Постанова

від 29.03.2021 по справі 909/606/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2021 р. Справа №909/606/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Скрипчук О.С.

суддів Желіка М.Б.

Мирутенка О.Л.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державного підприємства Гринявське лісове господарство б/н від 08.12.2020 (вх. № 01-05/3675/20 від 14.12.2020)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.2020 (повний текст рішення складено 20.11.2020, м. Івано-Франківськ, суддя Рочняк О.В.)

у справі № 909/606/20

за позовом: Державного підприємства Гринявське лісове господарство , с.Устеріки Верховинського району Івано-Франківської області

до відповідача: Комунального підприємства Верховинський районний лісгосп , смт.Верховина Івано-Франківської області

про стягнення заборгованості в розмірі 66 022,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Гринявське лісове господарство звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Комунального підприємства Верховинський районний лісгосп про стягнення 66 022,92 грн. заборгованості за отриману лісопродукцію.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення договірних зобов`язань за договором купівлі-продажу відповідач не провів оплату за придбану лісопродукцію у встановлені договором строки та в повному обсязі, у зв`язку з чим, виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.2020 позов Державного підприємства Гринявське лісове господарство задоволено частково. Суд виніс рішення, яким стягнув з Комунального підприємства Верховинський районний лісгосп на користь ДП Гринявське лісове господарство - 22 528,72 грн. заборгованості. В решті в позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у КП Верховинський районний лісгосп після отримання товару на підставі товарно-транспортних накладних виникло зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару.

Як вбачається з акту звіряння взаємних розрахунків за період з 15.10.2019 по 01.07.2020 (акт не підписано відповідачем), заборгованість за вказаний період, яку позивач просить стягнути з відповідача, з врахуванням початкового сальдо в сумі 43 493,98 грн. склала 66022,92 грн. При цьому, позивач визнає оплати відповідачем за отриманий товар за період з 15.10.2019 по 22.11.2019 у розмірі 80000 грн.

Суд першої інстанції зазначив, що вказана в акті сума початкового сальдо не підтверджена первинними документами, в матеріалах справи відсутні будь - які докази на походження та підтвердження суми боргу в розмірі 43 493,98 грн., а відтак, у суду відсутні правові підстави врахувати вказану заборгованість до загальної суми боргу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство Гринявське лісове господарство подало апеляційну скаргу б/н від 08.12.2020, в якій просить скасувати частково рішення Господарського суду Івано-Франківської області та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не дослідив надані позивачем докази. А саме скаржник стверджує, що в матеріалах справи містяться товарно-транспортні накладні на товар на загальну суму 102 528,72 грн., на підставі яких у відповідача виник обов`язок щодо оплати за товар.

Апелянт вважає, що станом на 15.10.2019 у Комунального підприємства Верховинський районний ліспгосп вже була заборгованість в сумі 43 493,98 грн., яка була оплачена платіжними дорученням № 1549 від 15.10.2019 (20 000,00 грн.), №1564 від 23.10.2019 (20000,00 грн.); № 1605 від 07.11.2019 (3 493,98 грн.)

Водночас, апелянт вважає, що КП Верховинський районний лісгосп платіжними дорученнями № 1605 від 07.11.2019, № 1638 від 22.11.2020 було оплачено за отриману лісопродукцію згідно ТТН серія ІФБ № 712544 (21848,99) і ТТН серія ІФБ № 712548 (14 657,02грн). Отже, поставлена ліспродукція згідно ТТН серія ІФБ № 712548 на суму 4701,86 від 16.10.2019, серія ІФБ № 712550 на суму 11 924,20 грн.; серія ІФБ 712551 від 17.10.2019 на суму 18 077,96 грн.; серія ІФБ 712566 від 24.10.2019 на суму 19 481,45 грн.; серія ІФБ № 712576 від 31.10.2019 на суму 11 837,45 грн. - є неоплаченою і складає заборгованість в сумі 66 022,92 грн.

Відповідачем відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд даної справи в письмовому провадженні, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового повідомлення за трек номерами 7871500813144, 7870100545632.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне .

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2019 між ДП Гринявське лісове господарство (продавець) та КП Верховинський районний лісгосп (покупець) укладено договір купівлі-продажу №182. Згідно умов договору продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити товар (необроблену деревину) по цінах, вказаних в договорі (п.1.1 договору).

Кількість лісопродукції визначається на підставі ТТН, виданих на підставі замовлення покупця (п.1.3 договору).

Згідно п.1.4 договору, загальна сума вартості лісопродукції, яка відвантажується від продавця покупцю, визначається у накладних протягом дії цього договору з урахуванням цін на таку продукцію згідно специфікації, що зазначена в п.1.1. договору, якщо інше не буде погоджено сторонами.

У відповідності до п.3.1 договору сторони погодили, що за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує іншій стороні спричинені цим збитки, у тому числі не отриманий прибуток в порядку передбаченому договором та законодавством України.

Порядок розрахунків визначено в розділом 4 договору. Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити виставлений рахунок протягом 3-х днів шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, якщо інше не буде погоджено сторонами додатковою угодою. Платіж (передоплата 100% вартості) проводиться шляхом оплати за лісопродукцію на підставі виставленого рахунку. Днем проведення оплати вважається день поступлення коштів на рахунковий рахунок продавця (п.п. 4.1,4.2 договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2019, проте сторони, після закінчення дії договору не звільняються від відповідальності у разі невиконання чи неналежного виконання умов цього договору (п.5.1 договору).

Позивач стверджує, що згідно нарядів на відпуск деревини №1319 від 15.10.2019 на суму 21 848,96 грн., №1341 від 21.10.2019 на суму 19 358,80 грн., №1322 від 17.10.2019 на суму 11924,20 грн.,№ 1323 від 17.10.2019 на суму 18077,93 грн., №1363 від 24.10.2019 на суму 19 481,42 грн., №1424 від 31.10.2019 на суму 11 837,41 грн. (а.с.17-22) та товарно-транспортних накладних № ІФБ 712544 від 15.10.2019, №ІФБ 712548 від 16.10.2019, № ІФБ 712550 від 17.10.2019, №ІФБ 712551 від 17.10.2019, №ІФБ 712500 від 24.10.2019, № ІФБ 712576 від 31.10.2019 (а.с.23- 28), поставлено відповідачу необроблену деревину на загальну суму 102 528,12 грн.

Водночас, позивач у Акті звіряння за період 15.10.2019 - 01.07.2020 зазначає, що відповідачем проводились часткові оплати товару, зокрема: 15.10.2019 на суму 20 000,00 грн, 23.10.2019 на суму 20 000,00 грн, 07.11.2019 на суму 20 000,00 грн та 22.11.2019 на суму 20 000,00 грн. При цьому, у вказаному Акті вказано початкове дебетове сальдо у сумі 43 493,98 грн. Акт звіряння підписаний лише позивачем.

Матеріали справи містять претензії №01-02/232 від 13.12.2019 та №01-02/72 від 02.03.2020 з вимогами до відповідача про сплату боргу за поставлену лісодеревину в сумі 66022,92 грн. Проте дані претензії залишені без належного реагування.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного .

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України господарське зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як встановлено судом, між сторонами існували господарські відносини, які виникли на підставі договору на купівлі-продажу №182 від 01.10.2019.

Так, згідно п. 1.1 договору продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити товар (необроблену деревину) по цінах, вказаних в договорі (п.1.1 договору).

Згідно п. 2.2. договору покупець відповідач зобов`язався організовувати доставку власним транспортом, прийняти товар, перевірити кількість фактично отриманого товару з вказаною кількістю в документах.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що обов`язок відповідача (покупця) щодо оплати за товар виникає після прийняття товару.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

В силу ч.8 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за достовірність даних, відображених в первинних документах несуть особи, які склали та підписали ці документи.

У відповідності до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення ; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Зазначені вимоги викладені також і у пункті 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну № 88 від 24.05.1995.

Відповідно до п. 17, п.18, п.19, п.25 Інструкції щодо заповнення спеціалізованої форми товарно-транспортної накладної при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства аграрної політики та продовольства України №961/707 від 29.11.2013, у графі "Деревину одержав: за дорученням, від, року, №" записуються номер доручення, дата, прізвище та ініціали особи, що одержала деревину та проставляється підпис. У графі "Додаток до ТТН-ліс: серія № від року" зазначаються серія (три символи) і номер (шість цифр) товарно-транспортної накладної. У графі "Пункт навантаження Квартал № виділ № ділянка №" зазначаються назва структурного підрозділу державного лісогосподарського підприємства (лісництво, склад, цех), що проводить відпуск деревини, перерахованої у товарно-транспортній накладній, місце заготівлі деревини (квартал, виділ, ділянка), вид рубки та умови відвантаження (франко-трель, франко-склад тощо). У графі "Прийняв до перевезення" зазначаються посада, прізвище, ініціали та підпис особи, що прийняла деревину.

Дослідивши копії вищевказаних ТТН, які надані позивачем в обґрунтування, суд апеляційної інстанції зазначає, що останні не містять жодних відміток у графі деревину одержав .

Лише дві ТНН серії 712566 від 24.10.2019 на суму 21 848,98 грн., серії ІФБ № 712566 від 24.10.2019 на суму 19 481,42 у графі прийняв до перевезення містять підписи водія ОСОБА_1 . Однак, матеріали справи не містять відомостей про те, що водій ОСОБА_2 діяв в інтересах відповідача.

Інші ТТН у графі прийняв до перевезення містять лише прізвище і ініціали водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , підписи відсутні зазначених осіб.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції приймаючи рішення у даній справі не звернув уваги на те, що у матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували факт поставки позивачем відповідачу товару, згідно договору.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення у даній справі оскаржується лише в частині відмови у задоволенні позову.

Згідно ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги .

Враховуючи те, що матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували факт поставки позивачем відповідачу деревини, відтак, у суду апеляційної інстанції не має підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Необґрунтованими є твердження апелянта, що наряди на відпуск деревини та Акт звіряння підтверджують факт отримання відповідачем лісоматеріалів, судом оцінюються критично, адже, останні не містять відмітки про отримання товару КП Верховинський районний лісгосп .

Посилання апелянта, що судом першої інстанції не враховано, що КП Верховинський районний лісгосп платіжними дорученнями № 1605 від 07.11.2019 № 1638 від 22.11.2020 було оплачено лісопродукцію за отриману триману згідно ТТН серія ІФБ № 712544 (21 848,99 грн.) і ТТН серія ІФБ № 712548 (14 657,02грн), судом оцінюються критично. Адже, в матеріалах справи відсутні платіжні доручення про сплату згідно договору.

Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції зобов`язаний був витребувати у позивача необхідні докази для підтвердження позовних вимог, є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи , крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.11.2020 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений за апеляційну скаргу, покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства Гринявське лісове господарство б/н від 08.12.2020 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.2020 у справі № 909/606/20 залишити без змін.

3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Головуючий суддя Скрипчук О.С.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Мирутенко О.Л.