Рішення

від 12.11.2020 по справі 915/1073/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року Справа № 915/1073/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ржепецької К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпро Лайф (49000, м. Дніпро, пров. Добровольців, буд. 3; адреса для листування: 69097, м. Запоріжжя, вул. Світла, буд. 18, кв. 82; ідентифікаційний код 42662856)

до відповідача: Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу Южно-Українська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (55000, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546)

про: стягнення 793361,37 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Касьянов М.Г., у порядку самопредставництва за довіреністю,

Суть спору:

10.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпро Лайф звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 07.08.2020 (вх. № 9814/20), в якій просить суд:

1) стягнути з Відокремленого підрозділу Южно-Українська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (ідентифікаційний код 20915546; місцезнаходження: 55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпро Лайф (ідентифікаційний код 42662856; місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Добровольців, буд. 3) суму боргу у розмірі 793361,37 грн, яка складається з:

- основний борг у сумі 765592,80 грн;

- три проценти річних у сумі 12362,44 грн;

- інфляційні витрати в сумі 15406,13 грн.

2) стягнути з Відокремленого підрозділу Южно-Українська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (ідентифікаційний код 20915546; місцезнаходження: 55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпро Лайф (ідентифікаційний код 42662856; місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Добровольців, буд. 3) судовий збір у сумі 11900,42 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 10000,00 грн.

3) видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: умов Договору на постачання товару № 53-123-01-19-05799 від 27.09.2019 з додатком (специфікацією) до нього; видаткової накладної № ВН-000010 від 19.11.2019; листа № 07/10547 від 02.07.2020; застосування норм статей 530, 599, 611, 625, 629, 638, 639, 712 Цивільного кодексу України, статей 180, 181, 193, 256 Господарського кодексу України та мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків за поставлений товар.

Ухвалою суду від 17.08.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1073/20 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі № 915/1073/20 призначено на 29 вересня 2020 року о 12:15; запропоновано позивачу надати суду та направити відповідачу копію претензії № 17/06-03 від 17.06.2020; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

03.09.2020 до суду від відповідача надійшов відзив № 32/14394 від 31.08.2020 на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти викладених позивачем тверджень в позовній заяві щодо задоволення позовних вимог та не визнає позов, зокрема, посилаючись на те, що відповідно до п. 7.1 Договору, сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за цим договором унаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили, такі як: повені, землетруси, пожежі, інші стихійні лиха, а також війни, воєнні дії), а також дій органів законодавчої, виконавчої влади і підлеглих їм органів, що вступили в силу після укладання даного договору. Якщо будь-які з таких обставин безпосередньо вплинули на виконання зобов`язань у термін, встановлений у договорі, то цей термін відсувається відповідно до часу дії відповідної обставини.

З урахуванням наведеного відповідач посилається на запровадження в Україні карантину з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та зазначає, що оскільки на території України в період дії Договору продовжено карантин, то форс-мажорні обставини є неоспорюваним юридичним фактом.

Крім того, відповідач у відзиві зазначає, що після усунення обставин, які обумовили введення на території України обставин непереборної сили (Карантин), ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП ЮУ АЕС вживатиме всі належні заходи, щодо погашення заборгованості за Договором.

У зв`язку з проходженням суддею Смородіновою О.Г. підготовки суддів місцевих господарських судів, організованої Одеським регіональним відділенням Національної школи суддів України у період з 28 вересня по 02 жовтня 2020 року (відповідно до наказу Господарського суду Миколаївської області № 9-в від 24.09.2020), ухвалою суду від 25.09.2020 підготовче засідання у даній справі було відкладено на 15 жовтня 2020 року о 10:30.

29.09.2020 на офіційну електронну адресу суду від позивача надійшла заява б/н від 29.09.2020 (вх. № 12183/20) про проведення судового засідання за відсутності представника позивача, в якій заявник просить суд: провести підготовче засідання за відсутності представника позивача; закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду; листування здійснювати за адресою: 69097, м. Запоріжжя, вул. Світла, буд. 18, кв. 82. При цьому заявник просить суд врахувати, що позивач не має наміру заявляти відводи учасникам справи, відповідач добровільно виконувати умови договору не збирається, а тому мирова угода неможлива, позивач позов уточнювати не збирається, а всі докази надані суду.

Ухвалою суду від 15.10.2020 було закрито підготовче провадження у справі № 915/1073/20, з призначенням її до судового розгляду по суті на 12 листопада 2020 року о 09:30.

09.11.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання № 32/18510 від 06.11.2020, в якому заявник просить суд в задоволенні позовних вимог про стягнення з ДП НАЕК "Енергоатом" в особі ВП ЮУ АЕС на користь ТОВ "Дніпро Лайф" витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн, мотивуючи тим, що позивачем не надано належним доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, а саме доказів на підтвердження виконання послуг, перелік складових наданих послуг, розрахунок вартості складових наданих відповідних послуг.

12.11.2020 на офіційну електронну адресу суду від позивача надійшла заява б/н від 11.11.2020 (вх. № ЕП 14507/20) про проведення судового засідання за відсутності представника позивача, в якому заявник просить суд провести судовий розгляд за відсутності представника позивача, оскільки внаслідок пандемії останній не може взяти безпосередню участь у судовому засіданні. У вказаній заяві представник позивача наполягає на задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Крім того, за текстом вказаної заяви представник позивача просить суд не брати до уваги відзив на позовну заяву № 32/14394 від 31.08.2020, оскільки на адресу позивача такий відзив не надходив, у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості надати відповідь на відзив.

Суд вважає за необхідне зауважити, що відзив № 32/14394 від 31.08.2020 містить належні докази його направлення на юридичну адресу позивача. За такого, у суду відсутні підстави не приймати такий відзив до уваги.

Станом на момент проведення судового засідання будь-яких інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань від учасників справи до суду не надходило.

В судове засідання 12.11.2020 з`явився лише повноважний представник відповідача, якого суд заслухав. Позивач свого представника в судове засідання не направив, при цьому, як було наведено вище, просив суд провести судовий розгляд за відсутності представника позивача (заява б/н від 11.11.2020 (вх. № ЕП 14507/20)).

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника позивача.

У судовому засіданні, у зв`язку з розглядом справи по суті за відсутності позивача, суд оголосив стислий зміст позову.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 12.11.2020 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши в судових засіданнях представника відповідача, суд -

В С Т А Н О В И В:

27.09.2019 між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Южно-Українська атомна електрична станція , як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпро Лайф , як постачальником, був укладений Договір на постачання товару № 53-123-01-19-05799 (далі - Договір), відповідно до предмету якого постачальник зобов`язався передати покупцю, а покупець прийняв на себе зобов`язання прийняти і сплатити товар - код CPV 42510000-4 по ДК 021:2015 - Теплообмінники, кондиціонери повітря, холодильне обладнання та фільтрувальні пристрої (Автомат газованої води) (далі - Товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (Додаток до договору № 1), що є невід`ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2019. Постачальник забезпечує виконання гарантійних зобов`язань відповідно до розділу 6 Договору. Місцем виконання цього договору є місто Южноукраїнськ.

За умовами наведеного договору:

- загальна вартість товару складає: разом: 637994,00 грн без ПДВ; крім того ПДВ 20 %: 127598,80 грн; всього з ПДВ: 765592,80 грн (п. 2.1);

- за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 5.1 цього договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується (п. 2.2);

- постачання здійснюється на протязі 45 днів з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 30.11.2019, на умовах - DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП Складське господарство відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника (п. 3.1);

- з товаром постачальник надає покупцю: видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно (для платників ПДВ); податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з відображенням УКТ ЗЕД по-позиційно, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на електронну адресу покупця pdv1@atom.gov.ua та Yuaes_pdv2@sunpp.atom.gov.ua протягом терміну, визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною постачальник надає покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН; документ який підтверджує якість товару (паспорт або керівництво з експлуатації або інше) (п. 3.2);

- датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару (п. 3.3 Договору);

- у разі порушення зобов`язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожен день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару (п. 4.1 Договору);

- приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції П-6 Про порядок приймання продукції по кількості і П-7 Про порядок приймання продукції по якості , СОУ НАЕК 038:2017 Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС (п. 5.1 Договору);

- сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за цим договором унаслідок форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили, такі, як: повені, землетруси, пожежі, інші стихійні лиха, а також війни, воєнні дії), а також дій органів законодавчої, виконавчої влади і підлеглих їм органів, що вступили в силу після укладення даного договору. Якщо будь-які з таких обставин безпосередньо вплинули на виконання зобов`язань у термін, встановлений у договорі, то цей термін відсувається відповідно до часу дії відповідної обставини (п. 7.1);

- форс-мажорні обставини визнаються тільки у випадку їх виникнення в період терміну дії даного договору. Про настання і припинення форс-мажорних обставин кожна сторона зобов`язана інформувати іншу сторону протягом 10 днів. Настання форс-мажорних обставин засвідчується сертифікатом органів, у компетенцію яких входить повноваження видавати сертифікати, що підтверджують настання подій непереборної сили (п. 7.2);

- недотримання терміну повідомлення про настання і припинення форс-мажорних обставин позбавляє відповідну сторону можливості посилатися на них як на причину невиконання своїх зобов`язань (п. 7.3);

- всі спори і розбіжності, які можуть виникнути з цього договору або у зв`язку з ним, будуть вирішуватись сторонами згідно претензійного порядку. Сторона, яка порушила права і законні інтереси іншої сторони, зобов`язана поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову (п. 8.1);

- претензія підлягає розгляду в 10-ти денний строк, який обчислюється з дня її одержання (п. 8.2);

- у разі незадоволення претензії або неотримання відгуку у встановлений термін, а також неможливості врегулювання розбіжностей у претензійному порядку, спір вирішується в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України (п. 8.3);

- договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами, та скріплення печаткою (п. 12.1);

- дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього Договору, та закінчується 31.12.2020 (п. 12.2);

- закінчення терміну дії цього Договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну цього Договору, та виконання діючих зобов`язань (п. 12.3).

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

Між сторонами також була погоджена та підписана Специфікація № 1 на суму 765592,80 грн, яка є Додатком № 1 до Договору № 53-123-01-19-05799 від 27.09.2019.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивач, як постачальника, до відповідача, як покупця, щодо стягнення з останнього заборгованості за договором постачання, а також відсотків річних та інфляційних витрат, внаслідок порушення покупцем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин виконання укладеного між сторонами договору поставки, в частині повноти та своєчасності здійснення покупцем розрахунків за поставлений товар.

Позивач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:

- Договір на постачання товару № 53-123-01-19-05799 від 27.09.2019 з додатком (специфікацією) до нього;

- видаткова накладна № ВН-000010 від 19.11.2019;

- лист № 07/10547 від 02.07.2020.

Відповідач на підтвердження власної правової позиції щодо суті позову доказів суду не надав.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.

Так, згідно з приписами ч. ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вищенаведеного Договору Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпро Лайф поставило Відокремленому підрозділу Южно-Українська атомна електрична станція , а останній прийняв у власність товар на загальну суму 765592,80 грн, що підтверджується копією видаткової накладної № ВН-000010 від 19.11.2019. Постачання відбулося 19.11.2019, що підтверджується відбитком штампу Южноукраїнського відділення ДП НАЕК Енергоатом ВП Складське господарство , із зазначенням дати 19.11.2019.

За даними позивача, відповідач оплати за поставлений товар не здійснив.

Крім того, позивач зазначає, що товариством вживалися заходи досудового врегулювання спору, водночас відповідач так і не виконав умови договору.

Суд відмічає, що в матеріалах справи відсутня претензія позивача на адресу відповідача, однак наявний лист № 07/10547 від 02.07.2020 Відокремленого підрозділу Южно-Українська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом , який фактично є відповіддю на претензію, та з якого вбачається, що відповідач визнає наявну заборгованість, однак посилаючись на фінансову кризу, просить позивача розглянути можливість перенесення виконання договірних зобов`язань в частині сплати по договору за раніше поставлені ТМЦ на максимально можливі терміни.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту своєчасності здійснення оплати за поставлений товар закон покладає на покупця.

Враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків за поставлений за договором № 53-123-01-19-05799 від 27.09.2019 товар, в зв`язку з чим товариство цілком правомірно звернулося до господарського суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві, щодо звільнення від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за договором унаслідок настання форс-мажорних обставин, з посиланням на запровадження в Україні карантину, відхиляються судом, у зв`язку з таким.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (з наступними змінами та доповненнями), з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів (з наступними змінами та доповненнями) з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (з наступними змінами та доповненнями) з 1 серпня до 31 грудня 2020 р. на всій території України встановлено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Як уже було наведено вище, за умовами п.п. 7.1-7.3 Договору сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за цим договором унаслідок форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили, такі, як: повені, землетруси, пожежі, інші стихійні лиха, а також війни, воєнні дії), а також дій органів законодавчої, виконавчої влади і підлеглих їм органів, що вступили в силу після укладення даного договору. Якщо будь-які з таких обставин безпосередньо вплинули на виконання зобов`язань у термін, встановлений у договорі, то цей термін відсувається відповідно до часу дії відповідної обставини.

Форс-мажорні обставини визнаються тільки у випадку їх виникнення в період терміну дії даного договору. Про настання і припинення форс-мажорних обставин кожна сторона зобов`язана інформувати іншу сторону протягом 10 днів. Настання форс-мажорних обставин засвідчується сертифікатом органів, у компетенцію яких входить повноваження видавати сертифікати, що підтверджують настання подій непереборної сили.

Недотримання терміну повідомлення про настання і припинення форс-мажорних обставин позбавляє відповідну сторону можливості посилатися на них як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Суд відмічає, що граничний строк оплати за товар в силу умов п. 2.2. Договору (19.11.20019 + 45 робочих днів) припадає на 24.01.2020. В свою чергу, карантин на території України введено з 12.03.2020, вже після спливу строку, коли зобов`язання з оплати за товар мало бути виконане відповідачем (покупцем). Вищевказане спростовує твердження відповідача про те, що карантин вплинув на виконання зобов`язань у термін, встановлений у договорі, що в свою чергу свідчить про відсутність правових підстав для продовження вказаного терміну на строк дії карантину відповідно до умов п. 7.1 договору.

Крім того, відповідачем в порушення умов п. 7.2 договору не подано доказів інформування відповідача про настання форс-мажорної обставини, засвідченої відповідним сертифікатом, що в силу умов п. 7.3 договору позбавляє відповідача (покупця) можливості посилатися на них як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Таким чином, Відокремлений підрозділ Южно-Українська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом не спростував вимоги позивача, не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов`язаннями.

Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпро Лайф суму основної заборгованості в розмірі 765592,80 грн зазначено правильно.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, внаслідок неналежного виконання грошового зобов`язання позивачем було нараховано відповідачу (згідно наданих до позовної заяви розрахунків):

1. Інфляційні витрати за період з січня по червень 2020 року на суму 15403,13 грн;

2. 3 % річних за період 05.01.2020 по 19.07.2020 на суму 12362,44 грн.

Щодо заявлених до стягнення сум інфляційних витрат та 3% річних суд зазначає таке.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати та 3% річних.

Водночас, перевіривши розрахунки позивача в частині нарахування інфляційних витрат та 3% річних, суд встановив, що нарахування позивача здійснені з допущенням помилок.

Так, з огляду на приписи п. 2.2. Договору граничним строком оплати за товар є 24.01.2020 (19.11.20019 + 45 робочих днів). Позивачем же граничний строк оплати за товар визначено 04.01.2020 із розрахунку (19.11.20019 + 45 календарних днів), що є помилковим.

Судом здійснено перерахунок розміру 3% річних за допомогою програми Законодавство та встановлено, що обґрунтованою сумою 3% річних за період з 25.01.2020 по 19.07.2020 є 11107,37 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на що, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача 3% річних в сумі 1255,07 грн.

Крім того, судом здійснено перерахунок розміру інфляційних втрат та враховано, що відповідно до абз. 3 п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань , розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, оскільки платіж за умовами Договору мав бути здійснений 24.01.2020 (у січні 2020 року), правильним періодом нарахування інфляційних втрат є лютий 2020 року - червень 2020 року.

З урахуванням наведеного, з відповідача слід стягнути на користь позивача 13847,25 грн інфляційних витрат, у зв`язку із чим суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача інфляційних витрат у сумі 1558,88 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, відомості про розподіл судових витрат.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача належить стягнути на користь позивача (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) 11858,78 грн ((790547,42 / 793361,37) * 100 % = 99,65 %; 99,65 % * 11900,42 = 11858,78) судового збору.

Що ж до вказівки позивача в прохальній (резолютивній) частині позовної заяви щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у сумі 10000,00 грн, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Разом із тим, позивачем до матеріалів справи не надано ані договору клієнта з адвокатом про надання правової (правничої) допомоги, для того щоб дослідити опис робіт, які мають бути надані адвокатом клієнту та погоджену суму гонорару, ані акту виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також не надано доказів понесення позивачем витрат за надання правової (правничої) допомоги, а відтак витрати на правничу допомогу у даній справі не підтверджено, тому суд доходить висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Южно-Українська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (55000, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпро Лайф (49000, м. Дніпро, пров. Добровольців, буд. 3; адреса для листування: 69097, м. Запоріжжя, вул. Світла, буд. 18, кв. 82; ідентифікаційний код 42662856) суму боргу у розмірі 790547,42 грн, яка складається з: основного боргу у сумі 765592,80 грн, трьох процентів річних у сумі 11107,37 грн, інфляційних витрат у сумі 13847,25 грн; а також 11858,78 грн судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 1255,07 грн та інфляційних витрат у сумі 1558,88 грн відмовити позивачу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпро Лайф (49000, м. Дніпро, пров. Добровольців, буд. 3; ідентифікаційний код 42662856);

Відповідач: Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Южно-Українська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (55000, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546).

Повне рішення складено та підписано судом 20.11.2020.

Суддя О.Г. Смородінова