРК-КИЇВ" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя - доповідач) - Станік С.Р., судді: Тищенко О.В., Дикунська С.Я.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 апеляційну скаргу Міжнародного промислового концерну "ЯРК-КИЇВ" на рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2020 у справі №911/274/20 - залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, а саме: подати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 21 643,65 грн.
Через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучено докази сплати судового збору у розмірі 21 645,00 грн., а саме платіжне доручення №224 від 14.09.2020 про сплату судового збору у розмірі 21 645,00 грн.
В свою чергу головуючий суддя Станік С.Р. перебував з 22.09.2020 по 10.10.2020 включно на лікарняному, і вирішення питання стосовно апеляційної скарги здійснюється після виходу головуючого судді з лікарняного.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку з перебуванням судді Дикунської С.Я. з 12.10.2020 у відпустці, судді Тищенко О.В. у відпустці 19.10.2020, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Коробенко Г.П., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 поновлено Міжнародному промисловому концерну "ЯРК-КИЇВ" пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2020 у справі №911/274/20, відкрито апеляційне провадження у справі №911/274/20 за апеляційною скаргою Міжнародного промислового концерну "ЯРК-КИЇВ" на рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2020, розгляд справи призначено в судовому засіданні з викликом сторін на 12.11.2020.
У зв`язку з перебуванням 12.11.2020 судді Тарасенко К.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем на лікарняному, здійснити призначення справи та її розгляд у визначеному складі колегії суддів - неможливо.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 12.11.2020, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Тищенко О.В., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 справу №911/274/20 за апеляційною скаргою Міжнародного промислового концерну "ЯРК-КИЇВ" на рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2020 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Тищенко О.В., Коробенко Г.П., здійснивши її розгляд в раніше призначеному судовому засіданні 12.11.2020 о 10 год. 40 хв. у приміщенні Північного апеляційного господарського суду (м. Київ, вул. Шолуденка, 1А, зал судових засідань №16).
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
В судове засідання 12.11.2020 представники учасників справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи учасники справи повідомлені належним чином.
Крім того, 11.11.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Міжнародного промислового концерна "ЯРК-КИЇВ" надійшла заява про розгляд справи без участі представника товариства.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники сторін, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності представників учасників справи, що не з`явились у судове засідання.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасників судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи,у зв`язку з чим підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 06.07.2017 між Гореницькою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області, як Орендодавцем (позивач) та Міжнародним промисловим концерном "ЯРК-КИЇВ", як Орендарем (відповідач), на підставі рішення сесії сільської ради від 11.04.2017 за № 4/47, був укладений Договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І.С. за реєстровим номером 2701, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним №91383567 від 06.07.2017, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294098332224.
Пунктами 1.1 та 2.1 Договору визначено, що орендодавець (позивач) передав в оренду МПК "ЯРК-КИЇВ" (відповідачу) земельну ділянку площею 1,7294 га, що розташована в с. Гореничі, Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер 3222482001:01:005:5005, цільове призначення - розміщення та експлуатація основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Розділом 3 Договору сторонами визначено, що договір укладено на 49 років з дня підписання його сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації.
П. 2.2 Договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка надається в оренду №1431/214-17 виданого 14.06.2017 управлінням Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, становить 3 056 974,29 грн.
Відповідно до п.4.1 Договору, орендна плата за об`єкт оренди становить платіж, який вносить орендар орендодавцеві на рахунок в безготівковій формі за користування земельною ділянкою у грошовій формі у розмірі 12% на рік від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки у вигляді щомісячних платежів рівними частками.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
Пунктом 4.4 Договору визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік, щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року.
Відповідно до п. 13.3 Договору, за несвоєчасне внесення орендної плати справляється пеня у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення прострочення.
Позивач у позові вказував, що на виконання пунктів 4.1, 4.2 Договору оренди земельної ділянки від 06.07.2017 та відповідно до норм Податкового кодексу України (ст. ст. 285, 286.2, 287.4, 288.7), МПК "ЯРК-КИЇВ" зобов`язане самостійно щороку станом на 1 січня обчислювати суму орендної плати і не пізніше 20 лютого поточного року подавати відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями, та сплачувати щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, з урахуванням величини коефіцієнта індексації нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.
За розрахунками позивача, наявними в матеріалах справи, встановлено, що:
- річна орендна плата за земельну ділянку в 2017 році складала 366 836,91 грн., відповідно місячний платіж складав 30 569,74 грн.;
- річна орендна плата за земельну ділянку в 2018 році, з урахуванням коефіцієнта індексації за 2017 рік, складала 366 836,91 грн., відповідно місячний платіж становить 30 569,74 грн.;
- в 2019 році річна орендна плата за земельну ділянку з урахуванням коефіцієнта індексації за 2017-2018 роки, складала 366 836,91грн., відповідно місячний платіж становить 30 569,74 грн.
Позивач посилався на те, що відповідач не сплачував орендну плату за землю, не подав до Києво-Святошинської об`єднаної ДПІ ГУ ДПС у Київській області податкові декларації з плати за землю за 2017-2019 роки, що унеможливлює контроль з боку контролюючих органів та орендодавця щомісячної сплати орендарем орендної плати за земельну ділянку.
Згідно листа ГУ ДПС у Київській області від 10.16.2019 №4140/9/10-36-54-04, МПК "ЯРК-КИЇВ" не сплачено орендну плату за період з 06.07.2017 по 01.10.2019 в загальній сумі 820 288,08 грн., з яких 178323,49 грн. заборгованості за 5 місяців 25 днів з 06.07.2017 по 31.12.2017, 366 836,91 грн. заборгованості за 12 місяців за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 та 275 127,68 грн. заборгованості за 9 місяців за період з 01.01.2019 по 01.10.2019.
Таким чином, позивач вказував, що у відповідача існує прострочена заборгованість по сплаті орендної плати за земельну ділянку згідно Договору оренди земельної ділянки від 06.07.2017 за період з 06.07.2017 по 01.10.2019 в сумі 820 288,08 грн., а за прострочення виконання зобов`язання з сплати орендної плати, наявні підстави для застосування до відповідача відповідальності за порушення грошових зобов`язань у вигляді інфляційних втрат (за період з 01.09.2017 по 15.11.2019 в сумі 61762,21 грн.) та 3% річних (за період з 01.09.2017 по 15.11.2019 в сумі 28706,94 грн.), а також застосування штрафної санкції - пені (за період з 15.05.2019 по 15.11.2019 в сумі 51218,97 грн.).
Також, позивач посилався на те, що дії відповідача, який прострочував виконання спірного грошового зобов`язання та систематично не сплачував платежі за користування земельною ділянкою, є порушенням умов Договору та вимог чинного законодавства, що з огляду на ст. 651 Цивільного кодексу України та п. "д" ст. 141 Земельного кодексу України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою шляхом розірвання Договору оренди землі.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 1, 4, 6 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Згідно ст. 13, 17 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до ст.24 Закону України "Про оренду землі", орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
Пунктом 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За наслідками апеляційного розгляду справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач - МПК "ЯРК-КИЇВ" своєчасно та в повному обсязі не сплачувало орендну плату за користування земельною ділянкою, чим порушило зобов`язання за Договором оренди земельної ділянки від 06.07.2017, зокрема, за період з 06.07.2017 по 01.10.2019 заборгованість відповідача складає загалом 820 288,08 грн., з яких: 178323,49 грн. заборгованості за 5 місяців 25 днів з 06.07.2017 по 31.12.2017, 366 836,91 грн. заборгованості за 12 місяців за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 та 275 127,68 грн. заборгованості за 9 місяців за період з 01.01.2019 по 01.10.2019.
Таким чином, у відповідача існує прострочена заборгованість по сплаті орендної плати за земельну ділянку згідно Договору оренди земельної ділянки від 06.07.2017 за період з 06.07.2017 року по 01.10.2019 в сумі 820 288,08 грн., у зв`язку з чим вимоги позивача у наведеній частині, є обгрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76,77 Господарського процесуального кодексу України, є арифметично вірними, і не були спростовані скаржником ні в суді першої інстанції, ні під час розгляду справи в апеляційному порядку, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов 'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з частинами 1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 13.3 Договору, за несвоєчасне внесення орендної плати справляється пеня у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення прострочення.
Ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ч.2 ст.343 Господарського кодексу України визначено, що розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки факт прострочення відповідачем сплати орендних платежів за користування земельною ділянкою за період з 06.07.2017 року по 01.10.2019 в сумі 820 288,08 грн. - є доведеним позивачем, а тому за прострочення виконання відповідачем зобов`язання з сплати орендної плати, наявні підстави для застосування обумовленої договором штрафної санкції у вигляді пені, а також застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов`язання, обумовленої ст. 625 Цивільного кодексу України.
Суд апеляційної інстанції здійснивши перерахунок заявленого до стягнення позивачем показника пені, з урахуванням сум, строків та ставок нарахувань в період прострочення, дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 15.05.2019 по 15.11.2019 в сумі 51218,97 грн. правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, враховуючи доведеність позивачем факту прострочення відповідачем сплати орендних платежів за користування земельною ділянкою, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 01.09.2017 по 15.11.2019 в сумі 28706,94 грн. та інфляційних за період з 01.09.2017 по 15.11.2019 в сумі 61762,21 грн. правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Також, позивачем наголошувалось, що відповідач протягом двох років не сплачував орендну плату, що є істотним порушенням умов Договору і підставою для дострокового розірвання Договору оренди земельної ділянки, внаслідок чого Гореницькою сільською радою 15.10.2019 на 57-сесії VII скликання прийнято рішення про дострокове припинення з шляхом розірвання Договору оренди земельної ділянки від 06.07.2017.
Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Пунктом "д" ч.1 ст. 141 Земельного кодексу України визначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою визначено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.
Положеннями частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі", ст. 141 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, як підстава для розірвання договору оренди.
Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Істотні умови договору оренди землі визначено ст.ст. 15, 21-23 Закону України "Про оренду землі", до яких віднесено орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
З огляду на зміст ст.ст. 13, 21, 24 Закону України "Про оренду землі", основною метою надання земельної ділянки в оренду та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою є істотним порушенням прав орендодавця за договором оренди землі, внаслідок якого орендодавець значною мірою позбавляється своєчасно сплачених орендних платежів, на які він розраховував при укладенні договору.
Контролюючим органом та органом стягнення, у відповідності до ст. 41 Податкового кодексу України, є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, а також його територіальні органи.
Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно листа ГУ ДПС у Київській області за №13133/9/10-36-54-04 від 13.12.2019, МПК "ЯРК-КИЇВ" (ЄДРПОУ 14326060) не звітує по орендній платі за земельну ділянку, розташовану на території Гореницької сільської ради (кадастровий номер 3222482001:01:005:5005), сплату орендної плати - не проводить.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вищенаведений доказ (лист ГУ ДПС у Київській області за №13133/9/10-36-54-04 від 13.12.2019) підтверджує, що відповідачем допущено порушення свого обов`язку щодо сплати орендної плати по Договору, зокрема і у спірний період з 06.07.2017 по 01.10.2019.
За наведених обставин, враховуючи несплату відповідачем орендних платежів за користування земельною ділянкою протягом 2017-2019 років, що також підтверджується Листом ГУ ДПС у Київській області за №13133/9/10-36-54-04 від 13.12.2019, з огляду на норму п. "д" ч.1 ст. 141 Земельного кодексу України, ч.1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" та ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, враховуючи те, що відповідачем допущено систематичну (два і більше випадки) несплати орендної плати по Договору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені обставини в сукупності свідчать про істотне порушенням прав орендодавця земельної ділянки, що в силу наведених приписів закону є підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку.
Доводи скаржника про те, що саме з вини позивача, який не здійснював розгляд звернень позивача стосовно зміни цільового призначення земельної ділянки з метою початку відповідачем будівництва, відповідач не може здійснювати забудову земельної ділянки, а отже, і користуватись нею за цільовим призначенням,як не може отримати і дозвіл на розробку містобудівного обґрунтування забудови земельної ділянки - судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування оскаржуваного рішення, оскільки наведені обставини не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку сплати орендної плати, обумовленої договором, а також не звільняють відповідача від відповідальності, обумовленої як законом, так і договором.
При цьому, посилання скаржника на те, що внаслідок оскарження бездіяльності позивача, згідно з постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.11.2017 у справі № 369/8764/17, рішенням Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 24.12.2019 відповідачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, - судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування оскаржуваного рішення, оскільки наведені обставини впливають виключно на правовідносини позивача та відповідача щодо питання зміни цільового призначення землі, що не входить до предмету дослідження в межах даної справи.
Також, доводи скаржника про те, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, оскільки безпідставно не враховано подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантинними обмеженнями - судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції:
- ухвала Господарського суду Київської області від 10.02.2020 про відкриття провадження у справі отримана відповідачем згідно рекомендованого поштового відправлення 0811400214385;
- ухвала Господарського суду Київської області про відкладення підготовчого засідання від 03.03.2020 отримана відповідачем згідно поштового повідомлення 0811400202743);
- ухвала Господарського суду Київської області про призначення справи до судового розгляду від 17.03.2020 отримана відповідачем згідно рекомендованого повідомлення про вручення 0811400223031;
- ухвала Господарського суду Київської області від 09.04.2020 отримана відповідачем згідно рекомендованого поштового повідомлення 0811400224968;
- ухвала Господарського суду Київської області від 24.04.2020 отримана відповідачем згідно рекомендованого поштового повідомлення 0811400228041;
- ухвала Господарського суду Київської області від 14.05.2020 отримана відповідачем згідно рекомендованого поштового повідомлення 0811400231719;
- ухвала Господарського суду Київської області від 02.06.2020 отримана відповідачем згідно рекомендованого поштового повідомлення 0811400234769;
- відповідачем неодноразово подавались клопотання про відкладення розгляду справи (02.03.2020, 17.03.2020, 13.04.2020 та 20.04.2020, 06.05.2020, 27.05.2020, 22.06.2020, які кожен раз обґрунтовувались зокрема, введеним на території України карантином та запровадженими карантинними обмеженнями.
Судова колегія враховує, що постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 2020 року у справі № 211 з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12 березня 2020 року по 31 липня 2020 року (в редакції на момент ухвалення рішення) на всій території України встановлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів № 343 відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.
Постановою Кабінету Міністрів № 392 запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві). Зокрема, дозволено: з 22 травня 2020 року регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25 травня 2020 року перевезення пасажирів метрополітенами.
Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.
В той же час судова колегія звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції, статті 2 Господарського процесуального кодексу одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, ураховуючи неодноразові відкладення судових засідань та з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, який був обізнаний про розгляд справи, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції і не був позбавлений можливості реалізувати визначені процесуальним законом права учасника спору, зокрема і щодо участі в судовому засіданні, а відсутність представника відповідача не є підставою для скасуванян правильного по суті рішення суду першої інстації.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2020 у справі № 911/274/20.
Крім того, оскільки ухвалою Північного апеляційного господарського суду 19.10.2020 дія оскаржуваного рішення була зупинена з огляду на приписи ч. 5 ст. 262 Господарського процесуального кодексу України, і за наслідками апеляційного розгляду оскаржуване рішення залишено в силі, а тому його дія підлягає поновленню.
Розподіл судових витрат
Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Міжнародного промислового концерну "ЯРК-КИЇВ" на рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2020 у справі № 911/274/20 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2020 у справі № 911/274/20 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Міжнародним промисловим концерном "ЯРК-КИЇВ".
4. Матеріали справи №911/274/20 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови підписано 19.11.2020.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді О.В. Тищенко
Г.П. Коробенко
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2020 |
Оприлюднено | 23.11.2020 |
Номер документу | 92989533 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Станік С.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні