Рішення

від 20.11.2020 по справі 909/606/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.11.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/606/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом: Державного підприємства "Гринявське лісове господарство"

с. Устеріки, Верховинського району, Івано-Франківської області, 78715

до відповідача: Комунального підприємства Верховинський районний лісгосп

вул. Івана Франка, буд.58, смт. Верховина, Івано-Франківська область,78700

про стягнення заборгованості в розмірі 66 022 грн 92 коп.

без повідомлення (виклику) учасників судового процесу

ВСТАНОВИВ: Державне підприємство "Гринявське лісове господарство" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального підприємства Верховинський районний лісгосп про стягнення заборгованості за отриману лісопродукцію в розмірі 66 022 грн 92 коп.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 20.07.2020, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

Копії ухвали від 20.07.2020 у відповідності до ст.ст.120, 242 ГПК України направлені сторонам 21.07.2020, отримано позивачем 28.07.2020, а відповідачем - 25.07.2020, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін від відповідача до суду не надходило.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН.

Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення договірних зобов"язань за договором купівлі-продажу відповідач не провів оплату за придбану лісопродукцію у встановлені договором строки та в повному обсязі, у зв"язку з чим виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.10.2019 між ДП "Гринявське лісове господарство" (Продавець) та КП Верховинський районний лісгосп (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №182 (а.с.12-13), згідно умов якого Продавець зобов"язався передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти та оплатити товар (необроблену деревину) по цінах, вказаних в договорі (п.1.1 договору).

Кількість лісопродукції визначається на підставі ТТН, виданих на підставі замовлення Покупця (п.1.3 договору).

Згідно п.1.4 договору, загальна сума вартості лісопродукції, яка відвантажується від Продавця Покупцю, визначається загальною кількістю накладних протягом дії цього договору з урахуванням цін на таку продукцію згідно специфікації, що зазначена в п.1.1. договору, якщо інше не буде погоджено сторонами.

У відповідності до п.3.1 договору сторони погодили, що за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує іншій стороні спричинені цим збитки, у тому числі не отриманий прибуток в порядку передбаченому договором та законодавством України.

Порядок розрахунків визначено в р.4 договору. Зокрема, Покупець зобов"язаний оплатити виставлений рахунок протягом 3-х днів шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, якщо інше не буде погоджено сторонами додатковою угодою. Платіж (передоплата 100% вартості) проводиться шляхом оплати за лісопродукцію на підставі виставленого рахунку. Днем проведення оплати вважається день поступлення коштів на рахунковий рахунок Продавця (п.п. 4.1,4.2 договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2019, проте сторони, після терміну дії договору не звільняються від відповідальності у разі невиконання чи неналежного виконання умов цього договору (п.5.1 договору).

Згідно нарядів на відпуск деревини №1319 від 15.10.2019 на суму 21 848 грн 96 коп., №1341 від 21.10.2019 на суму 19 358 грн 80 коп., №1322 від 17.10.2019 на суму 11924 грн 20 коп., 1323 від 17.10.2019 на суму 18077 грн 93 коп., №1363 від 24.10.2019 на суму 19 481 грн 42 коп., №1424 від 31.10.2019 на суму 11 837 грн 41 коп. (а.с.17-22) та товарно-транспортних накладних № ІФБ 712544 від 15.10.2019, №ІФБ 712540 від 10.10.2019, № ІФБ 712550 від 17.10.2019, №ІФБ 712551 від 17.10.2019, №ІФБ 712500 від 24.10.2019, № ІФБ 712576 від 31.10.2019 (а.с.23- 28), позивачем поставлено відповідачу необроблену деревину на загальну суму 102 528 грн 72 коп.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку (акт звірянння), проведеного в односторонньому порядку (а.с.29), відповідачем проводилися часткові оплату товару, зокрема: 15.10.2019 на суму 20 000 грн, 23.10.2019 на суму 20 000 грн, 07.11.2019 на суму 20000 грн та 22.11.2019 на суму 20 000 грн. При цьому, у вказаному акті вказано початкове дебетове сальдо у сумі 43493 грн 98 коп.

Матеріали справи містять претензії №01-02/232 від 13.12.2019 та №01-02/72 від 02.03.2020 з вимогами до відповідача про сплату боргу за поставлену лісодеревину в сумі 66022 грн 92 коп. Однак, відмітка на вказаних претензіях "вхідний номер, дата та підпис" не може вважатися належним доказом отримання відповідачем таких претензій, оскільки така відмітка не ідентифікує відповідача.

Разом з тим, як вбачається з вищевказаних претензій, загальна вартість відвантаженої лісодеревини відповідачу станом на 13.12.2019 становила 268022 грн 92 коп., а оплата за поставлену деревну проводилася частково та за даними позивача в загальному склала 202000 гривень.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Як визначено в ч.1 та ч.2 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України господарське зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, між сторонами існували господарські відносини, які виникли на підставі договору на купівлі-продажу №182 від 01.10.2019 .

Матеріалами справи містять первинні докази, що підтверджують передачу відповідачем лісопродукції на суму 102 528 грн 72 коп.

За змістом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено у п.4.1 договору, який регулює порядок розрахунків, покупець (відповідач) зобов"язаний оплатити виставлений рахунок протягом трьох днів шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, якщо інше не буде погоджено сторонами додатковою угодою.

Матеріали справи не містять ні рахунків, виставлених відповідачу, ані додаткової угоди, якою врегульовано інший порядок розрахунків між сторонами.

Разом з тим, ненаправлення рахунку про оплату не звільняє відповідача від обов`язку сплатити отриманий та прийнятий товар враховуючи таке.

Згідно з п.1.3, 1.4 договору, кількість лісопродукції визначається на підставі ТТН, виданих на підставі замовлення покупця; загальна сума вартості лісопродукції, яка відвантажується від Продавця Покупцю, визначається загальною кількістю накладних протягом дії цього договору з урахуванням цін на таку продукцію згідно специфікації, що зазначена в п.1.1. договору, якщо інше не буде погоджено сторонами.

Згідно ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Як вбачається з матеріалів справи, товар відповідачем було прийнято без зауважень, доказів відмови Покупця від прийняття товару матеріали справи не містять. З пропозицією надати не передані документи із встановленням строку їх передачі, позивач до відповідача не звертався. За таких обставин, відсутні підстави вважати, що товар є неприйнятим відповідачем.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Враховуючи наявність у матеріалах справи товарно-транспортних накладних на товар на загальну суму 102 528 грн 72 коп., ДП "Гринявське лісове господарство" виконало обов`язок щодо поставки товару КП Верховинський районний лісгосп.

Згідно ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За приписами ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, у КП Верховинський районний лісгосп після отримання товару на підставі товарно- транспортних накладних, у яких зазначено, крім іншого вартість одиниці товару та загальну вартість товару згідно кожної партії поставки, виникло зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару, що, безумовно, мало бути виконано.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як вбачається з акту звіряння взаємних розрахунків за період з 15.10.2019 по 01.07.2020 (акт не підписано відповідачем), заборгованість за вказаний період, яку позивач просить стягнути з відповідача, з врахуванням початкового сальдо в сумі 43 493 грн 98 коп. склала 66022 грн 92 коп. При цьому, позивач визнає оплати відповідачем за отриманий товар за період з 15.10.2019 по 22.11.2019 у розмірі 80000 грн.

Суд зазначає, що вказана в акті сума початкового сальдо не підтверджена первинними документами, в матеріалах справи відсутні будь - які докази на походження та підтвердження суми боргу в розмірі 43 493 грн 98 коп., а відтак у суду відсутні правові підстави врахувати вказану заборгованість до загальної суми боргу.

З урахуванням всього викладеного вище, на думку суду, наявні правові підстави для стягнення з КП Верховинський районний лісгосп заборгованості по оплаті за поставлений товар згідно наявних в матеріалах справи доказів у сумі 22528 грн 72 коп. (102 528 грн 72 коп. - 80 000 грн).

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на викладене, позов належить до часткового задоволення позовних вимог в розмірі 22 528 грн 72 коп. В решті позову слід відмовити за недоведеністю обставин, на які посилається позивач.

Відповідно до приписів, встановлених ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись 74, 79, 86, 129, 165, 232, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Верховинський районний лісгосп (вул. Івана Франка, буд.58, смт. Верховина, Івано-Франківська область,78700, код 05442375) на користь Державного підприємства "Гринявське лісове господарство" (с. Устеріки, Верховинського району, Івано-Франківської області , 78715, код 22186425) - 22 528 (двадцять дві тисячі п"ятсот двадцять вісім) гривень 72 коп. заборгованості та 715 (сімсот п"ятнадцять) гривень 10 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.11.2020

Суддя О. В. Рочняк