Рішення

від 16.11.2020 по справі 910/13291/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2020 м. КиївСправа № 910/13291/20

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР ТЕХНІЧНОЇ БЕЗПЕКИ";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА-КОМПЛЕКС";

про: стягнення 251.589,50 грн.

Суддя Балац С.В.

Секретар судового засідання Часовська М.С.

Представники:

позивача: Нагаєнко О.А.;

відповідача: Литвинчук О.А.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР ТЕХНІЧНОЇ БЕЗПЕКИ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА-КОМПЛЕКС" (далі - відповідач) про стягнення 251.589,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором про надання послуг з виїзду наряду групи реагування на об`єкт, на якому спрацювали засоби охоронно-тривожної сигналізації об`єкту від 01.02.2019 № 26/Ц/Р/11, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 251.589,50 грн., з яких: 224.880,00 грн. - основна заборгованість, 15.961,07 грн. - пеня, 6.558,01 грн. - 3 % річних та 4.190,42 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду від 07.09.2020 № 910/13291/20 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено з підстав, викладених у вказаній ухвалі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/13291/20 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням збільшення випадків "хибних" визовів, що призвело до додаткових витрат. Також відповідач зазначає про непоправні втрати у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та посиланням на пункт 4.4 договору про надання послуг з виїзду наряду групи реагування на об`єкт, на якому спрацювали засоби охоронно-тривожної сигналізації об`єкту від 01.02.2019 № 26/Ц/Р/11.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій вказано про відсутність між сторонами спору домовленостей з приводу зменшення плати за договором та продовження надання послуг відповідачу в період карантину, приймаючи до увагу наявну заборгованість відповідача за договором.

Ухвалою господарського суду від 07.10.2020 № 910/13291/20, за заявою відповідача, подальший розгляд справи вирішено здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначене на 16.11.2020.

В судовому засіданні 16.11.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши уповноважених представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, укладено договір про надання послуг з виїзду наряду групи реагування на об`єкт, на якому спрацювали засоби охоронно-тривожної сигналізації об`єкту від 01.02.2019 № 26/Ц/Р/11 (далі - Договір), відповідно до предмету якого відповідач доручає, а позивач зобов`язується забезпечити негайний виїзд наряду групи реагування (ГР) позивача на об`єкт, що знаходиться під спостереженням на пульті централізованого наряду (ПНЦ) відповідача, та на якому спрацювали засоби охоронно-тривожної сигналізації (ОТС) для встановлення причини такого спрацювання (п. 1.1 Договору).

Пунктом 1.3 Договору визначено, що за заявками відповідача фахівцями позивача виконуються роботи по поточному обслуговуванню системи сигналізації на об`єкті з метою відновлення її працездатності. Сумарна вартість обслуговування враховується в рахунку-фактурі та акті здавання-приймання виконаних робіт по Договору щомісячно.

Розділом 2 Договору сторонами визначена вартість послуг та порядок розрахунків, а саме, зокрема:

- сума вартості послуг позивача за Договором визначається сторонами на основі розрахунку вартості послуг позивача, що є невід`ємною частиною Договору (додаток № 2) (п. 2.1 Договору);

- оплата за Договором здійснюється відповідачем щомісячно до 5-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги, шляхом перерахування відповідачем грошових коштів в сумі вартості послуг, визначеної в розрахунку вартості послуг позивача, на розрахунковий рахунок останнього на підставі рахунку-фактури та акту здавання-приймання наданих позивачем послуг (п. 2.2 Договору).

Положеннями пункту 3.1 Договору передбачено, що відповідач несе відповідальність за несвоєчасну оплату послуг позивача у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день затримки.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов`язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, позивач, на виконання своїх зобов`язань за Договором та на його умовах, надав відповідачу послуги за Договором в період з лютого 2019 по травень 2020 на загальну суму 282.880,00 грн., що підтверджується актами надання послуг, які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме:

- від 28.02.2019 № 3325 на суму 17.680,00 грн.;

- від 31.03.2019 № 3327 на суму 17.680,00 грн.;

- від 30.04.2019 № 3941 на суму 17.680,00 грн.;

- від 31.05.2019 № 5021 на суму 17.680,00 грн.;

- від 30.06.2019 № 6105 на суму 17.680,00 грн.;

- від 31.07.2019 № 7191 на суму 17.680,00 грн.;

- від 31.08.2019 № 8264 на суму 17.680,00 грн.;

- від 30.09.2019 № 8899 на суму 17.680,00 грн.;

- від 31.10.2019 № 10405 на суму 17.680,00 грн.;

- від 30.11.2019 № 11440 на суму 17.680,00 грн.;

- від 31.12.2019 № 12461 на суму 17.680,00 грн.;

- від 31.01.2020 № 835 на суму 17.680,00 грн.;

- від 29.02.2020 № 1645 на суму 17.680,00 грн.;

- від 31.03.2020 № 2847 на суму 17.680,00 грн.;

- від 30.04.2020 № 3733 на суму 17.680,00 грн.;

- від 31.05.2020 № 4855 на суму 17.680,00 грн.

Проте, відповідачем не здійснено повного погашення вказаної заборгованості, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача 224.880,00 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов`язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в сумі 15.961,07 грн., а також про стягнення 3 % річних в сумі 6.558,01 грн. та інфляційних втрат в сумі 4.190,42 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.

Приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 224.880,00 грн. сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 224.880,00 грн.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов`язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов`язання мало бути виконано, а також виходячи з припису частини 6 статті 232 ГК України, пеня нараховується за шість місяців прострочення виконання зобов`язання, починаючи з першого дня такого прострочення.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені, визнав його арифметично невірним виходячи з припису частини 6 статті 232 ГК України.

Так позивачем, заявлена до стягнення з відповідача сума пені в період з 06.03.2020 по 31.08.2020, враховуючи заборгованість позивача з 02.2019 по 03.2019.

Приймаючи до уваги період заборгованості відповідача (з 02.2019 по 03.2019), за яким позивачем здійснений розрахунок (з 06.03.2020 по 31.08.2020) та приписи частини 6 статті 232 ГК України, періодом за який може бути стягнута з відповідача пеня є: з 06.03.2020 по 31.08.2020 за заборгованістю відповідача в період з 09.2019 по 02.2020, оскільки строк, встановлений, частиною 6 статті 232 ГК України (182 дні), за заборгованістю відповідача з 02.2019 по 08.2019 сплив, а саме:

- 02.2019 - початок розрахунку з 06.03.2019 кінцева дата 03.09.2019;

- 03.2019 - початок розрахунку з 06.04.2019 кінцева дата 04.10.2019;

- 04.2019 - початок розрахунку з 06.05.2019 кінцева дата 03.11.2019;

- 05.2019 - початок розрахунку з 06.06.2019 кінцева дата 04.12.2019;

- 06.2019 - початок розрахунку з 06.07.2019 кінцева дата 03.01.2020;

- 07.2019 - початок розрахунку з 06.08.2019 кінцева дата 03.02.2020;

- 08.2019 - початок розрахунку з 06.09.2019 кінцева дата 05.03.2020.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені підлягає задоволенню в сумі 3.321,48 грн., за розрахунком позивача, враховуючи приписи частини 6 статті 232 ГК України, а саме: з 06.03.2020 по 31.08.2020, а саме:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення (грн.) 17.680,00 06.03.2020 - 12.03.2020 7 11 % 74,60 17.680,00 13.03.2020 - 04.04.2020 23 10 % 222,82 17.680,00 06.03.2020 - 12.03.2020 7 11 % 74,60 17.680,00 13.03.2020 - 23.04.2020 42 10 % 406,88 17.680,00 24.04.2020 - 05.05.2020 12 8 % 93,00 13.680,00 06.03.2020 - 12.03.2020 7 11 % 57,72 13.680,00 13.03.2020 - 23.04.2020 42 10 % 314,83 13.680,00 24.04.2020 - 04.06.2020 42 8 % 251,86 17.680,00 06.03.2020 - 12.03.2020 7 11 % 74,60 17.680,00 13.03.2020 - 23.04.2020 42 10 % 406,88 17.680,00 24.04.2020 - 11.06.2020 49 8 % 379,76 17.680,00 12.06.2020 - 05.07.2020 24 6 % 139,50 3.680,00 06.03.2020 - 12.03.2020 7 11 % 15,53 3.680,00 13.03.2020 - 23.04.2020 42 10 % 84,69 3.680,00 24.04.2020 - 11.06.2020 49 8 % 79,04 3.680,00 12.06.2020 - 05.08.2020 55 6 % 66,54 3.680,00 06.03.2020 - 12.03.2020 7 11 % 32,40 3.680,00 13.03.2020 - 23.04.2020 42 10 % 176,75 3.680,00 24.04.2020 - 11.06.2020 49 8 % 164,96 3.680,00 12.06.2020 - 31.08.2020 81 6 % 204,52 Загальна сума пені складає 3.321,48

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 6.558,01 грн. та інфляційних втрат в сумі 4.190,42 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Заперечення відповідача викладені в поданих до суду заявах судом відхилені з огляду на те, що визначення "хибні" визови укладений між сторонами спору Договір не містить, а доказів, що підтверджують непоправні втрати відповідача у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) до матеріалів справи останнім не додано.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА-КОМПЛЕКС" (Україна, 01010, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЛЕВАНДОВСЬКА, будинок 8/15Б, квартира 26, ідентифікаційний код: 32310240) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР ТЕХНІЧНОЇ БЕЗПЕКИ" (Україна, 04114, місто Київ, ВУЛИЦЯ МАКІЇВСЬКА, будинок 8 Н/П 127, ідентифікаційний код: 33635083) основну заборгованість в сумі 224.880 (двісті двадцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп., пеню в сумі 3.321 (три тисячі триста двадцять одна) грн. 48 коп., 3 % річних в сумі 6.558 (шість тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім) грн. 01 коп., інфляційні втрати в сумі 4.190 (чотири тисячі сто дев`яносто) грн. 42 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3.584 (три тисячі п`ятсот вісімдесят чотири) грн. 25 коп.

3. В задоволенні решти вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19 листопада 2020 року

Суддя С.В. Балац