Рішення

від 10.11.2020 по справі 916/1562/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1562/20

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Ісак Д.П.

За участю представників сторін:

Від прокурора: Ейсмонт С.О. /посвідчення/;

Від позивачів:

- Одеської міської ради: Танасійчук Г.М. /в порядку самопредставництва/;

- Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради: не з`явилось;

Від відповідача: Акрабова О.М. на підставі ордеру;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом першого заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до приватного підприємства „Срібний Дюк» про визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів, припинення права власності та звільнення земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Одеської області (далі по тексту - прокурор) звернувся до господарського суду із позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до приватного підприємства „Срібний Дюк» (далі по тексту - ПП „Срібний Дюк» ) про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора комунального підприємства „Реєстраційна служба Одеської області» Махортова І.О. про реєстрацію змін до об`єкта нерухомого майна, індексний номер рішення 40983358 від 07.05.2018р.; про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора комунального підприємства „Будинок юстиції» Макаркіна А.К. про реєстрацію змін до об`єкта нерухомого майна, індексний номер рішення 47607336 від 03.07.2019р.; про припинення права власності відповідача на 1/1 об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, будинок 57, загальною площею: 149,4 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1547460951101); про зобов`язання відповідача звільнити самочинно зайняту земельну ділянку комунальної власності Одеської міської ради шляхом приведення самочинно реконструйованої нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 57, за власний рахунок у відповідність до технічного паспорту виготовленого КП Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості від 13.04.1999р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на прийняття державним реєстратором рішень, на підставі яких площа нежитлового приміщення була збільшена з 34,00 кв. м. до 149,4 кв. м. Проте, визначені приписами чинного законодавства документи, які надають право проводити будівельні роботи та документи, які підтверджують готовність об`єкта до експлуатації у ПП „Срібний Дюк» були відсутні.

ПП „Срібний Дюк» заперечувало проти задоволення заявлених прокурором позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Зокрема, відповідачем було наголошено, що відносини, які склалися між сторонами є публічно-правовими, а, отже, даний спір підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства. ПП „Срібний Дюк» також було наголошено про відсутність передбачених законом підстав для звернення прокурора до господарського суду із даними позовними вимогами в інтересах позивачів, що є достатньою підставою для відмови у задоволенні заявленого позову. Посилаючись на пропуск позивачами строку позовної давності для звернення із даними позовними вимогами ПП „Срібний Дюк» було вказано про наявність правових підстав для застосування до заявлених позовних вимог інституту позовної давності.

Одеською міською радою у поданих до суду письмових поясненнях було підтримано заявлені прокурором позовні вимоги. Позивачем було наголошено, що рішення про зміну площі об`єкта нерухомого майна було прийнято державними реєстраторами у зв`язку із проведенням відповідачем реконструкції об`єкту нерухомого майна за відсутності дозвільних документів. При цьому, Одеською міською радою також було вказано, що в результаті прийняття державними реєстраторами спірних рішень були порушені права позивача на земельну ділянку, яка належить до земель комунальної власності. Наведене, з урахуванням відсутності будь-яких рішень про надання земельної ділянки у власність або користування відповідача, за твердженням Одеської міської ради, є підставою для зобов`язання відповідача звільнити самочинно зайняту земельну ділянку.

Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради не скористалось наданим законом правом на участь свого представника у даному судовому процесу, письмових пояснень на подану прокурором позовну заяву до господарського суду від даного позивача не надходило.

10.11.2020р. до господарського суду від ПП „Срібний Дюк» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів на підтвердження побудови павільйону за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, будинок 57, у 2014 році.

Відповідно до ч. ч. 3, 8, 9 ст. 81 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Приймаючи до уваги приписи чинного законодавства, якими встановлено порядок подання доказів під час вирішення спору, який з боку ПП „Срібний Дюк» дотриманий не був, оскільки долучені до клопотання докази були подані із порушенням встановленого законом строку, клопотання про поновлення якого відповідачем заявлено не було; підтвердження надсилання яких на адресу інших учасників судового процесу також відповідачем надано не було, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для врахування під час вирішення даного спору доданих до клопотання ПП „Срібний Дюк» доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

18.10.1997р. Одеське міське агентство погоджень виконавчого комітету Одеської міської ради звернулось до Державної архітектурно-будівельної інспекції із листом №3050 про надання дозволу на виконання робіт по реконструкції торгових павільйонів ПП „Срібний Дюк» , які розташовані в Центральному районі м. Одеси по вул. Балківська, буд. 50 та буд. 57, відповідно до розпорядження виконавчого комітету №983р від 29.09.1997р.

27.10.1997р. Головним управлінням архітектури і містобудування було складено висновок №1339/97 про виконання проекту реконструкції торгового павільйону по вул. Балківська, 57, відповідно до розпорядження виконавчого комітету №938 від 29.09.1997р. При цьому, з вказаного висновку вбачається, що площа забудови складає 33,92 кв. м., загальна площа - 31,58 кв. м., площа, виділена для благоустрою складає 440,00 кв. м., в тому числі під мостінням - 45,0 кв. м., для озеленення - 156,00 кв. м.

З технічного паспорту, виготовленого КП „Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради станом на 13.04.1999р., вбачається, що загальна площа торгового павільйону, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 57, складає 33,9 кв. м.

28.11.1997р. Державною архітектурно-будівельною інспекцією листом за №2588 було повідомлено ПП „Срібний Дюк» про надання дозволу на установку павільйонів, зокрема, по вул. Балківська, 57.

12.10.1999р. ПП „Срібний Дюк» звернулось до Центральної районної адміністрації із заявою про надання дозволу на введення в експлуатацію павільйону, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, буд. 57, та належить ПП „Срібний Дюк» . Слід зазначити, що у 1999 році державною технічною комісією було складено акт про готовність закінченого будівництвом об`єкта в м. Одеса, вул. Балківська, 57, площею 34 кв. м., до експлуатації.

01.11.1999р. між виконавчим комітетом Одеської міської ради та ПП „Срібний Дюк» було укладено договір про розміщення та експлуатацію тимчасового об`єкта торгівлі, відповідно до п. 1 якого ПП „Срібний Дюк» було дозволено експлуатацію тимчасового об`єкту - павільйону, площею 34,00 кв. м., який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 57.

15.03.2000р. міжвідомчою комісією Центральної районної адміністрації за результатами розгляду звернення директора ПП „Срібний Дюк» було прийнято рішення про затвердження акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом павільйону по вул. Балківській, 57, до експлуатації.

25.04.2000р. Центральною районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради було прийнято розпорядження №309 про затвердження акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом павільйону по вул. Балківська, 57, до експлуатації.

Рішенням Одеської міської ради №4185-VI від 17.12.2013р. „Про затвердження структури виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради та її виконавчих органів в новій редакції» (в редакції рішення №6908-VI від 10.09.2015р.) було створено у межах затвердженої штатної чисельності виконавчих органів Одеської міської ради Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затверджено Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради; доручено Одеському міському голові звернутися до Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо створення спільної комісії з передачі відповідної документації та вирішення питань, пов`язаних з утворенням та функціонуванням інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

Відповідно до п. 1 Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради №6908-VI від 10.09.2015р., Інспекція є виконавчим органом Одеської міської ради та створена відповідно до законів України Про місцеве самоврядування в Україні , Про регулювання містобудівної діяльності , Про архітектурну діяльність та інших нормативно-правових актів з метою здійснення архітектурно-будівельного контролю на території м. Одеси.

Згідно з п. п. 3, 7 Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Інспекція є правонаступником прав та обов`язків Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо здійснення переданих повноважень відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Інспекція підзвітна і підконтрольна Одеській міській раді, підпорядкована її виконавчому комітету, міському голові, заступнику міського голови з питань містобудування, а з питань здійснення повноважень, передбачених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , є підконтрольною Держархбудінспекції.

30.09.2015р. Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області за результатами перевірки об`єкту (торговельного павільйону) за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 57, було складено акт перевірки вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, з якого вбачається, що директором ПП „Срібний Дюк» було виконано будівельні роботи з реконструкції капітального торговельного павільйону без отримання права на виконання таких робіт, в результаті чого були порушені вимоги Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності» .

30.09.2015р. Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області за результатами перевірки об`єкту (торговельного павільйону) за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 57, було складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, відповідно до якого керівника ПП „Срібний Дюк» було зобов`язано усунути порушення вимог містобудівної діяльності у строк до 30.10.2015р.

20.10.2015р. Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області за результатами проведення перевірки об`єкта нерухомого майна, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 57, було складено постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності №69, відповідно до якої ПП „Срібний Дюк» було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України „Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 49 608,00 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2015р. було відкрито провадження у справі №815/7119/15 за позовом ПП „Срібний Дюк» до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання незаконною та скасування постанова про накладення штрафу у сфері містобудування №69 від 20.10.2015р.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.02.2016р. по справі №815/7119/15, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2016р., у задоволенні адміністративного позову ПП „Срібний Дюк» до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області було відмовлено.

Рішенням Одеської міської ради № 579-VII від 27.04.2016р. „Про зміну найменування Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради» найменування Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було змінено на Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

З технічного паспорту, виготовленого ТОВ „Профпроект» станом на 02.05.2018р., вбачається, що загальна площа нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 57, складає 135,2 кв. м.

З довідки №145211 від 02.05.2018р., виданої ТОВ „Профпроект» відповідачеві, вбачається, що при проведеної технічної інвентаризації об`єкту за адресою: м. Одеса, вул. Банківська, буд. 57, було виявлено технічні помилки, у зв`язку з уточненням лінійних розмірів та площ приміщень, що не належить до самочинного будівництва, та згідно пункту 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна не є реконструкцією; загальна площа об`єкту складає 135,2 кв. м.

При цьому, з технічного паспорту, виготовленого ФОП Кириленко С.О. станом на 27.06.2019р. вбачається, що загальна площа нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 57, складає 149,4 кв. м.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №209356598 від 19.05.2020р. вбачається, що на підставі рішення державного реєстратора комунального підприємства „Реєстраційна служба Одеської області» Махортова І.О. за №40983182 від 07.05.2018р. до реєстру було внесено запис про державну реєстрацію права власності ПП „Срібний Дюк» на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, буд. 57. При цьому, у якості правових підстав для виникнення права власності державним реєстратором було зазначено: розпорядження №309 від 05.04.2000р., видане Центральною районною адміністрацією; акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації від 17.09.1999р., виданий Інспекцією ДАБК; довідка №145211 від 02.05.2018р., видана ТОВ „Профпроект» ; технічний паспорт від 27.06.2019р., виданий ФОП Кириленко С.О. /т. 1, а. с. 21 - 22/.

Крім того, з інформаційної довідки №209356598 від 19.05.2020р. вбачається, що державним реєстратором комунального підприємства „Реєстраційна служба Одеської області» Махортовим І.О. 07.05.2018р. було прийнято рішення №40983358 про реєстрацію змін до об`єкта нерухомого майна, в результаті якого площа будівлі, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, буд. 57, була змінена з 34,00 кв. м. на 135,2 кв. м. При цьому, державним реєстратором до документів, на підставі яких у відповідача виникло право власності, було додано технічний паспорт від 02.05.2018р., виданий ТОВ „Профпроект» , довідку №145211 від 02.05.2018р., видану ТОВ „Профпроект» . Разом з тим, державним реєстратором було видалено технічний паспорт від 13.04.1999р., виданий ОМБТІ та РОН.

В подальшому на підставі рішення державного реєстратора комунального підприємства „Будинок юстиції» Макаркіна А.К. про реєстрацію змін до об`єкта нерухомого майна, індексний номер рішення 47607336 від 03.07.2019р. площа будівлі, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, буд. 57, була змінена 135,2 кв. м. на 149,4 кв. м. В якості підстав для проведення державної реєстрації державним реєстратором Макаркіним А.К. було додано технічний паспорт від 27.06.2019р., виданий ФОП Кириленко С.О., а також видалено технічний паспорт від 02.05.2018р., виданий ТОВ „Профпроект» .

Листом від 19.07.2019р. Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради у відповідь на звернення прокурора було повідомлено, що у єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо одержання права на виконання будівельних робіт або прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів реконструкції чи будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 57. Крім того, Управлінням було повідомлено, що перевірка за вищевказаною адресою з боку останнього не проводилась, судові спори між власниками вказаного об`єкта та Управлінням відсутні.

Листом від 15.10.2019р. Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради у відповідь на звернення прокурора було повідомлено, що містобудівні умови та обмеження на проектування об`єкту за адресою: вул. Балківська, 57, Департаментом не надавались. При цьому, Департаментом додатково було повідомлено, що Інспекція ДАБК УАМ ОМР, яка надавала дозволи на виконання будівельних робіт, була структурним підрозділом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради до 01.01.2008р.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ПП „Срібний Дюк» про визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів, припинення права власності та звільнення земельної ділянки, прокурором було наголошено про прийняття державними реєстраторами спірних рішень за відсутності передбачених законом документів, що, за твердженням останнього, є підставою для задоволення заявленого позову. При цьому, під час вирішення даного спору прокурором було наголошено про відсутність передбачених законом підстав для застосування інституту позовної давності до вимог про скасування рішень, яка повинна розраховуватись, починаючи з 07.05.2018р. та 03.07.2019р., тобто з дати прийняття оскаржуваних рішень. Крім того, прокурором було зазначено про безпідставність доводів відповідача про необхідність розрахунку строку позовної давності з 2015 року, оскільки протокол перевірки вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності був складений Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, який виступав самостійною юридичною особою, яка не підзвітна Одеській міській раді.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950р. передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з ч. 1 ст. 316, ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Як зазначалось вище по тексту рішення, предметом заявленого прокурором до ПП „Срібний Дюк» позову є, зокрема, вимоги про скасування рішень державних реєстраторів Махортова І.О. за №40983358 від 07.05.2018р. та Макаркіна А.К. за №47607336 від 03.07.2019р., на підставі яких площа нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 57, була збільшена до 149,4 кв. м. Таким чином, питання проведення 07.05.2018р. державним реєстратором державної реєстрації права власності відповідача на об`єкт нерухомого майна згідно рішення №40983182 не є предметом оцінки суду у межах даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ст. Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004р. № 1952-IV (в редакцій, чинній на 07.05.2018р. - дату прийняття державним реєстратором спірного рішення) дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державній реєстрації прав підлягає, зокрема, право власності.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб`єкта управління об`єктами державної власності, відомостей про об`єкт нерухомого майна , у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав . У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 27 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема, документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Викладені вище приписи чинного законодавства дозволяють суду дійти висновку про наявність у державного реєстратора права на внесення змін до відомостей про об`єкт нерухомого майна, у випадку, зокрема, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах. Фактично рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.05.2018р. було прийнято державним реєстратором на підставі довідки №145211 від 02.05.2018р. та технічного паспорту, виготовлених станом на ТОВ „Профпроект» .

Господарський суд зауважує, що державний реєстратор, в силу приписів ст. 26 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , не наділений правом змінювати зміст рішень про проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно під час виправлення помилок, допущених у відомостях державного реєстру. Виправлення описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки, допущених державним реєстратором під час проведення державної реєстрації речових прав, яке призводить до зміни зареєстрованого права власності заявників або третіх осіб не допускається в силу наведеної законодавчої норми.

Проте, в порушенням вимог чинного законодавства державним реєстратором комунального підприємства „Реєстраційна служба Одеської області» Махортовим І.О. було прийнято рішення №40983358 від 07.05.2018р., на підставі якого площа нерухомого майна, яке належить відповідачу, була збільшена з 34,00 кв. м. на 135,2 кв. м. При цьому, господарський суд, враховуючи вимоги чинного законодавства, зазначає, що довідка та технічний паспорт не є достатніми та вичерпними документами, на підставі яких здійснюється реєстрація прав.

Господарський суд також зазначає, що положеннями Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції чинній на 03.07.2019р., тобто дату прийняття державним реєстратором Макаркіним А.К. рішення за №47607336 також не було передбачено права останнього вносити зміни до записів Державного реєстру прав лише на підставі технічного паспорту.

Наведене дозволяє господарському суду дійти висновку про відсутність як у державного реєстратора комунального підприємства „Реєстраційна служба Одеської області» Махортова І.О., так і у державного реєстратора комунального підприємства „Будинок юстиції» Макаркіна А.К. передбачених законом підстав для прийняття оскаржуваних рішень, на підставі яких площа нерухомого майна була збільшена до 149,4 кв. м.

Відповідно до ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Приписами п. 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012р. № 5245-VI (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 01.01.2013р., землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, господарський суд доходить висновку, що в результаті прийняття державними реєстраторами спірних рішень були порушені права територіальної громади в особі Одеської міської ради на земельну ділянку.

Згідно з п. п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» № 340-IX від 05.12.2019р., який набрав чинності з 16.01.2020р.) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у чинній редакції) державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

В силу приписів ч. ч. 1, 2 ст. 31-1 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником. Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили судовим рішенням, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених прокурором до ПП „Срібний Дюк» позовних вимог про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора комунального підприємства „Реєстраційна служба Одеської області» Махортова І.О. про реєстрацію змін до об`єкта нерухомого майна, індексний номер рішення 40983358 від 07.05.2018р., та державного реєстратора комунального підприємства „Будинок юстиції» Макаркіна А.К. про реєстрацію змін до об`єкта нерухомого майна, індексний номер рішення 47607336 від 03.07.2019р.

Враховуючи вимоги Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції Закону № 340-IX від 05.12.2019р.), господарський суд зауважує, що вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є належним способом захисту порушеного права. Позиція господарського суду із даного питання відповідає висновкам, наведеним у постанові Верховного Суду від 23.06.2020р. у справі № 906/516/19, від 20.08.2020 по справі №916/2464/19.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення заявлених прокурором позовних вимог про припинення права власності ПП „Срібний Дюк» на 1/1 об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, будинок 57, загальною площею: 149,4 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1547460951101), господарський суд виходить з наступного.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що питання прийняття державним реєстратором рішення №40983182 від 07.05.2018р. про проведення державної реєстрації права власності за відповідачем на об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, будинок 57, площею 34 кв. м., не є предметом спору по даній справі, оскільки вказана вимога прокурором заявлена не була. Натомість, прокурором було заявлено вимогу про припинення права власності відповідача на об`єкт, загальною площею 149,4 кв. м, а, отже, фактично було включено площу об`єкта, яка складає 34 кв. м., правомірність набуття права власності на яку прокурором та позивачами не оспорюється.

Відповідно до ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі: 1) відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам`яток культурної спадщини; 6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; 7) звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника; 12) визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

Слід зазначити, що прокурором у поданій до суду позовній заяві взагалі не було наведено передбачених ЦК України правових підстав для припинення права власності ПП „Срібний Дюк» на об`єкт нерухомого майна. Наведене, з урахуванням відсутності в матеріалах справи судового рішення про скасування прийнятого державним реєстратором рішення №40983182 від 07.05.2018р. про проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, будинок 57, площею 34 кв. м., дозволяє господарському суду дійти висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених прокурором до ПП „Срібний Дюк» позовних вимог про припинення права власності.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 4 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Враховуючи положення чинного законодавства, господарський суд доходить висновку, що реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.

Враховуючи висновки суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених прокурором позовних вимог про скасування рішень державних реєстраторів, на підставі яких площа нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, будинок 57, була збільшена з 34,00 кв. м. до 149,4 кв. м. за відсутності передбачених законом підстав, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених прокурором вимог до ПП „Срібний Дюк» шляхом зобов`язання відповідача звільнити самочинно зайняту земельну ділянку комунальної власності Одеської міської ради шляхом приведення самочинно реконструйованої нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 57, за власний рахунок у відповідність до технічного паспорту виготовленого КП Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості 13.04.1999р.

Проте, вирішуючи питання про задоволення заявлених прокурором до ПП „Срібний Дюк» позовних вимог про визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів та зобов`язання відповідача звільнити самочинно зайняту земельну ділянку комунальної власності Одеської міської ради шляхом приведення самочинно реконструйованої нежитлової будівлі у відповідність до технічного паспорту виготовленого станом на 13.04.1999р., господарський суд вважає за необхідне надати правову оцінку поданій відповідачем заяві про застосування інституту позовної давності до заявлених у межах даної справи вимог.

Приписами п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29 травня 2013 року N 10 (з наступними змінами та доповненнями) зазначено наступне: за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Як зазначив Конституційний Суд України, строки звернення до суду як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників правовідносин (абзац п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012).

Виходячи з положень ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.ст. 260, 261 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. ч. 3, 5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Під час вирішення питання про застосування інституту позовної давності до заявлених прокурором позовних вимог господарський суд враховує, що позовна давність - це законне право особи уникнути переслідування або притягнення до відповідальності після закінчення певного періоду. Таким чином, застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: 1) забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та 2) запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ; п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).

ПП „Срібний Дюк» на підтвердження факту пропуску позивачами трирічного строку позовної давності посилається на складені Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у вересні 2015р. документи про здійснення ПП „Срібний Дюк» реконструкції об`єкту нерухомого майна із порушенням вимог Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності» . За переконанням відповідача, саме з вказаного моменту необхідно розраховувати трирічних строк для звернення до суду із даними позовними вимогами.

Слід зазначити, що у випадку пред`явлення позову прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, строк позовної давності має обраховуватись з дня, коли відповідний орган довідався або міг довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Господарський суд зазначає, що для визначення початку перебігу виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) фактори. При цьому, правило ч. 1 ст. 261 ЦКУ містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, відтак обов`язок доведення строку, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

За таких обставин, господарський суд доходить висновку, що обв`язок доведення строку, з якого позивачам стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається безпосередньо на Одеську міську раду та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

За результатами надання правової оцінки наданим прокурором доказам на підтвердження заявлених позовних вимог, господарський суд доходить висновку, що з вказаних документів не вбачається за можливе встановити дату з якої позивачі дізнались або могли дізнатися про порушення своїх прав. При цьому, будь-які докази з даного питання з боку Одеської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до господарському суду не подавались.

Натомість, з наданих ПП „Срібний Дюк» доказів, а саме акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудування від 30.09.2015р., складеного Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, вбачається обізнаність зазначеної особи із фактом проведення відповідачем реконструкції. Правонаступником Державної архітектурно-будівельної інспекції згідно рішенням Одеської міської ради №6908-VI від 10.09.2015р. є Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, найменування якої було змінено на Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради. При цьому, згідно вказаного рішення Інспекція підзвітна і підконтрольна Одеській міській раді, підпорядкована її виконавчому комітету, міському голові, заступнику міського голови.

З огляду на вищевикладене, господарський суд доходить висновку, що Одеська міська рада могла довідатись про порушення своїх прав у зв`язку із проведенням ПП „Срібний Дюк» будівельних робіт за відсутності передбачених законом документів, починаючи з 30.09.2015р.

При цьому, господарським судом критично оцінюються доводи прокурора, яким під час вирішення даного спору було наголошено, що Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області виступав самостійною та окремою особою, а, отже, підстави для розрахунку строку позовної давності з урахуванням встановлених Департаментом у 2015р. порушень вимог законодавства у сфері містобудування з боку відповідача відсутні, з огляду на наступне.

Право комунальної власності територіальної громади, в тому числі, на земельну ділянку, яке полягає у володінні, користуванні та розпорядженні на свій розсуд через органи місцевого самоврядування, може бути реалізовано шляхом створення виконавчих органів з метою здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування. З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку, що на Одеську міську раду покладено обов`язок організувати діяльність власних виконавчих органів у спосіб, який забезпечить ефективну реалізацію прав територіальної громади з будь-яких питань, в тому числі і в сфері містобудування та землекористування. Разом з тим, не виконання або неналежне виконання виконавчим органом покладених на нього функцій в частині здійснення повноважень органу місцевого самоврядування, в тому числі, шляхом повідомлення про порушення права комунальної власності на земельну ділянку у зв`язку із проведенням будівельних робіт за відсутності передбачених законом документів, не впливає на перебіг строку позовної давності у випадку звернення органу місцевого самоврядування до судових органів.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку, що строк позовної давності для звернення як Одеської міської ради, так і Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до суду із вимогою про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом приведення самочинно реконструйованої нежитлової будівлі у відповідність до технічного паспорту виготовленого станом на 13.04.1999р., повинен обраховуватись з 30.09.2015р., тобто з дати встановлення факту здійснення відповідачем реконструкції павільйону за відсутності передбачених чинним законодавством документів.

Приймаючи до уваги заяву відповідача про застосування інституту позовної давності до позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, зокрема, про звільнення самочинно зайнятої земельної ділянки комунальної власності Одеської міської ради шляхом приведення самочинно реконструйованої нежитлової будівлі у відповідність до технічного паспорту виготовленого станом на 13.04.1999р., враховуючи відсутність клопотання позивачів про визнання поважними причини пропуску строку позовної давності, суд, керуючись ст. 267 ЦК України, доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог прокурора у названій частині з підстав пропуску позивачами трирічного строку позовної давності, який сплинув 30.09.2018р.

Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Як зазналось вище по тексту рішення, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного. Наведене дозволяє суду зробити висновок, що державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна не змінює правового режиму спірного об`єкта, а, отже, вимога про скасування рішень державних реєстраторів є похідною вимогою до вимоги про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом приведення самочинно реконструйованої нежитлової будівлі у відповідність до технічного паспорту виготовленого станом на 13.04.1999р..

Враховуючи висновки суду про сплив позовної давності до основної вимоги про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом приведення самочинно реконструйованої нежитлової будівлі у відповідність до технічного паспорту виготовленого станом на 13.04.1999р., керуючись приписами ст. 266 ЦК України, господарський суд доходить висновку про сплив позовної давності до заявлених прокурором похідних позовних вимог в частині визнання недійсними та скасування рішень державного реєстратора Махортова І.О. №40983358 від 07.05.2018р. та державного реєстратора Макаркіна А.К. за №47607336 від 03.07.2019р.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених учасниками судового процесу в обґрунтування власних правових позицій.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо правомірності та законності відмови у задоволенні позовних вимог першого заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до приватного підприємства „Срібний Дюк» про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора комунального підприємства „Реєстраційна служба Одеської області» Махортова І.О. про реєстрацію змін до об`єкта нерухомого майна, індексний номер рішення 40983358 від 07.05.2018р.; про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора комунального підприємства „Будинок юстиції» Макаркіна А.К. про реєстрацію змін до об`єкта нерухомого майна, індексний номер рішення 47607336 від 03.07.2019р.; про припинення права власності відповідача на 1/1 об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, будинок 57, загальною площею: 149,4 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1547460951101); про зобов`язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності Одеської міської ради шляхом приведення самочинно реконструйованої нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 57, за власний рахунок у відповідність до технічного паспорту виготовленого КП Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості 13.04.1999р.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на позивача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 19 листопада 2020 р.

Суддя С.П. Желєзна