Постанова

від 18.11.2020 по справі 924/79/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року Справа № 924/79/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.

без виклику представників сторін

розглянувши апеляційну скаргу Приватного малого підприємства "Літмаш" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.07.20р. (ухваленого суддею Заярнюком І.В. повний текст складено 29.07.20) у справі № 924/79/20

за позовом Хмельницької міської ради

до Приватного малого підприємства "Літмаш"

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 71 595,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Хмельницька міська рада (надалі - позивач) звернулася в Господарський суд Хмельницької області з позовом до ПМП Літмаш (надалі - відповідач) про стягнення 71595,88 грн. безпідставно збережених коштів.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29.11.20 року позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач користується без належного оформлення права користування земельною ділянкою площею 686 кв.м, зокрема укладення відповідного договору оренди з міською радою та державної реєстрації такого права. Таким чином, відповідач не сплачував за користування спірною земельною ділянкою по вул. Геологів, 1/1 у м. Хмельницький орендну плату в період з 01.01.17 по 31.12.19 р. у встановленому законодавчими актами розмірі. Внаслідок чого зберіг за рахунок позивача, як власника земельної ділянки за вказаною адресою, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.11.20 року та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивач в обгрунтування своєї позиції не доводить, що в період 2017-2018 р.р. в користуванні відповідача перебувала земельна ділянка площею 686 кв.м.

Вважає, що розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку по вул. Геологів, 1/1 м. Хмельницький не відповідає Податковому кодексу та ЗУ Про оренду землі щодо нарахування та визначення розміру орендної плати, оскільки спірна земельна ділянка не є сформованим об`єктом цивільних прав, технічна документація на спірну земельну ділянку не розроблялася, відомості до державно реєстру земельного кадастру не внесені.

Якщо земельна ділянка не сформована, як об`єкт цивільних прав, це виключає можливість обчислення розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю.

Вважає, що визначення судом розміру орендної плати самостійно шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативно грошової оцінки землі є безпідставними та незаконними.

Розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, а оскаржуване рішення скасувати, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що Приватне мале підприємство Літмаш є власником складу-навісу для зберігання дранки загальною площею 372,3 кв.м. та складу для зберігання хімікатів загальною площею 265,0 кв.м. по вул. Геологів, 1/1, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №190883490 від 29.11.2019. Підставою реєстрації права вказано договір купівлі-продажу від 27.06.06 р.

Представниками управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради, здійснено обстеження зазначених земельних ділянок, про що 20.04.2018р. складено Акт обстеження земельних ділянок, підписаний головними спеціалістами відділу оренди та продажу землі Кожем`яко Л.В. та Нащубська Н.І. Зі змісту акта вбачається, що на земельній ділянці по вул. Геологів, 1/1 знаходяться будівлі, які використовуються, та земельна ділянка частково огороджена. В даному акті вказано, що рішенням Хмельницької міської ради № 9 від 08.06.04 р. надано згоду ПП Теплоізоляція на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2939 кв.м. по вул. Геологів,1/1 м. Хмельницький. Також у акті зазначено, що 27.06.06 р. між ПП Теплоізоляція та ПМП Літмаш укладеного договір купівлі-продажу, відповідно до якого відповідач придбав нежитлове приміщення по вул. Геологів,1/1 м. Хмельницький (а.с. 11).

Рішенням Хмельницької міської ради № 91 від 10.10.18 р. Про припинення права користування земельною ділянкою та надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), поділ та об`єднання земельних ділянок , відповідачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Геологів, 1/1, з метою передачі в оренду для обслуговування складу для зберігання хімікатів (договір купівлі-продажу від 27.06.06) площею 813 кв.м. та для обслуговуванн складу-піднавісу для зберігання дранки (договір купівлі-продажу від 27.06.06) площею 1121 кв.м. (а.с. 15-17).

Управлінням земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин на адресу Головного управління ДПС у Хмельницькій області стосовно ПМП Літмаш направлено запит з метою здійснення контролю за використанням земельних ділянок з порушенням земельного законодавства щодо інформації по сплаті орендної плати/земельного податку за земельні ділянки по вул. Геологів, 1/1 у м. Хмельницькому в період 2017 - 2019 роки.

Головне управління ДПС у Хмельницькій області листом від 12.12.2019р. повідомило, що ПМП Літмаш за користування земельними ділянками за період 2017 - 2019 років кошти не сплачувало.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку від 06.12.2019 нормативна грошова оцінка земельної ділянки по вул. Геологів, 1/1 в м.Хмельницькому відповідно становить: 2017 рік - 928 кв.м, за 1 кв.м.; 2018 рік - 928 кв.м, за 1 кв.м.; з 17.07.2018р. по 2019р. - 1 391,27 грн. за 1 кв.м. (а.с. 12).

Відповідно до розрахунку управлінням земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради 16.12.2019р. розміру орендної плати , остання становить з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. 19 098,24 грн.; за період з 01.01.2018р. по 01.07.2018р. 9 549,12 грн. з 01.07.2018р. по 31.12.2018р. 14 316,18 грн.; з 01.01.2019р. по 31.12.2019р. 28 632,34 грн.

Рішенням Хмельницької міської ради № 49 від 04.03.20 р. Про припинення права користування земельними ділянками, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання їх в оренду, постійне користування, погодження технічних документацій із землеустрою щодо поділу земельних ділянок затверджено проект з землеустрою щодо відведення земельних ділянок у м. Хмельницький, вул Геологів, 1/1, кадастровий номер 6810100000:10:001:0794, 6810100000:10:001:0793 та надання їх в оренду ПМП Літмаш для обслуговування нерухомого майна строком на 10 років (а.с. 78, 80-81).

Крім того, відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку від 30.04.2020р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки по вул. Геологів, 1/1 в м.Хмельницькому становить: 2017-2018 рік - 976 кв.м. за 1 кв.м.; з 17.07.2018р. по 2019р. - 1464 грн. за 1 кв.м. (а.с.69).

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку від 30.04.2020р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 813 кв.м. по вул. Геологів, 1/1 в м.Хмельницькому становить: 2017-2018 рік - 793756 грн.; з 17.07.2018р. по 2019р. - 1190634 грн. (а.с.70).

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку від 30.04.2020р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:10:001:0794 площею 813 кв.м. по вул. Геологів, 1/1 в м.Хмельницькому становить: 476254 грн. (а.с.71)

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку від 30.04.2020р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:10:001:0793 площею 1121 кв.м. по вул. Геологів, 1/1 в м.Хмельницькому становить: 656679 грн. (а.с.72)

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку від 30.04.2020р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1121 кв.м. по вул. Геологів, 1/1 в м.Хмельницькому становить: 2017-2018 рік - 1094465 грн.; з 17.07.2018р. по 2019р. - 1641698 грн. (а.с.73).

Позивач стверджує, що ПМП Літмаш використовує земельну ділянку по вул. Геологів, 1/1 в м.Хмельницькому площею 686 кв.м. без виникнення права власності, користування та без державної реєстрації цих прав.

Отже, посилаючись на те, що відповідач у період з 01.01.2017 р. по 31.12.2019 р. використовував земельну ділянку без достатніх правових підстав і не сплачував за користування плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Хмельницької міської ради, як власника земельної ділянки, грошові кошти у розмірі орендної плати, позивач здійснив розрахунок та звернувся до господарського суду Хмельницької області з даним позовом, в якому на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України просив стягнути з ПМП „Літмаш" 71 595,88 грн. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати.

Аналізуючи встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд вважає за необхідне враховувати наступне.

Як свідчать матеріали справи, предметом позову є вимога міськради про стягнення з відповідача як власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати, на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій розміщене нерухоме майно.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (такий висновок сформульовано Верховним Судом України у постанові від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15).

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Наведену правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 ЗК України та положень статті 1212 ЦК України випливає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17.

У відповідності до ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Як стверджує міська рада, відповідач набув права власності на склад навіс для зберігання дранки та склад для зберігання хімікатів на підставі договору купівлі продажу від 27.06.06 р. між ПП Теплоізоляція та ПМП Літмаш . Безпоседньо договір купівлі продажу до матеріалів справи не долучено.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження правових підстав користування земельною ділянкою ПП Теплоізоляція . Виключно зі змісту акта обстеження вбачається, що ПП Теплоізоляція рішенням 17 сесії Хмельницької міської ради № 9 від 08.06.2004 було надано згоду на розробку проекту землеустрою земельної ділянки площею 2939 кв.м. по вул. Геологів, 1/1. Жодної інформацї щодо виділення земельної ділянки ПП Теплоізоляція , затвердження проекту відведення та надання в оренду в матеріалах справи не міститься.

Суд вказує, що відсутні достатні докази стверджувати про наявність у попереднього власника майна оформленого права на земельну ділянку, яка була необхідна для обслуговування приміщень. А тому придбаваючи нерухоме майно до відповідача в установленому законом порядку (ст. 120 ЗК України, ст. 7 ЗУ "Про оренду землі") не перейшло право на земельну ділянку від попереднього користувача, за відсутності будь-яких доказів його оформлення.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Ураховуючи положення чинного законодавства, а також правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, відповідач, як фактичний землекористувач земельної ділянки, на якій розташовано належне товариству нерухоме майно, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власникові земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

З урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах, зокрема від 11.06.2019 у справі № 922/551/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 17.03.2020 у справі № 917/353/19 для вирішення спору про стягнення безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за земельну ділянку, необхідно з`ясувати, чи є земельна ділянка об`єктом цивільних прав, а також установити обґрунтованість порядку та підстав нарахування орендної плати за користування земельною ділянкою.

За змістом частини 3 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок комунальної власності громадянам у разі розташування на цих ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), які перебувають у їх власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу, відповідно до частини 2 якої особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки, зокрема із земель комунальної власності, за проектом землеустрою щодо її відведення звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної ради.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок є різновидом документації із землеустрою (пункт "ґ" частини 2 статті 25 Закону України "Про землеустрій").

За змістом частини 1 статті 26 цього Закону замовниками документації із землеустрою можуть бути, зокрема, органи місцевого самоврядування, землевласники та землекористувачі.

При цьому згідно зі статтею 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, із визначеними щодо неї правами.

Відповідно до статті 791 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Законом України "Про Державний земельний кадастр" визначено правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

За змістом статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина 1 статті 9 зазначеного Закону).

Частиною 1 статті 11 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

При цьому у статті 15 зазначеного Закону наведено перелік відомостей про земельні ділянки, за змістом якого до Державного земельного кадастру включаються такі відомості: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині 2 статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина 2 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Земельна ділянка по вул. Геологів, 1/1 в м. Хмельницькому, на час подання позову до суду, не мала ні визначених меж, ні кадастрового номера, інформація про неї не внесена до Державного земельного кадастру, а, отже, ця земельна ділянка не може вважатись сформованим об`єктом цивільних прав у розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України, що виключає можливість обчислювати розмір безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю, оскільки об`єктом оренди може бути тільки земельна ділянка як сформований у встановленому законодавством порядку об`єкт цивільних прав.

Крім того, відповідно до п. 2.1. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за № 391/17686, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

До матеріалів справи, як доказ користування відповідачем земельною ділянкою площею 686 кв.м. позивач додає акт обстеження від 20.04.18 р.(а.с.11), водночас цей документ не може підтверджувати ні безпосередньо обставини щодо її фактичного використання відповідачем, ні площу земельної ділянки, яку використовує відповідач, оскільки в даному документі лише зазначено про те, що на земельній ділянці по вул. Геологів, 1/1 знаходяться будівлі, які використовуються, та земельна ділянка частково огороджена.

Згідно витягу з державого реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 8-9), за адресою вул. Геологів, 1/1 зареєстровано об`єкти нерухомості і інших власників, крім позивача - ОСОБА_1 , ПП СВ Центр "Люкс".

А тому достеменно встановити, про які будівлі йдеться в акті, ким вони використовуються, неможливо. В акті теж не зазначено, ні площі земельної ділянки, ні її схеми.

При цьому суд звертає увагу на те, що статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини 1 статті 183 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Частиною 4 статті 334 Цивільного кодексу України встановлено, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" установлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 4 Закону встановлено, що обов`язковою є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема права власності на нерухоме майно.

За таких обставин, колегія суддів звертає увагу на те, що реєстрація права власності на нерухоме майно є офіційним визнанням права власності з боку держави та є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності з моменту проведення такої реєстрації.

Наведене є втіленням запровадженого в Україні у сфері обігу нерухомості "принципу внесення", в силу якого право, яке підлягає реєстрації, виникає в момент такої реєстрації. Відповідний правовстановлюючий документ (правочин (договір), акт тощо) є підставою для переходу до особи прав на нерухомість, тобто породжує відповідні зобов`язання з передачі майна, а безпосередньо набуття особою усіх повноважень власника (володіння, користування, розпорядження) відбувається в момент внесення до реєстру відповідного запису про державну реєстрацію отриманого речового права.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відповідач є власником складу-навісу для зберігання дранки загальною площею 372,3 кв.м. та складу для зберігання хімікатів загальною площею 265,0 кв.м. по вул. Геологів, 1/1 на підставі договору купівлі-продажу від 27.06.06 р.

При цьому, з реєстру вбачається, що державна реєстрація права власності на склад-піднавіс площею 372,3 кв.м. та склад для зберігання хімікатів площею 265 кв.м. проведена державним реєстратором - 13.06.2018 р. Тобто, відповідач вчинив юридично значимі дії з оформлення відповідного речового права на нерухоме майно по вул. Геологів, 1/1 м. Хмельницький, які б свідчили про завершення юридичного складу набуття повноважень власника нерухомого майна лише - 13.06.2018 р.

А тому, саме з 13.06.2018 р. - з моменту державної реєстрації права власності, у відповідача виникає обов`язок та правові підстави щодо оформлення права користування земельною ділянкою на якій розташоване нерухоме майно, як об`єкта цивільних правовідносин.

Як встановлено судом, відповідач є власником складу-навісу для зберігання дранки загальною площею 372,3 кв.м. та складу для зберігання хімікатів загальною площею 265,0 кв.м. по вул. Геологів, 1/1. Проте, право власності щодо даних об`єктів нерухомості за відповідачем станом на 01.01.17 р. (дата, з якої позивач нараховує безпідставно утриману орендну плату) зареєстровано не було (реєстрація 13.06.18). А тому твердження позивача, що відповідач здійснював користування земельною ділянкою за період з 01.01.17 по 13.06.18 року не підтверджено жодними доказами. Не може вважатися таким доказом і акт обстеження від 20.04.18, оскільки не містить інформації щодо власників будівель на спірній земельній ділянці та складений представниками управління змельних ресурсів без участі відповідача чи його представників.

За даних обставин відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати з суб`єкта господарювання до моменту оформлення ним права власності на об`єкт нерухомого майна, який розташований на земельній ділянці, оскільки відсутні підстави стверджувати, що відповідач набув повноважень та користувався цим об`єктом, як власник саме з 01.01.17 р. до 13.06.18 р.

Щодо питання формування земельної ділянки, колегія вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Позивачем у ході розгляду справи долучено до матеріалів рішення 39 сесії Хмельницької міської ради від 04.03.20 № 49, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідачу у розмірі 813 кв.м. та 1121 кв.м. по вул. Геологів,1/1 та присвоєго даним ділянкам кадастрові номери (а.с. 78).

Проаналізувавши дане рішення з іншими обставинами справи, суд зазначає, що площа земельної ділянки, щодо якої затверджено проект землеустрою для відповідача, - 1934 кв.м. (813 +1121) не відповідає площі, на яку (зі змісту акта обстеження) надано згоду на розроблення проекту землеустрою ПП "Теплоізоляція" (за твердженнями позивача - колишньому власнику приміщень) -2939 кв.м., а також не відповідає площі - 686 кв.м., прийнятої для розрахунку безпідставно збереженої орендної плати.

У відповідності до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за № 391/17686, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України Про державний земельний кадастр відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 791 Земельного кодексу України, при їх формуванні.

Зазначені обставини, з урахуванням вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Хмельницька міська рада, як позивач у даній справі має надати докази існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, реальної можливості передачі позивачем цієї земельної ділянки в оренду відповідно до Закону України "Про оренду землі" у зазначений період, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів)).

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2019 у справі №922/3639/17, від 06.02.2018 у справі № 923/921/17.

Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей про внесення спірної земельної ділянки по вул. Геологів, 1/1 м. Хмельницький до Державного земельного кадастру в період з 01.01.17 р. (13.06.2018 р.) по 31.12.19 р.

Отже, позивачем не надано доказів того, що земельна ділянка загальною площею 686 кв.м. по вул. Геологів, 1/1 м. Хмельницький, на якій розташована нежитлові будівлі загальною площею 637,3 м.кв., та за користування якою позивач просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти, була сформована як об`єкт цивільного права протягом зазначеного позивачем періоду: 01.01.2017р. по 31.12.19 р.

Колегія суддів дійшла висновку, що земельна ділянка по вул. Геологів, 1/1 м. Хмельницький станом на 31.12.19 р. (кінцева дата заявлено в позовні заяві періоду) не була сформована, проект землеустрою щодо її відведення в оренду не розроблявся, кадастровий номер відсутній, державна реєстрація земельної ділянки не проводилась, з огляду на що вказана земельна ділянка не є об`єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України, ст.16 Закону України Про державний земельний кадастр .

Водночас, колегія суддів зазначає, що факт формування земельної ділянки (рішення від 04.03.20) відбувся після порушення провадження у справі, відповідно він не був обставиною, якою позивач обгрунтовував позов (відкриття провадження 07.02.20), а тому не може впливати на оцінку підстав позову.

У зв`язку з наведеним, суд не вважає обгрунтованим твердження позивача щодо неважливості часу формування земельної ділянки та того, що об`єктивним є лише факт її сформованості, оскільки не доведеним залишився факт користування земельною ділянкою відповідачем у період 01.01.17 по 13.06.18.

Крім того, за змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").

Тобто нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5- 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5- 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

Частинами 1, 2 статті 20 цього Закону передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з частинами 1, 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 2303.1995 № 213 (далі - Методика), згідно з пунктом 21 якої нормативна грошова оцінка земель населених пунктів визначається за спеціальною формулою з урахуванням, зокрема, коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо).

Суд апеляційної інстанції установив, що наданий позивачем розрахунок суми за користування земельною ділянкою комунальної власності площею 686 кв.м. виходячи з нормативно грошової оцінки 1 кв.м. земельної ділянки, а не сформованої земельної ділянки, що склало за 2017-2018 рік 928 грн., а з 17.07.18 по 2019 - 1391,27грн.

Окрім того, такий розрахунок, здійснено без урахування коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, у зв`язку з чим для розрахунку за 2017-2018 рік використано коефіцієнт 2, а з 17.07.18 по 2019 коефіцієнт 3.

Водночас, як вбачається з витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.04.2020р. після її формування, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:10:001:0794 площею 813 кв.м. становить 476254 грн. (а.с.71); нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:10:001:0793 площею 1121 кв.м. по вул. Геологів, 1/1 в м.Хмельницькому становить: 656679 грн. (а.с.72), що становить 585,79 грн. за кв.м.

Враховуючи, що для дослідження правомірності здійснення розрахунку безпідставно збережених відповідачем грошових коштів у виді орендної плати за землю важливим є факт формування земельної ділянки та нормативно грошова оцінка, суд першої інстанції помилково користувався приміткою додатку №1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016р. №489 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016р. за №1647/29777), згідно якої для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0; у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0, в редакції з 27.03.2018р. функціональне користання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0.

Оскільки нормативна грошова для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру не може бути покладена в основу розрахунку орендної плати, так як ділянки, відомості про які не внесені до земельного кадастру, не є сформованими та відповідно не можуть бути об`єктами цивільних прав і предметом договорів оренди.

Відтак, оскільки в даному випадку предметом розгляду фактично є стягнення безпідставно збереженого майна у вигляді орендної плати, нарахування мають здійснюватися саме на підставі технічної документації та витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка перебуває в користуванні відповідача, а із наданого позивачем розрахунку неможливо встановити, чи вірними є застосовані коефіцієнти функціонального призначення земельної ділянки, площа та нормативна грошова оцінка землі, які зазначені як вихідні дані для розрахунку розміру орендної плати, заявленої до стягнення.

Апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами по справі не було доведено розрахунок розміру заявлених до стягнення коштів, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість позовних вимог, та як наслідок відмову у їх задоволенні.

Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судом першої інстанції не з`ясовано всі обставини справи, не надано спростувань аргументам відповідача, що призвело до прийняття помилкового рішення, яке підлягає скасуванню.

За обставин недоведеності факту користування земельною ділянкою за період 2017-2018 роки, площі та факту формування земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно ПМП Літмаш , а також недоведеності розміру заявлених до стягнення з відповідача суми безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати та періоду їх нарахування, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у даній справі.

Відповідно до ст.. 129 ГПК України, судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного малого підприємства "Літмаш" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.07.20р. у справі № 924/79/20 задоволити.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.07.20р. у справі № 924/79/20 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Стягнути з Хмельницької міської ради (29009, м. Хмельницький, вул. Гагарина, 3, код 33332218) на користь Приватного малого підприємства "Літмаш" (29009, м. Хмельницький, пров. Козачий, 36, код 14176292) 3153 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №924/79/20 повернути господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "18" листопада 2020 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.