Ухвала

від 18.11.2020 по справі 18

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 18

номер провадження 4-с/695/22/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Середи Л.В.,

за участю секретаря - Оніщенко Н.В.,

розглянувши в судовому засіданні скаргу акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , заінтересована особа ОСОБА_1 , на дії приватного виконавця Виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича щодо неправомірної бездіяльності, -

ВСТАНОВИВ:

АТ Райффайзен Банк Аваль звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця Виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича щодо неправомірної бездіяльності.

Вимоги скарги мотивовані тим, що на підставі рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30.08.2018 року, по справі №695/2710/15-ц,, яке залишено в силі постановою апеляційного суду Черкаської області від 14.11.2018 року, стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь АТ Райффайзен Банк Аваль заборгованість у розмірі 8383,31 дол. США (еквівалентно - 181921,03 грн.) за кредитним договором від 22.05.2007р.№ 354411/5669/0324-7 та стягнуто сплачений позивачем судовий збір у розмірі -1819,31 грн..

На виконання вказаного рішення суду Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області були видані виконавчі листи, які звернуто на примусове виконання до приватного виконавця Виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д.М..

Однак по виконавчому провадженні № 58773781 по виконанню В/л № 695/2710/15-ц відносно боржника ОСОБА_1 , приватним виконавцем Недоступом Д.М. 04.03.2020 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та повернуто оригінал виконавчого листа відносно ОСОБА_1 до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.

Вказані дії приватного виконавця були вчинені на виконання ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.01.2020р. № 695/2710/15-ц, якою заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню - задоволена частково, а виконавчий лист Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08.10.2018 року. № 695/2710/15-ц на ОСОБА_1 визнано таким, що не підлягає виконанню.

Скаржник наполягає, що дії приватного виконавця Недоступа Д.М. щодо не проведення дій по скасуванню постанови про закінчення вказаного вище виконавчого провадження та не проведення дій щодо відновлення останнього є неправомірними, адже вказана вище ухвала Золотоніського міськрайонного суду була скасована Черкаським апеляційним судом, а тому приватний виконавець повинен був вчинити дії спрямовані на відновлення вказаного виконавчого провадження.

Відсутність відповідних процесуальних дій Недоступа Д.М. в частині скасування Постанови про закінчення виконавчого провадження № 58773781 від 04.03.2020р. та відновлення виконавчого провадження № 58773781 - позбавляє Стягувача - АТ Райффайзен Банк Аваль законного права отримати з Боржника - ОСОБА_1 суми коштів зазначеної у рішенні суду.

Таким чином, керуючись нормами ст.. 449 ЦПК України, скаржник просив визнати неправомірною бездіяльність Приватного виконавця Недоступ Д.М. в частині не проведення дій щодо скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №58773781 від 04.03.2020 року, а також не проведення дій щодо відновлення вказаного виконавчого провадження. Окрім того просить визнати незаконною та скасувати Постанову Приватного виконавця Виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича про закінчення виконавчого провадження ВП № 58773781 від 04.03.2020р. та усунути порушені права Заявника шляхом зобов`язання Приватного виконавця Виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д.М. відновити виконавче провадження ВП № 58773781 від 02.04.2019р..

Окрім того представником скаржника була надана до суду заява про розгляд справи без представника.

Приватним виконавцем Недоступом Д.М. до суду був наданий відзив на скаргу, у якому останній вимоги скаржника щодо визнання його дій неправомірними в частині не проведення дій щодо скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та не проведення дій щодо його відновлення заперечив посилаючись на ст.., ст. 39 та 41 ЗУ Про виконавче провадження , вказуючи при цьому, що вказаним законом чітко регламентований порядок відновлення виконавчого провадження, який передбачає таку можливість лише у разі скасування в судовому порядку постанови про закінчення такого виконавчого провадження. Розгляд справи просив проводити у його відсутності, вирішення інших вимог скаржника поклав на розсуд суду.

Заінтересована особа ОСОБА_1 направив до суду відзив на скаргу АТ Райффайзен Банк аваль , у якій вказував на правомірність дій приватного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження, окрім того наполягав, що стягувачем по даному виконавчому провадженню являється АТ Райффайзен Банк Аваль , однак у виконавчому листі стягувачем зазначено ПАТ Райффайзен Банк Аваль . По даному факту наявні на розгляді заяви про перегляд рішення Золотоніського міськрайонного суду від 30.08.2018 року за нововиявленими обставинами. Також вказував на відповідь Золотоніського відділення АТ Райффайзен Банк Аваль про те, що у ОСОБА_2 відсутні будь-які фінансові зобов`язання перед банком, тобто стягувач не зацікавлений у його виконанні так як не має відповідних до неї претензій. Також наполягав на пропуску скаржником строку для звернення до суду із даною скаргою, а тому у задоволенні останньої просив відмовити.

У судове засідання заінтересована особа ОСОБА_1 та його представник, адвокат Побиванець Ю.В. не з`явились.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, а також письмові доводи сторін, які обґрунтовують свої вимоги, суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.08.2018р. Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області по справі № 695/2710/15-ц задоволено позов АТ Райффайзен Банк Аваль про стягнення боргу з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на користь АТ Райффайзен Банк Аваль за Кредитним договором № 354411/5669/0324-7 від 22.05.2007р. у розмірі - 8383,31 дол. США (еквівалентно - 181921,03 грн.) та за сплачений позивачем судовий збір у розмірі -1819,31 грн.

14.11.2018р. Постановою Апеляційного суду Черкаської області по справі № 22-ц/793/1725/18 - апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 залишена без задоволення, а рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30.08.2018р. № 695/2710/15-ц - залишено без змін.

08.10.2018р. стягувачеві видано виконавчий лист по справі № 695/2710/15-ц на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за яким приватним виконавцем Недоступом Д.М. відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_2 , виконавче провадження № 58771358 та ОСОБА_1 , виконавче провадження № 58773781.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.01.2020р. по справі № 695/2710/15-ц, заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню задоволена частково та визнано Виконавчий лист Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08.10.2018р. по справі № 695/2710/15-ц на ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.

За таких обставин приватним виконавцем Недоступом Д.М. 04.03.2020 року на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 (визнання виконавчого документи таким, що не підлягає виконанню) ЗУ Про виконавче провадження винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 58773781 та повернуто оригінал виконавчого листа по справі № 695/2710/15-ц від 08.10.2018р. на ОСОБА_1 до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.

Разом із тим 15.04.2020 року постановою Черкаського апеляційного суду по справі № 695/2710/15-ц апеляційну скаргу Приватного виконавця Недоступа Д.М. на Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.01.2020р. було задоволено.

Судом апеляційної інстанції скасовано Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.01.2020р. № 695/2710/15-ц, якою Виконавчий лист Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08.10.2018р. № 695/2710/15-ц на ОСОБА_1 визнано таким, що не підлягає виконанню.

А тому, за твердженням скаржника, приватний виконавець мав би відновити виконавче провадження та продовжувати здійснювати стягнення із боржника.

Разом із тим із таким твердженням скаржника суд погодитись не може.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, чітко визначені Законом України Про виконавче провадження .

Згідно із ст. 1 ЗУ Про виконавче провадження (далі - Закону) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 вказаного Закону визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 18 Закону визначено обов`язки і права виконавців: у п.п. 1 ч. 2 вказаної статті зазначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Як вже зазначено вище ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.01.2020р. по справі № 695/2710/15-ц визнано Виконавчий лист Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08.10.2018р. відносно боржника ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.

При цьому ст. 39 Закону імперативно встановлює підстави закінчення виконавчого провадження, де в п.п. 5 вказаної статті зазначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання не чинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Як вбачається із постанови про закінчення виконавчого провадження №58773781 від 04.03.2020 року, виконавче провадження було закінчено саме на підставі п. 5 ч. 39 Закону у зв`язку із скасуванням виконавчого документа, на підставі якого воно і було відкрито.

Судом встановлено, що апеляційну скаргу приватний виконавець Недоступ Д.М. на вказану ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області подав лише 10.03.2020 року, та ухвалою Черкаського апеляційного суду від 16.03.2020 року було поновлено приватному виконавцю строк на апеляційне оскарження.

Таким чином на час подачі апеляційної скарги ухвала Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області набрала законної сили та відповідно до норм чинного законодавства підлягала до виконання.

Статтею 40 вказаного Закону визначені наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, відповідно до ч. 1 якої у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

При цьому вказаною статтею чітко визначено, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Випадки коли закінчене виконавче провадження може бути відновлене визначені ст. 41 Закону, у якому вказано, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Отже, законодавством не передбачено розпочати (відкрити) виконавче провадження повторно.

Наведеним вище правовим регулюванням передбачено лише можливість відновлення раніше закінченого виконавчого провадження в порядку статті 41 Закону Закону України Про виконавче провадження .

Враховуючи приписи чинного законодавства суд приходить до переконання, що приватний виконавець діяв в межах та в порядку визначеному ЗУ Про виконавче провадження , а тому вимоги скаржника про відновлення виконавчого провадження без скасування у порядку визначеному ст.. 41 ЗУ Про виконавче провадження його постанови були безпідставними та такими, що не відповідають вимогам абзацу 2 ч. 1 ст. 40 ЗУ Про виконавче провадження .

Таким чином твердження скаржника про неправомірну бездіяльність приватного виконавця Недоступа Д.М. є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Також не підлягають до задоволення вимоги скаржника щодо зобов`язання приватного виконавця Недоступа Д.М. у відновленні виконавчого провадження, адже, як вказувалося вище, відповідно до ст.. 41 ЗУ Про виконавче провадження у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Таким чином законодавством чітко визначено порядок відновлення виконавчого провадження, яке може здійснюватися лише після скасування постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження, а тому така вимога скаржника є передчасною.

Разом із тим, серед інших вимог, які вказані вище, скаржник просить визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №58773781 від 04.03.2020 року.

Частиною 1 ст. 74 ЗУ Про виконавче провадження визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.

Статтею 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За змістом ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи те, що вказана постанова приватного виконавця від 04.03.2020 року про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ Про виконавче провадження винесена останнім на підставі судового рішення, яке на час її винесення було чинним, то така постанова не може бути визнана незаконною, оскільки приватний виконавець в даному випадку діяв в межах та у відповідності до вимог ЗУ Про виконавче провадження .

Однак в подальшому ухвала суду, яка стала підставою для закінчення виконавчого провадження була скасована судом вищої інстанції, а тому вказана постанова приватного виконавця також підлягає скасуванню, оскільки остання винесена на підставі рішення суду, яке скасоване.

Суд погоджується із доводами скаржника про обов`язковість виконання судового рішення, а тому та обставина, що виконавче провадження завершено на підставі скасованого рішення суду, створює перешкоди у можливості виконання судового рішення, що набрало законної сили та порушує права скаржника.

Доводи заінтересованої особи ОСОБА_1 щодо зазначення стягувачем АТ Райффайзен банк Аваль , про наявні на розгляді суду заяви про перегляд рішення Золотоніського міськрайонного суду від 30.08.2018 року за нововиявленими обставинами, а також про відповідь Золотоніського відділення АТ Райффайзен Банк Аваль про те, що у ОСОБА_2 відсутні будь-які фінансові зобов`язання перед банком не заслуговують на увагу, оскільки такі обставини не є предметом даного розгляду та не впливають на вирішення вимог скарги.

Окрім того не є належними доводи заінтересованої особи і в частині пропуску строку для звернення до суду із даною скаргою.

Частиною 5 ст. 74 ЗУ Про виконавче провадження визначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Аналогічні вимоги щодо строку подачі скарги на дії виконавця викладені і в ст.. 449 ЦПК України.

Як вказано вище, оскаржувана постанова приватного виконавця були винесена 04.03.2020 року, однак підстава її винесення, а саме ухвала суду була скасована 15.04.2020 року.

Дана скарга надійшла до суду через засоби поштового зв`язку 24.06.2020 року, однак відправлена була, згідно відмітки відділення поштового зв`язку на конверті 16.06.2020 року.

2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), яким розділ XII Прикінцеві положення ЦПК України доповнено пунктом 3 у якому зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVІD-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, строки звернення до суду продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11 березня 2020 року № 211, від 04 травня 2020 року № 332, від 20.05.2020р. № 392 - з 12 березня 2020 року до 22 червня 2020 року на всій території України установлено карантин.

В подальшому п. 3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України було змінено на підставі ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , який набрав чинності 17.07.2020 року.

За таких обставин, враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги.

Керуючись ст.,ст.447-453 Цивільного процесуального кодексу України, та Законом України Про виконавче провадження , суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , заінтересована особа ОСОБА_1 , на дії приватного виконавця Виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича щодо неправомірної бездіяльності - задовольнити частково.

Скасувати постанову приватного виконавця Виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича про закінчення виконавчого провадження № 58773781 від 04.03.2020 року.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Середа Л.В.