Рішення
від 10.11.2020 по справі 921/435/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 листопада 2020 року м. ТернопільСправа № 921/435/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

при секретарі судового засідання Саловській О.А.

розглянув справу

за позовом - Першого заступника керівника Кременецької місцевої прокуратури (вул. Словацького, 6а, м. Кременець, Тернопільська область, 47000), в інтересах держави, в особі

позивача 1 - Західного офісу Держаудитслужби (вул. Костюшка, 8, м. Львів, 79007)

позивача 2 - Кременецької міської ради (вул. Шевченка, 67, м. Кременць, Тернопільська область, 47003)

позивача 3 - Управління архітектури, житлово - комунального господарства та земельних відносин Кременецької міської ради (вул. Шевченка, 67, м. Кременець, Тернопільська область, 47003)

до відповідача 1 - Комунального підприємства Кременецької міської ради "Кременецьблагоустрій" (вул. Потік Ірва, 35, м. Кременець, Тернопільська область, 47000)

відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор Логістик" (вул. Єфремова, 84/1б, м. Львів, 79044)

про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю товару за державні кошти №б/н 16 від 18.02.2019 та стягнення коштів

За участю від:

прокуратури - Козлова О.В.

позивача 1 - Стефанів І.І.

позивача 2 - не з`явився

позивача 3 - не з`явився

відповідача 1 - Кноль П.М., Хомин І.І.

відповідача 2 - Волошин Т.В.

Суть справи.

Перший заступник керівника Кременецької місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом, в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, Кременецької міської ради, Управління архітектури, житлово - комунального господарства та земельних відносин Кременецької міської ради до відповідачів Комунального підприємства Кременецької міської ради "Кременецьблагоустрій", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор Логістик" про:

- визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 04.03.2019 до договору про закупівлю товару № б/н 16 від 18.02.2019 укладеної між Комунальним підприємством Кременецької міської ради "Кременецьблагоустрій" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондор логістик";

- застосування наслідків недійсності додаткової угоди № 1 від 04.03.2019 до договору про закупівлю товару № б/н 16 від 18.02.2019 укладеної між Комунальним підприємством Кременецької міської ради "Кременецьблагоустрій" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондор логістик" - стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор логістик" на користь Комунального підприємства Кременецької міської ради "Кременецьблагоустрій" сплачених за цією додатковою угодою коштів в сумі 8555,5 грн;

- визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 15.05.2019 до договору про закупівлю товару № б/н 16 від 18.02.2019 укладеної між Комунальним підприємством Кременецької міської ради "Кременецьблагоустрій" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондор логістик";

- застосування наслідків недійсності додаткової угоди № 2 від 15.05.2019 до договору про закупівлю товару № б/н 16 від 18.02.2019 укладеної між Комунальним підприємством Кременецької міської ради "Кременецьблагоустрій" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондор логістик" - стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор логістик" на користь Комунального підприємства Кременецької міської ради "Кременецьблагоустрій" сплачених за цією додатковою угодою коштів в сумі 56 966,7 грн;

- визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 07.11.2019 до договору про закупівлю товару № б/н 16 від 18.02.2019 укладеної між Комунальним підприємством Кременецької міської ради "Кременецьблагоустрій" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондор логістик".

Позовні вимоги мотивовані тим, що при укладанні відповідачами додаткових угод № 1 від 04.03.2019, № 2 від 15.05.2019, №3 від 07.11.2019 до договору про закупівлю товару № б/н 16 від 18.02.2019 було порушено ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення при відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого перевищено гранично допустимі межі такого збільшення та безпідставно зменшено обсяги закупівлі, причиною якого не було урахування фактичного обсягу видатків. Враховуючи, що додаткові угоди угод № 1 від 04.03.2019, № 2 від 15.05.2019, №3 від 07.11.2019 до договору до договору про закупівлю товару № б/н 16 від 18.02.2019 укладено з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", прокурор, посилаючись на приписи статтей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, просив визнати їх недійсними.

Крім того, звертаючись з відповідним позовом, прокурор зазначив, що Комунальним підприємством Кременецької міської ради "Кременецьблагоустрій" було надмірно сплачено постачальнику Товариству з обмеженою відповідальністю "Кондор Логістик" грошові кошти, з урахуванням додаткових угод № 1 від 04.03.2019, № 2 від 15.05.2019 до договору про закупівлю товару № б/н 16 від 18.02.2019, а тому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор Логістик" на розрахункові рахунки Комунального підприємства Кременецької міської ради "Кременецьблагоустрій" безпідставно сплачені бюджетні кошти в сумі 65522,20 грн.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 01.07.2020: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/435/20 за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання у даній справі призначено на 30.07.2020; встановлено відповідачам строк для подачі відзивів на позовну заяву.

Комунальне підприємство Кременецької міської ради "Кременецьблагоустрій" у відзиві №45 від 17.07.2020 (вх. №4801 від 23.07.2020) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Кондор Логістик" у відзиві б/н від 22.07.2020 (вх. №4832 від 24.07.2020) просили суд відмовити у задоволенні позову. Ними зазначено, що процедура закупівлі паливно-мастильних матеріалів тривала понад місяць (з 14.01.2019 по 18.02.2019). Станом на дату подання тендерних пропозицій ціна пального на ринку складала: бензин автомобільний А-92 - від 24,79 грн/л. до 26,50 грн/л., дизельне паливо - від 25,79 грн/л. до 27,50 грн/л., що підтверджується тендерними пропозиціями учасників публічної закупівлі №UA-2019-01-14-000679-b. Після цього відбулося підвищення цін на ринку пального. Звертає увагу, що відповідно до п. 11.1 договору б/н 16 від 18.02.2019 коливання цін на пальне може бути підтверджене довідкою Торгово - промислової палати України чи її територіальних відділів. Згідно листа Чернівецької торгово-промислової палати від 18.02.2019 №52 ціна на ринку пального складала А-92 - 27,38 грн/л., дизельного палива - 28,35 грн/л. Це стало підставою для укладення додаткової угоди №1 від 04.03.2019. Згідно інформаційної довідки Чернівецької торгово-промислової палати від 02.05.2019 ціна на бензин А-92 складала 29,28 грн/л., дизельного палива - 29,88 грн/л, що стало підставою для укладення додаткової угоди №2 від 15.05.2019. Відповідачі вважають безпідставними твердження прокурора з приводу того, що додаткові угоди до договору б/н 16 від 18.02.2019 укладались за відсутності коливання ціни пального на ринку. Посилаючись на п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", ними зазначено, що істотні умови договору можуть змінюватись після підписання договору у разі зміни ціни за 1-цю товару не більше ніж на 10% у разі коливання ціни. Враховуючи те, що зміна ціни пального була меншою ніж 10%, обґрунтованою відповідачем 2 та погоджена на засіданнях тендерного комітету, а коливання цін на пальне за період дії договору підтверджується матеріалами справи, укладення додаткових угод до договору б/н 16 від 18.02.2019 відповідає вимогам п.2 ч.4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі". Стверджують про безпідставне посилання прокурора на інформацію, надану Управлінням статистики Тернопільської області, адже інформація органом статистики надається після її збору та узагальнення і завжди за минулий період (за попередній місяць). Тобто на момент коливання ціни на товар, і необхідності його поставки за заявкою покупця у строки встановлені договором, у постачальника відсутня можливість отримати в органі статистики актуальну ціну на товар, з метою доведення покупцю коливання (збільшення) ціни. Ціни минулих періодів не можуть бути використані під час вирішення питання збільшення ціни.

Ухвалою від 30.07.2020 судом: прийнято до розгляду відзив на позовну заяву №45 від 17.07.2020 (вх. №4801 від 23.07.2020) відповідача 1 та відзив на позовну заяву б/н від 22.07.2020 (вх. №4832від 24.07.2020) відповідача 2; в порядку ч.3 ст. 177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження у справі; відкладено підготовче судове засідання на 24.09.2020; встановлено строк: позивачам і прокурору до 25.08.2020 для подачі відповідей на відзиви відповідачів; позивачам 2,3 до 25.08.2020 - для подачі письмових пояснень щодо пред`явленого в їх інтересах позову; відповідачам до 11.09.2020 для подачі письмових заперечень, в порядку ст. 167 ГПК України.

Західним офісом Держаудитслужби 04.08.2020 подано відповіді на відзиви від 31.07.2020 та від 03.08.2020 (вх. №5137 та вх. № 5136). У них зазначено, що в рамках кримінального провадження від 15.05.2020 №42020211120000018 працівником Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, в якості спеціаліста, приймалась участь у перевірці Комунального підприємства Кременецької міської ради Кременецьблагоустрій , в частині дотримання останнім законодавства про публічні закупівлі, при внесенні змін до договору від 18.02.2019 №б/н 16, укладеного між КП Кременецьблагоустрій та ТОВ Кондор Логістик . Результати перевірки оформлено довідкою від 29.05.2020. Перевіркою встановлено що протягом року до даного договору вносились зміни додатковими угодами №1 від 04.03.2019, №2 від 15.05.2019 та №3 від 07.11.2019. Додатковими угодами від 04.03.2019 № 1, від 15.05.2019 № 2 змінювались істотні умови договору від 18.02.2019 №б/н 16 в частині збільшення ціни за одиницю товару та відповідно зменшено його кількість у порівнянні з цінами і кількістю товару, що були передбачені самим договором. Необхідність укладення додаткових угод №1 від 04.03.2019 та №2 від 15.05.2019 обґрунтована збільшенням рівня середніх ринкових цін на роздрібну торгівлю нафтопродуктами на території України, з посиланням на листи Чернівецької торгово - промислової палати №52 від 18.02.2019 та №120 від 02.05.2020. Згадані листи торгово-промислової палати носять інформаційний характер. Ці документи не підтверджують коливання ціни пального на ринку України в бік збільшення. Навпаки, за даними Державної служби статистики України та Державного підприємства Укрпромзовнішекспертиза прослідковується інформація щодо зменшення ціни на бензин за спірний період. Тому, спірні додаткові угоди до говору №б/н 16 від 18.02.2019, в частині збільшення вартості пального, укладені при відсутності коливання ціни пального на ринку, що є недотриманням п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі . Зважаючи на наведене, Західний офіс Держаудитслужби, зазначив про обґрунтованість позову прокурора.

22.09.2020 від Кременецької місцевої прокуратури надійшли дві відповіді на відзиви №4475 вих - 20 від 18.09.2020 (вх. № 6517) та №4476 вих - 20 від 18.09.2020 (вх. №6515). Їх зміст також зводиться до того, що у листах № 52 від 18.02.2019, №120 від 02.05.2019 Чернівецької торгово-промислової палати, на які посилаються відповідачі, як на підставу укладення додаткових угод, міститься інформація про ціну на паливно-мастильні матеріали на конкретну дату. Вони не містять інформації щодо зміни ціни на товар у порівняні з цінами, які існували на дати, що передували виникненню зобов`язань між відповідачами. Водночас, інформація Державної служби статистики України та Державного підприємства Укрпромзовнішекспертиза вказує на динаміку зменшення ціни на бензин за спірний період. У зв`язку з існуючими карантинними обмеженнями, посилаючись на пункт 4 розділу X Прикінцеві положення ГПК України, прокурор просив суд продовжити строк для подачі відповідей на відзиви.

Ухвалою суду від 22.09.2020: підготовче судове засідання у справі №921/435/20 перенесено на 08.10.2020; запропоновано відповідачам до 08.10.2020 надати заперечення, в порядку ст. 167 ГПК України. Разом з цим, в ухвалі зазначено, що вирішення клопотань Першого заступника керівника Кременецької місцевої прокуратури про продовження строку для подачі відповідей на відзиви від 18.09.2020 буде вирішено в підготовчому судовому засіданні 08.10.2020.

Від ТОВ Кондор Логістик 08.10.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання б/н від 07.10.2020 (вх. №7084), в якому відповідач 2 просив долучити до матеріалів справи цінові довідки, видані Чернівецькою торгово-промисловою палатою України за період з 22.01.2019 по 22.05.2019, датований червнем 2019 року експертний висновок Чернівецької торгово-промислової палати України, листи про динаміку цін на АЗК ВОГ. Через відсутність скріплення вказаного клопотання електронним цифровим підписом, ухвалою від 08.10.2020 судом залишено без розгляду вказане клопотання.

Також, ухвалою суду від 08.10.2020: прийнято до розгляду відповідь позивача №1 на відзив відповідача №1 б/н від 31.07.2020 (вх.№5137 від 04.08.2020) та відповідача №2 б/н від 03.08.2020 (вх.№5136 від 04.08.2020) із додатками до них; продовжено прокурору строк для подання відповідей на відзив відповідача №1 від 18.09.2020 №4476вих20 (вх. №6515 від 22.09.2020) та відповідача №2 від 18.09.2020 №4475вих20 (вх. №6517 від 22.09.2020) і прийняти їх до розгляду; закрито підготовче провадження по справі №921/435/20 та призначено її до розгляду по суті на 05.11.2020.

Повторно, 20.10.2020 від ТОВ Кондор Логістик , засобами поштового зв`язку, до справи надійшло клопотання б/н від 07.10.2020 (вх. №7414) про долучення документів.

Ухвалою суду від 05.11.2020: відмовлено ТОВ «Кондор Логістик» в задоволенні клопотання б/н від 07.10.2020 (вх. №7414) про доручення доказів; оголошено перерву в судовому засіданні до 10.11.2020.

10.11.2020 прокурором подано виписку з ЄДР ЮО ФОП та ГФ, сформовану щодо Тернопільської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02910098).

Зміст письмових пояснень б/н від 10.11.2020 (вх. №8134 від 10.11.2020) поданих ТОВ Кондор Логістик зводиться до того, що вказані в якості позивачів Західний офіс Держаудитслужби, Кременецька міська рада та Управління архітектури, житлово - комунального господарства та земельних відносин Кременецької міської ради є неналежними позивачами у даній справі. За твердженням відповідача 2, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері державних закупівель, а отже має бути належним позивачем по справі. Також ним стверджено, що прокурором не обґрунтовано підстав звернення з даним позовом до суду. Решта доводів відповідача 2 тотожні тим, що були висловлені у відзиві на позов.

Прокурором та представником позивача 1 в судовому засіданні 10.11.2020 підтримано позовні вимоги, з підстав наведених у позові.

Позивач 2 та позивач 3 явку повноважних представників в судове засідання 10.11.2020 не забезпечили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись у встановленому ст. 120 ГПК України порядку.

Повноважними представниками відповідачів в судовому засіданні 10.11.2020 заперечено проти позову, з підстав наведених у відзивах.

Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) "Акорд". Експертний висновок № 765 від 20.10.2017 до 20.10.2020.

Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер N108XE16D8125536C1.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне:

Згідно оголошення від 14.01.2019 про проведення відкритих торгів № UA-2019-01-14-000679-b, Комунальним підприємством "Кременецьблагоустрій" (код ЄДРПОУ 40531981) повідомлено про намір здійснити закупівлю бензину А-92 в кількості 6500 л та дизельного палива в кількості 13500 л у період з 18.02.2019 по 31.12.2019, із зазначеним граничним розміром бюджетного призначення (кошторисом) - 560000 грн.

У торгах приймали участь три юридичні особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Лівайн Торг , з остаточною ціновою пропозицією - 543500 грн, Товариство з обмеженою відповідальністю Аура , з остаточною ціновою пропозицією - 503500 грн та Товариство з обмеженою відповідальністю Кондор Логістик , з остаточною ціновою пропозицією - 503300 грн. Відповідно до протоколу № 3 від 05.02.2019 розгляду тендерних пропозицій переможцем визнано ТОВ Кондор Логістик .

18.02.2019 між Комунальним підприємством Кременецької міської ради "Кременецьблагоустрій" (покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю Кондор Логістик (постачальником) укладено договір про закупівлю товару № б/н 16, згідно п. 1.1, п. 1.2 якого постачальник зобов`язався передати (поставити) покупцю товар - бензин автомобільний А-92 в кількості 6500 л та дизельне паливо в кількості 13500 л, а покупець зобов`язався прийняти товар і оплатити його.

Ціна договору 503300 грн (п. 3.1 правочину).

У п. 3.2 договору сторонами обумовлено, що сторони можуть внести зміни до договору щодо зміни ціни у випадках, передбачених договором та Законом України Про публічні закупівлі , шляхом підписання сторонами додаткової угоди до договору, що являється його невід`ємною частиною.

Згідно п. 4.1 договору розрахунки за товар здійснюються на умовах відстрочки платежу протягом 30 банківських днів з дня постачання (передачі) товару.

Розрахунки між сторонами проводяться в національній валюті України - гривні. Вид розрахунків - безготівковий, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. До рахунку додається видаткова накладна (п. 4.2, п. 4.3 правочину.

Відповідно до п. 11.1 договору, його істотні умови не можуть змінюватися після його підписання до виконання обов`язку сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених договором та Законом України Про публічні закупівлі :

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків покупця. Сторони можуть внести зміни до договору у разі зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків покупця; в такому випадку ціна договору зменшується в залежності від зміни таких обсягів;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Внесення таких змін можливе за наявності пред`явленого постачальником обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку отриманого від уповноваженого органу (довідка з Торгово-промислової палати України чи її територіальних відділень, ДП Держзовнішформ , ДП Укрпромзовнішекспертиза або іншого органу, який має на це повноваження);

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Сторони можуть внести зміни до договору у випадку покращення якості предмета договору за умови, що така зміна не призведе до зміни предмета договору та відповідає тендерній документації в частині встановлення вимог та функціональних характеристик до предмета закупівлі і є покращенням його якості. Підтвердженням можуть бути документи технічного характеру з відповідними висновкам наданими уповноваженими органами, що свідчать про покращення якості, яке не впливає на функціональні характеристики товару;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат покупця, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. Строк дії договору та виконання зобов`язань щодо передавання товару може продовжуватись у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат покупця, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. Форма документального підтвердження об`єктивних обставин визначатиметься покупцем в момент виникнення об`єктивних обставин (виходячи з їх особливостей) з дотриманням чинного законодавства;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг). Сторони можуть внести зміни до договору у разі узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів). Сума договору зменшується пропорційно узгодженому зменшенню ціни;

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок. Сторони можуть внести зміни до договору у разі зміни згідно із законодавством ставок податків і зборів, які мають бути включені до ціни договору, ціна змінюється пропорційно до змін таких ставок. Зміна ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів може відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, сума договору може змінюватися в залежності від таких змін без зміни обсягу закупівлі. Підтвердженням можливості внесення таких змін будуть чинні (введені в дію) нормативно-правові акти Держави;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Сторони можуть внести зміни до договору у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які можуть застосовуватись в договорі про закупівлю;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої статті 36 Закону України Про публічні закупівлі ви 25.12.2015 № 922-УШ (із змінами). Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведенні процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Дані зміни можуть бути внесені до закінчення терміну дії договору. 20% буде відраховуватись від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності).

Всі додатки та додаткові угоди, що підписані сторонами у зв`язку із виконанням цього договору є його невід`ємною частиною, набирають юридичної сили з моменту їх підписання та діють протягом строку дії цього договору (п. 11.3 правочину).

У Специфікації (додаток №1) до договору ціна за 1 л бензину А-92 складає 24,49 грн з ПДВ, загальна ціна за 6500 л - 159185грн з ПДВ, а ціна за 1 л дизельного палива - 25,49 грн з ПДВ, загальна ціна за 13500 л - 344115 грн з ПДВ. За одиницю товару прийнято 1 літр.

27.02.2019 (через 9 днів після укладення договору) постачальник листом № 12086 звернувся до покупця з пропозицією про внесення змін до договору щодо збільшення ціни на товар, у зв`язку збільшенням цін на товар, в порівнянні з тими, які існували на момент виникнення між сторонами договірних правовідносин. На підтвердження даної пропозиції ТОВ Кондор Логістик зроблено посилання на цінову довідку №52 від 18.02.2019 Чернівецької Торгово-промислової палати, яка за його твердженням, містить експертний висновок стосовно середньоринкового рівня роздрібних цін на нафтопродукти на ринку України.

Протоколом №4 від 01.03.2019 засідання тендерного комітету КП Кременецької міської ради "Кременецьблагоустрій" прийнято пропозицію ТОВ Кондор Логістик про внесення змін до договору №б/н 16 від 18.02.2019, щодо збільшення ціни на паливно-мастильні матеріали, на підставі доданої до пропозиції цінової довідки №52 від 18.02.2019 Чернівецької Торгово-промислової палати.

Згодом, 04.03.2019 між Комунальним підприємством Кременецької міської ради "Кременецьблагоустрій" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондор Логістик" було укладено додаткову угоду №1 до договору № б/н 16 від 18.02.2019, в якій визначено загальний об`єм (кількість) запланованого для поставки підприємству:

- бензину А-92: по ціні 24,49 грн/л - 500 л на загальну суму 12245,0 грн; по ціні 26,94 грн./л - 5454 л на загальну суму 146930,76 грн.

Таким чином, зменшено кількість до 5954 л (-546 до первісної пропозиції), а ціна за 1 л бензину А-92 зросла до 26,94 грн за 1 л (тобто ціна зросла на 10,0 %);

- дизельного палива по ціні 25,49 грн/л - 1000 л на загальну суму 25490 грн; по ціні 28,04 грн/л - 11363 л на загальну суму 318618,52 грн. Таким чином, зменшено кількість до 12363 л (-1137 л до первісної пропозиції), а ціна за 1 л дизельного палива зросла до 28,04 грн за 1 л (тобто ціна зросла на 10,0%).

Загальна ціна договору, згідно додаткової угоди №1 від 04.03.2019 склала 503284,28 грн.

Із змісту п. 5 додаткової угоди №1 від 04.03.2019 вбачається, що додатком до цієї додаткової угоди являється згадана вище цінова довідка №52 від 18.02.2019 Чернівецької Торгово-промислової палати, яку вже згадано у протоколі тендерного комітету №4 від 01.03.2019.

Зміст цієї довідки вказує на те, що Чернівецькою Торгово-промисловою палатою, у відповідь на заяву №10786 від 18.02.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю Кондор Логістик , повідомлено останнього, що вартість палива на АЗС України, станом на 18.02.2019 становить, зокрема бензину А-92 - 27,38 грн/л, а дизпалива - 28,35 грн/л.

Протоколом №5 від 14.05.2019 засідання тендерного комітету КП Кременецької міської ради "Кременецьблагоустрій" прийнято пропозицію ТОВ Кондор Логістик про внесення змін до договору №б/н 16 від 18.02.2019, щодо збільшення ціни на паливно-мастильні матеріали, на підставі доданої до пропозиції цінової довідки №120 від 02.05.2019 Чернівецької Торгово-промислової палати.

15.05.2019 між Комунальним підприємством Кременецької міської ради "Кременецьблагоустрій" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондор Логістик" було укладено додаткову угоду №2 до договору № б/н 16 від 18.02.2019, в якій визначено загальний об`єм (кількість) запланованого для поставки підприємству:

- бензину А-92: по ціні 24,49 грн/л - 500 л на загальну суму 12245 грн; по ціні 26,94 грн/л - 890 л на загальну суму 23976,60 грн; по ціні 29,28 грн/л - 4200 л на загальну суму 122976 грн.

Таким чином, зменшено кількість до 5590 л (- 910 до первісної пропозиції), а ціна за 1 л бензину А-92 зросла до 29,28 грн за 1 л (тобто ціна зросла на 8,69 %);

- дизельного палива по ціні 25,49 грн/л - 1000 л на загальну суму 25490 грн, по ціні 28,04 грн/л - 2500 л на загальну суму 70100 грн, по ціні 29,88 грн/л - 8316 л на загальну суму 248482,08 грн.

Таким чином, зменшено кількість до 11816 л (- 1684 л до первісної пропозиції), а ціна за 1 л дизельного палива зросла до 29,88 грн за 1 л (тобто ціна зросла на 6,56%).

Загальна ціна договору, згідно додаткової угоди №2 від 15.05.2019 склала 503269,68 грн.

Із змісту п. 5 додаткової угоди №2 від 15.05.2019 вбачається, що додатком до цієї додаткової угоди являється цінова довідка №120 від 02.05.2019 Чернівецької Торгово-промислової палати, яку вже згадано у протоколі тендерного комітету №5 від 14.05.2019.

Зміст цієї довідки вказує на те, що Чернівецькою Торгово-промисловою палатою, у відповідь на заяву №13531 від 02.05.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю Кондор Логістик , повідомлено останнього, що вартість палива на АЗС України, станом на 02.05.2019 становить, зокрема бензину А-92 - 29,28 грн/л, дизпалива - 29,88 грн/л.

Протоколом №6 від 06.11.2019 засідання тендерного комітету КП Кременецької міської ради "Кременецьблагоустрій" прийнято пропозицію ТОВ Кондор Логістик про внесення змін до договору №б/н 16 від 18.02.2019, щодо зменшення кількості літрів дизельного палива та збільшення кількості літрів бензину А-92, у зв`язку з тим, що КП "Кременецьблагоустрій" з початку року більше використав літрів запланованого на 2019 рік бензину А-92.

07.11.2019 між Комунальним підприємством Кременецької міської ради "Кременецьблагоустрій" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондор Логістик" було укладено додаткову угоду №3 до договору № б/н 16 від 18.02.2019, якою зменшено загальну кількість закупленого дизельного палива за рахунок збільшення кількості закупленого бензину А-92 при цьому визначено загальний об`єм (кількість) запланованого для поставки підприємству:

- бензину А-92: по ціні 24,49 грн/л - 500 л на загальну суму 12245 грн; по ціні 26,94 грн/л - 890 л на загальну суму 23976,60 грн; по ціні 29,28 грн/л - 4900 л на загальну суму 143472 грн.

Таким чином, загальна кількість закуплено бензину становила 6290 л (-210 л до первісної пропозиції) на загальну суму 179693,60 грн. Отже, змінено специфікацію до договору - збільшено суму коштів, яка виділена на закупівлю бензину, за рахунок зменшення суми коштів, яка виділена на закупівлю дизельного палива;

- дизельного палива по ціні 25,49 грн/л - 1000 л на загальну суму 25490 грн; по ціні 28,04 грн/л - 2500 л на загальну суму 70100 грн; по ціні 29,88 грн/л - 7630 л на загальну суму 227 984,40 грн.

Таким чином, загальна кількість закуплено дизельного палива становила 11130 л (-2370 л до первісної пропозиції) на загальну суму 323574,40 грн. Отже, змінено специфікацію до договору - збільшено суму коштів, яка виділена на закупівлю бензину, за рахунок зменшення суми коштів, яка виділена на закупівлю дизельного палива. Розмір зміни становив - 20540,60 грн.

На виконання умов договору та додаткових угод до нього ТОВ Кондор Логістик поставлено, а Комунальним підприємством Кременецької міської ради "Кременецьблагоустрій" отримано обумовлений договором товар, в наступній кількості та за ціною:

18.02.2019 бензин А-92 в кількості 500 л за ціною 24,49 грн за одиницю на загальну суму 12245 грн, згідно видаткової накладної № 110219/3 від 18.02.2019;

04.03.2019 бензин А-92 в загальній кількості 890 л за ціною 26,94 грн за одиницю на загальну суму 23976,60 грн, згідно видаткових накладних № 40319/1 від 04.03.2019 та № 40319/2 від 04.03.2019;

15.05.2019 бензин А-92 в кількості 500 л за ціною 29,28 грн за одиницю на суму 14640 грн, згідно видаткової накладної № 130519/3 від 15.05.2019;

03.06.2019 бензин А-92 в кількості 500 л за ціною 29,28 грн за одиницю на суму 14640 грн, згідно видаткової накладної № 30619/10 від 03.06.2019;

02.07.2019 бензин А-92 в кількості 500 л за ціною 29,28 грн за одиницю на суму 14640 грн, згідно видаткової накладної № 20719/5 від 02.07.2019;

23.07.2019 бензин А-92 в кількості 100 л за ціною 29,28 грн за одиницю на суму 2928 грн, згідно видаткової накладної № 230719/7 від 23.07.2019;

26.07.2019 бензин А-92 в кількості 500 л за ціною 29,28 грн за одиницю на суму 14640 грн, згідно видаткової накладної № 260719/3 від 26.07.2019;

21.08.2019 бензин А-92 в кількості 300 л за ціною 29,28 грн за одиницю на суму 8784 грн, згідно видаткової накладної № 210819/6 від 21.08.2019;

27.08.2019 бензин А-92 в кількості 500 л за ціною 29,28 грн за одиницю на суму 14640 грн, згідно видаткової накладної № 270819/7 від 27.08.2019;

24.09.2019 бензин А-92 в кількості 1000 л за ціною 29,28 грн за одиницю на суму 29280 грн, згідно видаткової накладної № 240919/7 від 24.09.2019;

11.11.2019 бензин А-92 в кількості 1000 л за ціною 29,28 грн за одиницю на суму 29280 грн, згідно видаткової накладної № 41119/12 від 11.11.2019;

18.02.2019 дизельне паливо в кількості 1000 л за ціною 25,49 грн за одиницю на суму 25490 грн, згідно видаткової накладної № 110219/3 від 18.02.2019;

04.03.2019 дизельне паливо в загальній кількості 2000 л за ціною 28,04 грн за одиницю на загальну суму 56080 грн, згідно видаткових накладних № 40319/1 від 04.03.2019 та № 40319/2 від 04.03.2019;

23.04.2019 дизельне паливо в кількості 500 л за ціною 28,04 грн за одиницю на суму 14020 грн, згідно видаткової накладної № 230419/6 від 23.04.2019;

15.05.2019 дизельне паливо в кількості 500 л за ціною 29,88 грн за одиницю на суму 14940 грн, згідно видаткової накладної № 130519/3 від 15.05.2019;

03.06.2019 дизельне паливо в кількості 1000 л за ціною 29,88 грн за одиницю на суму 29880 грн, згідно видаткової накладної № 30619/10 від 03.06.2019;

02.07.2019 дизельне паливо в кількості 500 л за ціною 29,88 грн за одиницю на суму 14940 грн, згідно видаткової накладної № 20719/5 від 02.07.2019;

23.07.2019 дизельне паливо в кількості 400 л за ціною 29,88 грн за одиницю на суму 11952 грн, згідно видаткової накладної № 230719/7 від 23.07.2019;

21.08.2019 дизельне паливо в кількості 300 л за ціною 29,88 грн за одиницю на суму 8964 грн, згідно видаткової накладної № 210819/6 від 21.08.2019;

27.08.2019 дизельне паливо в кількості 500 л за ціною 29,88 грн за одиницю на суму 14940 грн, згідно видаткової накладної № 270819/7 від 27.08.2019;

24.09.2019 дизельне паливо в кількості 1000 л за ціною 29,88 грн за одиницю на суму 29880 грн, згідно видаткової накладної № 240919/7 від 24.09.2019;

31.10.2019 дизельне паливо в кількості 3000 л за ціною 29,88 грн за одиницю на суму 89640 грн, згідно видаткової накладної № 311019/1 від 31.10.2019;

11.11.2019 дизельне паливо в кількості 430 л за ціною 29,88 грн за одиницю на суму 12848,40 грн, згідно видаткової накладної № 41119/12 від 11.11.2019.

Таким чином, обсяг придбаного бензину А-92 складає 6290 л, за який сплачено всього 179693,60 грн, з яких: 500 л*24,49 грн/л = 12245 грн; 890 л*26,94 грн/л = 23 976,60 грн; 4900 л *29,28 грн/л = 143472 грн, а обсяг придбаного дизельного палива складає 11130 л, за які сплачено всього 323574,40 грн, з яких: 1000 л*25,49 грн/л = 25490 грн, 2500 л*28,04 грн/л = 70100 грн, 7630 л* 29,88 грн/л=227984,40 грн.

Комунальним підприємством Кременецької міської ради "Кременецьблагоустрій" оплачено поставлений товар повністю у відповідності до наведених вище цін, що підтверджується наявними у справі первинними документами, а саме платіжними дорученнями: № 38 від 18.02.2019 на суму 37735 грн; № 53 від 05.03.2019 на суму 24526,60 грн; № 62 від 06.03.2019 на суму 55530 грн; №118 від 24.04.2019 на суму 14020 грн; № 138 від 15.05.2019 на суму 29580 грн; № 159 від 05.06.2019 на суму 44520 грн; № 187 від 03.07.2019 на суму 29580 грн; № 221 від 26.07.2019 на суму 14880 грн; № 231 від 30.07.2019 на суму 14640 грн; № 263 від 23.08.2019 на суму 17748 грн; № 268 від 27.08.2019 на суму 29580 грн; № 320 від 27.09.2019 на суму 59160 грн; №369 від 01.11.2019 на суму 89640 грн; № 374 від 11.11.2019 на суму 42128,40 грн;

Факти приймання - передачі товару у зазначених кількості, цінах, його оплати не заперечуються обома відповідачами.

Таким чином, судом встановлено, що до договору були двічі внесені зміни вартості одиниці палива (1 л) в сторону збільшення загалом бензину А-92 на 4,79 грн. за 1 л, дизельного палива на 4,39 грн. за 1 л.

Державною службою статистики України та Головним управлінням статистики у Тернопільській області, у відповідь на звернення Кременецької місцевої прокуратури, разом з листами №09.5-05/66-20 від 02.04.2020 та №09.1-04/934-20 від 16.04.2020 надано інформацію про середні споживчі ціни на паливо по Україні і Тернопільській області у 2018-2019 роках.

З цієї інформації вбачається, що середні ціни на бензин А-92 по Україні становили в розрізі місяців 2019 року: січень - 27,58 грн./л; лютий - 27,29 грн./л; березень - 27,23 грн./л; травень - 28,93 грн./л; листопад - 27,49 грн./л. Проаналізувавши дану інформацію, необхідно зазначити, шо на ринку нафтопродуктів у 2019 році не відбулося суттєвої зміни ціни на одиницю товари бензину А-92. Крім того, вбачається, що з січня 2019 по березень 2019 року відбувалася динаміка зменшення ціни на бензин. Лише у травні 2019 року ціна на бензин збільшилася, але зміна становила у порівнянні з січнем лише 1,35 грн., а не 4,79 грн., як встановили сторони. Середній рівень цін у листопаді 2019 року був меншим, чим середній рівень цін у січні 2019 року.

Аналізом середніх цін на бензин А-92 по Тернопільській області, згідно даних Державної служби статистики України, Головного управління статистики у Тернопільській області, встановлено такі середні ціни на зазначений товар в розрізі місяців 2019 року: січень - 27,52 грн./л; лютий - 27,28 грн./л; березень - 27,24 грн./л; травень - 28,97 грн./л; листопад - 27,62 грн./л. Тобто, у Тернопільській області, як в цілому по Україні, відбувалася динаміка зменшення ціни на бензин.

Відповідно до інформацій органів статистики, у 2019 році на дизельне паливо по Україні і Тернопільській області середні ціни становили в розрізі місяців 2019 року: січень - 28,53 грн./л; лютий - 28,09 грн./л; березень - 28,06 грн./л; травень - 29,53 грн./л; листопад - 28,24 грн./л. Проаналізувавши дану інформацію, необхідно зазначити, що на ринку нафтопродуктів у 2019 році не відбулося суттєвої зміни ціни на одиницю товари дизельного палива. Більше того, вбачається, що з січня 2019 по березень 2019 року відбувалася динаміка зменшення ціни на дизельне пальне. Середній рівень цін у листопаді 2019 року був меншим, чим середній рівень цін у січні 2019 року.

Аналізом середніх цін на дизельне пальне по Тернопільській області, згідно даних Державної служби статистики України, головного управління статистики у Тернопільській області, встановлено такі середні ціни на зазначений товар в розрізі місяців 2019 року: січень - 28,53 грн./л; лютий - 28,09 грн./л; березень - 28,06 грн./л; травень - 29,53 грн./л; листопад - 28,24 грн./л. Тобто, у Тернопільській області, як в цілому по Україні, відбувалася динаміка зменшення ціни на дизельне пальне.

Згідно ст. 11 Закону України Про державну статистику , п. 1, п. 4 Положення про Державну службу статистики України, (затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 № 481) Державна служба статистики України (Держстат) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері статистики, зокрема забезпечує відповідність статистичної інформації критеріям якості, готує звіти для користувачів щодо якості статистичних даних (підпункт 7); організовує і проводить статистичні спостереження за соціально-економічними та демографічними явищами і процесами, екологічною ситуацією в Україні та її регіонах шляхом збирання форм державної статистичної звітності та проведення спеціально організованих статистичних спостережень (переписів, одноразових обліків, опитувань, вибіркових обстежень, у тому числі населення (домогосподарств) (підпункт 8); надає державним органам та органам місцевого самоврядування статистичну інформацію в обсягах, за формами і в строки, визначені планом державних статистичних спостережень або окремими рішеннями Кабінету Міністрів України (підпункт 18).

Отже, органи статистики є уповноваженим органом про надання інформації щодо коливання цін товару на ринку.

Матеріали справи містять письмову інформацію №1007 від 19.05.2020 Державного підприємства Укрпромзовнішекспертиза , згідно якої у 2019 році по Тернопільській області були такі ціни на бензин А-92: на 01.01.2019 - 29,53 грн./л; на 31.01.2019 - 28,85 грн./л; на 01.02.2019 - 28,85 грн./л; на 28.02.2019 - 28,66 грн./л; на 01.03.2019 - 27,12 грн./л; на 31.03.2019 - 27,37 грн./л; на 01.05.2019 - 28,49 грн./л; на 31.05.2019 - 28,29 грн./л; на 01.11.2019 - 27,84 грн./л; на 30.11.2019 - 27,74 грн./л.

За даними Державного підприємства Укрпромзовнішекспертиза на дизельне пальне по Тернопільській області у 2019 році рівень цін був наступним: на 01.01.2019 - 30,24 грн./л; на 31.01.2019 - 29,38 грн./л; на 01.02.2019 - 29,38 грн./л; на 28.02.2019 - 28,87 грн./л; на 01.03.2019 - 27,49 грн./л; на 31.03.2019 - 27,49 грн./л; на 01.05.2019 - 28,74 грн./л; на 31.05.2019 - 28,74 грн./л; на 01.11.2019 - 27,54 грн./л; на 30.11.2019 - 27,54 грн./л.

Органом досудового розслідування - Кременецьким відділом поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області 15.05.2020 зареєстровано заяву прокурора про вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України. Інформація наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.05.2018 з кримінального провадження №42020211120000018 вказує на те, що прокурором самостійно виявлено факт кримінального правопорушення, а саме укладення 18.02.2019 між КП Кременецьблагоустрій та ТОВ Кондор Логістик за результатами тендерних процедур договору про закупівлю нафтопродуктів №б/н 16 на період з моменту підписання договору по 31.12.2019, у якому визначено обсяг поставки та ціну. У подальшому, за відсутності будь-яких відомостей щодо коливання ціни на товар на ринку, внесено ряд змін до договору про закупівлю товару щодо збільшення ціни одиниці товару, що призвело до розтрати бюджетних коштів.

Наявна в матеріалах справи довідка від 29.05.2020 участі, в якості спеціаліста, у перевірці комунального підприємства Кременецької міської ради Кременецьблагоустрій (надання консультації під час досудового розслідування кримінального провадження), яка виконана головним державним аудитором відділу контролю органів влади, оборони, правоохоронних органів та місцевих бюджетів Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області Гачом В.Б. підтверджує наведені вище обставини щодо недотримання відповідачами норми п. 2 ч.4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі .

Разом з цим, за інформацією, розміщеною у інтернет ресурсі за адресою: https://minfin.com.ua/ua. встановлено такі ціни на дизельне паливо:

- 14.01.2019 (дата оголошення про проведення відкритих торгів) - 28,56 грн./л;

- 30.01.2019 (дата розкриття тендерних пропозицій) - 28,44 грн./л;

- 05.02.2019 (дата оприлюднення повідомлення про намір укласти договір) - 28,41 грн./л;

- 18.02.2019 (дата укладення договору про закупівлю) - 28,35 грн./л;

- 04.03.2019 (дата укладення додаткової угоди № 1) - 28,33 грн./л;

- 15.05.2019 (дата укладення додаткової угоди № 2) - 29,92 грн./л;

- 07.11.2019 (дата укладення додаткової угоди № 3) - 28,18 грн./л.,

та на бензин А-92:

- 14.01.2019 (дата оголошення про проведення відкритих торгів) - 27,51 грн./л;

- 30.01.2019 (дата розкриття тендерних пропозицій) - 27,42 грн./л;

- 05.02.2019(дата оприлюднення повідомлення про намір укласти договір)-27,41 грн./л;

- 18.02.2019 (дата укладення договору про закупівлю) - 27,38 грн./л;

- 04.03.2019 (дата укладення додаткової угоди № 1) - 27,37 грн./л;

- 15.05.2019 (дата укладення додаткової угоди № 2) - 29,33 грн./л;

- 07.11.2019 (дата укладення додаткової угоди № 3) - 27,70 грн./л.

З`ясувавши фактичні обставини, заслухавши пояснення учасників судового процесу, оцінивши докази, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Зазначаючи про те, що позивачами не здійснювались заходи щодо звернення до суду з позовом про визнання спірних додаткових угод недійсними та стягнення безпідставно отриманих по них коштів, прокурором пред`явлено позов в інтересах держави, в особі Західного офісу Держаудитслужби, Кременецької міської ради та Управління архітектури, житлово - комунального господарства та земельних відносин Кременецької міської ради.

Статтею 4 ГПК України гарантовано право юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. А також зазначено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді регулюється ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", частиною 3 якої передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 (про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), обираючи форму представництва прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту. Водночас інтереси держави можуть як збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття "інтереси держави" є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави .

Поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду у справі №924/1237/17 від 20.09.2018, у справі №918/313/17 від 27.02.2018.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті цього ж Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Згідно ст. 7 Закону України Про публічні закупівлі державне регулювання та контроль у сфері закупівель здійснюють Уповноважений орган та інші органи відповідно до їх компетенції.

Окрім цього, згідно ч. 3 ст. 7 Закону України Про публічні закупівлі контроль у сфері закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснює Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 2 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні головними завданнями органу державного фінансового контролю серед іншого є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів і майна у бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

За змістом пунктів 1, 7, 8, 10 частини 1 статті 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей; пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів тощо.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43, Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до п.п.3,9 п.4 вказаного Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Таким чином, Державна аудиторська служба України, як орган, який здійснює фінансовий контроль, при моніторингу публічних закупівель має право при виявлені випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та не виконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави.

Водночас, положення вищевказаних нормативно-правових актів не визначають конкретні предмети і підстави позовів, з якими уповноважений орган має право звернутися до суду, оскільки зазначене було б неправомірним обмеженням повноважень такого органу у визначенні способу захисту та забезпеченні здійснення судового захисту інтересів держави.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд у постанові від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17.

Постановою Кабінету Міністрів України №266 від 06.04.2016 року Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до п.1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно додатку 1 утворюються як юридичні особи публічного права.

Відповідно до наказу Держаудитслужби України №23 від 02.06.2016 затверджено Положення про Західний офіс Держаудитслужби, згідно якого Західний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Волинській, Закарпатській, Івано- Франківській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій областях. Повноваження Західного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.

Таким чином, Західний офіс Державної аудиторської служби України є органом, уповноваженим державою на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах на території Тернопільської області.

Водночас, позивачем - Західним офісом Держаудитслужби не здійснювався захист інтересів держави у даному випадку.

У даному спорі уповноваженим суб`єктом владних повноважень також є Кременецька міська рада, яка приймає участь у формуванні бюджету, забезпечує його виконання, за рахунок якого здійснюється закупівля послуг, що є предметом Договору № б/н-16 від 18.02.2019.

Згідно ст.7 Бюджетного кодексу України, принципами бюджетної системи України є, зокрема принцип ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Частина 1 ст. 190 Цивільного кодексу України визначає, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Стаття 17 цього Закону встановлює, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

В свою чергу ст. 60 вказаного Закону встановлює, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Частина 1 статті 2 Бюджетного кодексу України визначає, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень (підпункт 18); одержувач бюджетних коштів - суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (підпункт 38); розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету (підпункт 47).

Стаття 26 Бюджетного кодексу України встановлює, що контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує: оцінку управління бюджетними коштами (включаючи проведення державного фінансового аудиту); досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень; проведення аналізу та оцінки стану фінансової і господарської діяльності розпорядників бюджетних коштів; запобігання порушенням бюджетного законодавства та забезпечення інтересів держави у процесі управління об`єктами державної власності; обґрунтованість планування надходжень і витрат бюджету.

Частина 3 цієї статті встановлює, що розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.

КП Кременецьблагоустрій є комунальним підприємством Кременецької міської ради, що засноване на комунальній власності Кременецької міської ради. Майно підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. КП Кременецьблагоустрій включене до мережі управління архітектури, житлово-комунального господарства та земельних відносин Кременецької міської ради як одержувач коштів місцевого бюджету.

Отже, Кременецька міська рада, Управління архітектури, житлово- комунального господарства та земельних відносин Кременецької міської ради щодо КП Кременецьблагоустрій виступають головним розпорядником і розпорядником бюджетних коштів, тобто органами, які уповноважені встановлювати бюджетні призначення та здійснювати витрати бюджету.

Таким чином, Кременецька міська рада, Управління архітектури, житлово-комунального господарства та земельних відносин Кременецької міської ради виступають у якості суб`єктів владних повноважень, які приймають участь у формуванні бюджету та забезпечують його виконання, а також зобов`язані забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймають рішення про використання виділених коштів, контролюють належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі.

Відповідно до Положення про управління архітектури, житлово- комунального господарства та земельних відносин Кременецької міської ради, що затверджене рішенням Кременецької міської ради від 11.11.2018 № 2580, Управління архітектури, житлово-комунального господарства та земельних відносин Кременецької міської ради (далі - Управління) є самостійним виконавчим органом Кременецької міської ради, яке підзвітне і підконтрольне міській раді, підпорядковане виконавчому комітету міської ради, міському голові заступнику міського голови, основним завданням якого є зокрема, координація роботи житлово-комунальних підприємств, пов`язану з наданням населенню міста житлово-комунальних послуг. Одним із таких закладів є КП Кременецьблагоустрій . Управління здійснює фінансово-господарську діяльність (пункт 6.45). Управління є юридичною особою (п. 2 Положення).

В силу положень ст. 22 Бюджетного кодексу Управління щодо КП Кременецьблагоустрій є розпорядником бюджетних коштів вищого рівня, який здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів, виконує інші повноваження.

Кременецька місцева прокуратура у листі №21.31-1729 вих.20 від 25.03.2020 зверталась до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області з повідомленням про вивчення нею стану дотримання законодавства при проведенні тендерних закупівель у діяльності КП Кременецької міської ради Кременецьблагоустрій , оскільки під час моніторингу закупівель КП встановлено факти, які можливо свідчать про порушення Закону України Про публічні закупівлі . З посиланням на норми вказаного закону та Положення про Державну аудиторську службу України, прокурор просив провести моніторинг закупівель КП Кременецької міської ради Кременецьблагоустрій на підставі договору від 18.02.2019, укладеного з ТОВ Кондор Логістик , а також вжити відповідні заходи для реального усунення порушень інтересів держави.

У відповідь на це звернення, Західним офісом Держаудитслужби в Тернопільській області, у листі №13-19-17-17/1258-2020 від 31.03.2020 повідомлено, що відповідно до Закону України Про державні закупівлі моніторинг закупівель здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його виконання. Електронна система публічних закупівель Prozorro містить оприлюднений звіт про виконання вказаного договору про закупівлю. А відтак, відсутні підстави для проведення моніторингу вказаної закупівлі.

Листом №21.31-1739 вих.20 від 25.03.2020 Кременецька місцева прокуратура зверталась до Кременецької міської ради, з повідомленням про встановлені факти порушення Закону України Про публічні закупівлі при проведенні тендерних закупівель у діяльності КП Кременецької міської ради Кременецьблагоустрій , внаслідок чого порушено інтереси держави, в особі Кременецької міської ради. З врахуванням цього, прокурор просив орган місцевого самоврядування провести моніторинг вказаної закупівлі та вжити заходи щодо реального усунення порушень інтересів держави.

Листом - відповіддю №599/02-25 від 30.04.2020 Кременецька міська рада повідомила Кременецьку місцеву прокуратуру про те, що вона не вбачає порушень законодавства КП Кременецької міської ради Кременецьблагоустрій при здійсненні вказаної закупівлі. Зазначає, що підприємство повністю дотрималось вимог Закону України Про публічні закупівлі та звертає увагу, що воно являється окремою та самостійною юридичною особою.

Повторно, у листі №21.31-2320 вих. 20 від 04.05.2020, Кременецька місцева прокуратура звернулась до Західного офісу Держаудитслужби з повідомленням про вищевказане порушення зі сторони відповідачів. У вказаному зверненні прокурором зазначено про відсутність зі сторони позивача 1 дій щодо звернення до суду з метою визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю, а відтак і про бездіяльність позивача 1.

У листі №13-19-13-17/1607-2020 від 06.05.2020 Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області зазначило про відсутність у нього законодавчо визначених повноважень для звернення до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод до договору від 18.02.2019. При цьому, управлінням звернено увагу на можливість участі його спеціаліста при проведенні перевірки закупівель, на підставі звернень правоохоронних органів.

У відповідь на запит місцевої прокуратури від 15.06.2020 №21.31- 2986 вих. 20 Управління архітектури, житлово-комунального господарства та земельних відносин Кременецької міської ради у листі від 18.06.2020 № 235 не надало жодної інформації щодо забезпечення контролю за станом здійснення комунальним підприємством публічних закупівель та витрачання бюджетних коштів як розпорядником нижчого рівня. У вказаному листі зазначено, що управлінням архітектури, житлово - комунального господарства та земельних відносин Кременецької міської ради направлено звернення до КП Кременецьблагоустрій щодо надання пояснень та уточнень, які стосуються даної закупівлі. Водночас, у листі не вказано жодних відомостей про те, чи буде вказаний орган вживати заходи щодо поновлення інтересів держави.

Не дивлячись на наявність повноважень, наділених законодавцем з метою захисту інтересів держави, а також, враховуючи, що прокуратура повідомила про виявлені порушення законодавства та безпідставне витрачання бюджетних коштів позивачами у даній справі не вживались заходи для усунення порушень законодавства та інтересів держави при внесенні змін до договору та заходи для повернення надміру сплачених бюджетних коштів.

В матеріалах справи міститься письмове повідомлення №21.31-3176 вих 20 від 25.06.2020, адресоване Західному офісу Держаудитслужби, Кременецькій міській раді, Управлінню архітектури, житлово - комунального господарства та земельних відносин Кременецької міської ради, від Кременецької місцевої прокуратури, про те, що останньою (в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру") з метою захисту інтересів держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, Кременецькій міській раді, Управлінню архітектури, житлово - комунального господарства та земельних відносин Кременецької міської ради будуть вживатися заходи представницького характеру шляхом подачі позовної заяви до Комунального підприємства Кременецької міської ради "Кременецьблагоустрій" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор Логістик" про визнання недійсними додаткових угод до договору №б/н 16 від 18.02.2019 та стягнення надмірно сплачених за цими угодами коштів.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 по справі №913/166/19 зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Позивачі, надаючи відповіді прокурору на його звернення, свої позиції щодо порушення інтересів держави жодним чином не висловили, про наміри самостійно звернутися з позовом чи провести перевірку щодо виявлених прокуратурою фактів не заявили, водночас не спростували й твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства. Такі дії були оцінені прокурором як бездіяльність.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України і частин третьої, четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави Західним офісом Держаудитслужби, Кременецькою міською радою, Управлінням архітектури, житлово - комунального господарства та земельних відносин Кременецької міської ради, які не вжили заходів до оспорювання додаткових угод у судовому порядку, про що вони повідомили прокуратуру відповідними листами (тобто навів підставу для представництва інтересів держави); зазначив, що порушення процедури державних закупівель та укладення відповідних додаткових угод унеможливило раціональне та ефективне використання бюджетних коштів, чим обґрунтував порушення інтересів держави (тобто навів підстави для звернення з позовом).

Згідно зі ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Як зазначено у ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь - якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Згідно ст. ст. 179, 180 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько - договірними зобов`язаннями.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Правовідносини в сфері публічних закупівель регулюються Законом України Про публічні закупівлі , метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Як передбачено ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Згідно п.9 ч.1 ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі замовниками є органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.

КП Кременецьблагоустрій створено відповідно до рішення Кременецької міської ради від 24.05.2016 № 440 Про створення комунального підприємства Кременецьблагоустрій Кременецької міської ради є комунальним підприємством Кременецької міської ради, що засноване на комунальній власності Кременецької міської ради. Власником і засновником підприємства є Кременецька міська рада.

Пунктами 1.1, 1.3, 1.6, 1.8, 1.9 Статуту КП Кременецьблагоустрій визначено, що КП Кременецьблагоустрій є суб`єктом господарювання, утвореним у формі комунального унітарного підприємства. Засновником (власником) підприємства є територіальна громада міста Кременець в особі Кременецької міської ради. Виконавчий комітет Кременецької міської ради є органом, який виконує функції органу управління господарською діяльністю в межах та обсягах, визначених Законом України Про місцеве самоврядування в Україні .

Відповідно до п. 2.1 Статуту основною метою діяльності, підприємства є: благоустрій, утримання та ремонт доріг і тротуарів міста Кременець; будівництво та утримання дитячих майданчиків; утримання, розвиток та ремонт електричних мереж вуличного освітлення; проведення робіт із водовідведення, водозниження, захисту схилів на дорогах; виконання природоохоронних заходів; благоустрій, утримання та відновлення міських парків та скверів; благоустрій та утримання міських цвинтарів; догляд за пам`ятниками і надгробками, які є загальною власністю територіальної громади; надання платних послуг з метою задоволення громадських потреб, в тому числі послуг громадських туалетів (біотуалетів); підвищення ефективності діяльності підприємства; забезпечення нормальної, на договірній основі, експлуатації, своєчасного ремонту існуючих основних засобів та споруд житлового і комунального господарства

Згідно з п.3.2 Статуту майно підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. До джерел формування майна підприємства даний пункт Статуту відніс: надходження коштів з міського бюджету, згідно планів використання бюджетних коштів розроблених на основі витрат, згідно річних кошторисів; надходження бюджетних коштів, згідно затверджених програм. Пункт 3.8 Статуту визначає, що кошти підприємства використовуються за погодженням Засновника для організації, розвитку та розширення виробничої діяльності. Статутний фонд Засновник створює за рахунок власних коштів та майна спільної власності територіальної громади м. Кременець, переданого підприємству на правах господарського відання.

Крім того, згідно листа управління Державної казначейської служби України у Кременецькому районі від 18.05.2020 № 03-07-06/295 КП Кременецьблагоустрій включене до мережі управління архітектури, житлово- комунального господарства та земельних відносин Кременецької міської ради як одержувач коштів місцевого бюджету. Дане підприємство має відкриті рахунки в органах Казначейства України. Впродовж 2019 року на рахунки КП Кременецьблагоустрій надійшло із місцевого бюджету 7 660 873,12 (сім мільйонів шістсот шістдесят тисяч вісімсот сімдесят три) гривень, в тому числі по загальному фонду: 7 174 798,12 грн., по спеціальному фонду 486 075 грн. Зазначені кошти надходили за такими програмами класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів: організація благоустрою населених пунктів; утримання та розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури за рахунок коштів місцевого бюджету; виконання заходів за рахунок цільових фондів, утворених органами місцевого самоврядування; природоохоронні заходи. Кошти поступали на рахунки підприємств у виді субсидій та поточним трансфертам (установам, організаціям); та капітальні трансферти підприємствам.

Лист Кременецької міської ради від 18.05.2020 № 196 також підтверджує факт того, що КП Кременецьблагоустрій є одержувачем бюджетних коштів.

Відповідно до листа управління Державної казначейської служби України у Кременецькому районі від 04.06.2020 №01-07/347 КП Кременецьблагоустрій не є розпорядником та одержувачем бюджетних коштів. Водночас, управління архітектури, житлово-комунального господарства та земельних відносин Кременецької міської ради, до мережі одержувачів коштів місцевого бюджету якого включене КП Кременецьблагоустрій , засвоювало у 2019 році кошти субвенцій з державного бюджету в розмірі 5047641,85 грн. на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2012 № 106.

Міський бюджет Кременецької міської ради в значних розмірах є одержувачем коштів субвенцій з державного бюджету. Вказане підтверджує лист Кременецької міської ради від 13.02.2020 № 222/77/02-23. Таким чином, державний бюджет покриває значну частину витрат місцевого бюджету, який самостійно не в змозі забезпечити фінансування основних соціальних правовідносин, зокрема відносин у сфері медицини, освіти, соціального забезпечення.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного, КП Кременецьблагоустрій проводило відкриті торги за UA-2019-01-14-000679-b про закупівлю товару за бюджетні кошти відповідно до встановлених вимог Закону України Про публічні закупівлі .

Стаття 3 Закону України Про публічні закупівлі до принципів закупівлі відносить: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 180 Господарського процесуального кодексу України (ч. ч. 1, 2, 3) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Положеннями ч. 2 ст. 189 ГК України визначено, що ціна є істотною умовою господарського договору.

У момент підписання сторонами договору від 18.02.2019 на закупівлю товарів за державні кошти № б/н/16, сторонами було досягнуто згоди щодо предмета закупівель (назва, кількість, ціна).

Згідно ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі , істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Укладаючи договір на закупівлю товару 18.02.2020 відповідач 2 повинен був пропонувати ціну, що відповідала ринковій на визначений вид товару.

Проте, вже через 9 днів (а саме 27.02.2019) відповідач звернувся з пропозицією про збільшення ціни за одиницю товару.

В обґрунтування необхідності підвищення ціни на товар при укладанні додаткової угоди №1 від 04.03.2019, постачальник посилався на лист Чернівецької торгово-промислової палати № 52 від 18.02.2019, при укладанні додаткової угоди №2 від 15.05.2019 - на лист Чернівецької торгово-промислової палати № 120 від 02.05.2019, у яких, на думку постачальника, містяться відомості про коливання ціни на товар на ринку.

Як вбачається із змісту оспорюваних правочинів, саме названі довідки, а не інша інформація Чернівецької торгово-промислової палати, стали підставою для їх вчинення відповідачами у справі.

При цьому, у вказаних листах відсутні будь-які відомості щодо коливання ціни на товар на ринку. У вказаних листах зазначається лише інформація про ціну на конкретну дату.

Вказані підстави не містять інформації щодо зміни ціни на товар у порівняні з цінами, які існували на дати, що передували виникненню зобов`язань між КП Кременецьблагоустрій та ТОВ Кондор логістик : 14.01.2019 (дата оголошення про проведення відкритих торгів); 30.01.2019 (дата розкриття тендерних пропозицій); 05.02.2019 (дата оприлюднення повідомлення про намір укласти договір); 18.02.2019 (дата укладення договору про закупівлю).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України Про публічні закупівлі .

Цей Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 36 Закону).

За приписами частини 4 статті 36 вказаного Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону).

Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю роз`яснено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України Про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, норма пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Такої ж позиції дотримався Верховний Суд у постанові від 21.03.2019 у справі № 912/898/18 та у постанові від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, зазначивши, що Законом України Про публічні закупівлі не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме відповідного до зміни ціни в договорі факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Тобто, для збільшення ціни закупівлі товару у договорі закупівлі товару сторонами договору повинно бути доведено та документально підтверджено факт коливання ціни такого товару на ринку у бік збільшення за період з дати укладення відповідно основного договору до дати укладення додаткової угоди №1, від дати укладення додаткової угоди №1 до дати укладення додаткової угоди №2.

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору та проведення тендерної процедури.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України Про публічні закупівлі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 зі справи № 915/1868/18).

Подання відповідачем 2 при проведенні торгів найменшої цінової пропозиції, яка суттєво менша від очікуваної вартості та пропозиції іншого учасника та одразу ж після укладення договору спонукання погодити більшу ціну за товар шляхом укладення додаткової угоди упродовж того ж розрахункового періоду порушує основні принципи, що передбачені ст. 3 Закону України Про публічні закупівлі , а саме добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З матеріалів справи вбачається, що постачальник не довів, що у 2019 року відбулося коливання ціни на ринку нафтопродуктів. Ним, лише доведено, що середня ціна на нафтопродукти по Україні є вищою, чим ціна, яку постачальник запропонував при проведенні торгів. Зазначена підстава не може бути підставою для внесення змін до Договору.

Також, як вже зазначалось, додатковою угодою № 3 від 15.05.2019 зменшено загальну кількість закупленого дизельного палива за рахунок збільшення кількості закупленого бензину А-92 При цьому, зміни до Специфікації внесено без жодних обґрунтувань.

Частина 4 статті 36 Закон України Про публічні закупівлі не допускає можливості внести зміни до Специфікації. Крім того, розмір зміни ціни на бензин становив +20508,6 грн., що становить +12,88%.

Відповідно до абзацу 4 пункту 2.1 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 11 від 29.05.2013 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

На необхідність дотримання вимог п.2 ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі щодо належного підтвердження підставності укладення додаткових угод звернув увагу Верховний Суд у постанові №921/898/18 від 21 березня 2019 року.

На порушення законодавства у сфері закупівель вказують також:

- довідка участі, в якості спеціаліста, у перевірці комунального підприємства Кременецької міської ради Кременецьблагоустрій (надання консультації під час досудового розслідування кримінального провадження), яка виконана головним державним аудитором відділу контролю органів влади, оборони, правоохоронних органів та місцевих бюджетів Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області Гачом В.Б. від 29.05.2020;

- інформація Державної служби статистики України про середні споживчі ціни на паливо по Україні і Тернопільській області у 2019 році;

- інформація ДП Укрпромзовнішекспертиза про рівень цін на бензин А-92 по Тернопільській області у 2019 році;

- інформація, розміщена у інтернет ресурсі за адресою https://minfin.com.ua/ua, про рівень цін на нафтопродукти, з оцінки яких прослідковується динаміка зменшення цін на бензин А-92 та дизельне паливо у Тернопільській області, на протязі періоду укладення спірних додаткових угод.

Тому, відповідачами всупереч інтересів держави, без будь-яких належних на те підстав, в порушення ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі та положень п.11.1 Договору про закупівлю, укладено додаткові угоди №1, №2 та №3, якими підвищено ціни на предмет договору в умовах фактичного зниження на ринку цін на нафтопродукти, а також зменшено обсяги пального, яке планується закупити.

Отже, сторони порушили Закон України Про публічні закупівлі .

З урахуванням наведеного, суд погоджується з твердженням прокурора що додаткові угоди від 04.03.2019, 15.05.2019, 07.11.2020 до договору про закупівлю товару № б/н 16 від 18.02.2019 між КП Кременецьблагоустрій та ТОВ Кондор логістик , укладені за результатами закупівлі з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі і п.11.1 договору, підлягають визнанню недійсними.

Відповідно до ч.1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Способом захисту порушеного права згідно зі ст. 16 ЦК України є відновлення становища, яке існувало до порушення, тобто до укладення додаткових договорів, шляхом застосування наслідків недійсності правочинів у вигляді реституції.

Окрім того, ч.2 ст.208 ГК України визначено, що у разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом.

Так, згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

При цьому, згідно із п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Згідно наведеного у позовній заяві розрахунку прокурора, за вказаними недійсними додатковими угодами ТОВ Кондор Логістик без достатньої правової підстави одержав від КП Кременецької міської ради Кременецьблагоустрій грошові кошти на загальну суму 65522,20 грн, з яких 8555, 50 грн по додатковій угоді №1 від 04.03.2019 та 56966,70 грн по додатковій угоді № 2 від 15.05.2019.

За таких обставин, вимога прокурора про стягнення з відповідача 2 на користь відповідача 1 безпідставно отриманих коштів на загальну суму 65522,20 грн, підлягає задоволенню.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вищенаведені обставини свідчать про обґрунтованість та доведеність позовних вимог в цілому.

В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів порівну.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 3, 4, 12-13, 20, 53, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

1. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 04.03.2019 до договору про закупівлю товару № б/н 16 від 18.02.2019 укладену між Комунальним підприємством Кременецької міської ради "Кременецьблагоустрій" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондор логістик".

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор логістик" (вул. Єфремова, 84/1б, м. Львів, ідентифікаційний код 39046990) на користь Комунального підприємства Кременецької міської ради "Кременецьблагоустрій" (вул. Потік Ірва, 35, м. Кременець, Тернопільська область, ідентифікаційний код 40531981, р/р UA 35434034095945 ДКСУ м. Київ, МФО 820172) безпідставно отримані кошти в сумі 8555 (вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири) грн 50 коп.

Видати наказ.

3.Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 15.05.2019 до договору про закупівлю товару № б/н 16 від 18.02.2019 укладену між Комунальним підприємством Кременецької міської ради "Кременецьблагоустрій" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондор логістик".

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор логістик" (вул. Єфремова, 84/1б, м. Львів, ідентифікаційний код 39046990) на користь Комунального підприємства Кременецької міської ради "Кременецьблагоустрій" (вул. Потік Ірва, 35, м. Кременець, Тернопільська область, ідентифікаційний код 40531981, р/р UA 35434034095945 ДКСУ м. Київ, МФО 820172) безпідставно отримані кошти в сумі 56966 (п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот шістдесят шість) грн 70 коп.

Видати наказ.

5.Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 07.11.2019 до договору про закупівлю товару № б/н 16 від 18.02.2019 укладену між Комунальним підприємством Кременецької міської ради "Кременецьблагоустрій" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондор логістик".

6.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор логістик" (вул. Єфремова, 84/1б, м. Львів, ідентифікаційний код 39046990) 5255 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) грн витрат по сплаті судового збору на користь Тернопільської обласної прокуратури: р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098.

Видати наказ.

7.Стягнути з Комунального підприємства Кременецької міської ради "Кременецьблагоустрій" (вул. Потік Ірва, 35, м. Кременець, Тернопільська область, ідентифікаційний код 40531981) 5255 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) грн витрат по сплаті судового збору на користь Тернопільської обласної прокуратури: р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098.

Видати наказ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20 листопада 2020 року.

Суддя І.П. Шумський

Дата ухвалення рішення10.11.2020
Оприлюднено23.11.2020
Номер документу92996502
СудочинствоГосподарське
Сутьзахист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення право

Судовий реєстр по справі —921/435/20

Судовий наказ від 11.12.2020

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Шумський І.П.

Судовий наказ від 11.12.2020

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Шумський І.П.

Судовий наказ від 11.12.2020

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Шумський І.П.

Судовий наказ від 11.12.2020

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Шумський І.П.

Рішення від 10.11.2020

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Шумський І.П.

Рішення від 10.11.2020

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Шумський І.П.

Ухвала від 05.11.2020

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Шумський І.П.

Ухвала від 08.10.2020

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Шумський І.П.

Ухвала від 22.09.2020

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Шумський І.П.

Ухвала від 30.07.2020

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Шумський І.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні