ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2020 року Справа № 915/2496/19
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Давченко Т.М.
за участі секретаря Астахової С.І.
представники сторін та третьої особи в засідання не з?явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/2496/19
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НПК Аметист» ,
вул. Архітектора Старова, 4-Б, кв. 39, м. Миколаїв, 54046;
поштова адреса: вул. 11 Лінія, 101, м. Миколаїв, 54028;
до державного підприємства «Племрепродуктор «Степове» ,
вул. Миру, с. Степове, Миколаївський район, Миколаївська область, 57107;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ? публічне акціонерне товариство «Оболонь» ,
вул. Богатирська, 3, м. Київ, 04655;
про стягнення грошових коштів у сумі 7387 грн. 51 коп.
В С Т А Н О В И В:
Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «НПК Аметист» пред?явлено позов, з урахуванням заяви від 06.03.2020 про зміну предмету позову, про стягнення з державного підприємства (ДП) «Племрепродуктор «Степове» грошових коштів у сумі 7387 грн. 51 коп. ? вартості неповернутого (втраченого) майна, з посиланням на неналежне виконання ДП «Племрепродуктор «Степове» зобов?язань за укладеним з позивачем договором суборенди майна від 06.03.2015 № 18849-00184, а саме, неповернення частини орендованого майна після розірвання договору на підставі п. 5.1.13 договору, у зв?язку з чим у ТОВ «НПК Аметист» виникло право на отримання відшкодування вартості цього майна в порядку п. 6.2 договору.
ТОВ «НПК Аметист» також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат з оплати позовної заяви судовим збором та витрат на отримання професійної правничої допомоги.
За такими вимогами ухвалою від 20.01.2020 відкрито провадження в даній справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження, а ухвалою від 14.02.2020 вирішено розглянути дану справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу « COVID-19» та введенням Урядом України протиепідемічних заходів (без визначення дати засідання). Цією ж ухвалою залучено до участі в даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, публічне акціонерне товариство (ПАТ) «Оболонь» (власника спірного майна, переданого позивачем в суборенду відповідачу) та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву ? 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Поряд із цим, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» , з урахуванням змін, з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.
У зв?язку з викладеними обставинами прийнято Закон України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв?язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» , у відповідності до якого, зокрема, розділ X «Прикінцеві положення» ГПК України з 02.04.2020 доповнено пунктом 4 наступного змісту:
«Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов?язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» .
В подальшому у відповідності до Закону України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» , який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 17.07.2020), визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв?язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов?язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Отже, усі процесуальні строки, продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» ГПК України в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX, закінчилися через 20 днів після набрання чинності цим Законом ? тобто з 07.08.2020.
Від відповідача в указаний строк відзив на позовну заяву або клопотання про поновлення/продовження строку для подання відзиву на позовну заяву не надійшли, у зв?язку з чим суд вважає можливим вирішення спору в даній справі за наявними матеріалами у порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України.
З огляду на впровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції постанови від 04.05.2020 № 343) (далі ? постанова № 211) на період з 12.03-22.05.2020 на всій території України карантину, а також на запровадження з 16.03.2020 на території адміністративної будівлі Миколаївської обласної ради, в якій розташований Господарський суд Миколаївської області, обмежувальних та профілактичних заходів (згідно розпорядження від 13.03.2020 № 35-р голови Миколаївської обласної ради «Про заходи щодо недопущення поширення випадків захворювань, спричинених новим коронавірусом» ), ? з 16.03.2020 доступ громадян та учасників судового процесу до Господарського суду Миколаївської області було обмежено.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» внесено зміни до постанови № 211, зокрема, продовжено карантин до 22.05.2020 із послабленням частини карантинних обмежень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» з 22.05.2020 до 22.06.2020 продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою № 211, а також вирішено про послаблення протиепідемічних заходів на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією.
Ураховуючи викладені обставини, зокрема, послаблення з 11.05.2020 карантинних заходів та подальше відновлення доступу громадян до приміщення Господарського суду Миколаївської області; беручи до уваги тривалість знаходження справи у провадженні суду, ухвалою від 24.06.2020 призначено підготовче засідання в даній справі на 13.07.2020.
Ухвалою від 13.07.2020, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк проведення підготовчого провадження в даній справі; підготовче засідання відкладено на 15.09.2020; ухвалою від 15.09.2020, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.10.2020; в судовому засіданні в даній справі 20.10.2020 оголошено перерву до 18.11.2020.
Від сторін та третьої особи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду даної справи, що підтверджується підписами уповноважених представників указаних осіб на рекомендованих поштових повідомленнях про вручення поштових відправлень з ухвалою від 20.10.2020, представники у засідання не з?явилися.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Між сторонами у справі укладено договір суборенди майна від 06.03.2015 № 18849-00184 (далі ? договір), згідно умов якого ТОВ «НПК Аметист» (орендар) прийняло на себе зобов?язання передати ДП «Племрепродуктор «Степове» (суборендарю) у строкове платне користування (оперативну суборенду), а суборендар ? прийняти торгово-рекламне обладнання (майно) та сплачувати орендарю орендну плату (п. 1.1 договору).
Перелік, модель, заводський номер (за наявності), рік виробництва майна, місцезнаходження, вартість та кількість майна можуть зазначатися у специфікації, що оформлюється сторонами та погоджується власником у вигляді додатку до даного договору і є його невід?ємною частиною (п. 1.2 договору).
Суборендар повідомлений, що право власності на майно належить ПАТ «Оболонь» (власнику); майно надається суборендарю у користування з метою популяризації, демонстрації, зберігання та реалізації продукції, що виробляється/реалізується власником та корпоративними підприємствами власника; корпоративними підприємствами власника слід вважати: ДП ПАТ «Оболонь» «Пивоварня Зіберта» , ПАТ «Оболонь» «Красилівське» , ПАТ «Охтирський пивоварний завод» , ПрАт «Бершадський комбінат» та ПАТ «Севастопольський завод напоїв» ; суборендар не має права використовувати майно для інших цілей (п. 1.4 договору).
Сан майна на момент передання в суборенду: в діючому стані, технічно справне, комплектне, відповідає технічним нормам та придатне для використання у відповідності до мети суборенди, визначеної у п. 1.4 даного договору; в разі необхідності орендар передає суборендареві наявні у орендаря копії технічної документації, необхідної для експлуатації майна (п. 2.1 договору).
Факти передачі майна в суборенду та повернення майна із суборенди підтверджуються актами прийому-передачі, які підписуються уповноваженими представниками сторін, погоджуються уповноваженою особою власника та скріплюються печатками сторін і власника; акти прийому-передачі майна в суборенду та із суборенди є невід?ємними частинами цього договору (п.п. 2.2, 2.4 договору).
Майно повинне бути повернуто суборендарем та прийняте орендарем/власником протягом 10 робочих днів з дати закінчення дії договору (в тому числі дострокового); суборендар несе ризик випадкової загибелі, пошкодження або втрати майна до моменту його фактичного повернення орендарю або власнику (п. 2.3 договору).
Суборендар зобов?язаний повернути майно орендарю/власнику в тому ж самому стані, в якому воно було передано в суборенду з урахуванням нормального зносу (п. 2.5 договору).
Суборендар зобов?язується, зокрема, з моменту прийняття майна в суборенду і до моменту повернення майна із суборенди здійснювати у своїх торгових точках продаж, підтримувати наявність та асортимент продукції, що виробляється/реалізується власником та корпоративними підприємствами власника, згідно укладеного між орендарем та суборендарем договору купівлі-продажу (договору поставки) продукції виробництва власника та із врахуванням обумовлених між сторонами умов та обсягів; протягом 10 робочих днів після закінчення терміну дії договору (у т.ч. дострокового) повернути майно орендарю (а в разі отримання відповідної вимоги ? власнику) у діючому стані, технічно справне та комплектне, з урахуванням його нормального зносу; не змінювати місцезнаходження майна. яке вказане у п. 1.2 даного договору (або в специфікації)без письмового погодження такого переміщення орендарем та власником (п.п. 5.1.1, 5.1.13, 5.1.18 договору).
Розмір орендної плати за користування однією одиницею майна становить 1 (одну) грн. з урахуванням ПДВ за один календарний рік; орендна плата за весь термін дії даного договору сплачується суборендарем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок орендаря протягом перших десяти робочих днів з дати підписання даного договору, та у подальшому (при умові продовження терміну дії даного договору) протягом перших десяти робочих днів з дати такої пролонгації. Датою виконання суборендарем зобов?язань перед орендарем із сплати орендної плати є дата зарахування відповідних грошових коштів на рахунок орендаря (п.п. 3.1-3.3 договору).
Сторонами погоджено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання сторонами, погодження власником; даний договір укладається терміном на 1 календарний рік, якщо інше не випливатиме з тексту цього договору або чинного законодавства України (п.п. 7.1-7.2 договору).
Якщо суборендар продовжує користуватися майном після закінчення терміну дії договору, то, за відсутності письмових заперечень сторін або власника, заявлених не пізніше 10 календарних днів до закінчення терміну дії договору, то строк дії даного договору подовжується ще на дин календарний рік (п. 7.3 договору).
Орендар або власник мають право достроково розірвати цей договір шляхом письмового повідомлення суборендаря за 10 календарних днів до запланованого розірвання в разі, якщо, зокрема, суборендар використовує майно в порушення умов договору та/або цільового призначення майна; суборендар своєю недбалою поведінкою або бездіяльністю створює загрозу пошкодження, втрати або знищення майна (п.п. 7.5.1, 7.5.3 договору).
Сторонами у специфікації від 06.03.2015, яка є додатком до договору, погоджено передачу позивачем в суборенду ДП «Племрепродуктор «Степове» 37 одиниць майна загальною вартістю 65695 грн. 17 коп., зокрема, холодильної шафи-вітрини « ICE STREAM OPTIMA» /ХШВ-600/внутр, л ого «Оболонь» , заводський номер 51411325142984414219, інв № 1145686, дата виробництва 13.08.2014, вартістю 7387 грн. 51 коп., у кількості 1 шт., на торгову точку за адресою: вул. Леніна, 54, с. Степове, Миколаївський район, Миколаївська область, бар «Мираж» .
На виконання умов договору та указаної вище специфікації ТОВ «НПК Аметист» передано указану вище холодильну шафу-вітрину в суборенду відповідачу, що підтверджується складеним сторонами актом прийому-передачі майна в суборенду від 06.03.2015 (№ 16 у таблиці).
Крім того, позивачем додатково передано в суборенду ДП «Племрепродуктор «Степове» 4 одиниці обладнання загальною вартістю 18590 грн. 65 коп. згідно актів приймання-передачі обладнання від 24.09.2018 №№ 18849-07888, 18849-07856, 1884-08858.
Із змісту позовної заяви вбачається, що строк дії договору неодноразово подовжувався в порядку п. 7.3 договору.
Актом приймання-передачі від 24.09.2018 № 18849-07857 сторони та ПАТ «Оболонь» погодили передачу спірної холодильної шафи-вітрини за інв. № 1145686 у користування відповідача зі зміною адреси торгової точки (фактичного місця розташування майна) на кафе «Орхидея» , вул. Миру, с. Степове, Миколаївський район, Миколаївська область.
За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, ТОВ «НПК Аметист» встановлено факт відсутності станом на 10.09.2019 переданого в суборенду майна на зазначених у специфікаціях і актах та погоджених сторонами торгових точках (місцях торгівлі), у зв?язку з чим позивачем направлено ДП «Племрепродуктор «Степове» письмове повідомлення від 10.09.2019 № 10/09/19-01 про дострокове розірвання договору в порядку п. 7.5 договору, в якому викладено вимогу про повернення майна з суборенди.
Указане повідомлення отримане відповідачем 14.09.2019, що підтверджується підписом уповноваженої особи ДП «Племрепродуктор «Степове» на відповідному рекомендованому повідомлення про вручення поштового відправлення, проте залишене без реагування та виконання.
Викладені обставини зумовили звернення ТОВ «НПК Аметист» до суду з первісною редакцією позову у даній справі, предметом якого було зобов?язання відповідача повернути договірне майно.
Після звернення позивача до суду з позовом у даній справі відповідачем повернено ТОВ «НПК Аметист» більшу частину орендованого майна згідно накладних від 13.01.2020 №№ б/н, Т-00001244, Т- 00001247, Т-00001245, Т-00001246 (а.с. 64-67), при цьому виявлено зникнення решти майна ? холодильної шафи-вітрини «АЙС СТРИМ ОПТИМА» ХШВ-600 «Оболонь» вартістю 7387 грн. 51 коп., повернення якої є неможливим, що і зумовило зміну предмету позову в даній справі. Викладені обставини відповідачем не спростовані.
На даний час предметом позову в даній справі є стягнення з ДП «Племрепродуктор «Степове» вартості неповерненої/зниклої холодильної шафи-вітрини за інв. № 1145686, зав. № 51411325142984414219, в сумі 7387 грн. 51 коп.
Законодавством передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов?язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов?язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (ст.ст. 759-760 ЦК України).
Наймач зобов?язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця (ст. 773 ЦК України).
Передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (ст. 774 ЦК України).
Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов?язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача (ст. 783 ЦК України).
У разі припинення договору найму наймач зобов?язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 785 ЦК України).
Орендар може бути зобов?язаний використовувати об?єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду. Орендар зобов?язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря (ч.ч. 2-4 ст. 285 ГК України).
У відповідності до п. 6.2 договору, у випадку втрати (повного знищення) суборендарем майна (окрім випадків, що мають підтвердження актами відповідних органів і які виникли внаслідок обставин непереборної сили) або неповерненні майна у відповідності до п. 2.3 даного договору, суборендар зобов?язаний відшкодувати орендарю (або за письмовою вимогою ? безпосередньо власнику) вартість майна, вказану у п. 1.2 даного договору (або в специфікації), із врахуванням ПДВ, якщо інша сума відшкодування не буде додатково узгоджена між сторонами та власником.
Суб?єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони. (ст. 193 ГК України).
Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов?язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов?язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов?язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.ст. 610, 611 ЦК України).
Законодавством визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов?язання; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов?язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 2 ст. 614 ЦК України, ч.ч. 3, 4 ст.13 ГПК України).
Таким чином, обов?язок доведення факту належного виконання умов договору суборенди щодо повернення майна із суборенди закон покладає на відповідача ? суборендаря.
Відповідач доказів належного виконання своїх договірних зобов?язань щодо повернення майна із суборенди орендарю не надав, доводи позивача не спростував.
Ураховуючи викладене, суд визнає обґрунтованою та підлягаючою задоволенню вимогу позивача про стягнення з ДП «Племрепродуктор «Степове» вартості неповерненого майна в сумі 7387 грн. 51 коп.
Отже, позов ТОВ «НПК Аметист» належить задовольнити повністю.
Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову, на відповідача (ст. 129 ГПК України).
Ураховуючи викладене, витрати ТОВ «НПК Аметист» на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1921 грн., згідно платіжного доручення від 26.12.2019 № 44357, ? належить покласти на відповідача.
Вирішуючи клопотання ТОВ «НПК Аметист» щодо стягнення з відповідача витрат на отримання професійної правничої допомоги в сумі 6000 грн., суд приходить до такого.
Господарським процесуальним законодавством передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних із розглядом справи. До витрат, пов?язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов?язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України). Витрати, пов?язані із правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов?язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов?язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України).
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Позивачем на підтвердження понесення судових витрат у вищевказаній сумі 6000 грн. подано суду: 1) договір від 13.11.2019 про надання юридичних (адвокатських) послуг, укладений ТОВ «НПК Аметист» (замовником) з адвокатом Гриненком І.І., згідно якого адвокат прийняв на себе зобов?язання з надання замовнику юридичних (адвокатських) послуг, під якими сторони розуміють: надання усних та/або письмових консультацій і роз`яснень з питань права та законодавства, що регулює діяльність та/або права замовника; підготовку угод (договорів) та процесуальних документів з питань регулювання та захисту діяльності та/або прав замовника; представництво та захист прав та інтересів замовника в підприємствах, установах, державних установах, організаціях, судах, ? а замовник зобов?язався оплатити указані послуги шляхом сплати адвокату гонорару в сумі 6000 грн., про що видається ПКО (п.п. 1.1-1.2, 3.1 договору від 13.11.2019).;
2) акт прийому-передачі виконаних робіт за договором від 13.11.2019 про надання юридичних (адвокатських) послуг, підписаний адвокатом та директором позивача, згідно якого адвокатом Гриненком надані ТОВ «НПК Аметист» такі послуги вартістю 6000 грн.: вивчення документів (договорів, специфікацій, актів прийому-передачі, актів звірок взаємних розрахунків, накладних, податкових накладних, ТТН, приходно-касових ордерів, службових записок, реєстраційних документів); надання замовнику юридичного висновку щодо відповідності (невідповідності) наданих для вивчення документів вимогам закону; підготовка та направлення претензій, вимог на адресу боржника; підготовка та узгодження тексту позовної заяви, позовних вимог; підготовка документів до позовної заяви; направлення позову (з додатками)на адресу боржника та господарському суду; участь у судовому процесі; надання пояснень та практичної допомоги по виконавчим документам суду; контроль виконання рішення суду;
3) квитанцію до прибуткового касового ордера від 23.12.2019 № 23/12/01, згідно якої адвокатом прийнято у позивача кошти в сумі 6000 грн. на оплату гонорара за договором від 13.11.2019.
З урахуванням викладеного, суд визнає, що позивачем доведене понесення витрат у сумі 6000 грн.
Поряд із цим суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів надання адвокатом Гриненком позивача усього обсягу послуг, перелічених в акті прийому-передачі від 13.11.2019.
Так, під час розгляду даної справи адвокат не приймав участі в засіданнях суду, не надавав пояснень та практичної допомоги по виконавчим документам суду та не здійснював контроль виконання рішення суду (оскільки на момент складання акту від 13.11.2019 рішення в даній справі прийнято не було, як не видавалися і виконавчі документи).
Окрім іншого, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони судом має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов?язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також ? чи була їх сума обґрунтованою.
При цьому суд не зобов?язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Судом встановлено, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи, а також зі значенням справи для сторін, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. За такого неможливо визнати, що такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим.
Виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти, складність справи, ? суд визнає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню за представництво інтересів позивача, складає 2000 грн.
У судовому засіданні 18.11.2020, згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «НПК Аметист» задовольнити повністю.
2. Стягнути з державного підприємства «Племрепродуктор «Степове» , вул. Козацька, 39, с. Степове, Миколаївський район, Миколаївська область, 57107, ідентифікаційний код 00854995, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НПК Аметист» , вул. Архітектора Старова, 4, корпус Б, кв. 39, м. Миколаїв, 54046, ідентифікаційний код 34651719, грошові кошти в сумі 7387 (сім тисяч триста вісімдесят сім) грн. 51 коп. - вартість неповернутого майна, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1921 (одна тисяча дев?ятсот двадцять одна) грн. та грошові кошти в сумі 2000 (дві тисячі) грн. на відшкодування витрат з оплати професійної правничої допомоги.
3. Копії даного рішення направити сторонам у справі на адреси, зазначені у вступній частині рішення.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 19.11.2020.
Суддя Т.М.Давченко
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2020 |
Оприлюднено | 23.11.2020 |
Номер документу | 92996322 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Давченко Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні