Постанова від 11.11.2020 по справі 920/170/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2020 р. Справа№ 920/170/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Разіної Т.І.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.

за участю представника(-ів) згідно протоколу судового засідання від 11.11.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Сумської області

на рішення Господарського суду Сумської області

від 12.05.2020 (повний текст рішення суду складено 18.05.2020)

у справі №920/170/20 (суддя Жерьобкіна Є.А.)

за позовом керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі позивача Курманівської сільської ради Недригайлівського району Сумської області

до фізичної особи-підприємця Євп`ятьєва Олексія Миколайовича

про стягнення 90382 грн 62 коп. безпідставно збережених коштів,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Сумської області звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом в інтересах держави в особі Курманівської сільської ради Недригайлівського району Сумської області до фізичної особи-підприємця Євп`ятьєва Олексія Миколайовича про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 90382,62 грн, яку відповідач повинен був сплатити за умов дотримання положень земельного законодавства та оформлення права користування земельною ділянкою комунальної власності.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Сумської області від 12.05.2020 відмовлено у задоволені позову.

Відмовляючи у позовних вимогах, суд першої інстанції виходив з того, що прокурором не було подано доказів на підтвердження розміру збитків, зокрема, витягів з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за 2017 - 2018 роки. Разом з цим, місцевий господарський суд дійшов до висновку про необґрунтованість розміру відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 2017 - 2019 роки, що застосований у розрахунку.

Короткий зміст апеляційної скарги заступника прокурора Сумської області та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі, відповідач зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а також висновки викладені у рішенні не відповідають встановленим обставинам справи.

Разом з цим, прокурор наголошує на тому, що інформація щодо вартості земельної ділянки зазначена у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку від 22.11.2019 №956/0/198-19 була актуальна у 2017-2019 роках, оскільки коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення останній раз змінювався у 2016 році та на 2017, 2018, 2019 роки склав - 1,8972.

За таких підстав, прокурор вважає, що позивачем обґрунтовано у розрахунку застосовано вартість спірної земельної ділянки у сумі 502125,64 грн, з урахуванням витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.11.2019 №956/0/198-19 та наявні підстави для її врахування при здійсненні розрахунку за період 2017 - 2018 роки.

Крім цього, прокурор зауважує, що застосований у розрахунку розмір плати за використання земельної ділянки комунальної власності у вигляді збережених без достатньої правової підстави коштів орендної плати упродовж 2017 - 2019 років відсоток 6 % стосується конкретної земельної ділянки (кадастровий номер 5923582800:02:002:0328), розмір орендної плати якої визначений із врахуванням умов її використання: для комерційного землекористування, саме, відповідачем - Євп`ятьєвим О.М., на визначений термін (5 років), з правом викупу цієї ділянки після закінчення строку дії договору.

Короткий зміст відзиву Роменської місцевої прокуратури Сумської області на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

В своєму відзиві на апеляційну скаргу, Роменська місцева прокуратура Сумської області підтримує доводи викладені у апеляційній скарзі та просила її задовольнити.

Короткий зміст відзиву фізичної особи-підприємця Євп`ятьєва Олексія Миколайовича на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів викладених у апеляційній скарзі, відповідач посилається на те, що розрахунок позивача про повернення несплачених грошових коштів за користування земельною ділянкою відповідачем, проведений з порушенням норм чинного законодавства та не підтверджений належними та допустимими доказами зокрема: прокурором не підтверджено розмір земельної ділянки, не подано витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2017-2018 роки, не подано доказів врахування при здійсненні розрахунку коефіцієнтів індексації за 2017 та 2018 роки, застосовано розмір ставки податку 6%, що суперечить рішенню Курманівської сільської ради № 10 від 14.03.2017.

Крім цього, відповідач зауважує на тому, що позивачем було пропущено строк позовної давності в частині заборгованості за 2017 рік, оскільки позов подано прокурором у середині лютого 2020 року.

Узагальнений виклад позицій позивача

Позивач не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу. Неподання відзиву не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2020 апеляційну скаргу заступника прокурора Сумської області передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Євсікова О.О., суддів Корсака В.А., Попікової О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 заяву суддів Євсікова О.О., Корсака В.А. та Попікової О.В. про самовідвід у справі №920/170/20 задоволено. Справу № 920/170/20 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 у справі №920/170/20 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №920/170/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2020 апеляційну скаргу заступника прокурора Сумської області на рішення Господарського суду Сумської області від 12.05.2020 у справі №920/170/20 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

03.08.2020 до Північного апеляційного господарського суду від заступника прокурора Сумської області надійшов лист до якого додано докази направлення апеляційної скарги сторонам у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Сумської області на рішення Господарського суду Сумської області від 12.05.2020 у справі №920/170/20; призначено апеляційну скаргу до розгляду на 21.09.2020.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 у справі №920/170/20 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №920/170/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Разіна Т.І., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Сумської області на рішення Господарського суду Сумської області від 12.05.2020 у справі №920/170/20 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Разіної Т.І., Тарасенко К.В. Призначено справу до розгляду на 11.11.2020.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 у справі №920/170/20 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №920/170/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Шаптала Є.Ю., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 призначено розгляд справи №920/170/20 за апеляційною скаргою заступника прокурора Сумської області на рішення Господарського суду Сумської області від 12.05.2020 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Шаптали Є.Ю., Разіної Т.І. Розгляд справи вирішено здійснювати за раніше визначеною датою та часом.

В судове засідання 11.11.2020 з`явилися прокурор та відповідач, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги заступника прокурора Сумської області.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про причину відсутності суду апеляційної інстанції не повідомив. Оскільки явка представника позивача у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення про місце, дату та час судового розгляду, про що свідчить долучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення за № 0411632303602.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представника позивача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач є власником нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2, а саме, нежитлової будівлі столової загальною площею 350,3 кв.м. (витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права № 36311870 від 15.04.2015).

Підстава виникнення права власності є договір купівлі-продажу нежитлової будівлі № 450 від 15.04.2015.

За умовами зазначеного договору, відповідачу у власність передана нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, розташована на неприватизованій земельній ділянці площею 0,1573га, кадастровий номер 5923583800:02:002:0328, відноситься до земель комунальної власності, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.04.2015 за № НВ-5901888132015.

13.10.2015 відповідач звернувся до позивача з заявою про затвердження проекту землеустрою відведення земельної ділянки в оренду з подальшим правом викупу ВАТ "Недригайлівське підприємство "Агротехсервіс" для будівництва та обслуговування будівель торгівлі із земель запасу не наданих у власність або постійне користування в межах населеного пункту в АДРЕСА_2 на території Курманівської сільської ради Недригайлівського району Сумської області, площею 0,1573га, кадастровий номер 5923583800:02:002:0328 (оренда строком на 10 років з розміром орендної плати 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки).

Рішенням Курманівської сільської ради від 16.10.2015 № 4 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ВАТ "Недригайлівське підприємство "Агротехсервіс" для будівництва та обслуговування будівель торгівлі із земель запасу не наданих у власність або постійне користування в межах населеного пункту в АДРЕСА_2 на території Курманівської сільської ради Недригайлівського району, розроблений приватним підприємством "Недригайлівський районний землевпорядний центр"; вирішено надати земельну ділянку згідно із договором купівлі-продажу нежитлової будівлі від 15.04.2015, посвідченого приватним нотаріусом Недригайлівського районного нотаріального округу Сумської області Юрченком А.М., зареєстрованого в реєстрі за № 450 жителю АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 площею 0,1573 гектара, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 5923583800:02:002:0328 в оренду терміном на 5 (п`ять) років для комерційного використання з розміром орендної плати 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з правом викупу цієї ділянки після закінчення строку дії договору. Курманівському міському голові доручено в установленому порядку відповідно до законодавства укласти договір оренди земельної ділянки, на умовах визначених у п. 2 рішення.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що відповідач з 15.04.2015 до цього часу не оформив права користування земельною ділянкою а саме не уклав з позивачем договір оренди земельної ділянки та орендну плату за користування земельною ділянкою не сплачує.

Внаслідок вищезазначених дій відповідача, на думку прокурора, територіальна громада в особі Курманівської сільської ради Недригайлівського району не отримала плату за використання земельної ділянки у вигляді збережених без достатньої правової підстави коштів орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності упродовж 2017-2019 років в сумі 90382,62 грн.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 12.05.2020 відмовлено у задоволені позову.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За змістом частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини 1 статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Збитками згідно з пунктом 2 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом зазначених положень Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

У частині 1 статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 зазначеного Кодексу).

Згідно із частинами 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

При цьому для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

У спорах про стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою до моменту оформлення особою права користування такою земельною ділянкою власник має право на отримання безпідставно збережених грошових коштів у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України. Тобто в такому разі суд виходить з того, що фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе грошові кошти, які мав заплатити за користування нею, отже, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц і від 20.09.2018 у справі № 925/230/17, постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних правовідносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі № 913/169/18).

За приписами ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно долученого до матеріалів справи акту №5/4 від 03.12.2019 про визначення та відшкодування збитків проведено розрахунок розміру збитків іншому власнику (який не є відповідачем у даній справа, зокрема, ОСОБА_2 ) земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_3 (в межах населеного пункту) та визначено суму у розмірі 98 254,47 грн до повернення несплачених грошових коштів за користування земельною ділянкою площею 0,30 га, кадастровий номер відсутній (арк. справи 96, том №1).

Однак, акт з визначення та відшкодування збитків заподіяних відповідачем, щодо безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 90382,62 грн у матеріалах справи відсутній.

Зі змісту ст. 14, 288 Податкового кодексу України вбачається, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України "Про оцінку землі" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

За результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (ст. 20 Закону України "Про оцінку землі").

Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель").

При цьому із наведених вище норм чинного законодавства не вбачається можливість зазначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж оформлення у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/3443/18 від 29.08.2019, у справі №922/1276/18 від 08.08.2019, у справі №922/2927/18 від 12.08.2019, у справі №922/393/18 від 11.09.2019.

За таких підстав колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прокурор не подав доказів на підтвердження розрахунку, зокрема витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки за 2017-2018 роки.

При цьому, довідка Курманівської сільської ради від 02.04.2020 № 77/02-13 про те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки не змінювалася протягом останніх трьох років, не є належним доказом, який може підтверджувати розмір нормативно грошової оцінки на 2017 рік, на 2018 рік з урахуванням викладених положень чинного законодавства.

При розрахунку збитків, розмір орендної плати від нормативної грошової оцінки землі застосований згідно з рішенням Курманівської сільської ради № 4 від 16.10.2015 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її в оренду" - 6 %.

Разом з цим, враховуючи, що договір оренди земельної ділянки між позивачем та відповідачем не був укладений, орендна плата у розмірі 6 % від нормативної грошової оцінки між сторонами не погоджена, колегія суддів вважає застосування вказаного відсотку у розрахунку необґрунтованим та безпідставним.

Розмір збитків визначений у розрахунку за 2017-2019 роки.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.11.2019 (а.с. 99), категорія земель - землі житлової та громадської забудови; цільове призначення земельної ділянки - 03.07. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є власником нежитлової будівлі столової загальною площею 350,3 кв.м.

Рішенням Курманівської сільської ради від 28.01.2015 № 12-32/У1-15 затверджено Положення про встановлення плати за землю на території Курманівської сільської ради.

Згідно з п. 7.1., 7.2. Положення, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (власником) та орендарем.

Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у відсотку від нормативної грошової оцінки, що не менший від зазначеного у таблиці. Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, закладів громадського харчування: ресторани, кафе, бари, нічні клуби - 6%; їдальні - 3%.

Рішенням Курманівської сільської ради від 14.03.2017 №10 затверджено нове Положення про встановлення плати за землю на території Курманівської сільської ради.

Згідно з п. 8.1., 8.2. Положення, розмір та умовами внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (власником) та орендарем.

Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у відсотку від нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ставок податку на землю на території Курманівської сільської ради на земельні ділянки нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місця розташування), що є додатком № 2 до рішення Курманівської сільської ради від 14.03.2017, розмір ставки для земельної ділянки, що відноситься до земель громадської забудови, які надані для об`єктів туристичної інфраструктури та закладів харчування (ресторанів, кафе, барів) становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки землі; для земельних ділянок, що відносяться до земель громадської забудови, які надані для закладів харчування (їдалень) - 1,5 відсотка від нормативної грошової оцінки землі.

За таких обставин прокурором не обґрунтовано та з наявних в матеріалах справи доказів не вбачається: чи відноситься земельна ділянка до земель громадської забудови, які надані для закладів харчування - їдалень, чи для закладів харчування - ресторанів, кафе, барів. Вказане унеможливлює здійснення судом перерахунку розміру збитків за 2019 рік, виходячи з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за 2019 рік, яка підтверджена витягом із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія погоджується в правомірним висновком місцевого господарського суду про те, що прокурором не подано доказів на підтвердження розміру збитків, зокрема, акту про визначення та відшкодування збитків, витягів з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за 2017-2018 роки.

Враховуючи викладене вище в сукупності, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Сумської області від 12.05.2020 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, наведених в оскаржуваному рішенні.

Інші доводи скаржника по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм процесуального права.

Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги, таких підстав колегією суддів також не встановлено.

Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.

Судові витрати

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Сумської області залишити без задоволення, рішення Господарського суду Сумської області від 12.05.2020 у справі №920/170/20 - без змін.

Матеріали справи №920/170/20 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний тест постанови складено 23.11.2020.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Є.Ю. Шаптала

Т.І. Разіна