Постанова

від 09.11.2020 по справі 903/88/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2020 року Справа № 903/88/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Крейбух О.Г. , суддя Савченко Г.І.

при секретарі судового засідання - Єфімчук А.І.

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом - Мартіросян М.В. ордер АС №1010758 від 23.10.2020 року

відповідача за первісним позовом - Матвіїв В.М. ордер АС №1009911 від 28.09.2020 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Волинь" на рішення Господарського суду Волинської області від 31.08.2020 р. у справі №903/88/20 (головуючий суддя Костюк С.В., суддя Кравчук А.М., суддя Якушева І.О., повний текст рішення складено 09.09.2020 р.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартисанс - К"

до відповідача за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Волинь"

про повернення майна

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Волинь"

до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартисанс-К"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу №25 від 30.05.2019

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 31.08.2020 р. первісний позов задоволено. Зобов`язано ТОВ "Форест Волинь" повернути ТОВ "Мартисанс-К" майно зазначене у видатковій накладній №40 від 30.05.2019, видатковій накладній №41 від 30.05.2019; видатковій накладній №42 від 30.05.2019; видатковій накладній №43 від 30.05.2019; видатковій №44 від 30.05.2019; видатковій накладній №45 від 30.05.2019; накладній №46 від 30.05.2019; видатковій накладній №47 від 30.05.2019; видатковій накладній №48 від 30.05.2019; видатковій накладній №49 від 30.05.2019; видатковій накладній №50 від 30.05.2019; видатковій накладній №52 від 03.06.2019; видатковій накладній №53 від 30.05.2019, а саме:круглі лісоматеріали В DЗb (35-39) у кількості 0,4092 м3; круглі лісоматеріали В D5 (50-59) у кількості 2,3112 м3;круглі лісоматеріали В D6 (>=60) у кількості 0,9560 м3; круглі лісоматеріали С DЗb (35-39) у кількості 0,3671 м3; круглі лісоматеріали С D4 (40-49) у кількості 2,0811 м3;круглі лісоматеріали С D5 (50-59) у кількості 0,9232 м3; круглі лісоматеріали С DЗа (30-34) у кількості 0,2799 м3;круглі лісоматеріали С DЗb (35-39) у кількості 1,1040 м3 ; круглі лісоматеріали С D4 (40-49) у кількості 0,5068 м3;круглі лісоматеріали С D6 (>=60) у кількості 1,3472 м3; круглі лісоматеріали D D4 (40-49) у кількості 0,4165 м3; круглі лісоматеріали В D4 (40-49) у кількості 0,4928 м3; круглі лісоматеріали D DЗа (30-34) у кількості 0,2458 м3; круглі лісоматеріали С D4 (40-49) у кількості 0,3334 м3; круглі лісоматеріали В DЗb (35-39) у кількості 0,2726 м3; круглі лісоматеріали В D4 (40-49) у кількості 0,3498 м3; круглі лісоматеріали С DЗb (35-39) у кількості 0,2178 м3; круглі лісоматеріали С D4 (40-49) у кількості 0,3177 м3; круглі лісоматеріали D D2b (25-29) у кількості 0,1266 м3; круглі лісоматеріали В D4 (40-49) у кількості 0,4510 м3; круглі лісоматеріали С DЗb (35-39) у кількості 0,8554 м3; круглі лісоматеріали С D4 (40-49) у кількості 0,3810 м3; круглі лісоматеріали В D4 (40-49) у кількості 0,3925 м3; круглі лісоматеріали С DЗb (35-39) у кількості 0,3540 м3; круглі лісоматеріали D DЗb (35-39) у кількості 0,3175 м3; круглі лісоматеріали D DЗb (35-39) у кількості 0,5035 м3;круглі лісоматеріали С D4 (40-49) у кількості 0,6571 м3; круглі лісоматеріали D D4 (40-49) у кількості 0,6239 м3; круглі лісоматеріали D D5 (50-59) у кількості 0,6651 м3; круглі лісоматеріали B D4 (40-49) у кількості 0,5881 м3; круглі лісоматеріали D DЗb (35-39) у кількості 0,4546 м3; круглі лісоматеріали В R4 (40-49) у кількості 0,9350 м3; круглі лісоматеріали С RЗb (35-39) у кількості 0,2831 м3 ; круглі лісоматеріали С R4 (40-49) у кількості 0,4774 м3;круглі лісоматеріали С R5 (50-59) у кількості 0,5395 м3; круглі лісоматеріали D R2b (25-29) у кількості 0.1199 м3;круглі лісоматеріали D RЗb (35-39) у кількості 0,2681 м3 ; круглі лісоматеріали D R4 (40-49) у кількості 0,3478 м3 ; круглі лісоматеріали С R4 (40-49) у кількості 0,9577 м3 ; круглі лісоматеріали В RЗb (35-39) у кількості 0,2489 м3 ; круглі лісоматеріали С RЗа (30-34) у кількості 0,1878 м 3 ; круглі лісоматеріали С RЗb (35-39) у кількості 0,1993 м 3 ; круглі лісоматеріали В R4 (40-49) у кількості 0,2679 м 3 ; круглі лісоматеріали D RЗb (35-39) у кількості 0,3775 м 3; круглі лісоматеріали С R4 (40-49) у кількості 0,2433 м 3 ; круглі лісоматеріали D RЗb (35-39) у кількості 0,3086 м 3 ; круглі лісоматеріали D4 (40-49) С у кількості 2,0282 м 3 ; круглі лісоматеріали D5 (50-59) С у кількості 0,6860 м 3 ; круглі лісоматеріали D4 (40-49) С у кількості 0,1414 м3 ; круглі лісоматеріали D5 (50-59) С у кількості 1,2627 м3;круглі лісоматеріали D6 (>=60) С у кількості 2,3266 м3; круглі лісоматеріали D4 (40-49) В у кількості 0,5940 м3; круглі лісоматеріали DЗb (35-39) С у кількості 0,8027 м3; круглі лісоматеріали D4 (40-49) С у кількості 2,1718 м3; круглі лісоматеріали D4 (40-49) С у кількості 0,3649 м3; круглі лісоматеріали D5 (50-59) С у кількості 0,6621 м3; круглі лісоматеріали DЗа (30-34) С у кількості 0,3161 м3; круглі лісоматеріали DЗb (35-39) С у кількості 0,3953 м3; круглі лісоматеріали D4 (40-49) С у кількості 0,9668 м 3 ; круглі лісоматеріали D5 (50-59) С у кількості 2,0858 м 3 ; круглі лісоматеріали D4 (40-49) В у кількості 1,0673 м 3; круглі лісоматеріали D4 (40-49) С у кількості 0,3334 м 3; круглі лісоматеріали D6 (>=60) С у кількості 0,7175 м3 ; круглі лісоматеріали D4 (40-49) D у кількості 0,6254 м3 ; круглі лісоматеріали D5 (50-59) В у кількості 0,7386 м3 ; круглі лісоматеріали DЗа (30-34) С у кількості 0,3273 м 3 ; круглі лісоматеріали DЗb (35-39) С у кількості 0,7756м3 ; круглі лісоматеріали D5 (50-59) С у кількості 0,7098 м3;круглі лісоматеріали D4 (40-49) В у кількості 0,4077 м3;круглі лісоматеріали DЗb (35-39) В у кількості 0,7776м3;круглі лісоматеріали DЗа (30-34) С у кількості 0,2070 м3 ; круглі лісоматеріали DЗb (35-39) С у кількості 0,5359 м 3 ; круглі лісоматеріали D4 (40-49) С у кількості 0,4390 м 3; круглі лісоматеріали D DЗа (30-34) у кількості 10,736 1 м3; круглі лісоматеріали D DЗb (35-39) у кількості 6,84 7 1 м3; круглі лісоматеріали А DЗа (30-34) у кількості 1,15 0 4 м3; круглі лісоматеріали А D4 (40-49) у кількості 1,10 6 1м3; круглі лісоматеріали А DЗа (30-34) у кількості 0,72 1 2 м3; круглі лісоматеріали А DЗb (35-39) у кількості 2,6 8 45 м3; круглі лісоматеріали А D4 (40-49) у кількості 1,6 8 9 3 м3; круглі лісоматеріали А DЗа (3а-34) у кількості 0,9 9 99 м3; круглі лісоматеріали А DЗа (3а-34) у кількості 0,2 9 96 м3; круглі лісоматеріали D D4 (40-49) у кількості 0,3 1 72 м3; круглі лісоматеріали D D5 (50-59) у кількості 0,566 2 м3; круглі лісоматеріали D D6 (>=60) у кількості 0,6725 м 3; круглі лісоматеріали В D5 (50-59) у кількості 0,7138 м 3 ; круглі лісоматеріали С DЗb (35-39) у кількості 0,3161м3; круглі лісоматеріали С D4 (40-49) у кількості 1,0870 м 3; круглі лісоматеріали С D5 (50-59) у кількості 6,2775 м 3 ; круглі лісоматеріали С D6 (>=60) у кількості 2,2533 м3 ; круглі лісоматеріали C D4 (40-49) у кількості 1,1604 м3;круглі лісоматеріали С D5 (50-59) у кількості 0,8563 м3; круглі лісоматеріали D D5 (50-59) у кількості 0,7938 м3; круглі лісоматеріали D D4 (40-49) у кількості 0,5881 м3; круглі лісоматеріали С D6 (>=60) у кількості 0,9560 м3; круглі лісоматеріали В DЗа (30-34) у кількості 0,2311 м3;круглі лісоматеріали D D4 (40-49) у кількості 0,3996 м3; круглі лісоматеріали С D4 (40-49) у кількості 0,4125 м3; круглі лісоматеріали С DЗb (35-39) у кількості 0,3040 м3;круглі лісоматеріали С D4 (40-49) у кількості 0,3190 м3 ; круглі лісоматеріали В DЗb (35-39) у кількості 0,3890 м 3; круглі лісоматеріали В D4 (40-49) у кількості 1,5530 м 3; круглі лісоматеріали С DЗb (35-39) у кількості 0,371 0 м3; круглі лісоматеріали В D4 (40-49) у кількості 0,617 0 м3; круглі лісоматеріали В D5 (50-59) у кількості 0,69 1 0 м3; круглі лісоматеріали В D6 (>=60) у кількості 0,9390м3; круглі лісоматеріали С D3b (35-39) у кількості 0,402 0 м3; круглі лісоматеріали С D4 (40-49) у кількості 0,617 0 м3; круглі лісоматеріали С D5 (50-59) у кількості 1,6510м3; круглі лісоматеріали В D4 (40-49) у кількості 0,5480м3; круглі лісоматеріали В D5 (50-59) у кількості 0,9340 м 3 ; круглі лісоматеріали В D4 (40-49) у кількості 0,8230 м 3 ; піддони (деревні) у кількості 1639 шт.; бензопила 576 ХРХ-на 9651754-18 у кількості 1 шт.; бензопила 55 15 Х-на 9 670521-15 у кількості 1 шт.; верстат стрічкопильний мод.ПЛ-750 М у кількості 1шт.; верстат стрічкопильний мод. ПЛ-750 М у кількості 1шт.; верстат обрізний продольний у кількості 3 шт.; верстат торцювальний у кількості 3 шт.; пристрій для розведення пил 1 шт.; заточний пристрій ForteСТЗ - 100 у кількості 1 шт.;візок гідравлічний ROKLA у кількості 2 шт.; компресор DG-10 Werk у кількості 1 шт.; дрель DWT у кількості 1 шт.; болгарка SPARKY у кількості 1шт.; рами для пакування відходів у кількості 4 шт.; лічильник трифазний НІК 2307 ARP3T 1602 М 21 у кількості 1 шт.; навантажувач колісний марки Mitsubishi FD3A, заводський НОМЕР_1 двигун № (номер шасі) НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2500 см.куб., рік випуску 1996 у кількості 1 шт.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено. Стягнуто з ТОВ "Форест Волинь" на користь ТОВ "Мартисанс-К" витрати по сплаті судового збору в сумі 17 882,62 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач за первісним позовом ТОВ "Форест Волинь" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову ТОВ "Мартисанс-К"; задовольнити повністю зустрічний позов ТОВ "Форест Волинь". Розподілити судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення з неповним з`ясуванням обставин справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що з моменту створення ТОВ "Форест Волинь" (05.03.2019), ОСОБА_1 обіймала посаду директора товариства, на підтвердження чого до зустрічного позову додано виписку від 07.03.2019.

28.05.2019 ОСОБА_1 за попередньою згодою учасника ТОВ "Форест Волинь" уклала три договори купівлі-продажу нерухомого майна. Продавцем було Спільне українсько-литовське підприємство "Дубіліта" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (теперішня назва - ТОВ "Мартисанс-К").

Зазначає, що 03.02.2020 ТОВ "Форест Волинь" дізналося про прийняття Господарським судом Волинської області ухвали від 31.01.2020 у справі №903/63/20 за заявою ТОВ "Мартисанс-К" про забезпечення позову.

04.02.2020, представник ТОВ "Форест Волинь" ознайомився з матеріалами справи №903/63/20 та із заявою ТОВ "Мартисанс-К" про забезпечення позову. Саме тоді стало відомо про наявність договору №25 від 30.05.2019 який нібито укладений між Спільним українсько-литовським підприємством "Дубіліта" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та ТОВ "Форест Волинь".

Додатками до заяви про забезпечення позову були тринадцять видаткових накладних, які нібито, на виконання умов означеного договору купівлі-продажу, свідчать про поставку товару на користь ТОВ "Форест Волинь":

- №40 від 30.05.2019 на суму 191 513,99 грн.

- №41 від 30.05.2019 на суму 63 518,06 грн.

- №42 від 30.05.2019 на суму 30 698,03 грн.

- №43 від 30.05.2019 на суму 41 097,92 грн.

- №44 від 30.05.2019 на суму 197 421,84 грн.

- №45 від 30.05.2019 на суму 29 639,18 грн.

- №46 від 30.05.2019 на суму 105 175,91 грн.

- №47 від 30.05.2019 на суму 15 204,30 грн.

- №48 від 30.05.2019 на суму 1б4 273,98 грн.

- №49 від 30.05.2019 на суму 126 948,61 грн.

- №50 від 30.05.2019 на суму 39 336,00 грн.

- №52 від 03.06.2019 на суму 120 251,86 грн.

- №53 від 30.05.2019 на суму 78 277,50 грн.

Також зазначає, що єдиний учасник ТОВ "Форест Волинь" ОСОБА_2 не знала про укладення від імені товариства договору купівлі-продажу №25 від 30.05.2019 та не надавала згоди на його укладення. Цей договір від імені товариства підписано ОСОБА_1, яка не мала відповідних повноважень на його укладення.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про те, що у самому договорі купівлі-продажу не зазначено загальної вартості товару (ціни договору), що підлягав поставці за цим договором, а зроблено посилання на видаткові накладні за якими вартість товару становить 1 192174,68 грн.

Виходячи з умов оспорюваного договору купівлі-продажу його ціну складає сума всіх видаткових накладних. Вартість товару, який зазначений у видаткових накладних в сукупності становить 1 192 174,68 гри., що і слід вважати ціною оспорюваного договору купівлі-продажу.

Пунктом 7.7 статуту ТОВ "Форест Волинь" визначено, що Директор має право приймати рішення про укладення, зміну чи розірвання будь-яких правочинів (договорів та інших угод), за винятком тих правочинів (договорів та інших правочинів), прийняття рішення про укладення, зміну чи розірвання по яких відноситься до компетенції Загальних зборів.

Згідно положень п.п. (а) п. 6.5 статут ТОВ "Форест Волинь", до компетенції загальних зборів належить прийняття рішення про укладення, зміну чи розірвання будь-яких правочинів (договорів та інших угод).

Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників.

Оспорюваний правочин вчинено 30.05.2019. Для визначення порогу перевищення 50% вартості чистих активів ТОВ "Форест Волинь", за основу потрібно брати показник на кінець І кварталу 2019 року (31.03.2019).

ТОВ "Форест Волинь" засноване 05.03.2019. Тобто, через 18 робочих днів та 26 календарних днів (від створення та до закінчення 1 кварталу 2019 року) чистий актив товариства мав би складати 2 384 350,36 гри. (1 192 174,68 грн. х 2 + 0,01 грн.). Лише за наявності таких показників фінансової звітності, ОСОБА_1 мала право укласти оспорюваний договір купівлі-продажу від імені ТОВ "Форест Волинь" без попередньої згоди загальних зборів (рішення учасника).

Також посилається на те, що товариство з моменту створення і до укладення договору купівлі-продажу №25 від 20.05.2019 ТОВ "Форест Волинь" не здійснювало жодної господарської діяльності в результаті якої могло отримувати дохід.

Враховуючи вище викладене та положення п. 6.5 статут ТОВ "Форест Волинь", питання про надання згоди на укладення договору купівлі-продажу №25 мало б вирішуватися виключно загальними зборами ТОВ "Форест Волинь". ОСОБА_2 , будучи єдиним учасником ТОВ "Форест Волинь", ніколи не уповноважувала директора товариства - ОСОБА_1 на укладення оспорюваного договору, не погоджувала умов договору, а також кількості та ціни продукції, яку остання має право придбати.

Апелянт вважає, що оспорюваний договір купівлі-продажу №25 від 30.05.2019 був підписаний ОСОБА_1 , яка не мала повноважень на його укладення, що згідно ст. ст. 203, 215 ЦК України це є підставою для визнання його недійсним.

Окрім того, суд першої інстанції не врахував, що ТОВ "Мартисанс-К" діяло недобросовісно та нерозумно, оскільки знало про наявність обмежень у повноваженнях директора ОСОБА_1 на укладення оспорюваного договору купівлі-продажу.

Також, суд першої інстанції не врахував, що надані ТОВ "Мартисанс-К" видаткові накладні не можуть вважатися належними та допустимими доказами поставки товару, оскільки вони не містять обов`язкових реквізитів, а саме даних, що можуть ідентифікувати осіб, які брали участь у господарській операції (прізвища, імені, по-батькові, посади або інших даних осіб (особи), яка поставила свій підпис від імені ТОВ "Форест Волинь" та СУЛП "Дубіліта" у формі ТОВ на видаткових накладних), не вказано посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Окрім того посилається на те, що поза увагою суду першої інстанції лишилися інші обставини, які підлягали доведенню та аналізу в межах справи №903/88/20, а саме: перші дві сторінки договору купівлі-продажу не підписані та не пропечатані, а сам договір непрошитий, сторінки не пронумеровані. Це вказує на можливості заміни непідписаних сторінок договору з викладом нових умов договору, в п. 3.1. договору купівлі-продажу передбачено, що ціни, вказані у видаткових накладних є дійсними на дату укладення договору та погоджені сторонами. Разом з цим, по деяких позиціях товару ціни є відмінними.

Для прикладу: позиція під найменуванням "Круглі лісоматеріали В 04(40-49)" у накладній №40 вказана по ціні 10 420,10 грн. за 1 м 3 . При цьому така ж позиція у накладній №44 вказана по ціні 14 375,10 грн., а у накладній №49 - 10 833,43 грн. Це свідчить про недосягнення сторонами згоди щодо істотної умови - ціни за одиницю товару.

Також апелянт заперечив ухвали Господарського суду Волинської області від 19.05.2020 про визнання необґрунтованим відводу судді та від 22.05.2020 про відмову в задоволенні відводу судді, оскільки в порушення принципу рівності сторін суд першої інстанції в процесі розгляду справи №903/88/20, вчинив ряд дій, які викликають сумнів у неупередженості суду, а саме - проводив розгляд справи без належного повідомлення ТОВ "Форест Волинь" про дату час та місце судового засідання, а також недотримався таємниці нарадчої кімнати.

18.05.2020 через канцелярію Господарського суду Волинської області відповідач за первісним позовом подав письмові зауваження на протоколи судових засідань, які аргументовані тими ж фактами, що й заява про відвід, однак ухвалою від 20.05.2020 суд відхилив зауваження, зазначивши, що товариство належним чином повідомлено про судове засідання 03.04.2020 шляхом надіслання ухвали на електронну адресу ТОВ "Форест Волинь" - forestl903@ukr.net.

Проте, суд першої інстанції не зважив, що вказана вище поштова адреса зазначалася ТОВ "Мартисанс-К" у первісному позові. В усіх без включення процесуальних документах ТОВ "Форест Волинь" зазначало адресу е-пошти свого представника (як засобу зв`язку з юридичною особою). Попри це, суд необгрунтовано направляв судову кореспонденцію ТОВ "Форест Волинь" за адресою, яка зазначалася опонентом, а не самим товариством.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Форест Волинь" на рішення господарського суду Волинської області від 31.08.2020 р. у справі №903/88/20. Розгляд апеляційної скарги призначено на 26.10.2020 р. об 11:30год.

23.10.2020 року від Позивача за первісним позовом надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

26.10.2020 року, від ТОВ "Форест Волинь" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. В обґрунтування клопотання про відкладення розгляду справи представник скаржника зазначає, що має підозру на коронавірусне захворювання COVID-19. Представником скаржника було здано ПЛР-тест, що підтверджується рахунком з діагностичного центру "Гемо Медика", копія якого додана до клопотання. До одержання результату представник змушений перебувати на самоізоляції. Іншого представника ТОВ "Форест Волинь" не має.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2020 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 09 листопада 2020 р.

В судове засідання 09.11.2020 року з`явилися представники Позивача та Відповідача.

Представник ТОВ "Форест Волинь" в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, просив рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник ТОВ "Мартисанс-К" апеляційну скаргу заперечив з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши в судовому засіданні присутніх представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 30.05.2019 між Спільним українсько-литовським підприємством "Дубліта" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, яке згідно рішення загальних зборів учасників від 15.07.2019 № 5 (а.с.29 т.1) змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Мартисанс-К" (Продавець) в особі директора Пшеничної Н. В., що діяла на підставі Статуту та ТзОВ "Форест Волинь" (Покупець) в особі директора ОСОБА_1, що діяла на підставі Статуту було укладено договір купівлі-продажу № 25 (а.с.11-12 т.1); за умовами договору (п.1.1) Продавець передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає товар загальна кількість, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), одиниця виміру яких визначено сторонами у специфікації, що є додатком № 1 до договору; п.1.2 визначено, що ціна за одиницю товару, який поставляється за цим договором, вказується у видаткових накладних Постачальника; згідно п. 1.3 кількість товару, що передається Постачальником за договором, визначається у видаткових накладних та специфікаціях.

Відповідно до п. 3.2 договору загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, становить суму усіх видаткових накладних відповідно до даного договору.

В специфікації до договору (додаток № 1) сторони узгодили номенклатуру товару, в т.ч. круглі лісоматеріали, одиниця виміру м 3 , кількість 101,524 (а.с. 13 т.1).

Згідно актів приймання-передачі від 30.05.2019 та 03.06.2019 Продавець передав, а Покупець прийняв зазначене в них майно (а.с.14,15 т.1).

По видаткових накладних №№40-50,53 від 30.05.2019, №52 від 03.06.2019 Постачальник відпустив, а Покупець отримав круглі лісоматеріали в кількості та на суму зазначену в даних накладних (а.с.16-28 т.1).

29.01.2020 року ТОВ "Мартисанс-К" направлено ТОВ "Форест Волинь" повідомлення вимогу №4 про розірвання Договору купівлі-продажу №25 від 30.05.2019 року.

Також вище зазначене повідомлення було направлено на офіційну електронну адресу відповідача - forestl903@ukr.net.

У зв`язку із невиконанням ТОВ "Форест Волинь" умов Договору купівлі-продажу №25 від 30.05.2019 року, а саме відсутністю здійснення розрахунку за придбане майно яке перелічене у видаткових накладних №№40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 52, 53, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мартисанс-К" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Волинь", про зобов`язання повернути майно передане по вище зазначеним видатковим накладним.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 07.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.03.2020; ухвалою суду від 13.02.2020, яка залишена без змін постановою апеляційної інстанції від 27.03.2020, було задоволено заяву позивача про забезпечення позову (а.с.127-136 т.1); ухвалою суду від 21.02.2020 відмовлено ТОВ "Форест Волинь" в задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову (а.с. 214-216 т.1).

25.02.2020 ТОВ "Форест-Волинь" подано зустрічний позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.05.2019 №25, укладеного між Спільним українсько-литовським підприємством "Дубліта" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форест Волинь".

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 02.03.2020 року у справі 903/88/20 прийнято зустрічний позов та об`єднано його для спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 30.03.2020 року у справі 903/88/20 за клопотанням представників сторін в зв`язку запровадженням в Україні карантину було відкладено підготовче засідання; ухвалою суду від 03.04.2020 відмовлено у задоволені заяви ТОВ "Форест Волинь" про забезпечення доказів, ухвала залишена без змін постановою апеляційного суду від 24.06.2020 (а.с.248-249 т.32, 86-92 т.3).

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 10.03.2020 було відмовлено у задоволенні скарги ТОВ "Форест Волинь" про визнання протиправними дій приватного виконавця та скасування постанови від 17.02.2020 у виконавчому проваджені № 61277180 та постанови про опис та арешт майна боржника, дана ухвала залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 (а.с.197-199 т.2, 78-85 т.3).

В судовому засіданні 28.04.2020 було розглянуто клопотання позивача за первісним позовом про залучення ОСОБА_1 в якості свідка у справі, суд до матеріалів справи приєднав заяву свідка ОСОБА_1 , в частині клопотання залучити даного свідка відмовив, також даною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 26.05.2020; 19.05.2020 судом розглянуто заяву представника ТОВ "Форест Волинь" про відвід судді Костюк С.В. та визнано відвід необґрунтованим, матеріали справи № 903/88/20 для розгляду заяви щодо відводу судді Костюк С. В. передано уповноваженій особі на здійснення визначення складу суду автоматизованою системою для вирішення питання про відвід відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (а.с.27-28 т.3).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 20.05.2020 поновлено ТОВ "Форест Волинь" пропущений строк для подання зауважень на протоколи судових засідань від 03.04.2020, 28.04.2020 та відхилено зауваження товариства (а.с.30-31 т.3).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 22.05.2020 (суддя Гарбар І. О.) відмовлено в задоволенні заяви представника ТОВ "Форест Волинь" про відвід судді Костюк С. В. від участі у розгляді справи №903/88/20 (а.с. 34-35 т.3).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 26.05.2020 поновлено ТзОВ "Форест Волинь" строк на подання клопотання про колегіальний розгляд справи та задоволено дане клопотання.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 27.05.2020 справа прийнята до розгляду в колегіальному складі суду: головуючий суддя Костюк С. В., судді Дем`як В. М., Гарбар І.О. за правилами загального позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті. Розгляд справи по суті призначено на 16.06.2020 (а.с.61 т.3).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 16.06.2020 за клопотанням представника ТОВ "Форест Волинь" відкладено розгляд справи по суті на 07.07.2020.

Згідно довідки про неможливість проведення судового засідання від 07.07.2020 судове засідання по справі №903/88/20, призначене на 07.07.2020 не відбулось в зв`язку з перебуванням судді Гарбара І. О. на навчанні.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2020 визначено склад колегії суддів: головуюча суддя - Костюк С. В., судді - судді - Кравчук А. М., Якушева І. О.

Ухвалою суду від 17.08.2020 справа №903/88/20 даною колегією суддів прийнята до провадження, призначено розгляд справи по суті на 31.08.2020.

Розглянувши первісний та зустрічний позов, Господарський суд Волинської області дійшов висновку про задоволення первісного позову та відмовив в задоволенні зустрічного позову.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову мотивовано тим, що ТОВ "Мартисанс-К" виконано умови договору купівлі-продажу №25 від 30.05.2019 щодо поставки товару, а тому вимога ТОВ "Мартисанс-К" про повернення товару поставленого за вище зазначеним договором у зв`язку з його розірванням, є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

В частині відмови в задоволенні зустрічного позову, рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ТОВ "Форест Волинь" вчинено дії на схвалення договору купівлі-продажу №25 від 30.05.2019, а тому зустрічний позов ТОВ "Форест Волинь" про визнання недійсним вище зазначеного договору не підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як свідчать матеріали справи, 30.05.2019 між Спільним українсько-литовським підприємством "Дубліта" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, яке згідно рішення загальних зборів учасників від 15.07.2019 №5 (а.с.29 т.1) змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Мартисанс-К" (Продавець) в особі директора Пшеничної Н. В., що діяла на підставі Статуту та ТзОВ "Форест Волинь" (Покупець) в особі директора ОСОБА_1, що діяла на підставі Статуту було укладено договір купівлі-продажу № 25 (а.с.11-12 т.1); за умовами договору (п.1.1) Продавець передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає товар загальна кількість, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), одиниця виміру яких визначено сторонами у специфікації, що є додатком № 1 до договору; п.1.2 визначено, що ціна за одиницю товару, який поставляється за цим договором, вказується у видаткових накладних Постачальника; згідно п. 1.3 кількість товару, що передається Постачальником за договором, визначається у видаткових накладних та специфікаціях.

Відповідно до п. 3.2 договору загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, становить суму усіх видаткових накладних відповідно до даного договору.

В специфікації до договору (додаток № 1) сторони узгодили номенклатуру товару, в т.ч. круглі лісоматеріали, одиниця виміру м 3 , кількість 101,524 (а.с. 13 т.1).

Згідно актів приймання-передачі від 30.05.2019 та 03.06.2019 Продавець передав, а Покупець прийняв зазначене в них майно (а.с.14,15 т.1).

По видаткових накладних №№ 40-50,53 від 30.05.2019, №52 від 03.06.2019 Постачальник відпустив, а Покупець отримав круглі лісоматеріали в кількості та на суму зазначену в даних накладних (а.с.16-28 т.1).

В судовому засіданні 31.08.2020 судом першої інстанції оглянуто оригінали: договору №25 від 30.05.2019, специфікації до нього, актів приймання-передачі та видаткових накладних, які відповідають долученим до позовної заяви копіям.

Судом першої інстанції встановлено, що договір купівлі-продажу № 25, додаток № 1 до нього (специфікація), акти приймання-передачі майна від 30.05.2019 та 03.06.019 підписані директором Спільного українсько-литовського підприємства "Дубліта" у формі ТОВ - Пшеничною Н.В. та директором ТОВ "Форест Волинь" - ОСОБА_1 без будь-яких зауважень та скріплені печатками Продавця та Покупця.

Видаткові накладні підписані Постачальником та Покупцем та скріплено їх печатками без будь-яких зауважень.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли правовідносини, що регулюються гл.54 ЦК України.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язався прийняти майно (товар) і оплатити за його певну грошову суму.

За ч.1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4.1 договору купівлі-продажу сторони передбачили, що оплата здійснюється в розмірі повної вартості товару по факту поставки згідно видаткової накладної Постачальника шляхом готівкового розрахунку, протягом десяти банківських днів з дати підписання накладних.

Згідно п. 4.2 договору у разі порушення термінів оплати за товар, визначений п.4.1 даного договору, Продавець має право розірвати цей договір в односторонньому порядку. У цьому разі цей договір є розірваним і вважається припиненим в повному обсязі без укладання будь-яких інших документів із дня порушення.

Відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч.3 даної статті у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

В п.4.3 договору сторони передбачили, що у разі розірвання (припинення) договору з підстав, передбачених п.4.2 цього договору, Покупець зобов`язується повернути Продавцю товар, протягом 3-х календарних днів з моменту розірвання договору.

Як свідчать матеріали справи 29.01.2020 Продавець направив Покупцю повідомлення на поштову адресу та 31.01.2020 на електронну адресу повідомлення вимогу про розірвання договору купівлі-продажу №25 від 30.05.2019, в якій посилався на п. 4.3 договору та вимагав протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання даного повідомлення повернути неоплачений товар загальною вартістю 1 192 174,68 грн (а.с.31-36 т.1).

Предметом позову за первісним позовом ТОВ "Мартисанс-К" є зобов`язання ТзОВ "Форест Волинь" повернути позивачу майно (товар) поставлене згідно договору купівлі-продажу № 25 від 30.05.2019 видаткових накладних № 40-50,53 від 30.05.2019 та № 52 від 03.06.2019.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Судом першої інстанції встановлено, що товар поставлено Покупцю згідно договору купівлі-продажу №25 від 30.05.2019, який припинив свою дію внаслідок його одностороннього розірвання, що передбачено з п. 4.2 договору, а тому відповідач - Покупець зобов`язаний повернути майно отримане за даним договором, що узгоджується з п. 3 ч.3 ст. 1212 ЦК України, а саме повернення виконаного однією із сторін зобов`язання,

В матеріалах справи відсутні докази, що відповідачем за первісним позовом було здійснено повернення поставленого позивачем товару за договором купівлі-продажу №25 від 30.05.2019, а тому колегія суддів дійшла висновку, що відповідач за первісним позовом прийняв поставлений позивачем товар відповідної кількості, якості та асортименту.

Доказів оплати за поставлений товар матеріали справи не містять.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача за первісним позовом є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги доводи представника відповідача про те, що видаткові накладні від 30.05.2019 та 03.06.2019 не підтверджують поставки товару за договором купівлі-продажу №25, оскільки в них не зазначено даний договір та прізвище отримувача товару, а тому не відповідають вимогам ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки накладні виписані у період дії договору, інших договорів купівлі-продажу суду не було надано, підпис отримувача товару ідентичний підпису на договорі та специфікації та скріплений печаткою ТОВ "Форест Волинь".

Окрім того, наявність поставленого по видаткових накладних товару підтверджується актом опису та арешту майна приватного виконавця (т. 1 а.с. 191 - 203).

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 даного закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів вважає, що підписання відповідачем за первісним позовом видаткових накладних без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленого товару свідчить про прийняття відповідачем цього товару та, відповідно, породжує в останнього обов`язок з його оплати.

При цьому, відсутність прізвищ осіб, що отримали товар не спростовує факту отримання відповідачем за первісним позовом товару, враховуючи що видаткові накладні скріплені печатками підприємств.

Також, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що перші дві сторінки договору купівлі-продажу не підписані та не пропечатані, а сам договір непрошитий, а його сторінки не пронумеровані, що вказує на можливість заміни непідписаних сторінок договору з викладом нових умов договору, оскільки на останній сторінці договору №25 від 30.05.2019 року, видаткових накладних та актах прийому-передачі міститься підпис директора та печатка ТОВ "Форест Волинь", у зв`язку з тим, що в матеріалах справи відсутні докази звернення ТОВ "Форест Волинь" до правоохоронних органів щодо підробки договору №25 від 30.05.2019 року, видаткових накладних та актів прийому-передачі, також в матеріалах справи відсутні докази які б підтверджували, що на момент підписання вище зазначених документів була втрачена печатка ТОВ "Форест Волинь".

З п. 10.1 договору №25 від 30.05.2019 року вбачається, що договір було укладено в двох примірниках, по одному примірнику для кожної із Сторін, що мають рівну юридичну силу.

Однак, ТОВ "Форест Волинь" не надано жодних доказів, які б підтверджували, що непідписані сторінки договору були замінені або, що умови договору в примірнику ТОВ "Мартиманс-К відрізняються від умов зазаначених в примірнику договору ТОВ "Форест Волинь".

Посилання апелянта на те, що в п. 3.1. договору купівлі-продажу передбачено, що ціни, вказані у видаткових накладних є дійсними на дату укладення договору та погоджені сторонами, однак по деяких позиціях товару ціни є відмінними, що свідчить про недосягнення сторонами згоди щодо істотної умови - ціни за одиницю товару, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки наявні у справі видаткові накладні засвідчені печатками товариств та в повній мірі розкривають зміст та обсяг проведених операцій.

Окрім того, отримуючи товар за вказаними накладними, відповідач за первісним позовом жодних заперечень щодо ціни товару позивачу не заявив, та підписав зазначені накладні і скріпив їх своїм штампом без жодних зауважень.

Місцевий суд при розгляді зустрічного позову ТОВ "Форест Волинь" про визнання недійсним договору купівлі-продажу №25 від 30.05.2019 на підставі ст. 203, ст. 215 ЦК України, як такого, що укладений від імені товариства дтректором ОСОБА_1 з перевищенням повноважень, врахував наступне.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

У відповідності до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно з частиною 1 статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Органи юридичної особи діють у межах повноважень, наданих їм установчими документами та законом. Орган юридичної особи як її частина представляє інтереси останньої у відносинах з іншими суб`єктами права без спеціальних на те повноважень (без довіреності). Між юридичною особою та її органом правові відносини не виникають, а тому дії її органу визнаються діями самої юридичної особи.

В пункті 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо: такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 Цивільного кодексу України); про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень.

З преамбули договору купівлі-продажу №25 від 30.05.2019 вбачається, що при його підписанні директор ТзОВ "Форест Волинь" ОСОБА_1 діяла згідно Статуту товариства.

Згідно п. 7.7 Статуту ТзОВ "Форест Волинь" (в редакції на момент укладення спірного договору) директор має право приймати рішення про укладення, зміну чи розірвання будь-яких правочинів (договорів та інших угод), за винятком тих правочинів (договорів та інших угод), прийняття рішення про укладення, зміну чи розірвання по яких відноситься до компетенції загальних зборів.

Пунктом 6.5 даного Статуту передбачено, що до компетенції загальних зборів належить прийняття рішення про укладення, зміну чи розірвання будь-яких правочинів (договорів та інших угод): (а) рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників.

Щодо твердження позивача за зустрічним позовом, що станом на 30.05.2019 у товариства були відсутні чисті активи, а тому лише загальні збори могли приймати рішення про укладення договору купівлі-продажу №25; на момент укладення договору єдиним учасником товариства була ОСОБА_2 , яка не приймала рішення щодо укладення договору.

Однак, у договорі №25 від 30.05.2019 не зазначено загальної вартості товару (ціни договору), що підлягав поставці за цим договором, а зроблено посилання на видаткові накладні (п.3.2 договору).

У видаткових накладних №№ 40-50, 52 від 30.05.2019, №52 від 03.06.2019 вартість товару становить 1 192 174,68 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 даної статті зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; за ч. 2 даної статті однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Як вже зазначалося вище, при розгляді первісного позову судом першої інстанції встановлено виконання договору зі сторони Продавця, а саме поставлено товар по видаткових накладних від 30.05.2019, 03.06.2019, які підписано Покупцем та скріплено його печаткою, тобто вчинено дії на схвалення спірного правочину.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача за зустрічним позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу №25 від 30.05.2019 року, задоволенню не підлягає, та відхиляє доводи апелянта щодо недійсності спірного правочину.

Щодо посилань апелянта на те, що судом першої інстанції безпідставно було відмовлено в задоволенні клопотання про відвід судді, а також безпідставно відхилено зауваження до протоколу судового засідання, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 18.05.2020 представник ТОВ "Форест Волинь" через відділ документального забезпечення та контролю подав заву за вх. №01-57/3197/20 про відвід судді Костюк С. В.

Заяву про відвід судді відповідач з первісним позовом обґрунтовував:

- не дотриманням вимог закону про належне повідомлення представника ТОВ "Форест Волинь" про час та дату судових засідань, які відбулися 03.04.2020 та 28.04.2020, на ухвалах від 30.03.2020 та від 28.04.2020 наявна відмітка, що її надіслано електронною поштою на електронну адресу: forest1903@ukr.net , проте, вказаної адреси ТзОВ "Форест Волинь" ніколи не вказувало в своїх процесуальних документах;

- не дотриманням таємниці нарадчої кімнати при постановленні ухвал від 03.04.2020 і від 28.04.2020, зокрема, зазначає, що постановляючи дані ухвали суддя або не виходила в нарадчу кімнату, або не дотрималася її таємниці, оскільки обидва засідання тривали по 15хв. і у суду не було можливості вчинити всі дії зазначені в протоколах (рукописних) від 03.04.2020 і від 28.04.2020, а також виготовити об`ємні за змістом ухвали;

- не дотриманням процесуального порядку вирішення клопотання ТОВ "Форест Волинь" про колегіальний розгляд справи, а саме 24.03.2020 ТзОВ "Форест Волинь" звернулося до суду з клопотанням про колегіальний розгляд справи, в мотивувальній частині ухвали від 28.04.2020 суд зробив висновок про відхилення вказаного клопотання, про що не зазначено в резолютивній частині ухвали.

Статтею 48 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Керуючись завданнями та принципами господарського судочинства, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, змагальності сторін, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 ГПК України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у об`єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Тобто відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватись на певних конкретних доказах.

З вище викладеного вбачається, що особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Однак, жодних об`єктивних та належних доказів наявності обставин, які б свідчили про упередженість та необ`єктивність судді Костюк С.В. при здійснені правосуддя в розумінні ст. 35 ГПК України ТОВ "Форест Волинь" не надано, аргументи викладенні в заяві фактично ґрунтуються на припущеннях, не підтвердженні доказами.

А тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість заявленого відводу.

Щодо направлення ухвал судом першої інстанції на електронну адресу ТОВ "Форест Волинь" - forest1903@ukr.net, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що електронна адреса ТОВ "Форест Волинь" - forest1903@ukr.net була зазначена позивачем в позовній заяві.

Окрім того, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру, в графі "Інформація про здійснення зв`язку з юридичною особою" зазначено адресу електронної пошти ТзОВ "Форест Волинь" - forest1903@ukr.net (т. 1 а.с. 37 - 41).

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було належним чином повідомлено ТОВ "Форест Волинь" про судові засідання 03.04.2020 та 28.04.2020.

Щодо інших процесуальних порушень допущених на думку апелянта судом першої інстанції, зокрема, не зазначення в резолютивній частині ухвали про відмову в задоволенні клопотання про колегіальний розгляд справи №903/88/20, колегія суддів вважає, що цей недолік в ухвалі Господарського суду Волинської області від 28.04.2020 року у є технічною опискою, оскільки про вирішення клопотання про колегіальний розгляд справи №903/88/20 зазначено в описовій частині вище зазначеної ухвали та протоколі судового засідання від 28.04.2020, що в даному випадку не може бути процесуальним правопорушенням.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що в подальшому було задоволено заяву ТОВ "Форест Волинь" про призначення колегіального розгляду справи.

Так ухвалою Господарського суду Волинської області від 27.05.2020 справа №903/88/20 була прийнята до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Костюк С.В., суддя Дем`як В.М., суддя Гарбар І.О.

А тому, допущені недоліки під час розгляду справи №903/88/20 суддею Костюк С.В. не вплинули на правильність вирішення спору.

Інші доводи апелянта викладені ним в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вище викладене в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Волинської області від 31.08.2020 р. у справі №903/88/20 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з врахуванням обставин справи, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Судові витрати за подання апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 129 ГПК України, у зв`язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Волинь" на рішення Господарського суду Волинської області від 31.08.2020 р. у справі №903/88/20 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Волинської області від 31.08.2020 р. у справі №903/88/20 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу №903/88/20 повернути до Господарського суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "17" листопада 2020 р.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Савченко Г.І.