Постанова

від 17.11.2020 по справі 910/4151/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2020 р. Справа№ 910/4151/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Мальченко А.О.

Агрикової О.В.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

сторони явку своїх представників засідання не забезпечили

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіс-Вугілля"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21 липня 2020 року

у справі № 910/4151/20 (суддя Ломака В.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіс-Вугілля",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірма-Електросвіт"

про стягнення 13 806,42 грн., -

в с т а н о в и в :

1. Короткий зміст позовних вимог:

1.1. ТОВ "ТІС-ВУГІЛЛЯ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "ВІРМА-ЕЛЕКТРОСВІТ" (далі - відповідач) про стягнення 13806, 42 грн., з яких 6953,70 грн. - сума попередньої оплати, 3529,71 грн. - сума штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару, 3323,01 грн. - сума процентів за користування чужими грошовими коштами. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2102, 00 грн. (а.с. 7-13).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ним та відповідачем укладено Договір № 1011-15 від 10.11.2015 р., в порушення умов якого відповідач не поставив попередньо оплачений позивачем товар.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції:

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 р. у справі №910/4151/20 у задоволенні позовних вимоги відмовлено (а.с. 30-37).

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:

3.1. ТОВ "Тіс-Вугілля" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

4.1 У апеляційній скарзі позивач зазначає, що судом не враховано того, що позивачем 20.04.2017 направлявся відповідачеві лист №2004/4 із проханням здійснити поставку протягом 3-х календарних днів з моменту його отримання, або повернуту попередню оплату.

4.2 Про відмову від поставки товару свідчить часткове повернення коштів відповідачем.

4.3 Скаржник зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про те, що сторони можуть змінити умови поставки товару шляхом виставлення та оплати рахунку.

5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

5.1 Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

6. Розподіл справи:

6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2020 року, матеріали судової справи № 910/4151/20 разом з апеляційною скаргою ТОВ "Тіс-Вугілля" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Агрикова О.В.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіс-Вугілля" на рішення Господарського суду міста Києва від 21 липня 2020 року у справі № 910/4151/20 та повідомлено сторін про те, що розгляд даної апеляційної скарги вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

6.3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 р. справу №910/4151/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіс-Вугілля" на рішення Господарського суду міста Києва від 21 липня 2020 року призначено до розгляду у судовому засіданні на 17.11.2020 р. та зобов`язано позивача надати письмові пояснення щодо обставин зміни назви та юридичної адреси відповідача.

7. Інші процесуальні дії у справі:

7.1. У судове засідання 17.11.2020 р. сторони явку своїх представників не забезпечили, про причини неявки колегію суддів не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що відображено у поясненнях позивача (які надійшли до суду 10.11.2020) та довідками АТ "Укрпошта" про причину повернення направленого на зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу відповідача поштового відправлення з причин "за закінченням терміну зберігання" та "неправильно зазначена адреса".

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Ухвалою від 26.10.2020 р. про призначення апеляційної скарги до розгляду явка сторін обов`язковою не визнавалась і учасників процесу попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами і така неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників сторін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:

8.1. 10.11.2015 року між позивачем (Покупець) та відповідачем (Продавець) укладено Договір № 1011-15 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов`язується поставляти та передавати у власність Покупця товар, а Покупець - приймати та оплачувати Продавцю його вартість в порядку та в строки, передбачені цим Договором (а.с. 15-18).

8.2. Асортимент, кількість, місце та строк поставки товару вказується в узгоджених сторонами рахунках та/або специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього Договору (п. 1.2. Договору).

8.3. Пунктом 1.3. Договору передбачено, що оплата Покупцем здійснюється за узгодженими цінами, з урахуванням ПДВ, у відповідності з рахунками-фактурами та видатковими накладними, в яких міститься повна інформація про товар (назва, кількість, ціна за одиницю, загальна сума).

8.4. Положеннями пункту 3.1. Договору передбачено, що ціна на товар вказується в узгоджених сторонами рахунках та/або специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього Договору . Сторонами досягнуто домовленості, що Покупець здійснює оплату у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на поточний рахунок Продавця у розмірі 50% - передоплата, 50% - протягом 5 календарних днів після отримання партії товару на склад Покупця, якщо інше не передбачено в рахунках та/або специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього Договору.

8.5. За умовами п. 4.10. Договору приймання-передача товару здійснюється в пункті поставки одночасно із розвантаженням товару. Перехід ризиків випадкової втрати і ушкодження переходить до Покупця з моменту отримання товару від Продавця і підписання товарно-супровідних документів.

8.6. Пунктом 4.11. Договору передбачено, що датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної.

8.7. Відповідно до п. 9.2. Договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом календарного року , фактично припиняє свою дію після повного розрахунку і виконання сторонами своїх зобов`язань по даному Договору.

8.8. Договір пролонговується автоматично, якщо по закінченню дії даного Договору жодна із сторін Договору не повідомила про його припинення. Договір вважається продовженим на кожен послідуючий календарний рік (п. 9.4. Договору).

8.9. 26.12.2016 р. відповідач виставив позивачу для оплати рахунок №ВР00006399 від 26.12.2016 на суму 27 814, 80 грн. (а.с. 19).

8.10. Згідно з наявною в матеріалах справи банківською випискою, позивач 27.01.2017 р. відповідно до вимог п. 3.1. Договору здійснив оплату вищевказаного рахунку у розмірі 50% в сумі 13 907, 40 грн. (а.с. 21-22).

8.11. 20.04.2017 р. позивач направив на адресу відповідача письмову вимогу №2004/4-В від 20.04.2017, в якій просив поставити партію товару, в т.ч. згідно рахунку на оплату № ВР00006399 від 26.12.2016, або повернути сплачені грошові кошти (а.с. 20).

8.12. 11.07.2017 року відповідач повернув позивачу частину попередньої оплати в сумі 6953, 70 грн. із призначенням платежу "Повернення попередньої оплати згідно листа № 2004/4-В від 20.04.2017 у т. ч. ПДВ 20% - 1158, 95 грн.", що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою (а.с. 21-22).

8.13. Доказів повернення залишку коштів в сумі 6 953, 70 грн. та поставки товару - до матеріалів справи не додано.

9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

9.1. Укладений сторонами договір є договором поставки.

9.2. Відповідно до п. п. 4.1., 4.2. Договору поставка товару здійснюється партіями у відповідності з замовленням Покупця, протягом періоду, вказаному у рахунках/специфікаціях після узгодження замовлення Покупця . Поставка товару здійснюється на умовах DDP згідно Інкотермс 2000. Пунктом постави товару за даним Договором є склад Покупця. Адреса складу: Одеська область, Комінтерновський район, територія Визирської сільської ради, вул. 1 км автодороги порту Южний " 1е, 1з, 1ж" або іншими умовами погодженими сторонами.

9.3. Згідно з п. 4.3. Договору за домовленістю сторін пункт поставки може бути змінений на вказаний Покупцем, що зазначається в рахунках та/або Специфікаціях .

9.4. У рахунку № ВР00006399 від 26.12.2016 на суму 27 814, 80 грн. вказані інші умови поставки товару, ніж визначено п. п. 4.1., 4.2. Договору, а саме зазначено: "Увага! Оплата цього рахунку означає погодження з умовами поставки товарів. Повідомлення про оплату є обов`язковим, в іншому випадку не гарантується наявність товарів на складі. Товар відпускається за фактом надходження коштів на р/р Постачальника, самовивозом, за наявності довіреності та паспорта .".

9.5. Звертаючись до відповідача з письмовою вимогою № 2004/4-В від 20.04.2017 , позивач, на підставі п. 4.1, ст. 530 ЦК України та ст. 693 ЦК України просив здійснити поставку партій товару в т.ч. згідно рахунку на оплату №ВР00006399 протягом 3-х календарних днів з моменту отримання цього листа або повернути суму грошових коштів, сплачених, як попередня оплата у той самий строк за вказаними у цьому листі реквізитами.

9.6. Той факт, що відповідачем частково повернуто позивачу суму попередньої оплати (6953,70 грн.) свідчить про отримання відповідачем претензії вимоги № 2004/4-В.

9.7. Разом з тим, доказів повернення іншої частини перерахованої на сплату рахунку № ВР00006399 попередньої оплати 6953,70 грн. (13907,40 - 6953,70) чи поставки позивачу товару на вказану суму, - до матеріалів справи не додано.

9.8. Таким чином позивач правомірно пред`явив позовну вимогу про стягнення з відповідача 6953,70 грн. суми попередньої оплати за товар.

10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:

10.1 Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

10.2 У постанові Верховного Суду від 08.02.2019 р. у справі № 909/524/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого: "Припис частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх праву випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням .

Ні договір, ні рахунок не містять строків поставки товару. З огляду на викладене та положення ст. 530 ЦК України, з урахуванням того, що позивач у листі від 20.04.2017 р. вимагав здійснити поставку передплаченого товару або повернути суму попередньої оплати у 3-х денний строк, а також те, що відповідач частково повернув позивачу суму попередньої оплати та не надав доказів виконання обов`язку з поставки передплаченого товару, колегія суддів зазначає, що позивач правомірно, з урахуванням ст. 693 ЦК України обрав остаточний спосіб захисту та звернувся з позовом про стягнення з відповідача суми попередньої оплати за товар у розмірі 6953,70 грн.

При цьому, колегія суддів зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції про те, що "сторони відповідно до п. 4.3. Договору змінили умови договору та передбачили не передання відповідачем позивачу оплаченого товару, а отримання товару позивачем шляхом самовивозу", оскільки в силу положень п. 9.3 Договору всі зміни та доповнення до договору вважаються чинними, якщо вони складені у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін.

Також судом першої інстанції не враховано того, що у рахунку №ВР00006399 від 26.12.2016 р. зазначено, що він є "дійсним протягом 1-го робочого дня", з урахуванням того, що попередню оплату позивачем внесено 27.01.2017 р.

Також колегія суддів зазначає про помилковість висновків суду про те, що "повернення відповідачем позивачу частини попередньої оплати в сумі 6953,70 грн. не може розцінюватись як відмову відповідача від виконання взятих на себе зобов`язань щодо поставки товару в цілому, оскільки за умовами п. 4.1. Договору поставка товару здійснюється партіями", з огляду на те, що в силу положень цього самого п. 4.1 Договору обсяг такої партії вказується в т.ч. у відповідному рахунку та те, що позивачем обґрунтовано, після повного невиконання відповідачем вимоги позивача, пред`явлено позов про повернення суми попередньої оплати.

10.3 Відповідно до п. 6.2 Договору у випадку невчасної поставки чи не поставки товару продавець сплачує покупцю штраф за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару.

Позивачем заявлено до стягнення штраф у розмірі 3 529, 71 грн., який розраховано від вказаної у рахунку №ВР00006399 вартості замовленого товару в межах шестимісячного строку за період 24.04.2017-24.10.2017. Колегія суддів зазначає, що вказаний розрахунок виконано невірно, з огляду на зазначення у якості бази нарахування меншої суми (27814, 00 ) від визначеної у вищевказаній накладній (27814, 80 ), разом з тим, оскільки позивачем не заявлено клопотання про вихід за межі позовних вимог, колегія суддів зазначає про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у визначеній позивачем сумі, - 3529,71 грн.

10.4 Щодо вимог про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 3 323, 01 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 2 статті 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Отже, за змістом цієї статті у договорі може бути передбачена умова для боржника у вигляді плати за користування чужими коштами, розмір якої у вигляді процентів може визначатися у договорі. Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством.

Відповідно до статті 693 ЦК України, що застосовується до договорів поставки згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України, у разі в т.ч. непоставки товару покупець має право вимагати повернення попередньої оплати та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Разом з тим, оскільки розмір таких процентів за користування постачальником коштами, отриманими у якості попередньої оплати ні договором №1011-15, ні чинним законодавством не передбачено, у задоволенні вимог про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 3 323, 01 грн. слід відмовити.

11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:

11.1. Колегія суддів визнає обґрунтованими твердження скаржника про те, що судом не враховано того, що позивачем 20.04.2017 направлявся відповідачеві лист №2004/4, у якому було викладено прохання здійснити поставку протягом 3-х календарних днів з моменту тримання, або повернуту попередню оплату, а також те, що про відмову від поставки товару свідчить часткове повернення коштів відповідачем, з огляду на що, та з урахуванням ст. 693 ЦК України позивачем обґрунтовано обрано спосіб захисту у вигляді стягнення неповернутої суми попередньої оплати та пред`явлено таку вимогу до суду.

11.2. Також, враховуючи положення п. 9.3 Договору та те, що матеріали справи не містять доказів внесення до договору змін в частині строку та пункту поставки товару, колегія суддів погоджується з твердженнями скаржника про те, що суд дійшов помилкового висновку щодо наявності у сторін можливості змінити умови поставки товару шляхом виставлення та оплати рахунку.

12. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду:

12.1. Матеріалами справи свідчать про те, що відповідачем порушено право позивача на отримання передплаченого товару та повернення отриманий у якості передплати за нього коштів.

13. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:

13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

13.2. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 14 ГПК України).

13.3. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

13.4. Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

13.5. За змістом 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

13.6. Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

13.7. Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

13.8. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

13.9. Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

13.10. Згідно зі статтями 662, 692 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

13.11. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України).

Зі змісту цієї норми вбачається, що договором на покупця може покладатися обов`язок здійснення попередньої оплати товару, тобто оплати до його передання продавцем. Шляхом попередньої оплати може бути оплачено повну вартість товару або її частину. Розмір попередньої оплати та строки її оплати встановлюються договором. У тих випадках, коли договір містить обов`язок покупця щодо попередньої оплати, проте не встановлює строків її здійснення, строки оплати визначаються відповідно до статті 530 ЦК України. Отже, продавець має право вимагати здійснення попередньої оплати у будь-який час, а покупець повинен здійснити таку оплату у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Непередання продавцем, який одержав суму попередньої оплати, товару у встановлений строк надає покупцеві право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

13.12. Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

13.13. Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

13.14. За змістом статті 662 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

13.15. Відповідно до статті 532 ЦК України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться, зокрема, за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання; за іншим зобов`язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника. Зобов`язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

13.16. Згідно з положеннями статті 197 ГК України господарське зобов`язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором, або місцем, яке визначено змістом зобов`язання. У разі якщо місце виконання зобов`язання не визначено, зобов`язання повинно бути виконано: за іншими зобов`язаннями - за місцезнаходженням (місцем проживання) зобов`язаної сторони, якщо інше не передбачено законом.

13.17. Статтею 689 ЦК України встановлено обов`язок покупця щодо прийняття товару, зокрема, покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:

14.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийнято за неповного з`ясування всіх обставин справи та з невірним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для його скасування.

14.2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21 липня 2020 року у справі №910/4151/20 скасувати.

14.3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіс-Вугілля" на рішення Господарського суду міста Києва від 21 липня 2020 року у справі №910/4151/20 задовольнити частково.

15. Розподіл судових витрат :

15.1. Враховуючи те, що апеляційну скаргу задоволено частково (на 75,93%) позивачу згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню 2394, 07 грн. судових витрат у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіс-Вугілля" на рішення Господарського суду міста Києва від 21 липня 2020 року у справі №910/4151/20 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21 липня 2020 року у справі №910/4151/20 скасувати та прийняти нове рішення:

1) Позов задовольнити частково.

2) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірма-Електросвіт" (03143, м. Київ, вул. Заболотного, 15, код ЄДРПОУ 35911101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіс-Вугілля" (67543, Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Визирка, вул. Чапаєва, 60, код ЄДРПОУ 37468454) 6953 (шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят три) грн. 70 коп. суми попередньої оплати, 3529 (три тисячі п`ятсот двадцять дев`ять) грн. 71 коп. сума штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару та 1596 (одну тисячу п`ятсот дев`яносто шість) грн. 05 коп. судового збору за звернення з позовом. У інщій частині у задоволенні позову відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірма-Електросвіт" (03143, м. Київ, вул. Заболотного, 15, код ЄДРПОУ 35911101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіс-Вугілля" (67543, Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Визирка, вул. Чапаєва, 60, код ЄДРПОУ 37468454) 2394 (дві тисячі триста дев`яносто чотири) грн. 07 коп. судових витрати, у вигляді витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

5. Справу №910/4151/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 18.11.2020 р.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді А.О. Мальченко

О.В. Агрикова