Постанова

від 13.10.2020 по справі 522/6423/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3550/20

Номер справи місцевого суду: 522/6423/18

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого - Сєвєрової Є.С.,

суддів: Ващенко Л.Г., Колеснікова Г.Я.,

за участю секретаря - Чепрас А.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Колективне підприємство Одеська пересувна механізована колона №8 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Ромашка-1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Колективного підприємства Одеська пересувна механізована колона №8 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2018 року у складі судді Домусчі Л.В.,

в с т а н о в и в:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП Одеська пересувна механізована колона №8 , ТОВ Ромашка-1 про визнання удаваними та розірвання правочинів, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2018 клопотання позивача про витребування доказів та забезпечення позову задоволено. Витребувано із Юридичного департаменту Одеської міської ради реєстраційну справу КП Одеська пересувна механізована колона №8 для огляду в судовому засіданні; витребувану ухвалою інформацію направити до Приморського районного суду м. Одеси, за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 33, у строк до 23 січня 2018 року. Забезпечено позов шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 87,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 478462751101, яке належить ТОВ Ромашка-1 ; заборонено ТОВ Ромашка-1 та КП Одеська пересувна механізована колона №8 вчиняти будь-які дії щодо відчуження або знищення нежитлової будівлі, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 87,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 478462751101; заборонено державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі щодо зміни власника нежитлової будівлі, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 87,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 478462751101.

Не погоджуючись зі вказаною ухвалою, КП Одеська пересувна механізована колона №8 подало апеляційну скаргу, в якій просить суд її скасувати та направити заяву про забезпечення доказів до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач не заявляв клопотання про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів, що згідно зі ст. 83 ЦПК України зобов`язувало суд залишити його без розгляду. Протокол №22 від 10.08.2017 не може додаватися до реєстраційної справи КП Одеська пересувна механізована колона №8 , оскільки рішення, які були прийняті, не стосуються змін відомостей про юридичну особу. Заявником не вживалося заходів для отримання необхідних відомостей самостійно. Судом не було оцінено ризик невиконання або ускладнення виконання рішення суду з огляду на отримання КП Одеська пересувна механізована колона №8 частки у статутному капіталі та подальшу причетність до об`єкта нерухомості. Оскільки клопотання про забезпечення позову було подане у судовому засіданні, апелянт заявляв про необхідність зустрічного забезпечення, однак ці доводи були відхилені. ТОВ Ромашка-1 проводить діяльність у сфері будівництва, його співзасновником є КП Одеська пересувна механізована колона №8 , що володіє 40% статутного капіталу. Внесення спірного приміщення до статутного капіталу не може трактуватися як відчуження активів з метою банкрутства останнього. Жодних доказів наміру відповідачів щодо відчуження нерухомого майна на користь третіх осіб не додано.

21.08.2019 ОСОБА_1 надав суду відзив на скаргу, в якому просив відмовити в її задоволенні, а ухвалу - залишити без змін.

Представники відповідачів в судове засідання, призначене на 13.10.2020, не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про викладення розгляду справи не заявили, у зв`язку з чим суд вирішив розглянути справу без їх участі.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено, зокрема: захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

В роз`ясненнях, викладених в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору є визнання права власності за позивачем та витребування з чужого володіння нерухомого майна, враховуючи, що КП ОПМК №8 внесено спірне приміщення у статутний фонд іншої юридичної особи, суд вважав за доцільне накласти арешт на спірне нерухоме майно, заборонити відповідачам вчиняти будь-які дії щодо його відчуження або знищення та заборонити державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії що вказаної будівлі.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, апеляційний суд повній мірі не погоджується з зазначеними висновками суду та вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з огляду на наступне.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

У відповідності до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами .

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Згідно з п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до вказаних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Зміст позовних вимог свідчить про наявність між сторонами спору щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 87,7 кв.м., яке зареєстровано за ТОВ Ромашка-1 .

Суд першої інстанції забезпечуючи позов шляхом накладення арешту на вказану будівлю не звернув увагу на те, що такий захід чинить перешкоди у користуванні спірним нежитловим приміщенням ТОВ Ромашка-1 та на період дії такого забезпечення відповідач буде позбавлений права доступу до приміщення, що йому належить.

Співмірними, ефективними та достатніми заходами забезпечення позову, у даному випадку, є заборона відповідачам вчиняти будь-які дії щодо відчуження або знищення нежитлової будівлі та заборона державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі щодо зміни власника нежитлової будівлі є належними заходами відповідно до предмета даного спору та достатніми на період розгляду даного спору.

Згідно з п. 1 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду скасуванню в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, в решті - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргуКолективного підприємства Одеська пересувна механізована колона №8 задовольнити частково.

УхвалуПриморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2018 року скасувати в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 відмовити.

В решті ухвалу суду про забезпечення позову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: