Постанова

від 06.10.2020 по справі 492/1127/15-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3663/20

Номер справи місцевого суду: 492/1127/15-ц

Головуючий у першій інстанції Крутова О.М.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого - Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Ващенко Л.Г.,

за участю секретаря - Чепрас А.І.,

учасники справи:

за первісним позовом:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Антарес Агро-П ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

за зустрічним позовом:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Антарес Агро-П ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Антарес Агро-П на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 26 січня 2018 року у складі судді Крутової О.М.,

в с т а н о в и в:

У липні 2015 року ТОВ Антарес Агро-П звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування орендованих земельних ділянок з незаконного володіння, відшкодування збитків у сумі 1 083 201,23 грн та заборону вчиняти дії, спрямовані на обмеження прав позивача володіти та користуватися орендованими земельними ділянками.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ Антарес Агро-П є правонаступником ФГ Христо Ботєва , що орендувало земельні ділянки у фізичних осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , на підставі договорів оренди землі. Відповідно до норм чинного на той час законодавства, у юридичної особи виникло право оренди земельних ділянок у фізичних осіб, з моменту державної реєстрації договорів оренди землі. Під час виїзду посадових осіб на орендовані ФГ Христо Ботєва поля у вересні 2013 року було зафіксовано, що спірні земельні ділянки оброблені, засіяні та використовуються фізичною особою ОСОБА_1 . При цьому, на цих земельних ділянках ТОВ Антарес Агро-П раніше проводило регламентні агрономічні роботи по захисту врожаю та внесенню мінеральних добрив. ОСОБА_1 в порушення умов договору та закону спричинив значні збитки юридичній особі, які відповідно до складеного у позові розрахунку складають 1 083 201,23 грн., тому дії ОСОБА_1 свідчать про незаконне зайняття та використання земельних ділянок, що знаходяться у користуванні ФГ Христо Ботєва на підставі договорів оренди землі з фізичними особами.

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ТОВ ТОВ Антарес Агро-П про визнання недійсним договору оренди землі, площею 2,36 га, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ Христо Ботєва №679 від 24.06.2008, зареєстрованого за №5120400040029362 від 21.08.2012.

В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку ЯА №081179 він володіє земельною ділянкою, площею 2,52 га, що розташована на території Задунаївської сільської ради Арцизького району Одеської області. У 2008 році ФГ Христо Ботєва пропонувало йому укласти договір оренди землі і надало бланк договору. Сторони не домовились щодо більшості істотних умов по оренді, проте представник юридичної особи попросив ОСОБА_1 підписати ще не узгоджений проект договору, при цьому не надав йому копію проекту договору. В жовтні 2015 року ОСОБА_1 отримав повістку із суду, де 23.10.2015 перед судовим засіданням отримав копію позову про стягнення з нього коштів на користь ФГ Христо Ботєва з додатками, в якому вперше побачив договір оренди землі №679 від 24.06.2008, нібито укладений між ним та юридичною особою. В договорі, якій оскаржується відсутні істотні умови, не зазначено кадастровий номер земельної ділянки, яка начебто передана в оренду, мають місце дописки, які не були узгоджені.

Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 26 січня 2018 року в задоволенні позову ТОВ Антарес Агро-П до ОСОБА_1 відмовлено; зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ Антарес Агро-П залишено без задоволення.

ТОВ Антарес Агро-П звернулося з апеляційною скаргою , в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким первісний позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_5 уклав договір оренди землі з ФГ Христо Ботєва щодо земельної ділянки, площею 2,81 га, а ОСОБА_2 уклав договори оренди землі з ФГ Христо Ботєва щодо земельних ділянок, площею 2,36 га та 2,36 га, вони отримують орендну плату, тобто свідчення цих осіб не відповідають дійсності. Експертиза підписів вказаних осіб на договорах ні судом, ні відповідачем не була ініційована. Позивачем надані докази відносно того, що дійсно мало місце самовільне зайняття відповідачем земельних ділянок, які належать не праві оренди позивачу, і внаслідок протиправних дій відповідача, що полягають у незаконній обробці землі, зборі урожаю на орендованих позивачем земельних ділянках, загальною площею 20,37 га, позивачу було заподіяно збитків у вигляді неодержаного доходу (упущеної вигоди) у розмірі 352 711,32 грн. Також, судом не була надана правова оцінка завданню шкоди внаслідок самовільного захоплення земельних ділянок відповідачем, які оброблялись позивачем. Норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, не встановлюють обов`язку позивача підтвердити свої вимоги виключно розрахунками, зробленими відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженого постановою КМУ від 25.07.2007 №963.

Заслухавши суддю-доповідача, представників апелянта та ОСОБА_1 , дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Матеріали справи свідчать, що між орендарем ФГ Христо Ботєва та орендодавцями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 було укладено низку договорів оренди земельних ділянок, розташованих на території Задунаївської сільської ради.

Внаслідок реорганізації шляхом перетворення ФГ Христо Ботєва створено ТОВ Антарес Агро-П .

Відповідно до довідки №02-13/93 від 14.07.2015, виданої головою Задунаївської сільської ради Арцизького району Одеської області, станом на 14.07.2015 земельні ділянки, які розташовані на території Задунаївської сільської ради, за даними статистичної звітності 6-зем. обліковуються як орендовані ФГ Христо Ботєва у громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на підставі договорів оренди землі, строк дії яких ще не минув. На даний час, земельні ділянки вказаних осіб загальною площею 20.37 га (рілля), обробляються фізичною особою ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі" від 06 жовтня 1998 року із змінами та доповненнями.

Відповідно до статті 1 цього Закону оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що у відповідності до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (частина перша статті 763 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення (частини перша, друга статті 631 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

За змістом статей 18, 20 ЗУ "Про оренду землі" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

З аналізу вказаних норм вбачається, що цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №322/1178/17 (провадження № 14-338цс19), зроблено висновок про те, що …Права й обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні договору оренди земельної ділянки, набуваються лише після його державної реєстрації, як передбачено статтями 18, 20 Закону № 161-XIV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин. … Реалізувати свої суб`єктивні права та обов`язки сторони договору оренди земельної ділянки можуть лише після державної реєстрації такого договору .

Як вбачається з матеріалів справи, 26.03.2008 між орендарем ФГ Христо Ботєва та орендодавцем ОСОБА_2 укладено договори оренди землі №230 на земельну ділянку загальною площею 2.36 га (рілля) строком на 10 років, що належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку. Вказаний договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Арцизькому районі Одеської області 13.06.2012 за №512040004002274. Договір підписано сторонами та містить печатку Держкомзему.

19.04.2010 між орендарем ФГ Христо Ботєва та орендодавцем ОСОБА_2 укладено договір оренди землі №890 на земельну ділянку загальною площею 2.36 га (рілля) строком на 10 років, що належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку. Вказаний договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Арцизькому районі Одеської області 29.08.2012 за №512040004003125. Договір підписано сторонами та містить печатку Держкомзему.

24.06.2008 між орендарем ФГ Христо Ботєва та орендодавцем ОСОБА_1 укладено договір оренди землі №679 на земельну ділянку загальною площею 2.36 га (рілля) строком на 10 років, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку. Вказаний договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Арцизькому районі Одеської області 21.08.2012 за №51204000400293. Договір підписано сторонами.

24.06.2008 між орендарем ФГ Христо Ботєва та орендодавцем ОСОБА_4 укладено договір оренди землі №680 на земельну ділянку загальною площею 2.36 га (рілля) строком на 10 років, що належить ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Вказаний договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Арцизькому районі Одеської області 27.08.2012 за №512040004008004. Договір підписано сторонами та містить печатку Держкомзему.

24.06.2008 між орендарем ФГ Христо Ботєва та орендодавцем ОСОБА_3 укладено договір оренди землі №681 на земельну ділянку загальною площею 2.36 га (рілля) строком на 10 років, що належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку. Однак вказаний договір не містить відомостей щодо його державної реєстрації.

24.06.2008 між орендарем ФГ Христо Ботєва та орендодавцем ОСОБА_5 укладено договір оренди землі №684 на земельну ділянку загальною площею 2.81 га (рілля) строком на 10 років, що належить ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку. Вказаний договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Арцизькому районі Одеської області 21.08.2012 за №512040004002894. Договір підписано сторонами та містить печатку Держкомзему.

24.06.2008 між орендарем ФГ Христо Ботєва та орендодавцем ОСОБА_5 укладено договір оренди землі №685 на земельну ділянку загальною площею 5.76 га (рілля) строком на 10 років, що належить ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку. Вказаний договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Арцизькому районі Одеської області 21.08.2012 за №512040004002896. Договір підписано сторонами та містить печатку Держкомзему.

За умовами вказаних договорів оренди дія договору припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція полягає в тому, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, якщо презумпція правомірності договору не спростована, всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Договори оренди земельної ділянки укладені між ФГ Христо Ботєва та ОСОБА_2 №230, №890, ОСОБА_4 №680, ОСОБА_5 №684, №685, ОСОБА_1 №679, зареєстровані у встановленому законом порядку, недійсними в судовому порядку не визнавалися, питання про їх розірвання жодною особою не порушувалося.

Суд першої інстанції безпідставно переклав тягар доказування правомірності правочинів на позивача, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на час реєстрації договорів оренди землі, вони є чинними на час вирішення справи судом.

Враховуючи, що довідкою підтверджується факт фактичного користування земельними ділянками, власниками яких є ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , вимоги про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння від позивача є обґрунтованими.

Натомість договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 , укладений між ФГ Христо Ботєва та ОСОБА_3 не містить належного запису щодо його державної реєстрації, а тому вимога в частині повернення земельної ділянки за укладеним з ОСОБА_3 договором оренди №681 задоволена бути не може.

Щодо вимог про відшкодування збитків та заборону вчиняти дії апеляційний суд погоджується з висновком суду про відмову в задоволенні позову в цій частині з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 211 ЗК України, за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідно до законодавства цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Визначення терміну самовільне зайняття земельної ділянки надано в статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , відповідно до якої: самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, відповідно до закону правомірними.

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 157 ЗК України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України. Хоча норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, не встановлюють обов`язку позивача підтвердити свої вимоги виключно розрахунками, зробленими відповідно до згаданої Методики (ч. 2 ст. 34 ГПК України), разом із тим, наявні у справі документи про витрати не можуть бути належним доказом завданих збитків.

Позивач, розраховуючи суму понесених витрат, послався на первинні бухгалтерські документи та статистичну звітність за 2013 рік.

Довідка видана головою Задунаївської сільської ради Арцизького району Одеської області свідчить про те, що станом на 14.07.2015 земельні ділянки займає відповідач.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачем не надано доказів того, що відповідач станом на вересень 2013 року самовільно займав земельні ділянки, у зв`язку з чим позивач поніс витрати у визначеному ним розмірі.

Крім того, не можуть бути прийняті до уваги у якості доказів договори виконання робіт з обробки земельних ділянок добривами, гербіцидами тощо, оскільки встановити їх обсяг для певної ділянки, виходячи з наявних у них відомостей, неможливо.

З урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про витребування майна скасуванню із ухваленням нового про часткове задоволення вимог про витребування земельних ділянок.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Антарес Агро-П задовольнити частково.

Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 26 січня 2018 року скасувати в частині відмови в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Антарес Агро-П про витребування майна.

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Антарес Агро-П земельні ділянки:

- земельну ділянку, 2,36 га на території Задунаївської сільської ради Арцизького району, кадастровий номер 5120482400:01:002:1109, договір оренди землі №230 від 26.03.2008;

- земельну ділянку, 2,36 га на території Задунаївської сільської ради Арзизького району, кадастровий номер 5120482400:01:002:1247, договір оренди землі №890 від 19.04.2010;

- земельну ділянку, 2,81 га (рілля) на території Задунаївської сільської ради Арзизького району, кадастровий номер 5120482400:01:001:0415, договір оренди землі №684 від 24.06.2008;

- земельну ділянку, 5,76 га (рілля) на території Задунаївської сільської ради Арзизького району, кадастровий номер 5120482400:01:002:0502, договір оренди землі №685 від 24.06.2008;

- земельну ділянку, 2,36 га на території Задунаївської сільської ради Арзизького району, кадастровий номер 5120482400:01:001:0570, договір оренди землі №680 від 24.06.2008;

- земельну ділянку, 2,36 га на території Задунаївської сільської ради Арзизького району, кадастровий номер 5120482400:01:001:0568,ґ договір оренди землі №679 від 24.06.2008.

Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 26 січня 2018 року в частині відмови в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Антарес Агро-П про відшкодування збитків, заборону вчиняти дії, витребування земельної ділянки ОСОБА_7 площею 2,36 га на території Задунаївської сільської ради Арцизького району, кадастровий номер 5120482400:01:001:0569 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: